2. Технології соціальної роботи в Канаді

   1. Система соціального захисту населення

«Держава добробуту» була створена в Канаді після другої світової війни. В 60-х роках XX ст. були введені в дію державні програми служби допомоги громадянам і їх сім’ям, які опини­лися в складних життєвих ситуаціях: у разі хвороби, каліцтва, інвалідності, старості, бідності і безробіття. До середини 1960-х років у Канаді були створені основні елементи системи соціаль­ного забезпечення, оформлені законодавчо. Було ухвалено низ­ку законів: Акт про страхування зайнятості (193 5), Акт про стра­хування по безробіттю (1940), Акт про сімейну допомогу (1944), Акт про забезпечення старості (1951), Акт про страхування ме­дичної допомоги і діагностичних послуг (1957), Канадський і

Квебекський пенсійні плани (1965), Канадський план допомо­ги (1966) і Акт про медичну допомогу (1966). Кінець XX ст. був ознаменований скороченням державних витрат.

Хартія прав і свобод (1982) проголошувала рівність жінок з чоловіками як фундаментальну основу канадського суспільства. У 1995 р. уряд Канади зобов’язався розробити і впровадити інструменти і методологію для проведення тендерного аналізу.

Взаємини між федеральним і провінційними урядами в Ка­наді відіграють важливу роль у формуванні системи соціального захисту. Федеральні трансферти були ефективним засобом залу­чення федерального уряду у сфери, що підлягають юрисдикції провінцій (такі, як охорона здоров’я, професійна освіта, соціаль­не забезпечення). Проте, на початку 1990-х років федеральний уряд Канади, заклопотаний борговою і кредитною кризами по­чав скорочувати соціальні витрати. У провінціях також зменшу­вались соціальні витрати. Соціальні послуги були передані у ве­дення добродійних організацій і приватних фірм (наприклад, догляд на дому, приватні клініки, приватні дитячі сади).

Прибутковий податок збирається в Канаді за прогресивною шкалою зі всього працюючого населення, держава надає фінан­сову допомогу (WELFARE) всім, хто з якої-небудь причини не може знайти собі роботу або непрацездатний. У такий спосіб Канада виключає у своїй державі появу класу людей, які знахо­дяться за межею бідності. За рахунок цього держава дістала можливість контролювати рівень злочинності і запобігати со­ціальній напрузі.

Людина, отримуючи допомогу по безробіттю в Канаді, усві­домлює, що ця допомога йде до неї з кишені багатого і працюю­чого сусіда, оскільки саме його податки йдуть на забезпечення безробітних відносно нормальним існуванням. Кошти від по­датків йдуть в основному на соціальні програми. Канадці часто називають свою систему соціального забезпечення «системою соціальної безпеки». Програми допомоги розраховані на всі прошарки суспільства, особливо на неповнолітніх дітей, безро­бітних та людей похилого віку. Сучасна пенсійна система Ка­нади складається з трьох позицій: пенсії за віком, пенсії за пра­цю та приватних пенсійних виплат.

2. Основні види соціальної допомоги Канада - це країна, яка систематично турбується про доб­робут своїх громадян. Так, допомога на дітей була введена з січня 1993 року. Вона виплачується сім’ям з низьким та середнім рівнем доходів, в яких є діти, що не мають 18-ти років. Розмір допомоги залежить від сукупного річного доходу сім’ї.

Допомога по безробіттю виплачується тим, хто працює мен­ше 15 годин на тиждень або заробляє менше 113 канадських доларів на тиждень. Розмір допомоги та час, протягом якого вона буде виплачуватись, залежить від низки факторів: від заробітної плати, яку отримує особа, від тривалості роботи та темпів зрос­тання безробіття. Якщо в особи немає роботи, але вона її напо­легливо шукає, то така особа може отримувати допомогу протя­гом 50-ти тижнів. Допомога по безробіттю обкладається при­бутковим податком. Підприємці або пенсіонери (пенсійний вік у Канаді наступає з 65 років) не отримують таку допомогу. До­помога не поширюється також на працівників, які звільнилися з роботи за власним бажанням або які були звільнені за пору­шення трудової дисципліни.

Допомога по тимчасовій непрацездатності виплачується лю­дям, які отримали травму на робочому місці або страждають на професійне захворювання. Допомога виплачується протягом усьо­го курсу лікування. Після отримання допомоги таким особам на­лежить виплачувати пенсію або велику одноразову виплату. У випадку смерті годувальника утриманцям належить отримати кошти на похорон, місячний розмір пенсії та одноразову випла­ту. Дія цього виду допомоги поширюється і на іммігрантів з того дня, коли вони починають офіційно працювати.

Люди похилого віку можуть отримувати різноманітні допо­моги, що призначаються для підтримання забезпеченої старості мешканцям Канади.

У Канаді функціонують різні фонди, серед яких є і такі, що надають соціальну допомогу:

2. Канадський Пенсійний Фонд (КПФ) призначений для виплати пенсій мільйонам жителів Канади, які досягнули пен­сійного віку. Відрахування до цього Фонду обов’язкові для всіх працюючих, причому розмір відрахувань збільшується пропор­ційно збільшенню доходів. У пенсійний фонд надходять кошти

як найманих робітників, так і приватних підприємців. Пенсію отримують жителі старші 65 років незалежно від того, продов­жують вони працювати чи ні. Якщо особа вирішила піти на пен­сію у віці 60-ти років, то їй буде виплачуватися неповна пенсія. Але після досягнення такою особою 65 років їй буде виплачува­тися повна пенсія. Пенсія виплачується щомісячно; її розмір постійно збільшується для захисту від інфляції. Пенсійний фонд виплачує також пенсії у зв’язку з непрацездатністю, про­те їх можуть отримати лише ті особи, яких КПФ офіційно виз­нав непрацездатними. З пенсій, як і з допомоги по безробіттю знімається прибутковий податок.

1. Фонд «Спокійна старість». Пенсії цього фонду виплачують­ся канадським громадянам і жителям Канади, яким виповнилося 65 років. Можливість отримання пенсії та її розмір залежать від терміну проживання в Канаді. Для отримання повної пенсії необ­хідно прожити в Канаді не менше 40 років після досягнення по­вноліття. Неповну пенсію можна отримати, проживши в країні як мінімум 10 років після досягнення 18-ти років. Пенсії цього фонду виплачуються тільки в межах Канади.

2. Фонд додаткової пенсії виплачує допомогу тим, хто вже отримує пенсію з Фонду «Спокійна старість». Ця допомога по­кладена на людей з невеликим доходом або взагалі без нього. Розмір допомоги залежить від доходу в попередні роки або від сукупного доходу сім’ї. Допомога не обкладається прибутковим податком.

3. Фонд допомоги на одного з подружжя. Ця незначна допо­мога виплачується тим, кому від 60 до 64 років, а її/його чо­ловік/дружина отримують пенсію фонду «Спокійна старість» та додаткову пенсію. Розмір та право отримання цієї допомоги залежать від сумарного доходу подружжя і терміну проживан­ня в Канаді. Вдови та вдівці також можуть отримувати цю допо­могу, з якої не знімається прибутковий податок.