
- •Передмова
- •Авторський колектив
- •§ 2. Методологія та методи кримінологічних досліджень
- •§ 3. Місце кримінології у системі наук, її зв'язок з юридичними та іншими науками
- •§ 4. Система науки кримінології
- •§ 2. Розвиток кримінології в 20—30-ті роки XX ст.
- •§ 3. Відновлення кримінології в срср та урср у 60-ті роки XX ст. Та її сучасний стан
- •§ 2. Основні показники злочинності
- •§ 3. Поняття латентної злочинності. Фактори, що обумовлюють її існування
- •§ 4. Сучасний стан злочинності в Україні і тенденції її розвитку
- •Дані щодо заяв і повідомлень про злочини та інші правопорушення, які надійшли
- •Глава 4. Причини та умови злочинності
- •§ 1. Поняття причин і умов злочинності та їх класифікація § 2. Причини злочинності як соціального явища § 3. Умови, що сприяють існуванню злочинності
- •§ 1. Поняття причин і умов злочинності та їх класифікація
- •§ 2. Причини злочинності як соціального явища
- •§ 3. Умови, що сприяють існуванню злочинності
- •§ 2. Основні кримінологічні ознаки особи злочинця
- •§ 3. Співвідношення соціального і біологічного в особі злочинця
- •§ 4. Класифікація і типологія злочинців
- •Глава 6. Причини та умови конкретних злочинів
- •§ 1. Поняття причин та умов (детермінант) конкретних злочинів § 2. Взаємодія особи і середовища як причина вчинення злочину § 3. Поняття конкретної життєвої ситуації, її різновиди та роль у
- •§ 1. Поняття причин та умов (детермінант) конкретних злочинів
- •§ 2. Взаємодія особи і середовища як причина вчинення злочину
- •§ 3. Поняття конкретної життєвої ситуації, її різновиди та роль у вчиненні злочину
- •§ 4. Обставини, що сприяють вчиненню злочинів
- •§ 2. Особа потерпілого та її кримінологічне значення. Класифікація жертв злочинів
- •§ 3. Механізм суїцидальної поведінки
- •§ 2. Цілі, завдання, функції та межі профілактики злочинів
- •§ 3. Система профілактики злочинів
- •§ 4. Класифікація профілактичних заходів
- •§ 5. Методи та форми попереджувальної діяльності
- •§ 2. Форми та методи віктимологічної профілактики
- •§ 3. Особа потерпілого та її правовий захист
- •§ 4. Віктимологічна профілактика окремих видів злочинів
- •§ 5. Особливості віктимологічної профілактики серед неповнолітніх
- •§ 2. Методика і техніка збору первинної кримінологічної інформації
- •§ 3. Статистичний метод у кримінології
- •§ 2. Основи кримінологічного планування
- •§ 3. Прогнозування індивідуальної злочинної поведінки
- •§ 2. Теоретичні та практичні аспекти превенції злочинів у Великій Британії
- •§ 3. Концепції детермінації злочинності в зарубіжній кримінології
- •Літературні джерела
- •Сйпіпег Каізег. Кхітіпо1о§іе Еіпе Еіп£йЬшп§ іп сііе Огапсі1а§еп 10., у6ін§ пеиЬеагЬеііеіе Аи£1а§е с. Р. Миііег Уегіа§ Неісіе1Ьег§. 1996. 8. 296-326.
- •Глава 1. Загальний нагляд
- •Глава 2. Нагляд за додержанням законів органами, що ведуть боротьбу з злочинністю
- •Глава 3. Участь прокурора в розгляді справ у судах
- •"Про додаткові заходи щодо поліпшення діяльності органів внутрішніх справ та громадських формувань з охорони громадського порядку"
- •Розділі. Загальні положення
- •Розділ V. Заключні положення
"Про додаткові заходи щодо поліпшення діяльності органів внутрішніх справ та громадських формувань з охорони громадського порядку"
("Урядовий кур'єр" від 15 липня 1999 року № 130-131)
З метою підвищення ефективності діяльності органів внутрішніх справ, дільничних інспекторів міліції, поліпшення профілактики правопорушень, посилення впливу громадських формувань, добровільних народних дружин на стан правопорядку постановляю:
1. Кабінету Міністрів України, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласним, Київській і Севастопольській міським державним адміністраціям:
ужити заходів щодо відновлення роботи громадських пунктів охорони порядку, вирішити питання про повернення їм приміщень, що раніше вони займали, або виділення інших, забезпечити утворення громадських пунктів охорони порядку там, де їх немає, з урахуванням регіональних особливостей організувати роботу рад цих пунктів для координації діяльності громадських формувань, трудових колективів, населення з охорони громадського порядку, профілактики правопорушень за місцем проживання громадян;
організувати роботу щодо відновлення діяльності в мікрорайонах міст, у сільських населених пунктах, на підприємствах і в установах, при закладах освіти добровільних народних дружин, загонів сприяння міліції, самозахисту, груп охорони громадського порядку та інших формувань, всебічно сприяти зміцненню взаємодії державних органів, органів місцевого само-
336
врядування, населення з працівниками органів внутрішніх справ, насамперед з дільничними інспекторами міліції;
протягом 1999—2000 років ужити заходів щодо створення для дільничних інспекторів міліції належних умов роботи, забезпечення їх службовими приміщеннями, зв'язком, житлом, а тих, які працюють у сільській місцевості, — автомототранспортом;
до кінця 2000 року вирішити питання про створення в обласних центрах, великих містах, при окремих колективних сільськогосподарських підприємствах центрів соціальної реабілітації для осіб, які повернулися з місць позбавлення волі, осіб, які не мають визначеного місця проживання, займаються бродяжництвом, втратили зв'язки з сім'ями, а також тимчасових притулків для осіб похилого віку, жінок та неповнолітніх, які зазнали утисків у сім'ї, покинуті або залишили сім'ю.
2. Кабінету Міністрів України провести, починаючи з липня 1999 року, поетапне підвищення посадових окладів осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за рахунок і в межах асигнувань на їх ут римання, передбачених у Державному бюджеті на 1999 рік.
Під час формування проекту Державного бюджету на 2000 рік передбачити видатки на грошове утримання з урахуванням підвищення посадових окладів.
3. Внести зміни до абзацу п'ятого підпункту "а" статті 3 Указу Прези дента України від 4 жовтня 1996 року № 926 "Про умови грошового забез печення осіб рядового і начальницького складу та оплати праці працівників органів внутрішніх справ", виклавши його в такій редакції:
"за особливі умови служби, кваліфікацію, професійний ризик та виконання особливо важливих завдань — до 50 відсотків окладів грошового забезпечення".
Указ Президента України
"Про Комплексну програму профілактики злочинності на 2001—2005 роки"
З метою дальшого зміцнення законності та правопорядку в державі постановляю:
1. Затвердити Комплексну програму профілактики злочинності на 2001 — 2005 роки (далі — Програма), що додається.
Надати Кабінету Міністрів України право вносити у разі потреби зміни і доповнення до цієї Програми.
2. Кабінету Міністрів України під час формування показників Державного бюджету України щорічно передбачати видатки на реалізацію Програми.
3. Контроль за виконанням Програми покласти на Кабінет Міністрів України.
337
ЗАТВЕРДЖЕНО
Указом Президента України від 25 грудня 2000 року № 1376/2000
Комплексна програма профілактики злочинності на 2001—2005 роки
(Витяг)
Метою цієї Програми є забезпечення активної наступальної протидії злочинності та досягнення уповільнення темпів її зростання на основі чітко визначених пріоритетів, поступового нарощування зусиль держави і громадськості, вдосконалення законодавства, організації, засобів і методів запобігання і розкриття злочинів.
Досягненню цієї мети сприятимуть заходи, спрямовані на:
створення атмосфери суспільної нетерпимості до злочинності;
ослаблення дії криміногенних факторів;
припинення зрощування кримінальних структур з органами державної влади, дальшого поширення і консолідації організованої та інших найбільш небезпечних форм злочинності;
недопущення втягнення у злочинну діяльність нових соціальних груп, особливо неповнолітніх; витіснення злочинності з окремих сфер суспільного життя;
викорінення корупції, зменшення кримінального тиску на економічні відносини;
створення надійних перешкод посиленню кримінального насильства;
обмеження незаконного обігу зброї, наркотичних засобів, кримінальних проявів пияцтва і алкоголізму, проституції та інших супутніх для злочинності явищ.
У результаті посилення профілактичного впливу на злочинність очікується:
зниження рівня злочинності, ослаблення суспільної напруги, викликаної її впливом;
зменшення впливу організованої злочинності на економічну та політичну сфери суспільства;
зменшення корупційних проявів, очищення органів державної влади від корумпованих державних службовців, створення прозорої системи прийняття і виконання управлінських рішень;
істотне підвищення рівня захисту економічних відносин від злочинних посягань, витіснення з економічної сфери кримінального елементу, скорочення обсягів "тіньової" економіки;
поліпшення захисту правоохоронними органами прав, свобод і власності громадян, створення безпечних умов життя в державі;
мінімізація злочинного впливу на молодь та підлітків, усунення причин і умов, що сприяють втягненню їх у протиправну діяльність;
зниження рівня вживання наркотиків населенням та проникнення їх в Україну, припинення транзиту наркотичних засобів через територію держави;
338
створення системи ресоціалізації осіб, які звільнилися з місць позбавлення волі;
підтримання громадського порядку та безпеки громадян на максимально високому рівні;
поліпшення стану безпеки дорожнього руху на основі встановлення партнерських відносин між громадянами та працівниками Державтоінспекції;
зміцнення кадрового потенціалу правоохоронних та контролюючих органів;
досягнення належного рівня фінансового і матеріального забезпечення правоохоронної та профілактичної діяльності.
Програма передбачає такі основні заходи:
I. Організаційне забезпечення профілактики злочинності
II. Правове забезпечення профілактики злочинності
Захист життя, здоров'я, честі і гідності особи, її майна від злочин них посягань
Протидія організованій злочинності і корупції
V. Зменшення кримінального тиску на економічні відносини
VI. Мінімізація злочинного впливу на неповнолітніх та молодіжне се редовище
VII. Запобігання поширенню наркоманії, пияцтва та алкоголізму
VIII. Протидія рецидивній злочинності
IX. Охорона громадського порядку та безпека дорожнього руху
Запобігання поширенню бродяжництва
Матеріально-технічне і кадрове забезпечення профілактичної роботи
Проект Закону України "Про профілактику злочинів"
Від 12.05.1998 р.
Цей Закон визначає систему заходів профілактики злочинів, порядок їх здійснення державними органами, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями, об'єднаннями громадян, а також права та обов'язки державних органів і організацій, що проводять роботу для профілактики злочинів, і осіб, щодо яких здійснюються передбачені заходи.