- •1. Загальне ознайомлення з базою практики………………………………...4
- •2. Технологічна схема підприємства…………………………………………21
- •3. Служба квПіА підприємства………………………………………………30
- •1. Загальне ознайомлення з базою практики
- •1.1. Історична довідка про розвиток Червонослобідського мпд, дп «Укрспирт»
- •1.2. Коротка характеристика підприємства
- •1.3. Режими роботи заводу
- •1.4. Обґрунтування технологічної схеми виробництва
- •Опис процесу
- •1.5. Сировина та допоміжні матеріали
- •1.6. Енергетичне господарство, повітро-, водо- та холодозабезпечення
- •1.7. Промислові викиди, стічні води та їх очищення
- •1.8. Контроль виробництва і якості продукції
- •1.9. Охорона праці
- •2. Технологічна схема підприємства
- •2.1 Структурна схема підприємства
- •2.2 Організаційна структура виробництва
- •2.3 Системний аналіз об’єкту
- •2.4 Функціональна структура (схема автоматизації) системи управління та її опис
- •3. Служба квПіА підприємства
- •3.1. Загальний опис виробничої дільниці квп і а
- •3.2. Структура дільниці квп і а
- •3.3. Посадова інструкція майстра виробничої дільниці квп і а
- •3.3.1. Загальні положення
- •Кваліфікаційні вимоги.
- •Майстер виробничої дільниці квп і а повинен:
- •3.3.2. Завдання та обов'язки
- •3.3.З. Функціональні обов'язки з охорони праці
- •3.3.4. Права
- •3.3.5. Відповідальність
- •3.3.6. Взаємовідносини (зв'язки) за посадою
- •3.4. Апаратне забезпечення асу тп
- •3.5. Програмне забезпечення асу тп
- •Висновки
- •Список використаної література
2. Технологічна схема підприємства
2.1 Структурна схема підприємства
Об’єктом автоматизації є п’ятиколонна брагоректифікаційна установка непрямої дії потужністю 3000 дал. спирту за добу Червонослобідського спир-тового заводу.
Технологічний процес в таких установках диференційований по операціях, що відбуваються послідовно в окремих колонах:
в бражній колоні – перегонка бражки і отримання спирту-сирцю;
в епюраційній – епюрація спирту-сирцю – видалення з нього головних домішок з ефіро-альдегідною фракцією;
в спиртовій - концентрування спирту і його пастеризація; виділення в процесі концентрування спирту хвостових примісей (сивушного масла);
в колоні повторної (заключної) очистки – повторна очистка ректифікованого спирту.
сивушна колона – розвантажує спиртову колону від проміжних домішок, тим самим полегшує її роботу, і продовжує їх концентрувати.
Отримання ректифікованого спирту супроводжується відбором барди, ефіро-альдегідної фракції і сивушного масла, видалення лютеру. В процесі ректи-фікації відбираються і направляються на повторну очистку забруднені погони: із спиртової колони непастеризований спирт, із колони заключної очистки непастеризований спирт і кубовий залишок.
Принципова технологічна схема брагоректифікаційної установки представлена на креслені №1.
Бражка подається в бражний підігрівач (дефлегматор бражної колони), в якому підігрівається до температури 80-90С теплом спирто-водних парів бражної колони. Бражна колона підігрівається відкритим способом тобто гріюча пара подається на барботер в нижній частині колони. Спирто-водні пари піднімаються вверх в бражний підігрівач, конденсуються і збираються в колекторі для живлення епюраційної колони. Пари, що не сконденсувалися в бражному підігрівачі конденсуються в додатковій секції дефлегматора і в конденсаторі бражної колони. Конденсат, що також називається бражним дис-тилятом, направляється в колектор, а потім на живильну – 24-ту тарілку (раху-ючи знизу) епюраційної колони.
На тарілках епюраційної колони бражний дистилят епюрується спирто-водними парами, що піднімаються з кип’ятильника і виварної камери колони. Головні домішки з парами піднімаються в концентраційну частину колони. Бражний дистилят після епюрації відводиться з виварної камери епюраційної колони, його називають епюратом.
Головні домішки концентруються в верхній частині епюраційної колони. В дефлегматор і конденсатор піднімаються спирто-водні пари з високим вміс-том домішок. Флегма із дефлегматора повертається в епюраційну колону для зрошення і концентрування домішок, а з конденсатора відбирається ефіро-альдегідна фракція – продукт збагачений головними домішками – в кількості до 3.5% по відношенню до виходу спирту.
Епюрат живить спиртову колону, на 16-ту тарілку якої (рахуючи знизу) він вводиться. При русі епюрату вниз пари, що піднімаються з виварної камери колони, забираються спирт. Вода, що виділяється з епюрата і називається люте-ром, відводиться автоматично гідровідводчиком.
Спиртові пари, взаємодіючи з флегмою, концентруються в концен-труючій частині спиртової колони. Із колони спиртові пари з міцністю більшою за міцність вироблюваного спирту, відводяться в дефлегматор, конденсуються і в вигляді флегми направляються на верхню тарілку колони. Частина парів (0.5% від піднятих з колони) з дефлегматора відводяться в конденсатор. З цими парами в конденсатор направляються головні домішки, підняті з колони. Погон конденсатора – непастеризований спирт відбирається в кількості 1-4% по відношенню до вироблюваного спирту і направляється на повторну очистку в епюраційну колону, а при необхідності відводиться разом з ефіро-альдегідною фракцією.
Флегма з дефлегматора на верхніх тарілках колони звільняється від головних домішок, взаємодіючи з парами, пастеризується. Пастеризація відбу-вається на шести-восьми верхніх тарілках. З пастеризованої флегми з 6 або 8 тарілок (рахуючи зверху) відбирають ректифікований спирт.
Сивушне масло (хвостові домішки) концентруються в спиртовій рідині невисокої міцності ( до 40% об.) на 5-11 тарілках спиртової колони. Сивушно-спиртові пари з цієї зони направляються в комбінований холодильник в кількості 2-4% по відношенню до вироблюваного спирту-ректифікату.
Ректифікований спирт може безпосередньо направлятися в холодильник спирту а потім на контрольний снаряд. Для одержання високоякісного спирту його піддають очистці в колоні повторної (заключної) очистки.
Колонна повторної (заключної) очистки не є обов’язковою в схемі брагоректифікаційної установки. Вона рекомендується до використання для подальшої очистки спирту і отримання високоякісного продукту шляхом повторної очистки спирту.