- •1. 1.Місце|місце-миля| регіону в соціально економічному розвитку країни. Географічне положення в межах України
- •1.2. Адміністративно-територіальний устрій
- •1.3. Положення відносно морів та океанів
- •1.4. Положення відносно транспортних магістралей та шляхів сполучення
- •1.5. Положення відносно великих сировинних баз та ринків збуту продукції
- •2. 1 Тектонічна та геологічна будова території
- •2.2 Господарська оцінка рельєфу
- •2.3 Господарська оцінка мінерально – сировинних ресурсів
- •2. 4. Господарська оцінка клімату та кліматичних ресурсів
- •2. 5. Господарська оцінка водних ресурсів
- •2. 6. Господарська оцінка ґрунтів
- •2. 7. Господарська оцінка рослинного та тваринного світу
- •2.8. Характеристика природоохоронних територій та сучасної геоекологічної ситуації
- •3.1 Загальна чисельність населення та його динаміка
- •3.2 Густота населення та його територіальні відмінності
- •3. 3. Природне відтворення населення
- •3. 4. Механічний рух населення
- •3. 5. Етнічний та національний склад населення
- •3.6. Працересурсний потенціал, проблеми зайнятості та безробіття
- •4.1.Ретроспективний аналіз ставлення та розвитку господарства м. Харкова
- •4.2. Загальна характеристика виробничої сфери
- •4.2.1. Електроенергетика
- •4.2.2. Металургійний комплекс
- •4.2.3. Машинобудівельний комплекс
- •4.2.4. Хімічний та нафтохімічний комплекс
- •4.2.5. Лісова та деревообробна промисловість
- •4.2.6. Промисловість будівельних матеріалів
- •4.2.7. Поліграфічна промисловість
- •4.2.8. Фармацевтична, медична та мікробіологічна промисловість
- •4.2.9. Легка промисловість
- •4.2.10. Харчова промисловість
- •4.3. Загальна характеристика невиробничої сфери
- •4.3.1. Житлово-комунальне господарство, побутове обслуговування
- •4.3.2. Освіта та наука
- •4.3.3. Медична сфера
- •4.3.4. Культурний комплекс
- •4.3.6. Спортивна інфраструктура
- •4.3.7. Рекреаційна інфраструктура
- •4.4. Загальна характеристика транспорту та зв’язку міста
- •4.4.1. Характеристика транспортних об’єктів регіонального, національного, міжнаціонального значення
- •4.4.2. Характеристика міської транспортної мережі
- •4.4.3. Характеристика зв’язку
- •5.1. Експортно-імпортний потенціал
- •2. Характеристика експортно-імпортного потенціалу Харкова у цифрах
- •3. Стислий аналіз статистичних даних щодо експортно-імпортних операцій м. Харкова
- •Історія створення підприємства
- •Продукція хдавп
3.1 Загальна чисельність населення та його динаміка
Чисельність наявного населення м. Харкова на 01.01.2010 р. становила 1 452,3 тис. осіб.
За 2009 рік чисельність населення зменшилась на 3 708 осіб, що в розрахунку на 1 000 населення складало 2,6 особи. Зміна чисельності населення відбулась за рахунок природного скорочення (4 310 осіб, або 3,0 особи на 1 000 населення) та незначного міграційного приросту (602 особи, або 0,4 особи на 1 000 населення).
|
Наявне населення на 01.01.2010 р., тис. осіб |
м. Харків |
1452,3 |
Дзержинський |
224,3 |
Жовтневий |
108,4 |
Київський |
183,4 |
Комінтернівський |
147,7 |
Ленінський |
89,8 |
Московський |
304,8 |
Орджонікідзевський |
157,9 |
Фрунзенський |
142,9 |
Червонозаводський |
93,1 |
Після революції 1917 — 20 років чисельність мешканців Харкова постійно зростала. За переписом 1926, місто мало 417 000 осіб (третє місце після Києва й Одеси) й українці стали в ньому відносною більшістю (38,3%), росіян тоді було 38%, євреїв 19,5% (відсотки на 1897 p.: 29,2, 60,0, 6,1). Тенденція до зростання кількості мешканців виразно помітна і за 1930-х років, головним чином через приплив із сіл; 1939 Харків мав 833 000 мешканців. За німецької окупації кількість населення впала через мобілізацію до армії, масове вивезення на роботи за кордон та шукання притулку на провінції, і в 1942 — 43 роках його лишилося 160 — 180 000. Після 1944 р. населення міста почало швидко зростати. Перепис 1959 року подає у Харкові 953 000 осіб. Значна частина його — промислові робітники, службовці, працівники на будівництві, транспорті, у торгівлі, освіті й установах охорони здоров'я. Поділ за національністю: українців 48%, росіян — 40%, євреїв — 9%. Харків входить у вісімку найнаселеніших міст Східної Європи (Після Москви, Санкт-Петербурга, Києва, Варшави, Бухареста, Будапешта і Мінська).
Чисельність наявного населення м. Харкова, за останніми статистичними даними, за січень-червень 2010 р. зменшилась на 6,8 тис. осіб (0,5 %) і станом на 1 липня становила 1445,5 тис. осіб.
Природне скорочення наявного населення міста за січень-червень 2010 р. становило 2785 осіб (на 5,1 % більше, ніж за аналогічний період 2009 р.).
3.2 Густота населення та його територіальні відмінності
Взагалі місто Харків вважається одним із найбільш заселених міст країни, адже Харків являється містом-мільйонером. В наш час воно поступається лише Києву. Густота населення міста Харкова дещо більша – близько 120 жителів/км². На даний час спостерігається така тенденція: велика кількість людей переїздить з центральної частини міста, до окраїн. Але центральна частина міста все одно залишається однією з найбільш густо заселених районів міста. Також щільно заселені такі райони Харкова, як Дзержинський, Московський, Орджоникідзевській та інші.