КИЇВСЬКИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ УАНМ

КАФЕДРА НОРМАЛЬНОЇ ФІЗІОЛОГІЇ, БІОФІЗИКИ, МЕДИЧНОЇ БІОЛОГІЇ ТА БІОХІМІЇ

Методичні вказівки

ДЛЯ СТУДЕНТІВ ДО ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ

Навчальна дисципліна	«Фізіологія»
Модуль № 2	«Фізіологія вісцеральних систем: крові, кровообігу, дихання»
Змістовий модуль № 10	Фізіологія системи крові.
Тема практичного заняття № 2	Визначення кількості еритроцитів і гемоглобіну в крові
Курс	2-й
Факультет	Стоматологічний

Тривалість практичного заняття 3 акад. год.

Київ-2012

Актуальність теми.

0сновною функцією еритроцитів і гемоглобіну, що в них міститься, є участь їх у транспортуванні газів (О₂ та. СО₂) кров'ю. Однак функція еритроцитів цим не обмежується. Маючи високу біологічну активність, оболонка еритроцитів відіграє велику роль у транспортуванні багатьох речовин, адсорбованих на еритроцитах, а саме: різноманітних субстратів, поживних речовин, мєтаболітів, біологічно активних речовин, іонів та ін.

Гемоглобін еритроцитів становить собою активну буферну систему й бере участь у регулюванні рН крові. У клінічній практиці треба вміти визначити кількість еритроцитів та вміст гемоглобіну в крові і оцінити ці показники. 3міни їх можуть сцостерігатися і у здорових людей при різноманітних фізіологічних станах організму.

Щоб правильно оцінити одержані результати, важливо знати нервові та гуморальні регуляторні механізми підтримки кількості еритроцитів та гемоглобіну в крові на певному рівні під час різноманітних пристосувальних реакцій організму.

1. Навчальні цілі:

• Трактувати поняття системи еритрону

• Застосувати знання будови, функцій, кількості еритроцитів і гемоглобіну в крові, регуляції еритропоезу для оцінки: показників і стану червоної крові; ролі еритроцитів у пристосувальних реакціях організму;

• Пояснювати фізіологічні основи методів дослідження функцій системи крові: кількості еритроцитів та кількості гемоглобіну .

• Робити висновки про стан фізіологічних функцій організму, які здійснюються за участю системи крові, на підставі кількісних і якісних показників крові: кількості еритроцитів, гемоглобіну, колірного показника.

3. Базовий рівень підготовки

Студенти мають навики з попередніх навчальних дисциплін

Назва попередніх дисциплін	Отримані навики
Гістологія, біологічна хімія	Аналізувати будову еритроцитів, гемоглобіну, їх властивості, етапи та механізми еритропоезу.
Фізика, біологічна хімія	Трактувати розчинність газів у крові та плазмі

4. Завдання для самостійної праці під час підготовки до практичного заняття.

4.1. Перелік основних термінів, параметрів, характеристик, які повинен засвоїти студент при підготовці до практичного заняття.

Термін	Визначення
Кількість еритроцитів	у чоловіків: 4 – 5 х 1012/л, у жінок: 3,9 – 4,7 х 1012/л.
Кількість гемоглобіну	у чоловіків 135 –180 г/л, у жінок 120 – 140 г/л.
Киснева ємкість крові (КЄК)	це кількість кисню, що транспортується 1 л ( або 100 мл) крові при насичені гемоглобіну киснем на 100%.
Сполуки гемоглобіну	оксигемоглобін (НbО2), карбогемоглобіу (НbСО2), карбоксигемоглобін (НbСО), метгемоглобін(МеНb)
буферні системи гемоглобіну та дезоксигемоглобіну	Це буферні системи, які разом з буферними системами плазми приймають участь у регуляції рН крові
Колірний показник	вказує на насиченість еритроцитів гемоглобіном.
гіпохромні еритрорцити	Еритроцити, що мають зменшену щодо норми насиченість їх гемоглобіном
гіперхромні еритрорцити	Еритроцити, що мають збільшену щодо норми насиченість їх гемоглобіном
нормохромні еритроцити	Еритроцити, що мають нормальну насиченість їх гемоглобіном

4.2.Теоретичні питання

1. Еритроцити, їх кількість, будова та функції.

2. Гемоглобін, його фізіологічна роль. Методи визначення кількості

гемоглобіну. Похідні сполуки гемоглобіна, їх характеристика.

3. Уявлення про еритрон.

4.Регуляція кількості еритроцитів в циркулюючій крові.

4.3.Практичні роботи

1. Колориметричний метод кількісного визначення рівня гемоглобіну в крові.

2. Підрахунок кількості еритроцитів в крові

3. Розрахунок колірного показника.

4. Визначення на препаратах кристалів геміну та гемоглобіну.

Робота № 1. Колориметричний метод кількісного визначення рівня гемоглобіну в крові.

Визначення рівня гемоглобіну в крові є обов’язковим при обстеженні будь-якої людини – як здорової, так і хворої.

Метод Салі застосовується найчастіше для визначення кількості гемоглобіну в крові. Він заснований на порівнянні кольору досліджуваного розчину крові зі стандартним. Цей метод визначення кількості гемоглобіну дає результати з точністю до 10 %. Така помилка виникає у зв’язку із самою технікою визначення та можливими суб’єктивними помилками у визначенні кольору. Однак метод цей простий і зручний. Найточнішими методами визначення рівня гемоглобіну є ті, що засновані на уявленні про його кількість на підставі визначення вмісту тих речовин, що є у гемоглобіні (наприклад, Fe ²⁺ або О2 при повному насиченні киснем молекули гемоглобіну).

Гемометр Салі складається із штативу з 3 пробірками. У крайніх запаяних пробірках міститься 1 % розчин хлористоводневокислого гематину. Середня пробірка має поділки від 0 до 23 г\%. Це абсолютна кількість гемоглобіну в 100 мл крові.

Мета роботи: ознайомитися з методом кількісного визначення гемоглобіну за методом Салі. Визначити й оцінити кількість гемоглобіну в крові досліджуваного.

Для роботи потрібні: гемометр Салі, мікропіпетка місткістю 20 мкл, скляна паличка, очна піпетка, 0,1% розчин хлористоводневої кислоти, дистильована вода, голка, 96% спирт етиловий, 2% розчин йоду спиртовий, вата, гумова груша.

Хід роботи. За допомогою мікропіпетки налити в середню пробірку гемометра 0,1%розчин хлористоводневої кислоти до нижньої помітки. За допомогою мікропіпетки та гумової груші набрати 20 мкл крові. Обтерти ватою кінчик капіляра й, зануривши його в 0,1% розчин хлористоводневої кислоти на дні пробірки гемометра, обережно, щоб не утворилась піна, видути кров й двічі сполоснути капіляр цим розчином. Залишити гемометр на 4 – 5 хв. За цей час кислота, зруйнувавши оболонку еритроцитів, перетворить гемоглобін на хлористоводневокислий гематин, що має характерний коричневий колір. У середню пробірку додавати по краплях дистильовану воду доти, доки колір розчину у середній пробірці не стане таким, як у стандартних пробірках. Зафіксувати рівень розчину у середній пробірці. Це й буде величина, що характеризує кількість гемоглобіну в крові в абсолютних одиницях. Гемометр містить у стандартних розчинах 167 г/л гемоглобіну.

Рекомендації щодо оформлення результатів роботи. Розрахувати кількість гемоглобіну в крові досліджуваного. Результати навести в абсолютних одиницях.