
- •Послідовність розробки технологічного процесу виготовлення деталі
- •2. Технологічний контроль креслення
- •3.Аналіз службового призначення деталі і умов її роботи у вузлі.
- •4 .Визначення типу і форми організації виробництва.
- •5. Відпрацювання конструкції деталі на технологічність
- •6. Вибір заготовки і його техніко-економічне обґрунтування.
- •7.Розробка маршрутного технологічного процесу
- •8. Проектування змісту технологічних операцій
- •005 Токарна з чпу 16б16ф3
- •010 Токарна з чпу 16б16ф3
- •9.Розробка операційного технологічного процесу.
- •9.1 Розрахунок припусків на механічну обробку.
- •9.1.1 Розрахунок припусків і граничних розмірів по технологічних переходах на обробку отвору мм.
- •10. Розрахунок режимів різання Операція 025 Свердлильна
- •10.1 Визначення інструментального матеріалу, форми заточування та геометричних параметрів різальної частини свердла
- •10.2.4 Визначення подачі за міцністю різальних кромок свердла
- •10.2.5 Визначення подачі за точністю оброблення
- •10.2.6 Визначення подачі за міцністю механізму подач
- •10.2.7Визначення подачі, яка може бути забезпечена механізмом подач верстату
- •10.3 Визначення швидкості різання
- •10.3.1 Визначити швидкості за різальними властивостями інструменту
- •10.3.2. Визначення швидкості різання за потужністю двигуна головного приводу верстату
- •10.4 Визначаємо коефіцієнт корисної дії процесу свердління
- •10.5. Визначення розрахункової частоти обертання шпинделя верстата
- •10.6. Визначення основного часу свердління
- •11.Норми часу
10. Розрахунок режимів різання Операція 025 Свердлильна
У
відповідності до вихідних умов, оброблення
отвору можна здійснити на
вертикально-свердлильному верстаті
моделі 2H118, який має такі технічні
характеристики:
Найбільший умовний діаметр свердління в сталі 45, мм - 18
Частоти обертання шпинделя, хв1- 180;250;350;500;710;1000;1420;2000;2800
Поздовжні подачі, мм/об: 0,1; 0,14; 0,2; 0,28; 0,4; 0,56
Найбільше зусилля подачі, Н – 5600.
Крутний момент на шпинделі, Н м – 88
Потужність головного електродвигуна, кВт – 1,5
10.1 Визначення інструментального матеріалу, форми заточування та геометричних параметрів різальної частини свердла
Для оброблення отвору використаємо конструкцію свердла традиційної конструкції, які виготовляються з швидкорізальних сталей Р6М5, 10Р6М5, Р65К5, Р9М4К8, Р9К5 та інших. Для підвищення продуктивності оброблення вибираємо швидкорізальну сталь підвищеної продуктивності Р9К5.
Швидкорізальна сталь Р9К5 має такі фізико-механічні властивості у відповідності до стандарту ГОСТ 19265-73.
Границя міцності на вигин ЗГ = 2300 – 2700 МПа. Для розрахунків приймаємо
ЗГ = 2300 МПа. Твердість 64 – 67 HRC, теплостійкість Θ = 630 0С.
Різальні властивості свердла залежать від форми заточування та геометричних параметрів різальної частини.
Для поліпшення умов процесу різання приймаємо форму заточування свердла подвійну з підточуванням поперечної кромки та стрічки (рис.3.3.). Подвійне заточування зменшує інтенсивність зношування свердла, підточування поперечної кромки зменшує осьову силу свердління, а підточування стрічки зменшує інтенсивність зношування інструменту. У відповідності до рекомендацій табл. 2.2 та табл.2.3, приймаємо такі геометричні параметри різальної частини свердла: кут в плані 2φ = 120°; задній кут α = 14±3°; кут нахилу гвинтової канавки ω = 20°; кут нахилу поперечної кромки ψ = 50°.
Особливістю геометричних параметрів різальної частини свердла є зміна кутів різальної частини свердла упродовж головної різальної кромки: передній кут γ = -30 – (+30°); задній кут α = 25…30 – 6..12°; кут нахилу гвинтової канавки ω = 18…30°.
10.2 Розрахунок складових режимів різання для свердління
10.2 .1 Визначення глибини різання при свердлінні
h = Dc / 2 = 5/2 = 2,5 мм |
(10.1) |
Приймаємо h = 2,5 мм
10.2.2 Визначення подачі
Алгоритм
розрахунку режимів різання при свердлінні
передбачає визначення наступних подач:
[S]МС
– подача, яка допус
кається
міцністю стержня свердла;
[S]РК
– подача, яка допускається міцністю
різальних кромок;
[S]TO
– подача, яка допускається точністю
оброблення;
[S]МП
– подача, яка допускається міцністю
механізму подач.
10.2.3 Визначення подачі за міцністю стержня свердла
Подача за міцністю стержня свердла [S]МС визначається за формулою
|
(10.2) |
де. ЗГ = 2300 МПа; Zм = 2,0 для сірого чавуну (табл.3.1); nЗ =4,0, коефіцієнт запасу для оброблення чавунів; 10СМ = 0,21 для сірого чавуну (табл.3.1); уМ = 0,8 для сірого чавуну (табл.3.1).
Розрахуємо поправочний коефіцієнт КМ.
Вплив характеристик оброблюваного матеріалу визначаємо за формулою (табл.3.2):
КМ=
Для форми заточування подвійної з підточуванням поперечної кромки поправочний коефіцієнт на форму заточування Кф = 1 (табл.3.8).
Поправочний коефіцієнт на матеріал різальної частини та стан різальних кромок КЗ = 1,0 (табл.3.8). Розрахункове значення КМ = 0,93×1,0×1,0 = 0,93.
Відповідно, отримаємо
Приймаємо [S]MC = 0,108 мм/об