ВСТУП

Машинобудування - провідний комплекс галузей в промисловості. Його рівень визначає подальший розвиток всього народного господарства.

Розвиток машинобудування ставить нові проблеми, пов’язані з підвищенням якості виробів, продуктивності праці і вимагає їх вирішення. Сучасне машинобудування використовується практично в усіх сферах людської діяльності, досягло величезних успіхів у підвищенні її ефективності і врешті перетворилось у технологічну базу промисловості, що визначає рівень технічного розвитку країни та її безпеки.

Технологія машинобудування, як галузь науки, займається дослідженням технологічних процесів виготовлення машинобудівних виробів з метою використання результатів дослідження для забезпечення необхідної якості та кількості виробів з найвищими техніко-економічними показниками.

Сучасна технологія розвивається за наступними основними напрямками: створення нових матеріалів; розробка нових технологічних принципів, методів, процесів, обладнання; механізація і автоматизація технологічних процесів, що зменшує безпосередню участь в них людини.

Будівництво матеріально-технічної бази і необхідність безперервного підвищення продуктивності праці на основі сучасних засобів виробництва ставить перед машинобудуванням досить відповідальні задачі. До їх числа відносяться підвищення якості машин, зниження їх матеріаломісткості, трудомісткості і собівартості виготовлення, нормалізація та уніфікація їх елементів, запровадження поточних методів виробництва, його механізація і автоматизація, а також скорочення термінів підготовки виробництва нових об’єктів. Вирішення вказаних задач забезпечується поліпшенням конструкції машин, удосконаленням технології їх виготовлення, застосуванням прогресивних засобів і методів виробництва.

У зв’язку з неперервно зростаючими вимогами до якості виробів, швидкої зміни номенклатури виробів зростає обсяг технологічної підготовки виробництва за одиницю часу. Таким чином виникає проблема, яка полягає в тому, що технолог в сучасних умовах повинен виконувати не тільки більший обсяг роботи, а й робити її на більш якісному рівні. Вирішення цієї проблеми полягає в автоматизації праці технолога, а це в свою чергу, вимагає подальшого розвитку наукових основ технології машинобудування. Все це повинно проходити в напряму більш глибокого вивчення закономірностей технологічних процесів, підвищення рівня узагальнень, формалізації результатів досліджень, застосування математичних методів, удосконалення методів розрахунку та розробки технологічних процесів, проектування засобів технологічного оснащення, методів організації технологічної підготовки виробництва.

Загальний розділ

1. Визначення класу деталі та описання конструктивних особливостей деталі

За своєю формою , конструкцією та технологічними ознаками деталь відноситися до типу «Накривка».

Деталь "Накривка" виготовляється із СЧ 20 ГОСТ 1412-85 ; маса деталі m=3.7 кг; габаритні розміри мм.

Деталь "Накривка" являє собою сукупність зовнішніх та внутрішніх поверхонь, обмежених торцевими поверхнями.

Виконавчі поверхні: 6 отворів _; До технологічних поверхонь деталі відноситься 1 фаска розміром ,та 7 направляючих отворів що полегшують процес збирання.

Таблиця 1.1 Характеристика поверхонь деталі "Накривка"

№ поверхні	Назва поверхні деталі, розміри, мм	Квалітет точності	Граничні відхилення,мм	Параметри шорсткості Ra .мкм		Примітки
1.			-0,620	12,5
2.		9		6,3
3.		8	+	6,3
4.		14		12,5
5.	Діаметр 100Н7 На довжину 27мм	6	-0,36	3,2
6.	Діаметр 90мм на довжину 20мм	7	+0,5	6,3

Продовження таблиці 1.1

№ поверхні	Назва поверхні деталі, розміри, мм	Квалітет точності	Граничні відхилення,мм	Параметри шорсткості Ra .мкм	Примітки
7.	Діаметр 55,4 Н12	12		12,5
8.	4 отв. Діаметром 13+0.5 мм	8	+0,5	6,3
9.	2 отв. Діаметром 5,8±0.1мм	8	+0,1	6,3
10.	3 отв. Ø3+0.3 мм	7	+0,3	6,3
11.	3 отв. М6-7Н	7	+0,1	6,3
12	3 отв. М10-6Н	6	+0,1	3,2

1.2Матеріал деталі та його властивості

Матеріал деталі, виходячи з креслення, - сірий чавун СЧ 20 ГОСТ 1412-85. Сірий чавун є технологічним матеріалом, йому властива гарна рідко текучість, мала схильність до утворення усадочних дефектів в порівнянні із чавунами інших типів. З нього можна виготовляти виливки самої складної конфігурації з товщиною стінок від 2 до 500 мм. Механічні властивості сірого чавуну забезпечуються в литому стані або після термічної обробки.

Область застосування чавуну СЧ 20 ГОСТ 1412-85 наведена в табл. 1.1.:

Таблиця 1.2.1 Застосування чавуну СЧ 20

Вимоги до деталей	Деталі, що виготовляються
Умовні напруження згину приблизно до 30 МПа	Станини довбальних верстатів, вертикальні стійки фрезерних, стругальних та розточувальних верстатів
Умовні тиски між поверхнями, що труться > 0,5 МПа (> 0,15 МПа у виливках масою більше 10 т) або піддавання поверхонь загартуванню	Станини з направляючими більшості металорізальних верстатів, зубчасті колеса, маховики, гальмівні барабани, диски зчеплення
Висока герметичність	Гідро циліндри, гільзи, корпуси гідронасосів, золотників і клапанів середнього тиску )до 8 МПа)

Механічні властивості матеріалу заданої деталі представлені у табл. 1.2.

Таблиця 1.2. Механічні властивості сірого чавуну СЧ 20 за ГОСТ 1412-85

Товщина стінки, мм	Границя міцності на розтяг, МПа, не менше	Твердість НВ
4	270	255
8	220	240
15	200	230
30	160	216
50	140	170
80	130	163
150	120	143

Хімічний склад чавуну вказаний в табл. 1.3.

Таблиця 1.3. Масова доля складових елементів сірого чавуну СЧ 20, у %

C	Si	Mn	P	S
			не більше
3,3 – 3,5	1,4 – 1,7	0,6 – 0,9	0,3	0,12