§ 4. Профілактика злочинів, вчинюваних жінками,

і проституції

Стаття 24 Конституції України передбачає рівність прав жінок і чоловіків, створення умов, які дають жінкам можливість поєднувати працю з материнством, матеріальну і моральну підтримку материн­ства й дитинства. На жаль, ці положення не виконуються. Безсум­нівно, що профілактика правопорушень з боку жінок буде ефектив­ною лише тоді, коли жіноча доля стане однією з головних проблем держави і суспільства. Потрібні широкомасштабні програми допомо­ги сім'ї та материнству. Всі це розуміють, але скрутний економічний стан, соціальна напруженість не дають можливості реалізувати такі програми, хоча певні кроки у цьому напрямі вже робляться.

В основі боротьби із жіночою злочинністю лежать заходи загаль-носоціальної профілактики. Як показують дослідження, більшість працюючих жінок, не заперечуючи проти емансипації, погодилася б залишити роботу та присвятити себе сім'ї, якби мала для того від­повідні умови. Матерям, які хочуть працювати, має бути надана можливість працювати скорочений робочий день без зниження їх заробітної плати. Матерям-одиначкам та багатодітним сім'ям треба надавати значно більшу матеріальну допомогу.

Практика свідчить, що більшість працівників, яких звільняють за скороченням штатів, становлять жінки, які виховують дітей, мають немічних батьків на утриманні тощо. Такі особи потрапляють у важ­ке матеріальне становище з усіма негативними наслідками. Для та­ких категорій мають існувати громадські роботи.

Потребує розробки концепція виховання дітей у суспільстві, особливо дівчат. В її основі має лежати притаманна українському народу моральність і порядність. Без оголошення рішучої боротьби з пропагандою вседозволеності, сексу та насильства, які панують за­раз у духовній сфері, не може бути й мови про нормальне вихован­ня підростаючого покоління. У вказаній концепції потрібний розум­ний/підхід у формах і методах виховання хлопчиків і дівчат. Власти­ві їм від природи особливості фізичної та психічної структури мають не нівелюватися, а сповна використовуватися для досягнення кінце­вої мети виховання. Те, що чимало школярок при анонімному опи­туванні кажуть, що хочуть стати валютними повіями, має сприйма­тися як тривожний сигнал. Розвінчування образу повії як привабли­вого — важливе завдання засобів масової інформації, всіх, хто зай­мається вихованням. Нині ж спостерігається не прихована ідеалізація "найстародавнішої професії".

118

Не можна погодитися і з пропозиціями легалізувати проститу­цію, завдяки чому держава буцімто отримуватиме баснословні по­даткові надходження. За будь-яких умов повія не має діставати ви­знання з боку держави. Навпаки, треба посилити адміністративно-правову боротьбу з проституцією, удосконаливши для цього чинне законодавство, а також роботу медичних закладів щодо профілакти­ки венеричних хвороб та СНІДу. Кримінальне законодавство, за прикладом багатьох країн світу, передбачає відповідальність усіх, хто прямо чи побічно паразитує на проституції. Для боротьби з кри­мінальним секс-бізнесом створена спеціальна служба в структурі територіальних органів внутрішніх справ.

Подальшого вдосконалення вимагають форми і методи індивіду­альної профілактики злочинів, вчинюваних жінками різного віку, та серед тих, від кого можна очікувати вчинення злочину, судячи з їх антисуспільної поведінки. Важливого значення набуває виховна ро­бота з жінками в установах виконання покарань для зниження ре­цидиву. Тут варто запровадити комплексну систему психолого-педа-гогічного впливу на засуджених із застосуванням аутогенних трену­вань, індивідуальних програм самовиховання, заняттями у спорідне­них групах, проводити бесіди, дискусії, лекції з правових питань тощо. їх завданням є самопізнання засудженої, виробити уміння во­лодіти своїми емоціями, створити позитивні установки. Це сприяти­ме зниженню тривожності й агресивності, адаптації до умов установ відбування покарання, потягу до переосмислення своєї ролі і місця у подальшому житті. В основі всієї профілактичної роботи мають бути повага, чуйність і доброта.

Питання для самоконтролю

1. Назвіть особливості структури та динаміки злочинів жінок.

2. Які види злочинів найчастіше вчиняються жінками?

3. Що характерно для особи злочинця—жінки?

4. Як впливає жіноча емансипація на рівень злочинів серед них?

5. Чим можна пояснити той факт, що жінки все частіше стають учасниками організованих злочинних угруповань корисливої насиль­ ницької спрямованості?

6. Назвіть особливості заходів профілактики злочинів жінок. Роль ОВС у цій діяльності.

119

Глава 9. Екологічна злочинність

§ 1. Сучасний екологічний стан України.

§ 2. Кримінологічна характеристика екологічної злочинності.

§ 3. Детермінанти екологічної злочинності.

§ 4. Профілактика злочинів проти довкілля.

§ 1. Сучасний екологічний стан України

Природне середовище й надалі зазнає великого антропогенного навантаження, незважаючи на те, що забруднення атмосферного повітря і загальна мінералізація атмосферних опадів в цілому по Ук­раїні порівняно з попередніми роками дещо зменшились.

Україна має найвищі в Європі показники розораності сільсько­господарських угідь, використання ресурсів прісних поверхневих вод і вирубок лісових масивів. Загрозливих масштабів набули за­бруднення та деградація навколишнього природного середовища, особливо водойм і грунтів, атмосферного повітря у великих і серед­ніх містах та промислових центрах. Частка екологічно чистих тери­торій нині становить всього 7% загальної земельної площі України. Малозабруднені території охоплюють 15 % її площі, 1,7 % є зонами екологічного лиха. Це насамперед зона відчуження, що утворилась після аварії на ЧАЕС та райони, прилеглі до неї, а також окремі міс­цевості в Донецькій, Дніпропетровській, Луганській, Львівській і деяких інших областях. До речі, регіони з кризовою екологічною си­туацією мають і найвищу щільність населення¹.

Залишається високим забруднення поверхневих вод суші сполу­ками важких металів та азоту. Збільшення питомої ваги цих забруд­нюючих речовин останнім часом відмічено в річках басейнів Дунаю, Дністра, Південного Бугу, Сіверського Дінця, Тиси. Води Чорного й Азовського морів і надалі забруднюються скидами різних шкідливих речовин із суден, каналізаційних мереж міст і підприємств, де від­сутні ефективні очисні споруди.

Н аціональна доповідь про стан навколишнього природного середовища в Україні у 1999 році. /Міністерство екології та природних ресурсів України. — К., 2000. Далі всі статистичні дані у цьому параграфі наводяться за названною доповіддю.

Останніми роками спостерігалося деяке зменшення обсягу шкід­ливих викидів в атмосферу. Так, за період з 1995 до 1999 року ви­кидів речовин-забрудників у повітря зменшилося на 28%. Найбіль­ше скорочення цих викидів відбулося у Вінницькій, Миколаївській, Івано-Франківській, Полтавській, Черкаській і Чернігівській облас­тях. Найзабруднішене атмосферне повітря в Донецьку, Одесі, Дніп­ропетровську, Горлівці, Дзержинську, Маріуполі, Макіївці, Харкові, Запоріжжі, Луганську, Єнакієвому, Слов'янську.

Порівняно з минулими роками, підвищується рівень забрудне­ності грунтів. Як правило, забруднюючі речовини, що містяться у викидах в атмосферне повітря, осідають на грунтах у радіусі до 5 км від джерел забруднення. У великих містах основним джерелом за­бруднення грунтів є підприємства чорної та кольорової металургії, легкої промисловості, ТЕЦ.

Як і в попередні роки, водні об'єкти України забруднені пере­важно сполуками азоту, нафтопродуктами, важкими металами. Се­ред них у більш-менш задовільному стані є річки Закарпаття та Кри­му. Всі інші басейни річок можна віднести до забруднених чи дуже забруднених. З 50 водних об'єктів України, де проводилися дослі­дження, не виявлено жодного, який відповідав би вимогам фонового стану чи характеризувався як чистий. 29 водних об'єктів екосисте­ми перебувають у стані антропогенного екологічного напруження.

Як відомо, здоров'я нації відображає соціально-економічний стан суспільства і його довкілля. Антропогенне забруднення природи призвело до порушення рівноваги в біосфері і стало суттєвою демо­графічною проблемою. Встановлено, що населення багатьох міст і сіл України піддається дії негативних факторів навколишнього сере­довища в рівнях, що перевищують гранично-допустимі величини. Прогнозовані до 2010 року зміни довкілля в низці регіонів спричи­нять несприятливі тенденції у стані здоров'я людей — хронізації па-тологій, зростанні онкологічних захворювань тощо.

Про погіршення стану здоров'я українців свідчать і медико-де-мографічні показники: смертність з 1991 року почала превалювати над народжуваністю, а в 1996 році перевищувала її в півтора рази. Народжуваність в Україні знизилась у порівнянні з 1990 роком май­же на 30 %, а смертність зросла на 25,6 %.

Узагальнення лише наведених даних дає підстави зробити вис­новок про наявність складності екологічної обстановки. Значною мі­рою вона спричинюється масштабною екологічною злочинністю в Україні.

120

121