
- •Передмова
- •Авторський колектив
- •§ 2. Методологія та методи кримінологічних досліджень
- •§ 3. Місце кримінології у системі наук, її зв'язок з юридичними та іншими науками
- •§ 4. Система науки кримінології
- •§ 2. Розвиток кримінології в 20—30-ті роки XX ст.
- •§ 3. Відновлення кримінології в срср та урср у 60-ті роки XX ст. Та її сучасний стан
- •§ 2. Основні показники злочинності
- •§ 3. Поняття латентної злочинності. Фактори, що обумовлюють її існування
- •§ 4. Сучасний стан злочинності в Україні і тенденції її розвитку
- •Дані щодо заяв і повідомлень про злочини та інші правопорушення, які надійшли
- •Глава 4. Причини та умови злочинності
- •§ 1. Поняття причин і умов злочинності та їх класифікація § 2. Причини злочинності як соціального явища § 3. Умови, що сприяють існуванню злочинності
- •§ 1. Поняття причин і умов злочинності та їх класифікація
- •§ 2. Причини злочинності як соціального явища
- •§ 3. Умови, що сприяють існуванню злочинності
- •§ 2. Основні кримінологічні ознаки особи злочинця
- •§ 3. Співвідношення соціального і біологічного в особі злочинця
- •§ 4. Класифікація і типологія злочинців
- •Глава 6. Причини та умови конкретних злочинів
- •§ 1. Поняття причин та умов (детермінант) конкретних злочинів § 2. Взаємодія особи і середовища як причина вчинення злочину § 3. Поняття конкретної життєвої ситуації, її різновиди та роль у
- •§ 1. Поняття причин та умов (детермінант) конкретних злочинів
- •§ 2. Взаємодія особи і середовища як причина вчинення злочину
- •§ 3. Поняття конкретної життєвої ситуації, її різновиди та роль у вчиненні злочину
- •§ 4. Обставини, що сприяють вчиненню злочинів
- •§ 2. Особа потерпілого та її кримінологічне значення. Класифікація жертв злочинів
- •§ 3. Механізм суїцидальної поведінки
- •§ 2. Цілі, завдання, функції та межі профілактики злочинів
- •§ 3. Система профілактики злочинів
- •§ 4. Класифікація профілактичних заходів
- •§ 5. Методи та форми попереджувальної діяльності
- •§ 2. Форми та методи віктимологічної профілактики
- •§ 3. Особа потерпілого та її правовий захист
- •§ 4. Віктимологічна профілактика окремих видів злочинів
- •§ 5. Особливості віктимологічної профілактики серед неповнолітніх
- •§ 2. Методика і техніка збору первинної кримінологічної інформації
- •§ 3. Статистичний метод у кримінології
- •§ 2. Основи кримінологічного планування
- •§ 3. Прогнозування індивідуальної злочинної поведінки
- •§ 2. Теоретичні та практичні аспекти превенції злочинів у Великій Британії
- •§ 3. Концепції детермінації злочинності в зарубіжній кримінології
- •Літературні джерела
- •Сйпіпег Каізег. Кхітіпо1о§іе Еіпе Еіп£йЬшп§ іп сііе Огапсі1а§еп 10., у6ін§ пеиЬеагЬеііеіе Аи£1а§е с. Р. Миііег Уегіа§ Неісіе1Ьег§. 1996. 8. 296-326.
- •Глава 1. Загальний нагляд
- •Глава 2. Нагляд за додержанням законів органами, що ведуть боротьбу з злочинністю
- •Глава 3. Участь прокурора в розгляді справ у судах
- •"Про додаткові заходи щодо поліпшення діяльності органів внутрішніх справ та громадських формувань з охорони громадського порядку"
- •Розділі. Загальні положення
- •Розділ V. Заключні положення
Розділ V. Заключні положення
Стаття 25. Правовий захист громадян при здійсненні профілактики злочинів
Громадянин, щодо якого застосовується профілактичний захід, має право оскаржити дії посадових осіб, які його здійснюють, вищому начальнику, прокуророві або до суду у порядку оскарження неправомірних дій посадових осіб, що ущемляють права громадян. '
Стаття 26. Фінансування профілактичної діяльності
Фінансування діяльності, пов'язаної з профілактикою злочинів, здійснюється за рахунок відповідних бюджетів.
Стаття 27. Нагляд за виконанням законодавства про профілактику злочинів
Нагляд за додержанням і правильним застосуванням законодавства про профілактику злочинів здійснюється Генеральним прокурором України і підпорядкованими йому прокурорами відповідно до законодавства України.
Декларация
"Основньїе принципи правосудна для жертв преступлення и злоупотребления властью"
Принята резолюцией 40/34 Генеральной Ассамблеи ООН от 29 ноября 1985 года
А. Жертви преступлений
Под термином "жертвн" понимаются лица, которьім индивидуально или коллективно бьіл причинен вред, включая телесньїе повреждения или моральний ущерб, змоциональньїе страдания, материальньїй ущерб или су- щественное ущемление их основних прав в результате действия или без- действия, нарушающего действующие национальньїе уголовньїе закони го- сударств-членов, включая закони, запрещающие преступное злоупотребле- ние властью.
В соответствии с настоящей Декларацией то или иное лицо может считаться "жертвой" независимо от того, бнл ли установлен, арестован, предан суду или осужден правонарушитель, а также независимо от род- ственних отношений между правонарушителем и жертвой. Термин "жерт ва" в соответствующих случаях включает близких родственников или иж- дивенцев непосредственной жертви, а также лиц, которим бнл причинен ущерб при попнтке оказать помощь жертвам, находящимся в бедственном положений, или предотвратить виктимизацию.
Положення, содержащиеся в настоящей Декларации, применимн ко всем лицам без каких-либо различий, независимо от раси, цвета кожи, по ла, возраста, язика, вероисповедания, национальности, политических или иннх взглядов, культурних убеждений или практики, имущественного, со- словного или семейного положення, зтнического или социального проис- хождения и нетрудоспособности.
Доступ к правосудию и справедливое обращение
К жертвам следует относиться с состраданием и уважать их досто- инство. Они имеют право на доступ к механизмам правосудия и скорей- шую компенсацию за нанесеними им ущерб в соответствии с националь- ним законодательством.
В тех случаях, когда зто необходимо, следует создать и укрепить су- дебнне и административнне механизмн, с тем чтобн обеспечить жертвам возможность получать компенсацию с помощью официальннх или неофи- циальннх процедур, которне носили би оперативний характер, являлись бьі справедливими, недорогостоящими и доступними. Жертв, стремящихся получить компенсацию с помощью таких механизмов, следует информиро- вать об их правах.
Следует содействовать тому, чтобн судебние и административнне процедури в большей степени отвечали потребностям жертв путем:
а) предоставленин жертвам информации об их роли и об обт>еме, еро-ках проведення и ходе судебного разбирательства и о результатах расемот-
344
345
Ь) обеспечения возможности изложения и рассмотрения мнений и по-желаний жертв на соответствующих зтапах судебного разбирательства в тех случаях, когда затрагиваются их личньїе интересьі, без ущерба для об-виняемнх и согласно соответствующей национальной системе уголовного правосудия;
с) предоставления надлежащей помощи жертвам на протяжении всего судебного разбирательства;
сі) принятия мер для сведения к минимуму неудобств для жертв, охра-ньі их личной жизни в тех случаях, когда зто необходимо, и обеспечение их безопасности, а также безопасности их семей и свидетелей с их сторони и их защитьі от запугивания и мести;
є) предотвращения неоправданньїх задержек при рассмотрении дел и вьшолнения постановлений или решений о предоставлении компенсации жертвам.
7. В тех случаях, когда зто необходимо, следует использовать неофи- циальньїе механизмьі урегулирования споров, включая посредничество, ар- битраж и судн обьічного права или местную практику, с тем чтобьі содей- ствовать примирення и предоставлению возмещения жертвам.
Реституция
При соответствующих обстоятельствах правонарушители или тре- тьи сторони, несущие ответственность за их поведение, должньї предо- ставлять справедливую реституцию жертвам, их семьям или иждивенцам. Такая реституция должна включать возврат собственности или виплату за причиненими вред или ущерб, возмещение расходов, понесенньїх в резуль тате виктимизации, предоставление услуг и восстановление в правах.
Правительствам следует рассмотреть возможность включення рес- титуции в свою практику, положення и закони в качестве одной из мер на- казания по уголовним делам в дополнение к другим уголовннм санкциям.
10. В случаях причинения серьезного ущерба окружающей среде рес титуция, если будет винесено соответствующее решение, должна включать, насколько зто возможно, восстановление окружающей средн и инфраструк- турьі, замену имущества общини и возмещение расходов, связанннх с пере- селением в тех случаях, когда такой ущерб визнвает необходимость пере- мещения общини.
11. Когда государственнне должностние лица или другие представите- ли, действующие в официальном или полуофициальном качестве, наруша- ют национальнне уголовние закони, жертви должнн получать реституцию от государства, должностньїе лица или представители которого несут от ветственность за причиненими ущерб. В тех случаях, когда правительство, при котором имело место приведшее к виктимизации действие или бездей- ствие, уже не существует, реституция жертвам должна предоставляться государством или правительством-преемником.
Компенсация
12. В тех случаях, когда компенсацию невозможно получить в полном обьеме от правонарушителя или из других источников, государствам сле дует принимать мери к предоставлению финансовой компенсации:
а) жертвам, которьіе в результате тяжких преступлений получили зна-чительнне телеснне повреждения или существенно подорвали своє физи-ческое или психическое здоровье;
Ь) семьям, в частности иждивенцам лиц, которне умерли или стали физически или психически недееспособннми в результате такой виктимизации.
13. Следует содействовать созданию, укреплению и расширению на- циональннх фондов для предоставления компенсации жертвам. При необ- ходимости в зтих целях могут создаваться и другие фонди, в том числе в тех случаях, когда государство, гражданином которого жертва является, не в состоянии возместить жертве причиненими ей ущерб.
Социальная помощь
Жертвам следует оказнвать необходимую материальную, медицин- скую, психологическую и социальную помощь по правительственннм, доб- ровольним, общинним и местннм каналам.
Следует информировать жертви о наличии медицинских и социаль- ньіх услуг и другой соответствующей помощи и обеспечить им полную воз можность пользоваться йми.
Работникам полиции, системи правосудия, здравоохранения, соци- альннх служб и другому соответствующему персоналу следует проходить подготовку, позволяющую обеспечить понимание йми потребности жертви и руководящих принципов оказания надлежащей оперативной помощи.
При предоставлении услуг и помощи жертвам следует уделять вни- мание тем, кто испитивает особие потребности, обусловленние характе ром причиненного ущерба или факторами, упомянутнми в пункте 3, више.
В. Жертвьі злоупотребления властью
18. Под термином "жертви" понимаются лица, которнм индивидуаль- но или коллективно бил причинен вред, включая телеснне повреждения или моральний ущерб, змоциональние страдания, материальннй ущерб или существенное ущемление их основних прав в результате деиствия или бездействия, еще не представляющего собой нарушения национальньїх уголовних законов, но являющегося нарушением международно признан- ньіх норм, касающихся прав человека.
19. Государствам следует рассмотреть вопрос о включений в нацио- налькью закони норм, запрещающих злоупотребление властью и преду- см.іі|)ивающих средства защити для жертв таких злоупотреблений. В чис ло таких жертв следует, в частности, включить право на реституцию и/или компенсацию и необходимую материальную, медицинскую, психо- лої ичсскую и социальную помощь и поддержку.
346
:м7
Государствам следует периодически пересматривать существу- ющие закони и практику для обеспечения их способности реагаровать на изменяющиеся условия, в случае необходимости принимать и вводить в действие законодательнне положення, запрещающие деяния, представ- ляющие собой серьезнме видн злоупотребления политической или зконо- мической властью, и содействующие мерам и механизмам предотвращения таких деяний, а также развивать и широко обеспечивать соответствующие права и средства правовой зашитьі для жертв таких деяний.
Текст документа сверен по:"Международньїе акти о правах, чело-
века
348
Зміст
П
ередмова
З
Глава 1. Поняття, предмет, методи та система кримінології . 5
§ 1. Поняття кримінології як соціально-правової науки,
її предмет, завдання та функції 5
§ 2 Методологія та методи кримінологічних досліджень 11
§ 3. Місце кримінології у системі наук, її зв'язок з юридичними
та іншими науками 14
§ 4. Система науки кримінології 17
Глава 2. Історія становлення кримінології та її сучасний стан
в Україні 19
§ 1. Виникнення кримінології як науки 19
§ 2. Розвиток кримінології в 20-ті — 30-ті роки XX століття ... 24 § 3. Відновлення кримінології в СРСР та УРСР у 60-ті роки
XX ст. та її сучасний стан 28
Глава 3. Злочинність та її основні характеристики 42
§ 1. Поняття злочинності та її види 42
§ 2. Основні показники злочинності 52
§ 3. Поняття латентної злочинності. Фактори, що обумовлюють
її існування 55
§ 4. Сучасний стан злочинності в Україні і тенденції її розвитку . . 60
Глава 4. Причини та умови злочинності 79
§ 1. Поняття причин і умов злочинності та їх класифікація .... 79
§ 2. Причини злочинності як соціального явища 81
§ 3. Умови, що сприяють існуванню злочинності 90
Глава 5. Кримінологічне вчення про особу злочинця .... 92
§ 1. Особи, які вчинили злочини, як об'єкти кримінологічного дослідження. Поняття особи злочинця та межі її вивчення
у кримінології 92
§ 2. Основні кримінологічні ознаки особи злочинця 96
§ 3. Співвідношення соціального і біологічного в особі злочинця . 99
§ 4. Класифікація і типологія злочинців 101
Глава 6. Причини та умови конкретних злочинів 105
§ 1. Поняття причин та умов (детермінант) конкретних злочинів . 105
§ 2. Взаємодія особи і середовища як причина вчинення злочину . 110 § 3. Поняття конкретної життєвої ситуації, її різновиди та роль
у вчиненні злочину 115
<Н Обставини, що сприяють вчиненню злочинів 118
349
Глава 7. Проблеми віктимології та суїцидальної поведінки . 121
§ 1. Становлення віктимології як самостійного напрямку
кримінологічних досліджень 121
§ 2. Особа потерпілого та її кримінологічне значення.
Класифікація жертв злочинів 126
§ 3. Механізм суїцидальної поведінки 130
Глава 8. Попередження злочинів 136
§ 1. Поняття попередження злочинів 136
§ 2. Цілі, завдання, функції та межі профілактики злочинів .... 142
§ 3. Система профілактики злочинів 144
§ 4. Класифікація профілактичних заходів 147
§ 5. Методи та форми попереджувальної діяльності 150
Глава 9. Віктимологічна профілактика злочинів 155
§ 1. Поняттям і система віктимологічної профілактики 155
§ 2. Форми та методи віктимологічної профілактики 159
§ 3. Особа потерпілого та її правовий захист 163
§ 4. Віктимологічна профілактика окремих видів злочинів .... 167 § 5. Особливості віктимологічної профілактики
серед неповнолітніх 169
Глава 10. Методика та організація кримінологічних
досліджень 172
§ 1. Поняття методики кримінологічних досліджень, їх завдання
та організація 172
§ 2. Методика і техніка збору первинної кримінологічної
інформації 180
§ 3. Статистичний метод у кримінології 185
Глава 11. Прогнозування та планування боротьби
зі злочинністю 196
§ 1. Поняття, функції, види та методи кримінологічного
прогнозування 196
§ 2. Основи кримінологічного планування 200
§ 3. Прогнозування індивідуальної злочинної поведінки 203
Глава 12. Злочинність у зарубіжних країнах, концепції
її детермінації та запобігання 207
§ 1. Сучасний стан злочинності та боротьба з нею у розвинутих
країнах світу 207
§ 2. Теоретичні та практичні аспекти превенції злочинів
у Великій Британії 217
§ 3. Концепції детермінації злочинності в зарубіжній кримінології . 228
350
Літературні джерела 231
Додатки. Нормативно-правові акти 272
Закон України "Про прокуратуру" (Витяг) 272
Закон України "Про міліцію" (Витяг) 277
Закон "Про Службу безпеки України" (Витяг) 287
Закон України "Про оперативно-розшукову діяльність" (Витяг) . . 290
Закон України "Про державну податкову службу
в Україні" (Витяг) 293
Закон України "Про участь громадян в охороні громадського
порядку і державного кордону" (Витяг) 300
Закон України "Про внесення змін до Закону України
"Про державну статистику" (Витяг) 307
Закон України "Про державний захист працівників суду
і правоохоронних органів" (Витяг) 316
Закон України "Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь
у кримінальному судочинстві" (Витяг) 321
Закон України "Про державну службу" (Витяг) 326
Закон України "Про митну справу в Україні" 330
Указ Президента України "Про Державну митну службу
України" (Витяг) 332
Положення "Про Державну митну службу України" (Витяг) . . . 334
Указ Президента України "Про додаткові заходи щодо поліпшення діяльності органів внутрішніх справ та громадських формувань з охорони громадського порядку" 336
Указ Президента України "Про Комплексну програму
профілактики злочинності на 2001—2005 роки" 337
Комплексна програма профілактики злочинності
на 2001—2005 роки (Витяг) 338
Проект Закону України "Про профілактику злочинів"
від 12.05.1998 р 339
Декларация "Основне принципи правосудия для жертв
преступления и злоупотребления властью" 345
351