
- •Послідовність розробки технологічного процесу виготовлення деталі
- •2. Технологічний контроль креслення
- •3.Аналіз службового призначення деталі і умов її роботи у вузлі.
- •4 .Визначення типу і форми організації виробництва.
- •5. Відпрацювання конструкції деталі на технологічність
- •6. Вибір заготовки і його техніко-економічне обґрунтування.
- •7.Розробка маршрутного технологічного процесу
- •8. Проектування змісту технологічних операцій
- •005 Токарна з чпу 16б16ф3
- •010 Токарна з чпу 16б16ф3
- •9.Розробка операційного технологічного процесу.
- •9.1 Розрахунок припусків на механічну обробку.
- •9.1.1 Розрахунок припусків і граничних розмірів по технологічних переходах на обробку отвору мм.
- •10. Розрахунок режимів різання Операція 025 Свердлильна
- •10.1 Визначення інструментального матеріалу, форми заточування та геометричних параметрів різальної частини свердла
- •10.2.4 Визначення подачі за міцністю різальних кромок свердла
- •10.2.5 Визначення подачі за точністю оброблення
- •10.2.6 Визначення подачі за міцністю механізму подач
- •10.2.7Визначення подачі, яка може бути забезпечена механізмом подач верстату
- •10.3 Визначення швидкості різання
- •10.3.1 Визначити швидкості за різальними властивостями інструменту
- •10.3.2. Визначення швидкості різання за потужністю двигуна головного приводу верстату
- •10.4 Визначаємо коефіцієнт корисної дії процесу свердління
- •10.5. Визначення розрахункової частоти обертання шпинделя верстата
- •10.6. Визначення основного часу свердління
- •11.Норми часу
10.3.2. Визначення швидкості різання за потужністю двигуна головного приводу верстату
Швидкість різання за потужністю двигуна головного приводу верстату визначається за формулою
|
(10.7) |
де, Ng – потужність двигуна головного приводу верстату, Ng =1,5кВт;
η
– коефіцієнт корисної дії коробки
швидкостей
верстату, η
= 0,8…0,9,
СМ, zм, ум, КМ – були визначені в попередніх розрахунках.
Відповідно, отримаємо швидкість різання за потужністю двигуна головного приводу верстату
|
(10.8) |
Приймаємо [V]в=3,877м/с
10.4 Визначаємо коефіцієнт корисної дії процесу свердління
Враховуючи високу вартість сучасних металорізальних верстатів, особливо верстатів з ЧПУ та багатоцільових верстатів необхідно знаходити умови повного використання потужності двигуна головного приводу верстата. Для цього доцільно вибирати інструментальний матеріал, який характеризується найбільшою зносостійкістю, визначати найбільш ефективні геометричні параметри різальної частини та зменшувати нормативний період стійкості інструмента. Його величина може прийматись в межах Tн=30…15хв, що збільшує швидкість різання, яка допускається різальними властивостями інструменту.
Відповідно, зменшуємо нормативний період стійкості інструменту
ТН =15хв
Визначаємо нове значення швидкості різання за різальними властивостями інструменту
|
(10.9) |
Приймаємо [V]i=3,067 м/с
Відповідно, отримаємо коефіцієнт корисної дії процесу свердління
Для заданих умов оброблення та вибраного свердлильного верстату отримати більш ефективні режими різання неможливо. Отримали раціональні режими різання свердління, які відповідають умовам виконання процесу оброблення.
Приймаємо [V] = min { [V]i, [V]в } = [V]i = 3,067 м/с
Для заданих умов оброблення та вибраного свердлильного верстату отримати більш ефективні режими різання неможливо. Отримали раціональні режими різання свердління, які відповідають умовам виконання процесу оброблення.
10.5. Визначення розрахункової частоти обертання шпинделя верстата
|
(10.10) |
Приймаємо [n]=1172 об/хв
У відповідності до технічних характеристик верстату 2H118 механізм подач має такі найближчі частоти обертання шпинделя
[n]табл=1000 об/хв
10.6. Визначення основного часу свердління
Основний час оброблення свердління визначається за формулою
де lхі – довжина ходу інструменту, li = l1+l; l1 – довжина відрізка врізання; l – глибина отвору.
Рисунок 4.3. – Ескіз для визначення величини врізання та перебігу
БВ
= D/2; АБ = l1
мм
l2=2…5
Довжина ходу інструменту при обробленні отвору буде складати:
li = 1,4 + 2+10 = 13,4 мм
хв.
11.Норми часу
(Для свердлильної операції)
;
;
n –партія деталей;
Розрахунок основного часу:
хв;
ТЗ-Р = 0,1хв- час зупинки й розгону;
То = 0,636 хв;
Розрахунок допоміжного часу:
;
Тус- час на установку й зняття деталі;
Тзо – час на закріплення й розкріплення деталі;
Туп – час на управління;
Тиз – час на вимірювання деталі;
хв.;
Тоб – час на обслуговування робочого місця:
хв.;
хв.;
хв.
– підготовчо-заключний час;
хв.;