- •Лекція 2
- •Тема 2. Початковий курс математики як навчальний предмет
- •Формування математичної компетентності молодшого школяра
- •Зміст початкового курсу математики та система його побудови
- •Характеристика змісту навчання
- •3. Методика розкриття змісту початкового курсу математики: формування математичних понять, предметних і загально-предметних умінь та навичок
- •5. Наступність математичної підготовки дітей старшого дошкільного та молодшого шкільного віку, а також - молодших школярів та учнів у-уі класів.
- •Запитання для самоконтролю
5. Наступність математичної підготовки дітей старшого дошкільного та молодшого шкільного віку, а також - молодших школярів та учнів у-уі класів.
Принцип наступності є одним з основних дидактичних принципів. Він передбачає встановлення тісних зв'язків між різними ланками освіти, зокрема, між дошкіллям та початковою школою і між початковою школою та 5-6 класами. Цей принцип вимагає узгодженості у цілях, змісті, організаційно-методичному забезпеченні етапів освіти, які межують один з одним: дошкілля -початкова школа - основна школа.
Для забезпечення наступності в математичній підготовці дітей старшого дошкільного та молодшого шкільного віку вчитель повинен ознайомитися з яким обсягом знань приходять до школи шестилітні діти.
Обсяг знань дошкільника досить великий, та ці знання формуються на рівні первинних уявлень і тому потребують подальшого уточнення та систематизації.
У 1 класі вивчення математики продовжується за тими ж змістовими лініями, що й у дошкіллі, та дублювання змісту не відбувається, він розширюється й поглиблюється, діти отримують крім емпіричних і теоретичні знання, вчаться застосовувати їх у своїй діяльності.
Для успішного переходу мислительної діяльності учнів від конкретно-образної до абстрактної необхідно при первинному формуванні понять здійснювати систематизацію чуттєвого досвіду. Для цього у організації навчання першокласників математики доцільно використовувати крім уроку й інші форми, наприклад, екскурсії у природу.
При виборі методів навчання 6-літніх дітей застосовують відомі словесні, практичні, наочні методи навчання, але перевагу надають практичним та емоційно-стимулюючим, спостереженню та грі.
Наступності і поетапності потребує також використання унаочнення та роздаткового матеріалу: у перші місяці навчання переважає предметна наочність далі використовують силуетні зображення та малюнки, пізніше переходять до схематичного унаочнення. Особливо емоційно сприймають першокласники словесну наочність: опис вчителем предметів, художні твори, усну народну творчість, лічилки.
Важливою умовою успішного навчання та забезпеченням наступності (ДС-ІШІ) є індивідуалізація навчання, адже діти не достатньо навчені працювати самостійно, не вміють читати, їм важко запам'ятати інструкцію вчителя і працювати за нею, важко виконувати одноманітну роботу тривалий час. посильними завданнями є ті, у яких необхідно відповідь подати графічно (обвести, з'єднати, домалювати, розфарбувати).
Отже, забезпечення наступності в організації математично підготовки дітей старшого дошкільного та молодшого шкільного віку має здійснюватися цілеспрямовано і багатопланово. Воно передбачає продовження формування чуттєвого досвіду дітей, застосування в роботі тих методів, прийомів, форм організації навчання, які знайомі й звичні для них ще з дошкільного дитинства.
Вивчення математики в 5-6 класах базується на тій математичній підготовці, яку учні дістали в початковій школі. В цілому вона визначена тими вимогами, що зазначені в програмі для учнів на кінець четвертого року навчання.
Мета засвоєння курсу математики 5-6 класів - систематизація знань про розвиток поняття числа та вироблення вмінь виконувати усно і письмово арифметичні дії над числами, перекладати практичні задачі на мову математики, підготовка учнів до вивчення систематичних курсів алгебри й геометрії.
Курс базується на індуктивній основі із залученням елементів дедуктивних міркувань.
Програма з математики для учнів 5-6 класів містить три розділи: арифметика, елементи алгебри, елементи геометрії. Розділ арифметики можна назвати основним, як і в початковій школі, а останні два - пропедевтичними.
Вчителі початкових класів повинні враховувати перспективи навчання в 5-6 класах. З цього погляду треба знати не лише основні напрямки розгортання матеріалу, а й враховувати межі їх розвитку, тобто завершеність певної ідеї та очікувані результати.
