§ 3. Поняття конкретної життєвої ситуації, її різновиди та роль у вчиненні злочину

Антисуспільні властивості особи, які склалися під впливом нега­тивних умов її формування, ведуть до вчинення злочинів за наяв­ності певних обставин, що сприяють такому наслідкові і створюють ситуацію вчинення злочину — криміногенну ситуацію. Слово "си­туація" походить від латинського зііиз і означає сукупність умов, які створюють ті чи інші відносини, обставини, становище. Під ситуа­цією розуміється також розташування і співвідношення сил.

Для кримінології найбільший інтерес становить поняття кон­кретної життєвої ситуації як певного збігу обставин життя людини, що безпосередньо впливають на її поведінку. Конкретна життєва си­туація є мовби каналом зв'язку між людиною і зовнішнім світом, за­вдяки якому відбувається взаємодія особи з навколишнім середови­щем, надбання нею певних соціальних якостей. Щодо нашої теми, то під конкретною криміногенною ситуацією треба розуміти су­купність зовнішніх (об'єктивних) обставин, в яких опинилася люди­на і які впливають на її свідомість, почуття, волю, з урахуванням яких особа приймає рішення вчинити дію, що утворює склад умис­ного злочину або призводить до злочину з необережності.

114

115

У кожній життєвій ситуації потрібно розрізняти її об'єктивний зміст, який визначається реальною дійсністю, і суб'єктивну оцінку, яка дається їй особою залежно від її поглядів, досвіду, нахилів, ха­рактеру тощо. Об'єктивний зміст і суб'єктивна оцінка можуть бути розбіжними, при цьому людина діє відповідно до своїх уявлень про ситуацію. Суб'єктивне розуміння ситуації в свою чергу тісно пов'я­зане з мотиваційною сферою особи і метою її поведінки.

Криміногенна ситуація — особливий характер взаємодії особи із соціальною дійсністю. Важливою властивістю криміногенної си­туації є те, що вона завжди конкретна за змістом та існує в певних просторово-часових межах. її оцінка залежить від характеру діяль­ності певної особи, її можливостей та ціннісних орієнтацій. Другою властивістю ситуації є її системність і деяка повторність, що ство­рює необхідні гносеологічні засади для передбачення її появи в май­бутньому, хоч точного її повторення ніколи не буває. Воно можливе лише у загальних рисах, але вже за нових обставин чи їх іншої ком­бінації.

У загальному вигляді криміногенну ситуацію можна розглядати як один з різновидів соціального середовища, яке сприяє вчиненню злочинів. Вплив соціального середовища має актуалізований харак­тер, оскільки особа взаємодіє з ним у даний момент. Безумовно, со­ціальне середовище впливає на людину не лише безпосередньо пе­ред яким-небудь вчинком. Воно справляло свій вплив на неї і в ми­нулому, формуючи її як особу. Саме в цьому полягає різниця між конкретною життєвою ситуацією (сучасне) і умовами формування особи (минуле).

Конкретні криміногенні ситуації можуть створюватися не тільки з одних соціальних умов, а й через дії сил природи, наприклад, сти­хійне лихо. За своїм обсягом криміногенна ситуація може бути ло­кальною, тобто стосуватися однієї особи чи вузького кола осіб, а мо­же торкатися і багатьох людей. Вона може бути створена як право­мірними, так і незаконними діями самого суб'єкта чи інших осіб, на­приклад, штучне створення дефіциту товарів, надмірне вживання алкоголю. Серед ситуацій, пов'язаних з діями інших осіб, розріз­няють віктимологічні ситуації, що їх створюють потерпілі від злочи­ну. Не зупиняючись детально на цьому аспекті, зазначимо лише, що такими вони є лише для жертви злочину, а з боку злочинця ці си­туації оцінюються як сприятливі для вчинення злочину. Нарешті, можливі й змішані ситуації, в яких протиправні дії людей здійсню­ються одночасно з проявами стихійних сил природи (скажімо, маро­дерство при землетрусах).

116

Класифікація криміногенних ситуацій за джерелом їх виникнен­ня має практичне значення, оскільки вказує на напрями запобіжної роботи щодо усунення чи нейтралізації обставин, спроможних при­звести до вчинення нових злочинів. Таке розмежування важливе для встановлення безпосередніх детермінант злочинів та визначен­ня міри покарання винного. Ось чому багато конкретних ситуацій вчинення злочинів передбачені у кримінальному законі як обстави­ни, що обтяжують чи пом'якшують відповідальність (статті 40 і 41 КК України).

За змістом розрізняють такі види криміногенних ситуацій:

а) проблемна ситуація, за якої людина стикається з певними труднощами і перешкодами в досягненні наміченої мети (наприклад, проникнення у помешкання, щоб вчинити крадіжку). Вирішення проблемної ситуації полягає у знаходженні способу подолання перепон;

б) мотиваційно байдужа ситуація, за якої стан і зміни елементів, що її складають, не впливають на діяльність суб'єкта;

в) мотивуюча ситуація, коли щось у її стані впливає на прийнят­ тя особою рішення діяти саме так, а не інакше;

г) конфліктна ситуація — характеризується зіткненням різних інтересів, поглядів, бажань її учасників, що веде до боротьби між ними злочинним шляхом.

Залежно від причин виникнення конфліктів можна виділити ос­новні види конфліктних ситуацій, які можуть мати місце перед вчи­ненням злочину:

1. конфлікти, що виникають на основі неадекватності уявлень особи про реальну дійсність. Наприклад, особа діє згідно з нормами поведінки, прийнятими у її групі, але не властивими для іншої гру­ пи, де вона вимушена в той час діяти;

2. конфлікти як наслідок переоцінки своїх можливостей або не­ дооцінки їх іншими людьми;

3. конфлікти, що виникають на грунті неприязних особистих відносин;

4. конфлікти, обумовлені недостатньою інформацією;

5. конфлікти як сумніви у правильному виборі між кількома можливими варіантами поведінки.

У науковій літературі трапляються й інші класифікації криміно­генних ситуацій, які, безперечно, теж мають право на існування. Зазначимо лише, що конкретна ситуація — це сукупність обставин, які можуть як сприяти, так і перешкоджати злочинові або бути ней­тральними. Роль ситуації у злочині значною мірою залежить від то­го, яка група факторів визначає "обличчя" цієї ситуації і домінує в

117

ній. Але в кінцевому підсумку вибір варіанта поведінки залежить від індивідуального рішення, оскільки вчинки людей не є механічною реакцією на вплив ситуацій. "Люди — не пасивні істоти, які пере­бувають під владою зовнішніх стимулів; вони значною мірою ство­рюють світ, у якому живуть і діють. Гнучкість поведінки пояснюєть­ся тим, що, взаємодіючи з оточенням, людина здійснює низку по­слідовних дій, дедалі більше пристосовуючи до себе обставини ситуації"'.