Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Підручник Кримінологія ОЧ.doc
Скачиваний:
1
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
1.68 Mб
Скачать

§ 2. Кримінологічна класифікація економічних злочинів

Питання економічної злочинності піднімались на конгресах ООН із запобігання злочинності і поводження з правопорушниками. В одній із резолюцій Сьомий конгрес ООН відніс економічні злочи­ни до особливо небезпечних і вказав на посилення боротьби з ни­ми1. Спрощена схема економічних злочинів була представлена таки­ми складами: монопольні злочини; шахрайство (підкуп, зловживан­ня довірою, обман покупців); цифрові шахрайства; фіктивні органі­зації; фальсифікації бухгалтерських документів; порушення ергономічних вимог і стандартів; навмисна неточність в описі това­рів; нечесна конкуренція; фінансові порушення і ухилення від спла­ти податків; митні порушення; біржові та банківські порушення; по­рушення, що завдають шкоду навколишньому середовищу; "відми­вання" грошей і власності, нажитих злочинним шляхом.

У публікаціях західних кримінологів економічні злочини класи­фікуються або на законодавчій основі, тобто за найменуванням по­рушених норм кримінального закону, або за видом об'єкта посяган­ня. Іноді таке згрупування дається у вигляді переліку економічних діянь.

Деякі класифікації будуються за конкретними критеріями, при­кладом чого може бути класифікація, розроблена німецьким профе­сором Г. Кайзером. У першому випадку він групує злочини проти банківської та акціонерної систем обміну, кредитної системи, систе­ми страхування і свободи конкуренції, включаючи зловживання до­вірою та фіктивне банкрутство, порушення авторських прав і права маркірування. В другому — ухилення від сплати податків, митні злочини, шахрайство із субсидіями, здирство і хабарництво. До тре­тього блоку він відносить порушення законодавства про охорону праці, злочини проти споживачів та навколишнього середовища.

1 Див.: Лунеев В. В. Преступность XX века. — М., 1998. — С. 256.

Інший німецький вчений М. Шнайдер називає три сектори еко­номіки, що є об'єктами економічних зазіхань: 1) злочини, що пося­гають на банківський і кредитний сектори; 2) злочини, що посяга­ють на сектори будівництва і нерухомого майна; 3) злочини, що по­сягають на сектори транспорту і подорожей1.

Заслуговує уваги і така класифікація економічних злочинів:

— злочини, пов'язані зі зловживаннями капіталовкладеннями та нанесенням збитків компаньйонам, акціонерам, інвесторам (неза­ конні операції з бухгалтерськими документами, акціями, інвести­ ціями);

  • злочини, які проявляються у зловживаннях з депозитним капіталом і наносять збитки кредиторам, гарантам (фіктивне бан­ крутство, шахрайство у галузі страхування, маніпуляції із субси­ діями);

  • злочини, пов'язані з порушенням правил вільної конкуренції (промислове шпигунство, штучне завищення або заниження цін, змова про фіксування цін, фіктивна реклама);

  • злочини, що порушують права споживачів (випуск недоброя­ кісної продукції, шахрайства, що спричиняє збитки споживачам);

  • злочини проти довкілля (забруднення водойм, атмосфери, по­ рушення правил будівництва тощо);

  • злочини, що посягають на фінансову систему держави (шах­ райство з фінансовими ресурсами, ухилення від сплати податків, по­ рушення правил торгівлі тощо);

  • злочини, пов'язані зі зловживаннями у галузі соціального страхування і пенсійного забезпечення;

  • злочини, пов'язані з навмисним порушенням правил техніки безпеки, що заподіює матеріальну і фізичну шкоду працівникам;

  • комерційні хабарі;

  • комп'ютерні злочини2.

На думку О. Литвака, залежно від суб'єктів та засобів вчинен­ня, економічні злочини слід розподілити на три групи: 1) розкрадан­ня майна, незалежно від форми власності, шляхом привласнення, розтрати, зловживання службовим становищем, а також крадіжки з використанням легального доступу до вкраденого; 2) корисливі зло­чини, що вчиняються шляхом зловживання посадовим становищем без ознак розкрадання (ухилення від сплати податків, шахрайство з фінансовими ресурсами тощо); 3) корисливі злочини в сфері торгів-

1 Див.: &АйеИегЯКгітіпо1о8Іе. — Вегііп, 1987. — Р. 287.

2 Медведев А. М. Зкономические преступления: понятие и система // Советское государство и право. — 1992. — № 1. — С. 79—83.

72

73

лі, послуг та інших сферах приватного бізнесу без використання по­садового становища і без ознак розкрадання (фальшивомонетницт-во, контрабанда тощо)1.

Якщо виходити з кримінально-правової класифікації економічних злочинів, то вона матиме наступний вигляд:

  1. злочини у сфері відносин власності, пов'язані зі службовою діяльністю: розкрадання державного або колективного майна шля­ хом шахрайства, присвоєння, розтрати або зловживання посадовим становищем;

  2. злочини у сфері використання бюджету: порушення зако­ нодавства про бюджетну систему України; видання нормативних ак­ тів, що змінюють прибутки і витрати бюджету всупереч визначено­ му законом порядку;

  3. злочини у сфері фінансових відносин: виготовлення або збут підроблених грошей чи цінних паперів; незаконні операції з валют­ ними цінностями; приховування валютної виручки; ухилення від сплати податків; порушення порядку випуску (емісії) та обороту цін­ них паперів; підробка знаків поштової оплати і проїзних квитків; не­ законне виготовлення, підробка, використання або збут незаконно виготовлених і одержаних чи підроблених марок акцизного збору;

  4. злочини у сфері підприємництва: заняття забороненими ви­ дами підприємницької діяльності; порушення порядку її заняттям; фіктивне підприємництво; шахрайство з фінансовими ресурсами; ви­ готовлення спиртних напоїв і торгівля ними; незаконна торговельна діяльність; протидія законній підприємницькій діяльності; прихову­ вання банкрутства; фіктивне банкрутство;

  5. злочини у сфері захисту від монополізму і несумлінної конкуренції: незаконне збирання з метою використання або вико­ ристання відомостей, що становлять собою комерційну таємницю; розголошення комерційної таємниці; штучне підвищення і підтри­ мання високих цін на товари народного споживання та послуги на­ селенню; змова про фіксування цін; примушування до виконання або невиконання цивільно-правових зобов'язань;

  6. злочини у сфері обслуговування населення: випуск або реа­ лізація недоброякісної продукції; обман покупців; обман замовників; одержання незаконної винагороди від громадян за виконання робіт, пов'язаних з обслуговуванням населення; порушення правил тор­ гівлі;

Литвак О. Державний вплив на злочинність: кримінологічно-правове досліджен­ня. - К., 2000. - 280 с.

7) злочини у сфері митного регулювання — контрабанда. Кожна з наведених вище класифікацій економічних злочинів має право на існування, оскільки сприяє їх систематизації та аналізу.