
- •Навчальні цілі:
- •3. Базовий рівень підготовки
- •4. Завдання для самостійної праці під час підготовки до практичного заняття.
- •4.1. Перелік основних термінів, параметрів, характеристик, які повинен засвоїти студент при підготовці до практичного заняття.
- •4.2.Теоретичні питання
- •4.3.Практичні роботи
- •Приклади розрахунку
- •5. Зміст теми
- •Аппарат регуляції
- •Підтримання кількості еритроцитів
- •РО2 артеріальної крові
- •Спрощена схема регуляції еритропоезу
- •Нормоксія
- •Гіпоксія
- •Стимуляція еритропоезу
- •6. Матеріали для самоконтролю:
- •10. При аналізі крові у жінки виявлено: вміст гемоглобіну – 100 г/л, еритроцитів – 3,0 1012 /л. Киснева ємкість крові дорівнює:
- •7. Література
5. Зміст теми
Фізіологія еритроцитів : утворюються в червоному кістковому мозку, тривалість життя – до 120 днів: містять гемоглобін, завдяки якому здійснюється транспортування кисню.
Кількість еритроцитів у чоловіків: 4 – 5 х 1012/л, у жінок: 3,9 – 4,7 х 1012/л.
Аппарат регуляції
в
одиниці об”єму крові як засобів
транспорту кисню у відповідності з
інтенсивністю метаболізму
Підтримання кількості еритроцитів
РО2 артеріальної крові
Кількість гемоглобіну у чоловіків 135 –180 г/л, у жінок 120 – 140 г/л.
Основні функції еритроцитів та гемоглобіну це:
транспортування кисню у вигляді оксигемоглобіну (НbО2): 1 г Нb приєднує 1, 34 мл кисню. Киснева ємкість крові (КЄК) - це кількість кисню, що транспортується 1 л ( або 100 мл) крові при насичені гемоглобіну киснем на 100%. КЄК становитиме: 140 г х 1,34 = 187,6 мл О2. В артеріальній крові насиченість гемоглобіну киснем становить 98% при диханні атмосфернм повітрям. У плазмі в тих же умовах розчиняється незначна кількість кисню (у 100 мл плазми при напрузі кисню в артеріальній крові 100 мм рт.ст розчиняється 0,3 мл, у 1 л – 3 мл), отже кисень переважно транспортується у вигляді НbО2;
транспортування СО2 у вигляді карбогемоглобіну (НbСО2): у венозній крові до білкової частини молекули гемоглобіну приєднується СО2, у такому з”єднані транспортується до 27% вуглекислого газу; основна форма транспортування вуглекислого газу кров”ю – це утворення бікарбонатів, у цьому еритроцити приймають участь, бо мають фермент карбоангідразу, завдяки якому утворюється вугільна кислота (СО2 + Н2О = Н2СО3), яка дисоціює, аніон НСО3- переходить у плазму, де і транспортується у вигляді NaHCO3 (65%);
при отруєнні людини чадним газом утворюється стійка сполука СО з гемоглобіном – карбоксигемоглобіну (НbСО) людина гине від нестачі кисню, бо весь гемоглобін з”єднується з чадним газом і транспортування кисню стає неможливим;
утворення метгемоглобіну(МеНb) в еритроцитах відбувається під впливом окислювачів, які надходять в кров, бо утворюються в процесі метаболізму, залізо стає трьохвалентним, фермент гемоглобінредуктаза відновлює Fe+3 до Fe+2;
буферні системи гемоглобіну та дезоксигемоглобіну, які разом з буферними системами плазми приймають участь у регуляції рН крові
Регуляція еритропоезу: утворення еритроцитів у дорослої людини здійснюється у червоному кістковому мозку. Для синтезу гемоглобіну необхідні: залізо, амінокислоти, вітаміни: В12, фолієва кислота, В6, С, інші. Регуляція еритропоезу відбувається переважно під впливом еритропоетинів, які утворюються в нирках (90%) і печінці (10%) в умовах гіпоксії (див.схему регуляції),на еритропоез впливають також інші гормони, які його стимулюють, або пригнічують.
Спрощена схема регуляції еритропоезу
Нормоксія