Вторинні прилади

ВП поділяють на електричні і пневматичні, аналогові і цифрові, показуючі і реєструючі, одно- і багатоканальні, мініатюрні, мало- і повногабаритні.

Для вимірювання і реєстрації сигналів постійного струму застосовується ВП типу РП 160.

Принцип дії приладу полягає в порівнянні двох сигналів постійного струму: вхідної вимірюваної напруги U_ВХ і напруги зворотного зв’язку U_R, яка знімається з рухомого контакту реохорда R_P (рис.3). Напруга U_ВХ подається на один з входів диференційного підсилювача ПД після формування у вхідному підсилювачі П. На другий вхід ПД подається напруга U_R. Підсилений різницевий сигнал керує роботою пристрою порівняння (компаратора) КП, який формує сигнали “Реверс” і ”Поріг”. Сигнал “Реверс” визначає напрямок руху крокового двигуна МІ, а сигнал “Поріг” забезпечує подання постійної напруги +24 В на статор двигуна МІ. Напрямок обертання двигуна МІ визначається послідовністю вмикання обмоток статора, Така послідовність формується дешифратором ДШ з вихідного кодового сигналу реверсивного лічильника РЛ. На вхід РЛ, крім сигналу “Реверс”, подаються імпульси генератора Г через подільник частоти ДІ. При МІ обертається в той чи інший бік залежно від знаку . МІ обертається до стану, коли дорівнюватиме нулеві за рахунок зміни . Показ приладу визначається положенням покажчика приладу в момент рівноваги, коли =0.

Привід стрічкопротяжного механізму СПМ складається з крокового двигуна М2 та редуктора Р. Швидкість руху стрічки можна змінювати, перемикаючи подільник частоти Д2. При цьому змінюється частота під єднання обмоток статора М2 до джерела постійної напруги комутатором К.

Клас точності приладу - 0,5.

Для показу і реєстрації пневматичних уніфікованих сигналів застосовуються пневматичні ВП, які мають, як правило, однакову структуру: перетворювач вхідного сигналу Р в зусилля (переважно, сильфон), важільний підсумовувач зусиль, перетворювач малих переміщень в тиск (система ”сопло-заслінка”), виконавчий механізм і пристрій зворотного зв’язку (пружина). Залежно від типу, ВП може мати також стрічкопротяжний механізм, та станцію керування режимами роботи системи регулювання. На рис.4 показана схема одноканального пневматичного ВП. Зміна вимірюваного тиску Р_B викликає переміщення дна сильфона 1, з'єднаного з важелем 3. При цьому змінюється відстань між соплом 2 і заслінкою 4, що призводить до зміни т иску повітря в лінії сопла 2 і виконавчого механізму 6. Прогин мембрани механізму 6 викликає переміщення важеля 5, з’єднаного тросом і пружиною зворотного зв’язку з кінцем важеля 3. Переміщення важеля 5 передається на покажчик приладу 7, який рухається відносно шкали приладу. В рівноважному стані (покажчик 7 нерухомий) зусилля створене дією сильфона 1 на важелі 3 компенсується відповідною дією пристрою зворотного зв’язку. Клас точності приладів – 1. Живлення їх здійснюється стиснутим повітрям тиском 0,14 МПа.

Вимірювальні схеми для визначення сх перетворювачів

Д ля визначення СХ НВП типу Ш-79 складають схему, зображену на рис.5. Згідно із схемою вхідний сигнал, який подається на вхід НВП, встановлюється магазином опорів (МО). Відповідний вихідний струмовий сигнал НВП вимірюється автоматичним ВП типу РП-І60 після встановлення рівноважного стану НВП.

Для визначення СХ ЕПП складають схему (рис.6). Згідно зі схемою постійний струм (вхідний сигнал ЕПП), який подається з джерела струму (ДПС), вимірюється автоматичним приладом типу РП 160. Вихідний пневматичний сигнал ЕПП вимірюється взірцевим манометром або пневматичним ВП типу ПКП.1.