Питання для закріплення матеріалу і самостійної роботи

1. Основні фактори рентабельності діяльності підприємств в умовах ринкової економіки.

2. Розробка прогнозу і формування портфеля замовлень в умовах ринку.

3. Методологічні підходи до прогнозування.

4. Ціль прогнозування на підприємствах.

5. Значення внутрішньофірмового шанування.

6. Порядок установлення загальних цілей.

7. Особливості довгострокового планування.

8. Поняття завдань та змісту стратегічного планування у перехідний період до ринкової економіки в Україні.

9. Поняття економічної стратегії підприємства.

10. Проблеми вдосконалення внутрішньофірмового планування в умовах ринкової системи господарювання.

Тема 21. Виробнича програма підприємства

Питання для теоретичної підготовки

21.1. Виробнича програма, її сутність та основні поняття.

21.2. Основні показники виробничої програми.

21.3. Планування виробничої програми.

21.4. Виробнича потужність, її місце і роль у виробничій програмі підприємства.

Ключові терміни і поняття

• Виробнича програма	• Оптимальна виробнича програма
• Номенклатура	• Виробнича потужність одинично-
• Централізована номенклатура	го або дрібносерійного виробництва
• Децентралізована номенклатура	• Виробнича потужність серійного
• Асортимент	виробництва
• Показники виробничої програми	• Виробнича потужність масового
• Натуральні показники	виробництва
• Вартісні показники	• Вихідна потужність підприємства
• Обсяг виробництва продукції	• Вхідна потужність підприємства
• Незавершене виробництво	• Баланс виробничої потужності
• Валовий оборот підприємства	• Товарна продукція
• Державний контракт і державне	• Валова продукція
замовлення	• Умовно-чиста продукція
• Внутрішньозаводський оборот	• Нормативна вартість оброблення
	• Виробнича потужність
	• Чиста продукція

21.1. Виробнича програма, її сутність та основні поняття

Виробництво і реалізація продукції для забезпечення потреб населення є метою діяльності підприємства, за умови, що підприємство одержує прибуток. Тому планування виробництва і реалізації продукції є основним розділом тактичного плану, на основі якого складається виробнича програма підприємства.

Отже, виробнича програма — це система адресних завдань з виробництва і доставки продукції споживачам у розгорнутій номенклатурі, асортименті, відповідної якості і у встановлені терміни згідно з договорами поставок.

Основним завданням виробничої програми є максимальне задоволення потреб споживачів у високоякісній продукції, яка випускається підприємствами при найкращому використанні їх ресурсів та отриманні максимального прибутку. З метою вирішення цього завдання в процесі розробки виробничої програми на всіх рівнях потрібно дотримуватися таких вимог:

— правильного визначення потреби в продукції, що випускається, і обґрунтування обсягу її виробництва попитом споживача;

— повного ув'язування натуральних і вартісних показників обсягів виробництва і реалізації продукції;

— обґрунтування плану виробництва продукції ресурсами і, насамперед, виробничою потужністю.

Виробнича програма включає в себе:

— план виробництва продукції (за номенклатурою, асортиментом, кількістю та терміном постачань);

— план збуту продукції;

— розрахунок виробничої потужності.

В основу розробки виробничої програми має бути покладена реальна потреба в конкретній продукції. На рівні промислового підприємства конкретизація потреби в продукції забезпечується за допомогою попиту споживачів і господарських договорів за розгорнутою номенклатурою виробів.

Виробнича програма є основою для складання наступних розділів плану підприємства:

— технічного розвитку й організації виробництва;

— підвищення економічної ефективності виробництва;

— капітальних вкладень;

— капітального будівництва;

— матеріально-технічного забезпечення;

— праці та кадрах;

— собівартості, прибутку та рентабельності;

— фондів економічного стимулювання;

— соціального розвитку;

— заходів з охорони природи;

— фінансового.

Для обґрунтування і правильного формування виробничої програми підприємства у бізнес-плані необхідно надати таку інформацію:

— характеристика пропонованої продукції;

— оцінка можливих ринків збуту та конкурентів;

— стратегія маркетингу.

Формування виробничої програми підприємства базується на таких елементах:

— на основі вивчення, аналізу та перспективи розвитку ринкового попиту підприємством укладаються зі споживачами-покупцями (торговельними підприємствами, посередниками, біржами) угоди на постачання певних видів продукції;

— державні контракти є засобом забезпечення потреб споживачів, що фінансуються за рахунок Державного бюджету, та поновлення державного резерву (при цьому держава гарантує оплату поставок продукції та забезпечує її виробництво найважливішими ресурсами);

— державні замовлення є засобом стимулювання збільшення виробництва у пріоритетних галузях, впровадження нових технологій, випуску дефіцитних видів продукції, державної підтримки важливих наукових досліджень (держава може надавати пільги підприємствам-виробникам, але не забезпечує їх фінансовими ресурсами);

— портфель замовлень на продукцію інших споживачів формується на основі контрактів між підприємствами-виробниками і підприємствами-споживачами та відображає його постійні прямі господарські зв'язки (такі контракти періодично переглядаються та поновлюються);

— частина продукції підприємства може споживатися безпосередньо ним самим (у виробничій програмі повинні враховуватися потреби підприємства, які визначаються на основі балансів матеріальних ресурсів, що відображають потребу у них та джерела її покриття).

При розробці виробничої програми передбачається досягнення необхідних темпів зростання виробництва; освоєння нових видів продукції; раціональний розподіл продукції, що випускається, по календарних термінах. Основна увага приділяється підвищенню ефективності виробництва, досягненню беззбитковості по збитковій частині номенклатури. Передбачається відновлення фондів і впровадження нової техніки, підвищення використання виробничої потужності, зростання продуктивності праці.