1.3 Аналіз технологічності деталі

Деталь виготовляється з сірого чавуну литтям, тому конфігурація зовнішнього контуру і внутрішніх поверхонь не викликає значних труднощів при отриманні заготовки. Однак виливка потребує застосування стержневої формовки для утворення внутрішніх порожнин (для формування внутрішніх отворів застосовується збірні стержні).

Багато поверхонь деталі необроблювані, тобто отримуються литтям.

До внутрішніх оброблюваних поверхонь відносяться Ø100Н7, Ø 90Н8, окрім точності обробки самих отворів, ставиться жорсткий доступ щодо їх співвісності. Такі вимоги можуть бути забезпечені обробкою поверхонь з однієї установки. Форма і розташування отворів зручні для обробки з одного боку виливки.

До плоских поверхонь висуваються вимоги щодо їх паралельності, це забезпечується при взаємному їх базуванні. Конструкція деталі допускає обробку площин на прохід, такій обробці нічого не заважає.

Передбачена обробка ряду глухих отворів, що використовуватимуться як кріпильні, тому наскрізними отворами їх замінити не можна.

Дещо складною є обробка отворів, розташованих на зовнішніх поверхніях. Отвори розташовані під різними кутами до площини входу-виходу. Тому така обробка вимагає спеціального поворотного пристрою.

В цілому деталь є досить технологічною, допускає застосування високопродуктивних режимів обробки, оскільки:

- до оброблюваних поверхонь є вільний доступ інструмента;

- жорсткість деталі є достатньою і не обмежує режимів різання;

- базові поверхні мають велику не великі розміри;

- в конструкції відсутні внутрішні різьби великого діаметру.

- по контуру деталі, та на торцевих поверхнях є отвори з різьбою для закріплення деталі.

1.4 Вибір типу виробництва

При розробці технологічного процесу виготовлення будь-якої деталі необхідно в першу чергу визначити тип виробництва, що є одним з головних вихідних даних при подальших розрахунках. Тип виробництва визначає метод отримання заготовки, тип технологічної оснастки, розташування обладнання і багато інших важливих питань.

Тип виробництва вибираємо в залежності від річної програми випуску та маси деталі. За вихідними даними на курсове проектування Np=10000 шт. m=3,7 кг визначаємо тип виробництва - середньосерійний.

Серійним називають таке виробництво, при якому деталі виготовляються партіями. Партії складають з однотипних за конструкцією деталей, в яких форма та розміри не дуже відрізняються один від одного. Партія деталей виготовляється у виробництві одночасно.Технологічний процес може бути з маршрутно - операційним описом (маршрутно-операційний техпроцес) на окремих операційних картах. Верстати можуть бути застосовані самі різнотипні: універсальні та спеціальні, Широко поширюються автоматизація технологічних операцій на верстатах. Обладнання розташовується в цеху за ходом технологічного процесу. Після закінчення обробки одної деталі верстати переналагоджуються на обробку іншої партії.

Ріжучі та вимірювальні інструменти застосовуються як універсальні, так і спеціальні.

В серійному виробництві крім універсальних пристосувань приймаються (УСП) універсально-складальні пристосування та спеціальні пристосування. Заготовки, приближені до форми та розмірів готової деталі і мають нормативні припуски.

Спеціалізація верстатів та робочих, спеціальне технологічне оснащення роблять серійне виробництво економічніше одиничного виробництва. В зв’язку з цим серійне виробництво мае саме широке розповсюдження.

Визначаємо розмір партії деталей:

, шт. (1.5)

де N-річна програма випуску деталей, N=10000 шт.

t- необхідний запас заготованок на складі для середніх деталей, t=5 днів

- кількість робочих днів, =251 днів.

шт.

Приймаємо n=42шт.