
- •Передмова
- •Авторський колектив
- •§ 2. Методологія та методи кримінологічних досліджень
- •§ 3. Місце кримінології у системі наук, її зв'язок з юридичними та іншими науками
- •§ 4. Система науки кримінології
- •§ 2. Розвиток кримінології в 20—30-ті роки XX ст.
- •§ 3. Відновлення кримінології в срср та урср у 60-ті роки XX ст. Та її сучасний стан
- •§ 2. Основні показники злочинності
- •§ 3. Поняття латентної злочинності. Фактори, що обумовлюють її існування
- •§ 4. Сучасний стан злочинності в Україні і тенденції її розвитку
- •Дані щодо заяв і повідомлень про злочини та інші правопорушення, які надійшли
- •Глава 4. Причини та умови злочинності
- •§ 1. Поняття причин і умов злочинності та їх класифікація § 2. Причини злочинності як соціального явища § 3. Умови, що сприяють існуванню злочинності
- •§ 1. Поняття причин і умов злочинності та їх класифікація
- •§ 2. Причини злочинності як соціального явища
- •§ 3. Умови, що сприяють існуванню злочинності
- •§ 2. Основні кримінологічні ознаки особи злочинця
- •§ 3. Співвідношення соціального і біологічного в особі злочинця
- •§ 4. Класифікація і типологія злочинців
- •Глава 6. Причини та умови конкретних злочинів
- •§ 1. Поняття причин та умов (детермінант) конкретних злочинів § 2. Взаємодія особи і середовища як причина вчинення злочину § 3. Поняття конкретної життєвої ситуації, її різновиди та роль у
- •§ 1. Поняття причин та умов (детермінант) конкретних злочинів
- •§ 2. Взаємодія особи і середовища як причина вчинення злочину
- •§ 3. Поняття конкретної життєвої ситуації, її різновиди та роль у вчиненні злочину
- •§ 4. Обставини, що сприяють вчиненню злочинів
- •§ 2. Особа потерпілого та її кримінологічне значення. Класифікація жертв злочинів
- •§ 3. Механізм суїцидальної поведінки
- •§ 2. Цілі, завдання, функції та межі профілактики злочинів
- •§ 3. Система профілактики злочинів
- •§ 4. Класифікація профілактичних заходів
- •§ 5. Методи та форми попереджувальної діяльності
- •§ 2. Форми та методи віктимологічної профілактики
- •§ 3. Особа потерпілого та її правовий захист
- •§ 4. Віктимологічна профілактика окремих видів злочинів
- •§ 5. Особливості віктимологічної профілактики серед неповнолітніх
- •§ 2. Методика і техніка збору первинної кримінологічної інформації
- •§ 3. Статистичний метод у кримінології
- •§ 2. Основи кримінологічного планування
- •§ 3. Прогнозування індивідуальної злочинної поведінки
- •§ 2. Теоретичні та практичні аспекти превенції злочинів у Великій Британії
- •§ 3. Концепції детермінації злочинності в зарубіжній кримінології
- •Літературні джерела
- •Сйпіпег Каізег. Кхітіпо1о§іе Еіпе Еіп£йЬшп§ іп сііе Огапсі1а§еп 10., у6ін§ пеиЬеагЬеііеіе Аи£1а§е с. Р. Миііег Уегіа§ Неісіе1Ьег§. 1996. 8. 296-326.
- •Глава 1. Загальний нагляд
- •Глава 2. Нагляд за додержанням законів органами, що ведуть боротьбу з злочинністю
- •Глава 3. Участь прокурора в розгляді справ у судах
- •"Про додаткові заходи щодо поліпшення діяльності органів внутрішніх справ та громадських формувань з охорони громадського порядку"
- •Розділі. Загальні положення
- •Розділ V. Заключні положення
Глава 1. Загальний нагляд
Стаття 19. Предмет загального нагляду
Предметом загального нагляду є: 1) відповідність актів, які видаються всіма органами, підприємствами, установами, організаціями та посадовими особами вимогам Конституції України та чинним законам; 2) додержання законів про недоторканність особи, соціально-економічні, політичні, особисті права і свободи громадян, захист їх честі і гідності, якщо законом не передбачений інший порядок захисту цих прав; 3) додержання законів, що стосуються економічних, міжнаціональних відносин, охорони навколишнього середовища, митниці та зовнішньоекономічної діяльності. Перевірка виконання законів проводиться за заявами та іншими повідомленнями про порушення законності, що вимагають прокурорського реагування, а за наявності приводів — також з власної ініціативи прокурора. Прокуратура не підміняє органи відомчого управління та контролю і не втручається у господарську діяльність, якщо така діяльність не суперечить чинному законодавству.
(Частина друга статті 19 в редакції Закону № 3662-12 від 26.11.93)
Стаття 20. Повноваження прокурора
При здійсненні загального нагляду прокурор має право: 1) безперешкодно за посвідченням, що підтверджує займану посаду, входити у приміщення державних органів, органів місцевого та регіонального самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності, підпорядкованості чи приналежності, до військових частин, установ без особливих перепусток, де такі запроваджено; мати доступ до документів і матеріалів, необхідних для проведення перевірки, в тому числі за письмовою вимогою й тих, що містять комерційну чи банківську таємницю або конфіденційну інформацію. Письмово вимагати подання в прокуратуру для перевірки зазначених документів та мате-
274
ріалів, видачі необхідних довідок, в тому числі щодо операцій і рахунків юридичних осіб та інших організацій, для вирішення питань, пов'язаних з перевіркою;
(Пункт перший частини першої статті 20 в редакції Закону № 3662-12 від 26.11.93)
2) вимагати для перевірки рішення, розпорядження, інструкції, накази та інші акти і документи, одержувати інформацію про стан законності і заходи щодо її забезпечення; 3) вимагати від керівників та колегіальних органів проведення перевірок, ревізій діяльності підпорядкованих і підконтрольних підприємств, установ, організацій та інших структур незалежно від форм власності, а також виділення спеціалістів для проведення перевірок, відомчих і позавідомчих експертиз;
(Пункт третій частини першої статті 20 в редакції Закону № 3662-12 від 26.11.93)
4) викликати посадових осіб і громадян, вимагати від них усних або письмових пояснень щодо порушень закону.
При виявленні порушень закону прокурор або його заступник у межах своєї компетенції мають право: 1) опротестувати акти Прем'єр-міністра України, Кабінету Міністрів України, Уряду Автономної Республіки Крим, міністерств, державних комітетів і відомств, виконавчих і розпорядчих органів місцевих Рад народних депутатів, підприємств, установ, організацій, громадських об'єднань, а також рішення і дії посадових осіб; 2) вносити подання або протест на рішення місцевих Рад народних депутатів залежно від характеру порушень; 3) порушувати у встановленому законом порядку кримінальну справу, дисциплінарне провадження або провадження про адміністративне правопорушення, передавати матеріали на розгляд громадських організацій; 4) давати приписи про усунення очевидних порушень закону; 5) вносити подання до державних органів, громадських організацій і посадовим особам про усунення порушень закону та умов, що їм сприяли; 6) звертатись до суду або арбітражного суду з заявами про захист прав і законних інтересів громадян, держави, а також підприємств та інших юридичних осіб.
(Стаття 20 із змінами, внесеними згідно із Законом № 3662-12 від 26.11.93).
Стаття 23. Подання прокурора
Подання з вимогами усунення порушень закону, причин цих порушень і умов, що їм сприяють, вноситься прокурором, його заступником у державний орган, громадську організацію або посадовій особі, які наділені повноваженням усунути порушення закону, і підлягає невідкладному розгляду. Не пізніш як у місячний строк має бути вжито відповідних заходів до усунення порушень закону, причин та умов, що їм сприяють, і про наслідки повідомлено прокурору. Колегіальний орган, якому внесено подання, повідомляє про день засідання прокурору, який вправі особисто взяти участь у його розгляді.
275