
- •§ 2. Детермінанти організованої злочинності
- •§ 3. Поняття транснаціональної організованої злочинності
- •§ 4. Відмивання "брудних" грошей злочинними організаціями
- •§ 5. Протидія організованій злочинності
- •§ 2. Кримінологічна характеристика корупційної злочинності й особи корупціонера
- •§ 3. Детермінанти корупційної злочинності
- •§ 4. Засоби протидії корупційній злочинності
- •§ 2. Поняття і кримінологічна характеристика рецидивної злочинності
- •§ 3. Особа рецидивістів та їх класифікація
- •§ 4. Боротьба з рецидивною злочинністю
- •§ 2. Генезис професійної злочинності в Україні
- •§ 3. Сучасний стан професійної злочинності та заходи боротьби з нею
- •§ 4. Попередження професійної злочинності
- •§ 2. Кримінологічна класифікація економічних злочинів
- •§ 3. Кримінологічна характеристика осіб, що вчиняють економічні злочини
- •§ 4. Детермінанти економічної злочинності
- •§ 5. Попередження злочинів у сфері економіки
- •§ 2. Кримінологічна характеристика насильницької злочинності
- •§ 3. Детермінанти насильницької злочинності
- •§ 4. Профілактика насильницьких злочинів
- •Глава 7. Злочинність неповнолітніх
- •§ 1. Кримінологічна характеристика злочинності неповнолітніх. § 2. Особливості детермінації злочинної поведінки неповнолітніх. § 3. Запобігання злочинам неповнолітніх.
- •§ 1. Кримінологічна характеристика злочинності неповнолітніх
- •§ 2. Особливості детермінації злочинної поведінки неповнолітніх
- •§ 3. Запобігання злочинам неповнолітніх
- •§ 2. Детермінанти жіночої злочинності
- •§ 3. Кримінологічні проблеми проституції
- •§ 4. Профілактика злочинів, вчинюваних жінками,
- •§ 2. Кримінологічна характеристика екологічної злочинності
- •§ 3. Детермінанти екологічної злочинності
- •§ 4. Профілактика злочинів проти довкілля
- •Глава 10. Необережна злочинність
- •§ 1. Кримінологічна характеристика необережної злочинності
- •§ 2. Детермінанти необережної злочинності
- •§ 3. Характеристика осіб, що вчиняють необережні злочини
- •§ 4. Основні напрямки запобігання необережним злочинам
- •§ 2. Детермінанти пенітенціарної злочинності
- •§ 3. Кримінологічна характеристика осіб, які вчиняють злочини в місцях позбавлення волі
- •§ 4. Попередження злочинів серед ув'язнених в місцях позбавлення волі
- •§ 1. Поняття "фонових" явищ
- •§ 2. Кримінологічна характеристика наркоманії
- •§ 3. Попередження наркоманії і наркобізнесу
- •§ 4. Кримінологічна характеристика проституції та її профілактика
- •Особлива частина До глави 1 Організована злочинність
- •До глави 2 Корупційна злочинність
- •До глави з Рецидивна злочинність
- •До глави 4 Професійна злочинність
- •До глави 5 Економічна злочинність
- •До глави б Насильницька злочинність
- •До глави 7 Злочинність неповнолітніх
- •До глави 8 Жіноча злочинність
- •До глави 9 Екологічна злочинність
- •До глави 10 Необережна злочинність
- •До глави 11 Пенітенціарна злочинність
§ 3. Кримінологічні проблеми проституції
Термін "проституція" походить від латинського слова "ргозіаіи-еге", що можна перекласти як "виставлення на продаж". З давніх часів проституція поділялась на жіночу і чоловічу. Ми зупинимося на жіночій проституції, що значно поширеніша і небезпечніша для суспільства.
Під проституцією розуміють систематичне надання свого тіла для задоволення сексуальних потреб інших осіб для отримання матеріальної вигоди. Громадська думка сходиться на тому, що проституція є аморальною поведінкою. Що ж до її оцінки як правопорушення, існують різні погляди: від визнання злочином (частина мусульманських країн) до легалізації при визначених правилах заняття проституцією. В Україні проституція вважається адміністративним правопорушенням (ст. 181і Кодексу України про адміністративні правопорушення України), а за систематичне заняття проституцією, тобто надання сексуальних послуг з метою отримання доходу — кримінально-караним діянням (ст. 303 Кримінального кодексу України).
Проституція і злочинність тісно пов'язані між собою та значною мірою обумовлюють одне одного. По-перше, проституцію як засіб наживи широко використовують злочинці, які створюють цілу мережу сексбізнесу — зі звідниками, утримувачами будинків розпусти, сутенерами, водіями, охоронцями тощо. По-друге, повій використовують як співучасниць крадії, грабіжники, вимагачі, шахраї. По-третє, повії самі вчиняють чимало злочинів, передусім, крадіжок у клієнтів. По-четверте, для того щоб мати можливість платити по-
116
віям та їх господарям вчиняються інші корисливі злочини. По-п'яте, повії є найактивнішими розповсюджувачами венеричних хвороб та СНІДу, а також наркотиків.
Одним із головних факторів зростання проституції В Україні є зубожіння народу і на цій основі падіння суспільної моралі. Кількість повій і попит на них зростають, а боротьба з цим негативним явищем належним чином не здійснюється.
За результатами кримінологічних досліджень можна провести своєрідну класифікацію повій. Так, за місцем "роботи" і "ціною" вони поділяються на:
/). Валютних повій, які "працюють" у готелях, ресторанах, барах, театрах, мають стосунки з іноземцями, але за валюту не гребують і доморощеними клієнтами. Багато з них мають вищу освіту, володіють іноземною мовою, мають модний зовнішній вигляд і зазвичай "охоплені" сутенерами та рекетирами.
2). Повій, які "працюють" за кордоном. Частина з них виїжджає сама, а декого вивозять постачальники "живого товару", в тому числі обманним шляхом. Для виявлення бажаючих, злочинці використовують різні рекламні оголошення. "Організовані" повії за кордоном діють під контролем своїх і тамтешніх сутенерів, "неорганізовані" — на свій ризик. Сьогодні за межами України знаходиться понад 100 тис. жінок, які займаються проституцією.
3). Повій "за викликом". Такі проститутки перебувають під контролем "секс бригади", яка поставляє їх у певне місце за замовленням, а потім "прикриває", тобто забезпечує збір платні, захист від знущання тощо.
Названі категорії належать до вищих верств світу повій. Нижчими є повії вокзальні (місцеві і заїжджі); ті, що "промишляють" на автошляхах (так звані "плечові"), та в інших громадських місцях. На найнижчому щаблі знаходяться вуличні повії (здебільшого алкоголічки чи наркоманки), які є безнадійними покидьками суспільства.
Певну частину жінок легковажний спосіб життя засмоктує, робить психічно залежними не менше, ніж алкоголь чи наркотик. Стимулюють проституцію і багаті чоловіки, здатні витрачати на повій великі гроші, а також низька активність у цій справі правоохоронних органів, через недосконалість законодавства про боротьбу з проституцією.
117