5. Наступність математичної підготовки дітей старшого дошкільного та молодшого шкільного віку, а також - молодших школярів та учнів у-уі класів.

Принцип наступності є одним з основних дидактичних принципів. Він передбачає встановлення тісних зв'язків між різними ланками освіти, зокрема, між дошкіллям та початковою школою і між початковою школою та 5-6 класа­ми. Цей принцип вимагає узгодженості у цілях, змісті, організаційно-методичному забезпеченні етапів освіти, які межують один з одним: дошкілля -початкова школа - основна школа.

Для забезпечення наступності в математичній підготовці дітей старшого дошкільного та молодшого шкільного віку вчитель повинен ознайомитися з яким обсягом знань приходять до школи шестилітні діти.

Обсяг знань дошкільника досить великий, та ці знання формуються на рі­вні первинних уявлень і тому потребують подальшого уточнення та системати­зації.

У 1 класі вивчення математики продовжується за тими ж змістовими ліні­ями, що й у дошкіллі, та дублювання змісту не відбувається, він розширюється й поглиблюється, діти отримують крім емпіричних і теоретичні знання, вчаться застосовувати їх у своїй діяльності.

Для успішного переходу мислительної діяльності учнів від конкретно-образної до абстрактної необхідно при первинному формуванні понять здійс­нювати систематизацію чуттєвого досвіду. Для цього у організації навчання першокласників математики доцільно використовувати крім уроку й інші фор­ми, наприклад, екскурсії у природу.

При виборі методів навчання 6-літніх дітей застосовують відомі словесні, практичні, наочні методи навчання, але перевагу надають практичним та емо­ційно-стимулюючим, спостереженню та грі.

Наступності і поетапності потребує також використання унаочнення та роздаткового матеріалу: у перші місяці навчання переважає предметна наоч­ність далі використовують силуетні зображення та малюнки, пізніше перехо­дять до схематичного унаочнення. Особливо емоційно сприймають першоклас­ники словесну наочність: опис вчителем предметів, художні твори, усну народ­ну творчість, лічилки.

Важливою умовою успішного навчання та забезпеченням наступності (ДС-ІШІ) є індивідуалізація навчання, адже діти не достатньо навчені працюва­ти самостійно, не вміють читати, їм важко запам'ятати інструкцію вчителя і працювати за нею, важко виконувати одноманітну роботу тривалий час. поси­льними завданнями є ті, у яких необхідно відповідь подати графічно (обвести, з'єднати, домалювати, розфарбувати).

Отже, забезпечення наступності в організації математично підготовки ді­тей старшого дошкільного та молодшого шкільного віку має здійснюватися ці­леспрямовано і багатопланово. Воно передбачає продовження формування чут­тєвого досвіду дітей, застосування в роботі тих методів, прийомів, форм органі­зації навчання, які знайомі й звичні для них ще з дошкільного дитинства.

Вивчення математики в 5-6 класах базується на тій математичній підгото­вці, яку учні дістали в початковій школі. В цілому вона визначена тими вимо­гами, що зазначені в програмі для учнів на кінець четвертого року навчання.

Мета засвоєння курсу математики 5-6 класів - систематизація знань про розвиток поняття числа та вироблення вмінь виконувати усно і письмово ариф­метичні дії над числами, перекладати практичні задачі на мову математики, підготовка учнів до вивчення систематичних курсів алгебри й геометрії.

Курс базується на індуктивній основі із залученням елементів дедуктив­них міркувань.

Програма з математики для учнів 5-6 класів містить три розділи: арифме­тика, елементи алгебри, елементи геометрії. Розділ арифметики можна назвати основним, як і в початковій школі, а останні два - пропедевтичними.

Вчителі початкових класів повинні враховувати перспективи навчання в 5-6 класах. З цього погляду треба знати не лише основні напрямки розгортання матеріалу, а й враховувати межі їх розвитку, тобто завершеність певної ідеї та очікувані результати.