22.3. Тарифна система оплати праці робітників
Тарифна система оплати праці. Вона с сукупністю нормативів, за допомогою яких здійснюються диференціація і регулювання заробітної плати робітників залежно від кваліфікаційного рівня і умов їх праці.
Складовими елементами тарифної системи оплати праці робітників є тарифно-кваліфікаційні довідники робіт і професій робітників, кваліфікаційні довідники посад керівників, спеціалістів і службовців, тарифні сітки та ставки і схеми посадових окладів, або єдина тарифна сітка.
Тарифно-кваліфікаційні довідники, об'єднані в єдиний тарифно-кваліфікаційний довідник робіт і професій (ЄТКД) — нормативні документи, в яких усі види робіт, що виконуються на тому чи іншому виробництві, розподіляються на групи залежно від їхньої складності.
Тарифно-кваліфікаційний довідник використовується для тарифікації робіт і установлення кваліфікаційних розрядів робітникам.
Кваліфікаційний довідник посад керівників, спеціалістів і службовців є нормативним документом, у якому даються загальногалузеві кваліфікаційні характеристики кожної посади. За його допомогою можна визначити коло виконуваних обов'язків кожним керівником, спеціалістом і службовцем, правильно установити поділ праці між керівниками та спеціалістами, забезпечити єдність у визначенні їхніх посадових обов'язків і вимог, які до них ставляться.
Тарифна сітка є основою регулювання професійно-кваліфікаційного поділу та руху робочої сили і застосовується для визначення співвідношення в оплаті праці робітників, які виконують роботи різної складності. Вона містить певну кількість розрядів і відповідних їм тарифних коефіцієнтів (табл. 22.1).
Таблиця 22.1
ТАРИФНА СІТКА
|
Тарифні розряди |
|||||||
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
|
Тарифні коефіцієнти |
1,00 |
1,08 |
1,18 |
1,33 |
1,54 |
1,79 |
2,07 |
2,39 |
Тарифні ставки і оклади. Тарифні ставки є найважливішим елементом тарифної системи являють собою виражений у грошовій формі абсолютний розмір оплати праці різних груп робітників в одиницю робочого часу.
Залежно від обраних одиниць робочого часу встановлюються годинні, денні або місячні тарифні ставки.
Тарифні ставки є основною нормативною величиною, що визначає розмір оплати праці всіх категорій робочих, оскільки рівень тарифних ставок впливає як на розмір заробітку робітників — погодинників, який нараховується, виходячи з тарифних ставок за фактично відпрацьований час, так і на розмір заробітку робітників-відрядників, який нараховується за відрядними розцінками, що встановлюються, виходячи з тарифних ставок і діючих норм виробітку (часу).
Тарифні ставки використовуються як практичний засіб диференціації і регулювання рівня оплати праці робітників залежно від тяжкості і умов праці, а також залежно від важливості і значення галузі виробництва, підприємства, виробничої ділянки. Ця диференціація здійснюється шляхом установлення різного рівня тарифних ставок робітникам, зайнятим у різних галузях промисловості і ділянках виробництва.
У табл. 22.2 як приклад наведено вартість однієї години праці робітників різної кваліфікації.
Таблиця 22.2
усереднена вартість людино-години за розрядами робіт
Розряд робіт, що виконуються |
Вартість люд./год, грн |
Розряд робіт, що виконуються |
Вартість люд./год, грн |
Розряд робіт, що виконуються |
Вартість люд./год, грн |
1 |
6,89 |
3,4 |
8.58 |
5,8 |
12,02 |
1,1 |
6,92 |
3,5 |
8,69 |
5,9 |
12,21 |
1,2 |
7,00 |
3,6 |
8.80 |
6 |
12,35 |
1,3 |
7.08 |
3,7 |
8.91 |
6,1 |
12,55 |
1,4 |
7,10 |
3,8 |
9,02 |
6,2 |
12,74 |
1,5 |
7,17 |
3,9 |
9,10 |
6,3 |
12,94 |
1,6 |
7,23 |
4 |
9,21 |
6,4 |
13,13 |
1,77 |
7,30 |
4,1 |
9,36 |
6.5 |
13,33 |
1,8 |
7,32 |
4,2 |
9,51 |
6,6 |
13,52 |
1.9 |
7,41 |
4,3 |
9,63 |
6,7 |
13,71 |
2 |
7,49 |
4,4 |
9,77 |
6,8 |
13.91 |
2,1 |
7,52 |
4,5 |
9,92 |
6,9 |
14,10 |
2,2 |
7,60 |
4,6 |
10,07 |
7 |
14.30 |
2,3 |
7,68 |
4,7 |
10,19 |
7,1 |
14,52 |
2,4 |
7,75 |
4,8 |
10,34 |
7,2 |
14,74 |
2,5 |
7,83 |
4,9 |
10,49 |
7,3 |
14,96 |
2,6 |
7,90 |
5 |
10,63 |
7,4 |
15,18 |
2,7 |
7,98 |
5,1 |
10,78 |
7,5 |
15,40 |
2,8 |
8,01 |
5,2 |
10,97 |
7,6 |
15,61 |
2,9 |
8,09 |
5,3 |
11,15 |
7,7 |
15,83 |
3 |
8,16 |
5,4 |
11,31 |
7,8 |
16,05 |
3,1 |
8,27 |
5,5 |
11,49 |
7,9 |
16,27 |
3,2 |
8,39 |
5,6 |
11,69 |
8 |
16,49 |
3,3 |
8,50 |
5,7 |
11,83 |
|
|
Наведені вартісні показники, обчислені, виходячи із середньомісячної заробітної плати 1500 грн, що відповідає середньому розряду складності робіт — 3,8.
Тарифний розряд характеризує рівень складності робіт і ступінь кваліфікації робітників.
Тарифний коефіцієнт, то відповідає певному розряду, показує, у скільки разів рівень оплати робіт (робітника), віднесених до певного розряду, перевищує рівень оплати робіт (робітника), віднесених до І розряду, тарифний коефіцієнт якого дорівнює 1.
Співвідношення між тарифними коефіцієнтами, які відповідають крайнім розрядам тарифної сітки, звичайно називається діапазоном тарифної сітки.
Знаючи діючу тарифну сітку і тарифну ставку 1 розряду, можна визначити тарифну ставку будь-якого розряду за формулою
де Тп — тарифна ставка певного розряду;
Ті — тарифна ставка І розряду;
Кп — тарифний коефіцієнт певного розряду.
Для визначення середньої кваліфікації групи робітників або середнього кваліфікаційного рівня робіт на підприємствах нерідко доводиться обчислювати середні тарифні коефіцієнти і розряди. Разом з показниками середнього кваліфікаційного рівня робіт і робітників при плануванні оплати й продуктивності праці на підприємствах іноді користуються і середніми тарифними ставками групи робітників (робіт).
Середній тарифний коефіцієнт, розряд і ставку визначають, виходячи з діючої на підприємстві тарифної системи оплати праці.
Визначення середнього тарифного коефіцієнта. У тому випадку, коли застосовується єдина тарифна сітка і відомі тарифні розряди робіт і робітників, а отже, і їх тарифні коефіцієнти, середній тарифний коефіцієнт групи робітників визначається як середня арифметична величина з тарифних коефіцієнтів, зважена за числом робітників у кожному розряді, а середній коефіцієнт робіт — як середня арифметична величина з тарифних коефіцієнтів, зважена за трудомісткістю робіт (у нормо-годинах) кожного розряду:
Або
де Кс — середній тарифний коефіцієнт групи робітників (робіт);
-
загальна чисельність робітників,
приведена до робітників І розряду;
-
загальна чисельність робітників;
—
загальна
трудомісткість робіт, виражена в
нормо-годинах, приведеної до І розряду;
—
загальна
трудомісткість робіт, виражена у
нормо-годинах.
Якщо застосовується єдина тарифна сітка, тарифні розряди робітників (робіт) і їх чисельність невідомі, а відомий лише середній тарифний розряд, то середній тарифний коефіцієнт робітників (робіт) можна визначити за допомогою формул
де Кс — середній тарифний коефіцієнт робітників (робіт);
Км— тарифний коефіцієнт, відповідний меншому з двох суміжних розрядів тарифної сітки, між якими знаходиться відомий середній розряд;
Кб— тарифний коефіцієнт, відповідний більшому з двох суміжних розрядів тарифної сітки, між якими знаходиться відомий середній розряд;
Рс — середній тарифний розряд робітників (робіт);
Рм — менший з двох суміжних розрядів тарифної сітки, між якими знаходиться відомий середній тарифний розряд;
Рб — більший з двох суміжних розрядів тарифної сітки, між якими знаходиться відомий середній тарифний розряд.
Середній тарифний коефіцієнт робітників (робіт), на яких поширена єдина тарифна ставка і розряду і єдина тарифна сітка, можна визначити також і по середній тарифній ставці за виразом
де Кс — середній тарифний коефіцієнт робітників (робіт);
Тс — середня тарифна ставка оплати робітників (робіт);
Т1 — тарифна ставка 1 розряду
Визначення середнього тарифного розряду. Середній тарифний розряд звичайно визначається за відомим середнім тарифним коефіцієнтом за формулами
Де Рс — середній тарифний розряд робітників (робіт);
Рм — тарифний розряд, відповідний меншому з двох суміжних тарифних коефіцієнтів тарифної сітки, між якими знаходиться відомий середній тарифний коефіцієнт;
Кс— середній тарифний коефіцієнт робітників (робіт);
Км — менший з двох суміжних тарифних коефіцієнтів тарифної сітки, між якими знаходиться відомий середній тарифний коефіцієнт;
Кб — більший з двох суміжних тарифних коефіцієнтів тарифної сітки, між якими знаходиться відомий середній тарифний коефіцієнт;
Рб — тарифний розряд, відповідний більшому з двох суміжних тарифних коефіцієнтів тарифної сітки, між якими знаходиться відомий середній тарифний коефіцієнт.
Середній тарифний розряд робітників (робіт), на яких поширені єдина тарифна ставка 1 розряду і єдина тарифна сітка, можна визначити також і за їхньою середньою тарифною ставкою, скориставшись формулами
або
де Рс — середній тарифний розряд робітників (робіт);
Рм — тарифний розряд, відповідний меншій з двох суміжних тарифних ставок, між якими знаходиться відома середня тарифна ставка;
Тс — середня тарифна ставка оплати робітників (робіт);
Тм — менша з двох суміжних тарифних ставок, між якими знаходиться відома середня тарифна ставка;
Тб — більша з двох суміжних тарифних ставок, між якими знаходиться відома середня тарифна ставка;
Рб — тарифний розряд, відповідний більшій з двох суміжних тарифних ставок, між якими знаходиться відома середня тарифна ставка.
Розрахунок середньої тарифної ставки. Коли відомі тарифні ставки оплати праці робітників (робіт), їх середня тарифна ставка визначається як середня арифметична величина з тарифних ставок, зважена по числу робітників (нормо-годин), шо мають однакові тарифні ставки, за допомогою виразів
де Тс — середня тарифна ставка оплати праці робітників (робіт);
—
загальна
сума тарифних ставок всіх робітників;
—
загальна
сума оплати всіх робіт.
У тому випадку, коли тарифні ставки оплати праці робітників (робіт) невідомі, але відомі їх середній тарифний коефіцієнт і тарифна ставка І розряду, середню тарифну ставку можна визначити з виразу
де Тс — середня тарифна ставка групи робітників (робіт);
Т1 — тарифна ставка 1 розряду для даної групи робітників (робіт);
Кс — середній тарифний коефіцієнт даної групи робітників (робіт).