1.Предмет філософії. Філософські проблеми.

 Філосо́фія — особлива форма пізнання світу, що вивчає найзагальніші суттєві характеристики і фундаментальні принципи реальності і пізнання, буття людини, відносинлюдини і світу[1]. Також під філософією розуміють форму людського мислення, теоретичну форму світогляду. Своїм основним завданням філософія має встановлення перших, основних істин, які слугують першопочатком або принципами для інших істин. Як наука філософія встановлює свої істини шляхом дослідження і доведення. Тобто філософія прагне раціональними засобами створити гранично узагальнену картину світу і місця людини у ньому, досліджуючи пізнавальне, ціннісне, соціально-політичне, моральне й естетичне ставлення людини до світу.  Проблеми філософії: Онтологія-вчення про буття, Гносеологія-вчення про пізнання, Антропологія-проблема людини, Аксіологія-вчення про цінності, Праксіологія-проблема людської діяльності.

2.Основне питання філософії. Напрями, течії та школи.

.Основне́ пита́ння філосо́фії — термін марксизму; питання про первинність ідеї або матерії. Ставлячи це питання, діалектичний матеріалізм вирішує його однозначно на користь первинності матерії. Відповідно, марксизм поділяє всю попередню філософську думку на дві основні течії: матеріалізм та ідеалізм. У стародавні часи розглядали і зворотну сторону основного питання філософії: «Чи можна пізнати світ?» Відповідно, хто ствердно відповідав на цей запит — називались гностиками, хто спростовував можливість пізнання існуючого — називались агностиками.

3.Світогляд. Структура, типи, види.

Світо́гляд — сукупність переконань, оцінок, поглядів та принципів, які визначають найзагальніше бачення та розуміння світу і місце особистості у ньому, а також її життєві позиції, програми поведінки та діяльності. Світогляд людини зумовлений особливостями суспільного буття та соціальними умовами. Світогляд тісно пов'язаний з філософією, хоча поняття світогляд ширше. Філософія визначає себе, як теоретичний світогляд. Світогляд властивий кожній людині, незалежно від того, чи є він раціонально усвідомлений. Основою для світогляду можуть бути, наприклад, міфи. За визначенням бельгійського філософа Апостеля світогляд включає сім елементів: Онтологію — описову модель світу Пояснення світу Футорологію, відповідь на запитання, куди ми йдемо. Цінності, відповіді на етичні питання — відповідь на запитання, що слід робити. Праксеологію або методологію або теорію дії — відповідь на запитання, як досягти мети. Епістемологію або теорію знань, відповідь на запитання, що є правдою, а що ні. Етіологію — пояснення походження й структури світогляду Типи світогляду: міфологічний - для поглядів властивий синкретизм, тотемізм, фетишизм, магія тощо. релігійний - особлива форма усвідомлення світу, яка не потребує обґрунтування і доказів. науковий - усвідомлення світу через отримання істинних знань, відкриття об'єктивних законів світу і передбачення тенденцій його розвитку. мистецький - форма суспільної свідомості, що відображає дійсність у конкретно-чуттєвих образах, відповідно до певних естетичних ідеалів. філософський - форма пізнання світу, що вивчає найзагальніші суттєві характеристики і фундаментальні принципи реальності і пізнання, буття людини, відносин людини і світу.