Глава 4. Причини та умови злочинності

§ 1. Поняття причин і умов злочинності та їх класифікація § 2. Причини злочинності як соціального явища § 3. Умови, що сприяють існуванню злочинності

§ 1. Поняття причин і умов злочинності та їх класифікація

Проблема причин злочинності — одна з центральних у криміно­логії. Вона існує протягом тисячоліть, тобто виникла значно раніше самої науки кримінології.

Коли розглядається поняття причин злочинності через спектр філософського вчення про причинність, то поряд із поняттям причи­ни, яка викликає певний наслідок, неодмінно стоїть поняття умови, яка сама цього наслідку не викликає, але сприяє причині "виконати свою справу". Терміни "причина" і "умова" застосовує і законода­вець (ст. 23 КПК України та ін.).

Отже, ці поняття використовуються кримінологією, хоч поряд з ними трапляється й таке поняття, як "детермінанти", що охоплює обидва вказані терміни. В цьому немає нічого дивного, адже причи­ни і умови — складові елементи процесу детермінації, який крім них включає ще й наслідок¹. Більше того, відштовхуючись від філо­софської суті цих понять, слід зауважити, що в кримінології їх важ­ко чітко розмежувати. Так, відсутність потрібного досвіду і досвідче­них фахівців, які б змогли організувати на високому рівні процес роздержавлення майна у країні, були умовами злочинних проявів у ході приватизації. Але вони стали одночасно і причинами цих про­явів, штовхнувши певних осіб на злочини у цій сфері.

Отже, причини — це ті процеси і явища, які породжують зло­чинність як свій безпосередній наслідок. Що стосується умов, то во­ни безпосередньо не породжують злочинність, але "відкривають шлях" для дії причин, полегшують настання суспільно небезпечних наслідків. Умовами виступають всілякі недоліки в управлінській та організаційній сфері діяльності різних галузей господарства і дер­жавного апарату.

¹ Див.: Парнюк М. А. Принцип детерминизма в системе материалистической диалек-тики. - К., 1972. - С. 93.

78

79

Причини і умови злочинності криються у всій сукупності нега­тивних явищ у соціумі, і саме вони обумовлюють існування злочин­ності як свого наслідку.

За Н. Ф. Кузнецовою, причиною, яка найближче стоїть до зло­чинного акту, є антисоціальна мотивація поведінки¹. Виникає запи­тання: звідки ж вона береться у деяких членів суспільства? Якщо рухатися по ланцюжку причинності в зворотному напрямі від цієї "кінцевої" причини, то ми потрапляємо до маси факторів, які гене­рують цю криміногенну мотивацію. Тобто вони виступають поперед­ньою ланкою у причинному зв'язку і відображають ті об'єктивні су­перечності, що існують у конкретному суспільстві.

У т'ріаді "злочин — вид злочинності — злочинність" немає ме­ханічного повтору їх детермінантів. Адже злочинність як соціальне явище не тотожне окремому її прояву за всіма ознаками. Вона інтег­рує в собі все, що властиве окремим діянням, виводячи на вищий рі­вень загальні характеристики усієї сукупності.

Якщо детермінантами злочинності є соціальні, економічні й пси­хологічні фактори, то виникає запитання: яке ж місце в них нале­жить біологічним чинникам? Не більше, як своєрідній умові, що мо­же ускладнювати чи гальмувати соціалізацію особи, яка потребує в таких випадках корекції і "лікування". Без такої корекції можливий негативний вплив генетичних та психічних аномалій на поведінку особи в бік її антисуспільної орієнтації, як правило, агресивного ха­рактеру.

Прикладом соціальної обумовленості злочинності є її різке зрос­тання в Україні в 1-й половині 90-х років внаслідок кризових явищ, що спостерігалися в нашому суспільстві (1990 р. — 370 тис. злочи­нів, 1995 р. — 640 тис). Пояснити біологічними чинниками таке її різке зростання аж ніяк не можна.

Питанню про соціальні і біологічні фактори злочинності була присвячена конференція Американської асоціації наукового прогре­су (Бостон, 1993 р.). Висновок її учасників: "Теза — злочинцями народжуються, а не стають" — насмішка над наукою. Всі доповідачі явно віддавали перевагу соціальним чинникам над біологічними факторами злочинності. Расових передумов злочинності також немає, — вважає більшість учених.

Причини і умови злочинності залежно від їх рівня дії можна кла­сифікувати на: 1) причини і умови злочинності в цілому; 2) причини

Див.: Кузнецова Н. Ф. Проблеми криминологаческой детерминации. — М., 1984. — С. 56.

80

і умови окремих видів злочинності; 3) причини і умови конкретних злочинів.

За змістом детермінанти злочинності можна поділити на еконо­мічні, соціальні, політичні, духовні, ідеологічні, організаційно-управ­лінські тощо.