
- •Навчальні цілі:
- •3. Базовий рівень підготовки
- •4. Завдання для самостійної праці під час підготовки до практичного заняття.
- •4.1. Перелік основних термінів, параметрів, характеристик, які повинен засвоїти студент при підготовці до практичного заняття.
- •4.2.Теоретичні питання
- •4.3.Практичні роботи
- •Приклади розрахунку
- •5. Зміст теми
- •Аппарат регуляції
- •Підтримання кількості еритроцитів
- •РО2 артеріальної крові
- •Спрощена схема регуляції еритропоезу
- •Нормоксія
- •Гіпоксія
- •Стимуляція еритропоезу
- •6. Матеріали для самоконтролю:
- •10. При аналізі крові у жінки виявлено: вміст гемоглобіну – 100 г/л, еритроцитів – 3,0 1012 /л. Киснева ємкість крові дорівнює:
- •7. Література
КИЇВСЬКИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ УАНМ
КАФЕДРА НОРМАЛЬНОЇ ФІЗІОЛОГІЇ, БІОФІЗИКИ, МЕДИЧНОЇ БІОЛОГІЇ ТА БІОХІМІЇ
Методичні вказівки
ДЛЯ СТУДЕНТІВ ДО ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ
Навчальна дисципліна |
«Фізіологія» |
Модуль № 2 |
«Фізіологія вісцеральних систем: крові, кровообігу, дихання» |
Змістовий модуль № 10 |
Фізіологія системи крові. |
Тема практичного заняття № 2 |
Визначення кількості еритроцитів і гемоглобіну в крові |
Курс |
2-й |
Факультет |
Стоматологічний |
Тривалість практичного заняття 3 акад. год.
Київ-2012
Актуальність теми.
0сновною функцією еритроцитів і гемоглобіну, що в них міститься, є участь їх у транспортуванні газів (О2 та. СО2) кров'ю. Однак функція еритроцитів цим не обмежується. Маючи високу біологічну активність, оболонка еритроцитів відіграє велику роль у транспортуванні багатьох речовин, адсорбованих на еритроцитах, а саме: різноманітних субстратів, поживних речовин, мєтаболітів, біологічно активних речовин, іонів та ін.
Гемоглобін еритроцитів становить собою активну буферну систему й бере участь у регулюванні рН крові. У клінічній практиці треба вміти визначити кількість еритроцитів та вміст гемоглобіну в крові і оцінити ці показники. 3міни їх можуть сцостерігатися і у здорових людей при різноманітних фізіологічних станах організму.
Щоб правильно оцінити одержані результати, важливо знати нервові та гуморальні регуляторні механізми підтримки кількості еритроцитів та гемоглобіну в крові на певному рівні під час різноманітних пристосувальних реакцій організму.
Навчальні цілі:
Трактувати поняття системи еритрону
Застосувати знання будови, функцій, кількості еритроцитів і гемоглобіну в крові, регуляції еритропоезу для оцінки: показників і стану червоної крові; ролі еритроцитів у пристосувальних реакціях організму;
Пояснювати фізіологічні основи методів дослідження функцій системи крові: кількості еритроцитів та кількості гемоглобіну .
Робити висновки про стан фізіологічних функцій організму, які здійснюються за участю системи крові, на підставі кількісних і якісних показників крові: кількості еритроцитів, гемоглобіну, колірного показника.
3. Базовий рівень підготовки
Студенти мають навики з попередніх навчальних дисциплін
Назва попередніх дисциплін |
Отримані навики |
Гістологія, біологічна хімія |
Аналізувати будову еритроцитів, гемоглобіну, їх властивості, етапи та механізми еритропоезу. |
Фізика, біологічна хімія |
Трактувати розчинність газів у крові та плазмі |
4. Завдання для самостійної праці під час підготовки до практичного заняття.
4.1. Перелік основних термінів, параметрів, характеристик, які повинен засвоїти студент при підготовці до практичного заняття.
Термін |
Визначення |
Кількість еритроцитів |
у чоловіків: 4 – 5 х 1012/л, у жінок: 3,9 – 4,7 х 1012/л. |
Кількість гемоглобіну |
у чоловіків 135 –180 г/л, у жінок 120 – 140 г/л. |
Киснева ємкість крові (КЄК) |
це кількість кисню, що транспортується 1 л ( або 100 мл) крові при насичені гемоглобіну киснем на 100%. |
Сполуки гемоглобіну |
оксигемоглобін (НbО2), карбогемоглобіу (НbСО2), карбоксигемоглобін (НbСО), метгемоглобін(МеНb) |
буферні системи гемоглобіну та дезоксигемоглобіну |
Це буферні системи, які разом з буферними системами плазми приймають участь у регуляції рН крові |
Колірний показник |
вказує на насиченість еритроцитів гемоглобіном. |
гіпохромні еритрорцити |
Еритроцити, що мають зменшену щодо норми насиченість їх гемоглобіном |
гіперхромні еритрорцити |
Еритроцити, що мають збільшену щодо норми насиченість їх гемоглобіном |
нормохромні еритроцити
|
Еритроцити, що мають нормальну насиченість їх гемоглобіном |
4.2.Теоретичні питання
1. Еритроцити, їх кількість, будова та функції.
2. Гемоглобін, його фізіологічна роль. Методи визначення кількості
гемоглобіну. Похідні сполуки гемоглобіна, їх характеристика.
3. Уявлення про еритрон.
4.Регуляція кількості еритроцитів в циркулюючій крові.
4.3.Практичні роботи
Колориметричний метод кількісного визначення рівня гемоглобіну в крові.
Підрахунок кількості еритроцитів в крові
3. Розрахунок колірного показника.
Визначення на препаратах кристалів геміну та гемоглобіну.
Робота № 1. Колориметричний метод кількісного визначення рівня гемоглобіну в крові.
Визначення рівня гемоглобіну в крові є обов’язковим при обстеженні будь-якої людини – як здорової, так і хворої.
Метод Салі застосовується найчастіше для визначення кількості гемоглобіну в крові. Він заснований на порівнянні кольору досліджуваного розчину крові зі стандартним. Цей метод визначення кількості гемоглобіну дає результати з точністю до 10 %. Така помилка виникає у зв’язку із самою технікою визначення та можливими суб’єктивними помилками у визначенні кольору. Однак метод цей простий і зручний. Найточнішими методами визначення рівня гемоглобіну є ті, що засновані на уявленні про його кількість на підставі визначення вмісту тих речовин, що є у гемоглобіні (наприклад, Fe 2+ або О2 при повному насиченні киснем молекули гемоглобіну).
Гемометр Салі складається із штативу з 3 пробірками. У крайніх запаяних пробірках міститься 1 % розчин хлористоводневокислого гематину. Середня пробірка має поділки від 0 до 23 г\%. Це абсолютна кількість гемоглобіну в 100 мл крові.
Мета роботи: ознайомитися з методом кількісного визначення гемоглобіну за методом Салі. Визначити й оцінити кількість гемоглобіну в крові досліджуваного.
Для роботи потрібні: гемометр Салі, мікропіпетка місткістю 20 мкл, скляна паличка, очна піпетка, 0,1% розчин хлористоводневої кислоти, дистильована вода, голка, 96% спирт етиловий, 2% розчин йоду спиртовий, вата, гумова груша.
Хід роботи. За допомогою мікропіпетки налити в середню пробірку гемометра 0,1%розчин хлористоводневої кислоти до нижньої помітки. За допомогою мікропіпетки та гумової груші набрати 20 мкл крові. Обтерти ватою кінчик капіляра й, зануривши його в 0,1% розчин хлористоводневої кислоти на дні пробірки гемометра, обережно, щоб не утворилась піна, видути кров й двічі сполоснути капіляр цим розчином. Залишити гемометр на 4 – 5 хв. За цей час кислота, зруйнувавши оболонку еритроцитів, перетворить гемоглобін на хлористоводневокислий гематин, що має характерний коричневий колір. У середню пробірку додавати по краплях дистильовану воду доти, доки колір розчину у середній пробірці не стане таким, як у стандартних пробірках. Зафіксувати рівень розчину у середній пробірці. Це й буде величина, що характеризує кількість гемоглобіну в крові в абсолютних одиницях. Гемометр містить у стандартних розчинах 167 г/л гемоглобіну.
Рекомендації щодо оформлення результатів роботи. Розрахувати кількість гемоглобіну в крові досліджуваного. Результати навести в абсолютних одиницях.