Загальні методичні вказівки

Лабораторний практикум містить методичні вказівки для виконання лабораторних робіт з дисципліни «Системний аналіз складних систем управління» для студентів напрямку підготовки 6.050202 – «Автоматизація та комп’ютерно-інтегровані технології».

Лабораторний практикум охоплює лабораторні роботи, виконання яких передбачено робочою програмою дисципліни М1 – ПП19.

Устаткування, яке використовується для виконання лабораторних робіт, розташоване у комп’ютерному класі кафедри АТПіМЕ в ауд. 1407.

За результатами виконаної роботи оформляється звіт, який повинен містить:

- назву предмета, номер і назву роботи;

- прізвище та ініціали автора, номер групи;

- прізвище та ініціали викладача;

- номер варіанту;

- мету роботи;

- результати проведення досліджень;

- висновки.

Вхідний контроль здійснюється викладачами на початку занять. Захист робіт – після виконаної роботи оцінюється однаковою кількістю балів, сума яких встановлюється лектором та початку семестру.

1 Лабораторна робота №1

«СИСТЕМНИЙ АНАЛІЗ ПРОЦЕСУ УПРАВЛІННЯ В СИСТЕМАХ З КОМПЕНСАЦІЄЮ КООРДИНАТНИХ ТА ПАРАМЕТРИЧНИХ ЗБУРЕНЬ»

Мета, завдання і тривалість роботи.

МЕТА: ознайомитись з структурами систем з компенсацією координатних та параметричних збурень.

ЗАВДАННЯ: вивчити задані структури систем управління.

ТРИВАЛІСТЬ РОБОТИ: 2 академічні години.

Основні теоретичні положення

Системи із компенсацією координатних та параметричних збурень

Ці системи – для нестаціонарних об’єктів, або об’єктів з невідомими характеристиками. Тоді принципи управління, які визначають функціональну структуру системи, можна класифікувати так:

• за ступенем нестаціонарності динамічних властивостей об’єкта;

• за способом завдання бажаного функціонування;

• за способом компенсації впливу нестаціонарності об’єкта.

Загальним для цих класів систем – властивість адаптації за рахунок:

• вибору величини і частоти корекції управляючих діянь на основі рекурентних алгоритмів обробки наявної інформації про хід процесів в об’єкті;

• зміни динамічних властивостей (параметрів) системи заданої структури (системи із самонастройкою);

• комутацією структури та режимів роботи системи (системи із змінною структурою).

Системи координатно-параметричного управління

Системи із самонастройкою використовують у тих випадках, коли степінь нестаціонарності динамічних характеристик ОУ є суттєвою, і її не вдається компенсувати ні зміною параметрів, ні додатковими діяннями.

Використовуються два способи:

• організація прямого діяння від прямо чи непрямо (побічно) вимірюванних нестаціонарних параметрів динамічних характеристик ОУ на змінюванні координати ОУ;

• організація контура компенсації із зворотніми зв’язками по вимірювальним нестаціонарним динамічним властивостям об’єкта

Рисунок 1.1. Структура системи координатно-параметричного управління:

ППТУ – пристрій параметричного управління;

ПКУ – пристрій координатного управління;

СУ – система управління

Основна проблема при створенні – оптимальне сполучення контурів координатного та параметричного управлінь.