Проблема інтерпретації навчальних текстів на уроках історії

Очевидно, що історія як наука не відноситься до числа абсолютно точних, безпристрасно об’єктивних. Хоча європейські автори шкільних програм, підручників, учителі історії орієнтовані на те, щоб «уникати як схованих, так і явних оцінних суджень… Вони також повинні утримуватися від переносу в минуле сучасних і особистісних підходів». Проте природа упередженості, необ’єктивності, перекручування історичного минулого складніша і багатогранніша, ніж це може здаватися на перший погляд. Невипадково Рада Європи присвятила цьому питанню велику програму досліджень і міжнародних зустрічей, що діє вже три десятиліття.

В рамках міжнародного семінару «Інноваційні підходи до вивчення та викладення історії в школі», який проходив в Україні за підтримки Міністерства освіти і науки України спільно з Європейською асоціацією викладачів історії EUROCLIO у 2003р., значну увагу було приділено цьому важливому питанню (інтерпретації навчальних текстів). Воно розглядалось з точки зору того, як застерегтись у навчальному процесі від навіювання учням певних пристрастей, упереджень і пересудів, притаманних сучасним підручникам з історії та іншим засобам навчання.

Іншим аспектом цього питання, який обговорювався під час семінару, була проблема впливу на учнів різних інтерпретацій, тлумачень, трактувань історичних подій і процесів, з якими вони стикаються на сторінках преси, в кіно або на телебаченні чи в комп’ютерних іграх. Наприклад, останнім часом інформація про цікаві та яскраві події минулого, в центрі яких завжди знаходяться мужні та цікаві постаті героїв та чарівних героїнь, доходить до учнів з історичних фільмів, зокрема голлівудських. Така інформація часто не має нічого спільного з історичною правдою, а є інтерпретацією, версію авторів фільму, яка підкоряється законам кінематографа як особливого жанру мистецтва. Історичні образи, закріплені таким шляхом у свідомості учнів, не тільки є дуже далекими від історичної реальності, але й упередженими. Накладаючись у дітей на певні історичні уявлення про минуле, які вони отримали (або не отримали) на уроках історії, ця версія подій може сприйматись як об’єктивна, науково-історична.

Основними принципами щодо методики роботи над інтерпретаціями, які обговорювались на семінарі, є такі положення:

• історичні інтерпретації завжди незавершені (тобто автори зосереджують увагу тільки на тому, що їм цікаво, пропускаючи, замовчуючи інше);

• вони завжди поєднують докази (доведені факти) і витвори авторської уяви, тобто загальним правилом «творення такої історії» є: історію частково «знаходимо» у джерелах — частково уявляємо;

• на інтерпретацію завжди впливають турботи, потреби і питання сьогодення, які забарвлюють погляд автора на минуле;

• на тлумачення, трактування минулого завжди впливає власний досвід, знання та погляди, пристрасті та пересуди того, хто описує.

Єдиною можливістю протистояти впливу інтерпретацій на формування історичних знань чи уявлень учнів є розвиток в них умінь аналізувати та оцінювати різні інтерпретації історичного процесу, критично ставитись до них. Така робота стає передумовою, підґрунтям розвитку критичного мислення, допомагає дітям усвідомити, що історія не завжди є об’єктивною, що не існує єдиної істини щодо минулого, надає можливість виробити свій погляд щодо історичних фактів і свідчень.

Різні підручники та посібники, які існують сьогодні в освітньому просторі України, часто створюють у свідомості учнів авторські, достатньо суб’єктивні версії минулого. Інколи вони відрізняються одна від одної. До цих інтерпретацій слід додати бажання вчителя дати власну відповідь на всі запитання, тому результатом такого навчання є створення в учнів на тлі історії певних міфів та легенд, які стають надбанням учнів і формують у них стереотипне негнучке мислення, історичні «штампи» та забобони.

Поясніть, чому проблема інтерпретації є важливою для навчання учнів в основній школі. Чи існує ця проблема в Україні? Обґрунтуйте свою думку прикладами.

Щоб запобігти некритичному сприйняттю учнями історичної інформації, слід навчити їх

1)досліджувати історичні джерела;

2)розвивати вміння аналізувати та критично оцінювати інтерпретацію минулого, що міститься у будь-якому джерелі.

Тому, працюючи з будь-яким текстом, джерелом, вчитель повинен пояснювати і демонструвати учням цю суб’єктивність, а учні повинні її знаходити і розуміти.

Ключовим питанням при цьому буде не «правильність» тієї чи іншої інтерпретації, а те, які факти, докази і яким чином використав інтерпретатор. Наприклад, інтерпретація археологів спирається на дані розкопок, інтерпретація автора підручника — на збалансований розгляд позицій, точок зору всіх сторін, які задіяні в суспільному конфлікті; інтерпретація авторів художнього твору обумовлена розвитком сюжету фільму і може не відповідати реальним історичним подіям.

Працюючи з учнями над навичками аналізу та оцінки інтерпретацій, вчителю треба пам’ятати:

• в інтерпретації завжди комбінуються, поєднуються факт, думка автора і авторська уява, тому треба вчити учнів відрізняти ці елементи один від одного;

• будь-яка інтерпретація, трактування історії має цінність тільки якщо спирається на докази, факти;

• відмінність в інтерпретаціях, тлумаченнях, поясненнях однієї і тієї самої події, періоду, процесу тощо у різних авторів може пояснюватись метою викладення, призначенням певній аудиторії та (або) особистістю автора;

• академічна історія є не більш об’єктивною, ніж популярна.

Ознайомимось із загальними методичними підходами до організації роботи учнів над вміннями аналізувати інтерпретації історії і створювати власну інтерпретацію на основі фактів і джерел:

Передумовою ефективної роботи учнів над інтерпретацією матеріалу є глибоке попереднє вивчення теми чи розділу, загального історичного контексту, історичних фактів і подій. Наприклад, опрацювання декількох оцінок однієї події може бути завершальним моментом вивчення теми і виглядати як порівняння. Так, завершення теми «Національно-визвольна війна українського народу» (8 клас) може бути представлене у вигляді такого завдання.

Приклад 1: У багатотомній історії України (1983 р.) написано, що в результаті договору 1654 р. «Україна, що знаходилась у становищі колонії Речі Посполитої, у складі Російської держави, одержала право на самоуправління… Історичне значення возз’єднання України з Росією полягало у тому, що назавжди закріплювалася єдність двох братніх народів. У складі Російської держави Україна знайшла порятунок від гноблення шляхетської Польщі та поглинення султанською Туреччиною».

У підручнику 2001р. зауважується: «Згідно з документами, затвердженими під час українсько-московських переговорів 1654 року, встановлювались міждержавні відносини, що не обмежували незалежності України. Адже договір між двома державами загалом був рівноправний і (за умови дотримання) взаємовигідним. Водночас він був незавершений, недосконалий, діяв нетривалий час (кілька років) і тому дуже швидко втратив чинність».

Яка з цих точок зору є, на вашу думку, найбільш прийнятною? Чому в цих підручниках такі різні оцінки одних подій?

Приклад 2. У темі «Київська Русь за часів роздробленості» (7 клас) завдання може бути пов’язане з інтерпретуванням академічної історії.

Н. Полонська-Василенко з приводу причин розпаду Київської Русі писала: «Перша з них — надто великі розміри держави: вона була найбільшою в Європі і до складу її входили не лише українці, але й цілий конгломерат народів, об’єднаних владою спільної династії та церкви… Поки на чолі держави стояв могутній князь, як Володимир чи Ярослав, які тримали в покорі своїх синів, державне правління було більш-менш добре зорганізоване. Але якщо князі корилися батьковій волі, …то волі старшого брата, дядьки, а іноді і племінника, вони пручалися».

Чи погоджуєтесь ви з такою характеристикою причин розпаду Київської Русі? Чому?

Учнів треба навчити опрацьовувати широкий спектр історичних інтерпретацій, включаючи академічну історію, історичну белетристику, фонди музеїв, фільми, дані народного фольклору тощо. Тому звернення учителя на початку року, під час мотивації пізнавальної діяльності, до інтерпретації минулого, добре відомого їм з художньої літератури чи фільму зацікавлює, привертає увагу на вивченні теми.

ПРИКЛАД 1: на уроці з теми «Хрестові походи» (7 клас) завдання може виглядати таким чином.

Вальтер Скотт у відомому Романі «Айвенго» змальовує образ короля Ричарда I, за прізвиськом Левове Серце, як хороброго воїна, справедливого правителя, захисника народу і помічника ображених.

Порівняйте цю характеристику з тою, яка міститься у підручниках та документах. Яка з них, на вашу думку, є більш об’єктивною? Чому? Чому автор змальовує свого героя саме так?

ПРИКЛАД 2: А на уроці, пов’язаному з вивченням теми «Боротьба народів Європи та Азії проти чужоземних загарбників» можна поставити завдання так.

Відомий радянський фільм «Олександр Невський» яскраво описує боротьбу новгородських воїнів проти хрестоносців. Одним з центральних героїчних образів фільму є князь Олександр Невський, який очолює руські дружини у переможній битві на Чудському озері. Автори фільму відверто закликають глядачів захопитись цією постаттю як патріотом і захисником країни. Як ви думаєте, чому у фільмі не відображені взаємовигідні стосунки Олександра Невського як новгородського князя з монголо-татарами, які завершились отриманням від Орди ярлику на збір данини з усіх земель колишньої Київської Русі?

Залучення учнів до створення ними власних інтерпретацій історії може бути дуже корисним шляхом розуміння ними загальних підходів до того, як і чому з’являються історичні інтерпретації. Прикладом можуть бути такі завдання (їх можна пропонувати на будь-якому історичному матеріалі, починаючи з учнів 13 – 14 років):

Приклад 1. Рекламна кампанія.

Ви є фахівцем туристичного бізнесу. Ваша компанія намагається створити новий туристський маршрут по старовинному українському місту …(Херсон). Для того щоб забезпечити приток туристів, вам треба розробити рекламну листівку, яка розрахована на людей, яких ви бажаєте зацікавити.

Перед тим як починати працювати над тестом листівки:

а) ознайомтесь з основними подіями історії міста та описом пам’яток;

б) вирішіть, на кого розрахована ваша листівка: на молодь, на батьків, які відвідують місто разом з дітьми; на людей середнього віку, які подорожують наодинці тощо.

Вирішіть також, який образ міста ви будете створювати: спокійний, таємничий, запрошуючий, збуджуючий, романтичний чи якийсь інший.

Приготуйта самі або оберіть з запропонованих вам фотографій історичних пам’яток міста тільки 2 фотографії, які ви можете вмістити в текст.

Використовуйте слова, що відображають ваші почуття, коли уявляєте собі таку подорож, але будьте лаконічними і зрозумілими, пам’ятайте, що рекламна листівка складається з декількох речень.

Приклад 2. Створюємо музейну експозицію.

Ви — працівник місцевого історичного музею. Вашим завданням є підготувати фотографії, що відображають історію вашого міста наприкінці XIX ст. Вони будуть вміщені в загальноукраїнське видання, тому вам доручили відібрати тільки 5 фотографій. Але вони повинні відобразити всі сторони суспільного життя якомога повніше і продемонструвати особливості вашої місцевої історії, в цей період порівняно з іншими регіонами України. Ви повинні також придумати текст, який буде супроводжувати ваші фотографії.

Аналіз різних інтерпретацій подій може бути основою для написання учнями короткої творчої роботи (есе), яка висвітлює власну позицію учня відносно спірного дискусійного питання.

Допомога вчителя учням у написанні письмові роботи такого типу буде у вигляді такого плану:

Зміст завдання

Аналізуючи завдання, визначте:

• найбільш важливі слова у цьому твердженні

• ключову історичну ідею

• історичний зміст (контекст подій).

Вступна частина

Сутність протиріччя, яке визначене в завданні полягає в тому, що…

Аргументи, які можуть допомогти мені погодитись:

Явища, процеси, тенденції	Приклади

Аргументи, які свідчать проти такої точки зору:

Явища, процеси, тенденції	Приклади

Висновки

Яку з точок зору я вважаю більш обґрунтованою або до якої я схиляюсь і чому?

Треба зауважити, що школярі можуть аналізувати та оцінювати інтерпретацію тільки з точки зору того, наскільки вона відповідає фактам, іншим джерелам знань, але вчитель не повинен підштовхувати їхні висновки, нав’язувати їм певні думки та погляди.

Сформулюємо висновки, до яких поступово за допомогою вчителя мають прийти учні в результаті аналізу та критичної оцінки інтерпретацій на уроках історії:

• у сучасному світі нам часто трапляються інтерпретації минулого в засобах масової інформації, в фільмах, театральних виставах, академічних дослідженнях, шкільних посібниках, романах, музеях, картинах, народній творчості;

• нема ніякої ієрархії «правдивості» інтерпретацій (будь-яка з них не є більш правдивою, тільки тому, наприклад, що це праця історика-фахівця) і кожна з них має право на існування;

• інтерпретації минулого відрізняються одна від одної з багатьох причин: мети, доступності для автора доказів і фактів, призначення для певної аудиторії читачів, відповідно до поглядів і симпатій автора, соціальному «замовленню» певної країни, епохи, соціальної групи тощо;

• інтерпретації мають історичну цінність тільки залежно від того, наскільки вони аргументовані;

• кваліфіковано аналізувати інтерпретацію можна тільки за умови знання історичного контексту подій, яких вона стосується, та розуміння понять (слів), що автор використовує у своєму тексті.

Отже, вміння інтерпретувати інформацію забезпечує виховання поінформованих, активних, відповідальних громадян, здатних жити в плюралістичному та демократичному суспільстві.

Перевірте себе

1. Яке місце посідає інтерпретація в історичній науці та навчанні історії?

2. Чому важливо навчити учнів відрізняти історичний міф, думку, історичний факт?

3. Які прийоми навчання застосовує вчитель у роботі з історичними інтерпретаціями?

Перевірте свої знання з теми

1.Як пов’язані класифікація текстів з видами інтерпретації? Свою думку поясніть.

2. Якими є методичні шляхи використання тексту підручника на уроці?

3. Якими є методичні шляхи використання тексту історичного документа на уроці?

4. Якими є методичні шляхи використання тексту художньої та науково-популярної літератури на уроці?

5. Якими є методичні шляхи роботи над інтерпретаціями у різних видах навчальних текстів на уроках історії?

Самостійне читання тексту перед поясненням учителя

Застосування підручника у розповіді вчителя (наприклад, як опори для визначення понять)

Аналітико-синтетична обробка тексту (виділення логічних частин, різних типів інформації тощо)

Осмислення і пояснення назв розділів, параграфів, пунктів тощо

Осмислення

історичного

матеріалу

(наприклад,

співставлення

інформації у тексті автора, документа, словника тощо)

Робота

над висновками

та визначеннями

понять

(наприклад,

конкретизація їх

прикладами з тексту)

Ілюстрування

тексту малюнками,

схемами, опорними конспектами тощо

Використання

тексту як засобу

виконання

домашніх завдань

Навчання вмінням

використовувати

матеріал

підручника

у захисті власної

позиції

Опрацювання

нових термінів

з тексту підручника

Застосування

отриманих знань,

умінь у самостійній

роботі

Коментоване

(пояснювальне)

читання