
- •Лекція 2
- •Тема 2. Початковий курс математики як навчальний предмет
- •Формування математичної компетентності молодшого школяра
- •Зміст початкового курсу математики та система його побудови
- •Характеристика змісту навчання
- •3. Методика розкриття змісту початкового курсу математики: формування математичних понять, предметних і загально-предметних умінь та навичок
- •5. Наступність математичної підготовки дітей старшого дошкільного та молодшого шкільного віку, а також - молодших школярів та учнів у-уі класів.
- •Запитання для самоконтролю
Лекція 2
(2 год)
Тема 2. Початковий курс математики як навчальний предмет
ПЛАН
Формування математичної компетентності молодшого школяра.
Зміст початкового курсу математики та система його побудови.
Методика розкриття змісту початкового курсу математики: формування математичних понять, предметних і загально-предметних умінь та навичок
Логіко-математична компетентність старшого дошкільника за програмами «Я у світі» і «Впевнений старт».
Наступність математичної підготовки дітей старшого дошкільного та молодшого шкільного віку, а також - молодших школярів та учнів У-VI класів.
Література
Базова
Базова навчальна програма для учнів 1 — 4 класів загальноосвітніх навчальних закладів — Режим доступу: http://www.mon.gov.ua/gr/pr/matemat.doc.
Богданович М.В. Методика викладання математики в початкових класах : навч. посіб. / М.В. Богданович, М.В.Козак, Я. А. Король. - [3-є вид., перероб. і доп.]. Тернопіль: Навчальна книга - Богдан, 2006. -336с.
Державний стандарт початкової загальної освіти // Початкова школа. 2011. №7.С.1-18.
Коваль Л.В., Cкворцова С.О. Методика навчання математики: теорія і практика: Підручник для для студентів за спеціальністю 6,0101000 “Початкове навчання”, освітньо-кваліфікаційного рівня “бакалавр” [2-ге вид., допов. і переробл.] Харків: ЧП “Принт-Лідер”, 2011. 414 с.
Додаткова
Савченко О. Я. Дидактика початкової школи. - К.: Генеза, 2012 - 506 с.
Формування математичної компетентності молодшого школяра
У програмі з математики 1-4 класів зазначено, що курс математики є важливою складовою навчання і виховання молодших школярів, основоположною частиою математичної освіти.
Навчання математики в початковій школі виконує низку значущих для загального розвитку особистості учня завдань, серед яких освітні (формування здатності логічно міркувати, уміння виділяти властивості предметів і явищ навколишнього світу;) виховні (виховання зосередженості, наполегливості, працьовитості, самостійності та ін.); розвивальні (розвиток інтелекту, пам’яті, мовлення, уяви). Ці завдання конкретизується при вивченні математики у кожному класі та на кожному уроці.
Питання освітніх, виховних і розвивальних завдань навчання математики в початковій школі потрібно розкривати враховуючи положення Державного стандарту початкової загальної освіти (ДС), у якому зміст початкової математичної освіти визначається через освітню галузь “Математика”
Відповідно до ДС метою освітньої галузі “Математика” є формування предметної математичної і ключових компетентностей, необхідних для самореалізації учнів у швидкозмінному світі.
Ключова компетентність - спеціально структурований комплекс якостей особистості, що дає можливість ефективно брати участь у різних життєвих сферах діяльності і належить до загальногалузевого змісту освітніх стандартів.
вміння вчитися;
загальнокультурна;
громадянська;
здоров’язбережувальна;
компететності з ІКТ;
соціальна.
Навчання математики забезпечує формування у молодших школярів ключових компетентностей, з-поміж яких основною є «уміння вчитися». У результаті засвоєння змісту математики учні зможуть:
сприймати та визначати мету навчальної діяльності;
зосереджуватися на предметі діяльності;
організовувати свою діяльність для досягнення суб’єктно чи суспільно значущого результату;
відбирати й застосовувати потрібні знання і способи діяльності для розв’язування навчальної задачі;
використовувати здобутий досвід в конкретній навчальній або життєвій ситуації;
висловлювати ціннісні ставлення щодо результату й процесу власної діяльності;
усвідомлювати, аналізувати, оцінювати, коригувати результати своєї діяльності.
Предметна компетентність — освоєний учнями у процесі навчання досвід специфічної для певного предмета діяльності, повязаної з набуттям нового знання, його перетворенням і застосуванням.
Предметна компетенція - сукупність знань, умінь та характерних рис у межах конкретного предмета, що дає можливість учневі самостійно виконувати певні дії для розв'язання навчальної проблеми (задачі, ситуації). Учень має уявлення, знає, розуміє, застосовує, виявляє ставлення, оцінює.
Предметна математична компетентність - особистісне утворення, що характеризує здатність учня (учениці) створювати математичні моделі процесів навколишнього світу, застосовувати досвід математичної діяльності під час розв'язування навчально-пізнавальних і практично зорієнтованих задач.
Основним завданням навчання математики є опанування учнями предметних математичних компетенцій – обчислювальних, інформаційно-графічних, логічних, геометричних, алгебраїчних. Предметні компетенції є структурними елементами змісту математичної освіти. Їх базис становлять знання, уміння, навички, способи діяльності, яких набувають учні в процесі навчання. Результатом засвоєння предметних компетенцій є математична компетентність учнів. У контексті початкового навчання предметна математична компетентність розглядається як здатність учня актуалізувати, інтегрувати й застосовувати в конкретній життєвій або навчальній проблемній ситуації набуті знання, уміння, навички, способи діяльності.
Предметна математична компетентність учнів виявляється у таких ознаках:
цілісне сприйняття світу, розуміння ролі математики у пізнанні дійсності;
розпізнавання проблем, які розв’язуються із застосуванням математичних методів;
здатність розв’язувати сюжетні задачі, логічно міркувати, виконувати дії за алгоритмом, обґрунтовувати свої дії;
уміння користуватися математичною термінологією, знаковою і графічною інформацією;
уміння орієнтуватися на площині та у просторі;
здатність застосовувати обчислювальні навички й досвід вимірювання величин у практичних ситуаціях.
Важливу роль у формуванні компетентності учня відіграє набуття ним досвіду задоволення пізнавальних інтересів, проявів емоційно-ціннісних ставлень, творчої активності, спілкування, соціальних орієнтацій.