Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
АДЕ ПРАКТИЧНІ РОБОТИ.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
764.93 Кб
Скачать

Теоретичні відомості

У реальних умовах витрата води дуже сильно змінюється за сезонами, через дощі та і.н.

Для розробки і реалізації проекту мікроелектростанції конструктору-фахівцю буде потрібно попередньо проаналізувати особливості об’єкта, який повинен забезпечуватися електроенергією (окрема будівля, садиба, туристична база, кілька будинків і т.п.), а також дебіт води і можливість отримання перепаду її рівня за допомогою гідротехнічного устаткування.

Якщо з’ясовується, що мікроГЕС повинна працювати на постійне навантаження, з незмінною (протягом доби) потужністю споживання, витрату води регулюється обмежувачем дебіту.

Якщо взяти до уваги той факт, що ввечері і вночі електроенергія йде в основному на висвітлення (не споживається тільки протягом 3–4 годин), а вдень використовується для електроживлення споживчів, тобто, мабуть, має сенс накопичувати її в акумуляторах, зєднаних для зарядки і роботи в мережі. Але потрібно, щоб акумулятори перебували якнайближче до розподільного щита. Адже втрати тут ростуть пропорційно протяжності лінії й перетину електрокабеля.

Електрична потужність гідроенергетичної установки розраховується по формулі:

де – коефіцієнт втрат напору в гідро каналі;

– КПД гідротурбіни (змінюється в межах 0,7–0,88);

– КПД гідрогенератора (у межах 0,9 – 0,96);

ρ = 1000 кг/м3 – щільність води;

g = 9,8 м/с2 – прискорення сили ваги;

Н – напір (різниця рівнів води верхнього й нижнього б’єфів), м;

Q – витрата води, м3/с.

Таблиця 2.1

Вихідні дані

Варіант

Q, м3

Н, м

ηТ, %

ηЭ, %

1

10

17

76

94

2

12

15

78

95

3

14

13

79

96

4

16

11

80

93

5

18

9

81

94

6

20

8

82

95

7

22

7

83

95

8

24

6

84

96

9

26

7

85

95

10

28

8

84

96

11

25

9

84

44

12

19

10

81

94

13

20

9

83

95

13

22

8

86

93

15

24

6

84

96


РОБОТА 3

Тема роботи: Проектування мікроГЕС «Водяне колесо»

Потрібно: Визначити потужність мікроГЕС Дані для виконання роботи наведені в табл. 3.1.

Теоретичні відомості

Дебіт води і висота, з якої потік спрямовується до турбіни, є головними факторами потужності мікроГЕС,

Вимірювання дебіту води проводиться за допомогою секундоміра і поплавка, на фіксованому ділянці річки (каналу і т.д.). Контрольна довжина цієї ділянки повинна бути не менш 10 м. Поплавкова деталь вимірювання (легкий м’яч, шматочок пінопласту і т.п.) повинна бути встановлена ​​на стромовині, повинна переміщатися без перешкод. А захронометрірованна величина, протягом якої поплавок пройде ці 10 м, дозволить легко обчислити швидкість самого потоку. За усередненими даними знаходять поперечний переріз русла водойми (річка, струмок тощо).

Знаючи до того ж і швидкість, розраховують сам дебіт. Створення потрібного перепаду рівнів води (транспортного каналу) вимагає певних гідротехнічних робіт; досить об’ємних, але цілком необхідних відповідних конструкцій (рис. 3.1).

Рис. 3.1. Схема розташування та склад мікроГЕС:

1 – річка з дебітом основного потоку (варіант) 1,2 т/с; 2 – обмежувач дебіту (подробиці див. в тексті); 3 – канал транспортний з дебітом 0,4 т/с; 4 – лоток-напрямна на палях (з підручних матеріалів); 5 – технічне приміщення (з бруса і та пластика); 6 – стояк електропередачі (з укріпленими на ньому фарфоровими ізоляторами); 7 – лінія електро-передачі (двопроводная повітряна); 8 – гідроелектроагрегат в роботі (а – спадаючий потік води, б – турбіна в зборі, в – передача клинопасова двоступенева, г – вузол проміжного валу, д – електрогенератор, е – плита-основа сталева, ж – палі металеві або з деревини); 9 – стік відпрацьованої води.

Для вимірювання витрати води поплавковим методом вибирають таке місце, де русло довжиною близько 10 м найбільш рівне по глибині і ширині, і вода в ньому тече спокійно. Глибину і ширину потоку визначають як середнє значення з декількох вимірювань. Для визначення швидкості потоку, в початок вибраної ділянки поплавок і вимірюю t час, за який вони пропливуть 10 м.

Витрата води (літрів в секунду) залежить від поперечного перерізу водотоку і швидкості води, в місці вимірювання поперечного перерізу водотоку, і визначається за формулою

Q = f ∙ l ∙ b ∙ v, л / с, (3.1)

де Q – витрата води, л / с; f – коефіцієнт потоку; l – ширина потоку, деци-метрів; b – глибина потоку, дециметрів; v – швидкість потоку, дециметрів в секунду.

Коефіцієнт потоку f = 0,5– 0,8. Менше значення f характеризує потік з шорсткими берегами, кам’янистим дном, малою глибиною і великою шириною русла.

Потужність мікроГЕС визначається за формулою

P = Q (H в - Н н) ŋ g, (3.2)

де Р – потужність, кВт; Q – витрата води через турбіну, м3/c;

Hв – геометрична висота від верхнього до нижнього бар’єру, м;

Нн – гідравлічні втрати в напірних трубопроводах, м;

ŋ – коефіцієнт корисної дії (0,5 – 0,7);

g – прискорення вільного падіння (9,8 м/с).

Приклад виконання:

1. Витрата води Q відповідно до формули (3.2) буде дорівнювати

Q = 0,6 ∙ 4 ∙ 10 ∙ 5 = 120 л/с. = 0,12 м3/c.

2. Потужність мікроГЕС відповідно до формули (3.2) буде дорівнювати

P = 0,12∙(1,7–0,2)∙ 0,7∙ 9,81 = 1,23 кВт.

Таблиця 3.1

Дані для виконання роботи 3

Вар.

l, м

h, м

b

v, м/с

Нн, м

Hв,м

ŋ

1

0,6

0,45

0,5

0,4

0,15

1,5

0,7

2

0,61

0,45

0,6

0,5

0,14

1,4

0,75

3

0,62

0,45

0,7

0,6

0,13

1,3

0,76

4

0,63

0,45

0,8

0,7

0,16

1,6

0,74

5

0,64

0,45

0,9

0,8

0,17

1,7

0,78

6

0,65

0,45

1,0

0,9

0,18

1,8

0,80

7

0,66

0,45

1,1

1,0

0,19

1,9

0,81

8

0,7

0,45

1,2

1,1

0,2

2,0

0,79

9

0,61

0,45

0,5

1,2

0,15

1,5

0,77

10

0,62

0,5

0,6

1,3

0,14

1,4

0,83

11

0,63

0,55

0,7

1,4

0,13

1,3

0,81

12

0,74

0,5

0,8

1,5

0,16

1,6

0,80

13

0,65

0,45

0,9

0,4

0,17

1,7

0,83

14

0,66

0,45

1,0

0,5

0,18

1,8

0,77

15

0,75

0,45

1,1

0,6

0,19

1,9

0,7

РОБОТА 4

Тема роботи: Розрахунок частоти обертання вітроколеса вітрогене-ратора

Потрібно: Провести розрахунок частоти обертання вітроколеса вітрогенератора W (при номінальному навантаженні)

Дані для виконання роботи наведені в табл. 4.1.