4.Теорії виникнення міжнародного права.Періодизація міжнародного права.

Історія міжнародного права - невід'ємна частина історії суспільства. Періодизацію розвитку міжнародного права можна представити у вигляді чотирьох періодів, які нерозривно пов'язані з суспільно-економічними формаціями та перехідними етапами від однієї формації до іншої. В основі кожної формації лежить певний спосіб виробництва, а виробничі відносини утворюють її сутність. Також суспільно-економічна формація охоплює і відповідну надбудову (державу, право, міжнародне право, мораль, свідомість, правосвідомість, науку, тип сім'ї, побут та ін.) Періодизація історії міжнародного права:

1) 4 тис. до н. е.. - 476 р. н. е.. - Міжнародне право Стародавнього світу. Цей період відповідає рабовласницької суспільно-економічної формації

2) 476-1648 рр.. - Міжнародне право Середніх століть. Цей період відповідає феодальної суспільно-економічної формації;

3) 1648-1919 рр.. - Класичне міжнародне право. Цей період відповідає становленню капіталістичного способу виробництва;

4) міжнародне право XX-XXI ст. Цей період включає проміжок часу з 1919 р. по початок XXI ст.

5.Загальна характеристика міжнародного права стародавнього світ.

На додержавній стадії відносини між племенами не мали систематичного характеру. Перші систематичні міжнародні відносини виникають у період зародження найдавніших держав (кін. III -поч. II тисячоліть до нашої ери). Учасниками міжнародних правовідносин в той час були не народи і не держави, а їх монархи. Саме в цей час виникають перші правила війни, засновані на звичаях і традиціях. Зокрема, у Стародавніх Римі, Індії та деяких інших державах заборонялося використовувати отруйну зброю. Уже на стародавньому етапі розвитку міжнародного права простежуються зародки дипломатичного та консульського права. Навіть сам термін "дипломатія" походить з античних часів: грецькі держави постійно направляли одна одній посольські місії. Повноваження посольської місії підтверджувалися "дипломаток)" - двома стуленими разом дерев'яними дощечками, покритими воском. Тоді ж виник і звичай недоторканності послів. Характерними ознаками правового регулювання міжнародних відносин на першому етапі є антигуманність, спонтанність, епізодичність, відсутність єдиної системи міжнародного права у світі, що зумовлювалося відсутністю єдиної системи міжнародних відносин. Головними центрами міжнародних відносин були Стародавні Єгипет, Індія, Китай, Греція та Римська імперія. Основними джерелами відповідних правових норм були звичаї та міждержавні мирні, торгові та консульські договори.

6.Загальна характеристика міжнародного права епохи феодалізму.Вестфальський договір 1648року.

Феодальний період породив такий міжнародно-правовий інститут, як сервітути, відповідно до якого володар (власник) землі (держава, феодал) дозволяв на певних умовах (за мито) проїзд, прохід через свої володіння. На основі інституту сервітутів згодом стали розвиватися різні види права вільного проходу, особливо через морські території (право мирного проходу, право транзитного проходу, право архіпелагічного проходу). У ті ж часи на основі сервітутного, крім іншого, розвивалося право проходу по міжнародних ріках (Рейн, Майн, Шельда, пізніше - Дунай).Спільного для всіх міжнародного права не існувало. Відомі такі центри міжнародного життя: Західна Європа, Візантія, Київська Русь, Московська держава, Арабський Схід, Китай, Індія. Суб’єктами міжнародного права були: монархи, пап римський, лицарські ордена, вільні міста та їх спільноти. Виокремлення Вестфальського конгресу як точки відліку чергового етапу в історії міжнародного права не випадкове,.По-перше, Вестфальський конгрес став першими міжнародними зборами, що не тільки мали на меті по-новому організувати міжнародні відносини, а й прийняли рішення, які радикально вплинули на подальший розвиток міжнародного права. По-друге, проведення Вестфальського конгресу збіглося з початком так званої епохи великих географічних відкриттів, що супроводжувалася стрімкою колонізацією європейськими державами нових земель. Саме в цей час були закладені підвалини найбільших світових колоніальних імперій. Це означало різке скорочення, а потім і повне припинення самостійних міжнародно-правових відносин у тих неєвропейських регіонах, де такі відносини зберігалися. Метрополії приступили до масованої культурної експансії на нові землі. Тому саме ідеологія Вестфальського миру виявилася основою евроцентристської концепції міжнародного права.