72. Ргаисі апсі АЬизе іп Ооуегптепі Вепеіїі Рго§гаттез. ^азЬ., 1979. Р. 101—103.

73. ¥гійауР. Беі^иепсу Ргєуєпііоп апсі 8осіа1 Роіісу // Ргоуіс1іп§ Сгі­ тіпаі Лізіісе Гог СЬіісігеп. Ь.. 1983. Р. 36—51.

74. Сйпіпег Каізег. Кхітіпо1о§іе Еіпе Еіп£йЬшп§ іп сііе Огапсі1а§еп 10., у6ін§ пеиЬеагЬеііеіе Аи£1а§е с. Р. Миііег Уегіа§ Неісіе1Ьег§. 1996. 8. 296-326.

75. Наскіегї ТЬе Ргєуєпііоп оґУоиіЬ&і Сгіте: ТЬе (}иаі 8їитЬ1е 1- ог-тоагсі. Тогопіо, 1978. СЬ. 1; ЗапсіИи І. Іиуепііе Беі^иепсу: Саизез, Сопігої апсі Ргеуепііоп. 1977. СЬ. 2. 3; Уі'оггеп. VI. СіаззіГісаііоп о£(Меп- сіегз аз ап Аісі Іо Ейїсіепі Мапа§етепі апсі ЕЯєсііує Тгеаітепі // ТЬе Іоиг- паі оГ Сгітіпаі Ьа\у, Сгітіпо1о§у апсі Роіісе 8сіепсе. 1971. N0. 2. Р. 242.

76. Напз Зоаспіт 8скпеісіег. Кгітіпо1о§іе. 1987. \¥а11ег сіє Огауіег. — Вегііп —

269

77. Непщ, ./ К. (1984) СШгепз Аналізі Сгіте: Ап Аззеззтепі №і§ЬЬоигпоосі \¥аісЬ Рго§гат іп \Уазпіп§їоп ОС, ХУазпіп^іоп, ОС: Оеог- §е \Уазпіп§1оп Шіуегзіїу.

78. Нопезз, Т. апйМа%иіге, М. (1993) УеЬісіе ^аісЬ апсі СагТЬей: Ап Еуаіиаііоп, Ьопсіоп: Нопіе Ойїсе Роіісе КезеагсЬ Сгоир.

79. Іпіегпаїіопаі Кєуієлу оґ Сгітіпаї Роіісу. 1969. N0. 27. Р. 33.

80. Ьеа, Ж апсі ¥оип§, 3. (1984) Кеіаііуе Оергіуаііоп, іп ]. Мипсіе, Е. МсЬаи§ЬНп апсі М. Ьап§ап (е<із) (1996) Сгітіпо1о§іса1 Регзресііуез: А Яе- асіег, Ьопсіоп: 5а§е.

%\.ЬогпЬго5О С. (1918) Сгіте — Ііз Саизез апсі Кетесп'ез, Возіоп: Ьіі-Ие Вго^п, рр.365—366 апсі 368.

%2.МаПкеч>$, Я (1992) Кер1асіп§ "Вгокеп \Уіпс1о\У8': Сгіте, іпсіуііі-ііез апсі іігЬап СЬап§е, іп К.. МайЬетез апсі І. Уоип§ (есіз) Іззиез іп Кеаіізі Сгітіпо1о§у, Ьопсіоп: §а§е.

Кі.МсРкегхоп І. 8іііом/ау О. Р1аппіп§ Іо Ргеуепйоп Сгіте // Кеасїіопз Ю Сгіте. Веуегіу НіПз, 1981. Р. 146—166.

84. Меггу, 8. Е. (1981) ОеГепзіЬіе 8расе Шсіе&псіесі, ІІгЬап АЯаігз диаЛегіу, 16: 397—422.

%Ь.МеПоп К. (1957) 8осіа1 ТЬеогу апсі 8осіа1 8ішсйіге, Оіепсое: Ргее Ргез8,рр. 131—160.

86. Каііопаі Асіуізогу Сотіззіоп оп Сгітіпаї Іизіісе 8іапс1агсІ5 апсі Ооаіз: Сгітіпаї Іизїісе 8узїет. \¥азЬ., 1971. Р. 3—43.

87. №їіопа1 Еуаіиаііоп Оезі§п Гог те Оеіпзііїиііаіігаііоп о£ 8іаіиз ОГ&пйег Ргоегатте. \УазЬ., 1977. Р. 1—10.

88. №\утап, О. (1976) Ое£епзіЬ1е 8расе: Реоріе апсі Оезі§п іп те Уі- оіепі Сіїу, Ьопсіоп: Иіе АгсЬііесШгаі Ргезз.

89. РиЬНс Ьате. 1961. 87—284.

90. 8ИаН 8. А. апсіКоіУі Ь. Н. (1974) Віозосіаі апсі Рзуспорпзуіо1о§іса1 Расіогз іп Сгітіпо1о§у, іп О Оіазег (есі). НапсіЬоок о£Сгітіпо1о§у, СЬіса- §о: Капсі МсКаііу, рр. 124—125.

9\.8ПЬегтап СН. Сгітіпаї Уіоіепсе, Сгітіпаї Іизіісе. N. V., 1978. СЬ. 11; Тоиііег Р. Иесіисіп§ Кезісіепііаі Сгіте апсі Реаг: ТЬе НаЛ&гсі Nеі§ЬЬо-игЬоосі Сгіте Ргєуєпііоп Рго§гатте. \¥азЬ., 1979. Р. З—12, еіс.

92. 8и(кегіапсіА. Ргіпсіріез оГСгітіпо1о§у. N. V., 1968. Р. 597—638.

93. ТЬе Ох&гсі НапсіЬоок оГСгітіпо1о§у. / Есі. Ьу М. Ма§иіге, К. Мог- §ап, Я. Кеіпег. — Ох£: Сіагепсіоп Ргезз, 1997. — рр. 233—265, 891—911.

94. УУаШаіе 8. Ш<іег5їапсііп£ Сгітіпо1о§у: Сигтепі Тпеогеіісаі ОеЬа- іез. — Вискіп§Ьат: Ореп Шіу. Ргезз, 1998. — рр. 16—33,130—139.

95. ШіінепагиіР. Сгіте Ргеуепгіоп. Возіоп, 1977. Р. 7.

96. ШНіатз К. (1997) ТехїЬоок о£ Сгітіпо1о§у, Ьопсіоп: Віаскзіопе, рр. 177—180.

97. Шізоп, 1 <2. апйШІЩ, О. (1982) Вгокеп \¥іпсіо\У8, АЙапііс Моп- Шіу, МагсЬ: 29—38.

98. Уетеп С, Ко]ек В. Оеііодиепсу: А 8осіо1о§іса1 Уіе\у. Тогопіо, 1980. Р. 3—89,369—370; 8аггуК. Рагасіі§т8 апсі РііГаЛз іп Ьуєпііє Іизп- се Оіуєгзіоп // Ргоуісііп§ Сгітіпаї Іизіісе &г СпіШгеп. Ь., 1983. Р. 71.

270

271

Додатки Нормативно-правові акти

З акон України "Про прокуратуру"

(Витяг) (Відомості Верховної Ради (ВВР) 1991, № 53, ст. 793)

Розділ І. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 1. Вищий нагляд за додержанням законів в Україні

Вищий нагляд за додержанням і правильним застосуванням законів Ка­бінетом Міністрів України, міністерствами, державними комітетами, відом­ствами, іншими органами державного і господарського управління та конт­ролю, Урядом Автономної Республіки Крим, місцевими Радами народних депутатів, їх виконавчими і розпорядчими органами, військовими частина­ми, політичними партіями, громадськими організаціями, масовими рухами, підприємствами, установами і організаціями, незалежно від форм власнос­ті, підпорядкованості та приналежності, посадовими особами та громадяна­ми здійснюється Генеральним прокурором України і підпорядкованими йо­му прокурорами.

(Стаття 1 із змінами, внесеними згідно із Законом № 3662-12 від 26.11.93)

Стаття 2. Генеральний прокурор України

Генеральний прокурор України призначається Верховною Радою Ук­раїни за поданням Голови Верховної Ради України. У діяльності щодо здійснення нагляду за додержанням законів Генеральний прокурор Украї­ни відповідальний перед Верховною Радою України і тільки їй підзвітний. Генеральний прокурор України не менш як один раз на рік звітує перед Верховною Радою України про діяльність прокуратури. Строк повноважень Генерального прокурора України та підпорядкованих йому прокурорів — п'ять років. Звільнення (відставка) Генерального прокурора України протя­гом строку повноважень може мати місце лише у випадках вчинення ним злочину, порушення виконання службових обов'язків, у зв'язку з немож­ливістю виконання обов'язків за станом здоров'я, а також за власним ба­жанням. В усіх випадках питання про відставку Генерального прокурора України вирішується Верховною Радою України.

Стаття 3. Правові основи діяльності прокуратури

Повноваження прокурорів, організація, засади та порядок діяльності прокуратури визначаються Конституцією України, цим Законом, іншими

272

законодавчими актами. Органи прокуратури у встановленому порядку в межах своєї компетенції вирішують питання, що випливають із загально­визнаних норм міжнародного права, а також укладених Україною міждер­жавних договорів.

Стаття 4. Завдання вищого нагляду за додержанням законів

Діяльність органів прокуратури спрямована на всемірне утвердження верховенства закону, зміцнення правопорядку і має своїм завданням за­хист від неправомірних посягань:

1) закріплених Конституцією України незалежності республіки, сус­пільного та державного ладу, політичної та економічної системи, прав на­ціональних груп і територіальних утворень; 2) гарантованих Конституцією, іншими законами України та міжнародними правовими актами соціально-економічних, політичних, особистих прав і свобод людини та громадянина; 3) основ демократичного устрою державної влади, правового статусу міс­цевих Рад народних депутатів, органів територіального громадського само­врядування.

Стаття 5. Основні функції прокуратури

Основними функціями прокуратури є:

1) нагляд за додержанням законів усіма органами, підприємствами, установами, організаціями, посадовими особами та громадянами; 2) нагляд за додержанням законів органами, які ведуть боротьбу із злочинністю та іншими правопорушеннями і розслідують діяння, що містять ознаки злочи­ну; 3) розслідування діянь, що містять ознаки злочину; 4) підтримання дер­жавного обвинувачення, участь у розгляді в судах кримінальних, цивіль­них справ та справ про адміністративні правопорушення і господарських спорів у арбітражних судах; 5) нагляд за виконанням законів у місцях три­мання затриманих, попереднього ув'язнення, при виконанні покарань та застосуванні інших заходів примусового характеру, які призначаються су­дом; 6) нагляд за додержанням законів органами військового управління, військовими об'єднаннями, з'єднаннями, частинами, підрозділами, устано­вами і військовими навчальними закладами та посадовими особами Зброй­них Сил, Прикордонних військ, Національної гвардії, Управління держав­ної охорони, Служби безпеки України та інших військових формувань, дис­локованих на території України.

(Пункт шостий частини першої статті 5 в редакції Закону № 3662-12 від 26.11.93)

Прокуратура бере участь у розробленні органами державної влади за­ходів запобігання злочинам та іншим правопорушенням, у роботі по вдос­коналенню та роз'ясненню законодавства. На прокуратуру не можуть по­кладатися функції, не передбачені законами України.

Стаття 6. Принципи організації і діяльності прокуратури

Органи прокуратури України:

1) становлять єдину централізовану систему, яку очолює Генеральний прокурор України, з підпорядкуванням нижчестоящих прокурорів вище­стоящим; 2) здійснюють свої повноваження на підставі додержання Кон-

273

ституції України та чинних на території республіки законів, незалежно від будь-яких органів державної влади, посадових осіб, а також рішень громад­ських об'єднань чи їх органів; 3) захищають у межах своєї компетенції пра­ва і свободи громадян на засадах їх рівності перед законом, незалежно від національного чи соціального походження, мови, освіти, ставлення до релі­гії, політичних переконань, службового чи майнового стану та інших оз­нак; 4) вживають заходів до усунення порушень закону, від кого б вони не виходили, поновлення порушених прав і притягнення у встановленому законом порядку до відповідальності осіб, які допустили ці порушення; 5) діють гласно, інформують державні органи влади, громадськість про стан законності та заходи щодо її зміцнення.

Працівники прокуратури не можуть належати до будь-яких політичних партій чи рухів.

Розділ III. ПРОКУРОРСЬКИЙ НАГЛЯД