- •1. 1.Місце|місце-миля| регіону в соціально економічному розвитку країни. Географічне положення в межах України
- •1.2. Адміністративно-територіальний устрій
- •1.3. Положення відносно морів та океанів
- •1.4. Положення відносно транспортних магістралей та шляхів сполучення
- •1.5. Положення відносно великих сировинних баз та ринків збуту продукції
- •2. 1 Тектонічна та геологічна будова території
- •2.2 Господарська оцінка рельєфу
- •2.3 Господарська оцінка мінерально – сировинних ресурсів
- •2. 4. Господарська оцінка клімату та кліматичних ресурсів
- •2. 5. Господарська оцінка водних ресурсів
- •2. 6. Господарська оцінка ґрунтів
- •2. 7. Господарська оцінка рослинного та тваринного світу
- •2.8. Характеристика природоохоронних територій та сучасної геоекологічної ситуації
- •3.1 Загальна чисельність населення та його динаміка
- •3.2 Густота населення та його територіальні відмінності
- •3. 3. Природне відтворення населення
- •3. 4. Механічний рух населення
- •3. 5. Етнічний та національний склад населення
- •3.6. Працересурсний потенціал, проблеми зайнятості та безробіття
- •4.1.Ретроспективний аналіз ставлення та розвитку господарства м. Харкова
- •4.2. Загальна характеристика виробничої сфери
- •4.2.1. Електроенергетика
- •4.2.2. Металургійний комплекс
- •4.2.3. Машинобудівельний комплекс
- •4.2.4. Хімічний та нафтохімічний комплекс
- •4.2.5. Лісова та деревообробна промисловість
- •4.2.6. Промисловість будівельних матеріалів
- •4.2.7. Поліграфічна промисловість
- •4.2.8. Фармацевтична, медична та мікробіологічна промисловість
- •4.2.9. Легка промисловість
- •4.2.10. Харчова промисловість
- •4.3. Загальна характеристика невиробничої сфери
- •4.3.1. Житлово-комунальне господарство, побутове обслуговування
- •4.3.2. Освіта та наука
- •4.3.3. Медична сфера
- •4.3.4. Культурний комплекс
- •4.3.6. Спортивна інфраструктура
- •4.3.7. Рекреаційна інфраструктура
- •4.4. Загальна характеристика транспорту та зв’язку міста
- •4.4.1. Характеристика транспортних об’єктів регіонального, національного, міжнаціонального значення
- •4.4.2. Характеристика міської транспортної мережі
- •4.4.3. Характеристика зв’язку
- •5.1. Експортно-імпортний потенціал
- •2. Характеристика експортно-імпортного потенціалу Харкова у цифрах
- •3. Стислий аналіз статистичних даних щодо експортно-імпортних операцій м. Харкова
- •Історія створення підприємства
- •Продукція хдавп
3. 3. Природне відтворення населення
Темпи відтворення населення в Харкові завжди були невисокими. А ситуацію останнього десятиріччя вчені вважають катастрофічною. Народжуваність зменшилася в 1,5 раза і майже на стільки ж збільшилася смертність. В результаті спостерігається від’ємний приріст населення (депопуляція). Зменшилася і середня тривалість життя. В 2009 році природний приріст населення в Харкові мав від’ємне значення (-9243 особи).
Харків відноситься до І типу відтворення населення. Для нього характерним є: низька народжуваність і різка зменшення смертності, які призводять до повільних темпів приросту населення (до 12 осіб на 1000 жителів) і його „старіння”. Як наслідок – велика частка старших вікових груп у структурі населення.
3. 4. Механічний рух населення
В Харкові дуже поширена маятникова міграція. Люди переміщуються як мінімум впродовж дня – на роботу і з роботи чи на навчання і назад. Крім маятникової, існує ще й сезонна міграція, що пов’язана з сезонною роботою – збирання урожаю, літнє будівництво та інше. Найбільше мігрантів вибуває з малих та середніх міст і прибуває до Харкова. У наш час сальдо міграції є додатнім.
3. 5. Етнічний та національний склад населення
Харків — традиційно багатонаціональне місто: тут проживали і проживають представники 111 національностей. У місті традиційно існувала велика єврейська община, практично знищена в роки окупаціі1941—1943, що відродилася після війни і що сильно зменшилася після еміграції 1980-х — 1990-х років.
В національній структурі Харкова переважають українці (близько 65%), росіяни, євреї, поляки, білоруси, армени, татари, німці та інші. Харків – багатонаціональне місто.
3.6. Працересурсний потенціал, проблеми зайнятості та безробіття
В Харкові сформувались досить суперечливі соціально-трудові відносини:
унітінізація доходів;
галузева розбалансованість ринку праці;
наявність значного прихованого безробіття.
В Харкові переважає інтенсивне відтворення трудових ресурсів, яке пов'язане зі зміною їхньої якості. Це — зростання освітнього рівня працівників, їхньої кваліфікації, фізичних та розумових здібностей тощо. Перехід до ринкової економіки на сучасному етапі характеризується поступовим зрушенням в структурі зайнятості населення за галузями, сферами та секторами економіки України. Принципи розміщення продуктивних сил є основою для побудови економічної політики. Випливаючи із закономірностей, принципи ілюструють шлях найдоцільнішого вирішення проблеми розміщення виробництва.
Безробіття - це соціально-економічне явище,при якому частина робочої сили (економічно активне населення) не зайнята у сфері економіки. Тобто у реальному житті безробіття виступає як перевищення пропозиції робочої сили над попитом на неї. В Україні вперше у 1991 році з прийняттям Закону "Про зайнятість населення" законодавчо визначається безробіття. Згідно з нашим законодавством, безробітними вважаються люди працездатного віку, які втратили роботу з незалежних від них причин, не мають заробітку, а також ті громадяни, що виходять вперше на ринок праці, зареєстровані в центрах зайнятості, шукають роботу і здатні приступити до праці. За статистичними даними у місті Харкові рівень безробіття не дуже високий,але політика міста спрямована на подолання цієї проблеми.
РОЗДІЛ 4
Загальна характеристика господарства