III. Заключна частина

Вчитель.

Ось і підходить до кінця наше свято.

Хочеться вам побажати багато.

Добрій Феї і героям казковим

Днів бажаю погожих, чудових.

А Злій Феї - старе забути,

Ввічливою й доброю бути.

А ви, діти, не лінуйтесь робити добра

Та зла не бажайте нікому,

Бо воно, як велика гора,

Стане вам на шляхові земному.

І заступить навколишній світ,

Зробить серце жорстоким, холодним.

Ви з любов'ю живіть з юних літ,

Будьте чуйними, веселими і добрими.

І старайтесь робити добро –

День і ніч і у кожну хвилину,

Щоб серденько, як сонце цвіло,

Це хорошою робить людину!

Хай душа буде світлою в вас,

Й промениться завжди добротою.

Йдіть робити добро! В добрий час!

І живіть в цьому світі з красою.

А людину - її доброта

І любов у житті прикрашає.

Правда в світі є дуже проста:

Сонце землю теплом зігріває.

Р озробка виховного заходу для учнів молодшого шкільного віку вчителя початкових класів Чаньківської загальноосвітньої школи І - ІІІ ст. Кривоносюк Наталії Леонідівни

Мета: ознайомити учнів з поняттям «доброта», із традиціями доброчинності, як історичним та духовним надбанням українського народу, його національною спадщиною, розширювати поняття дітей про те, що таке краса людської душі, спираючись на твори Василя Сухомлинського, формувати цілісні нормативи, моральні чесноти, добропорядність, почуття милосердя, дружелюбності, взаємодопомоги; Розвивати вміння творити добро у повсякденному житті, прислухатися до домки інших і відстоювати власну думку; Виховувати чуйне ставлення до людей і всього навколишнього світу, бажання бути добрим, відповідальним, шанобливе ставлення до оточуючих, до природи.

Вихователь. Людина приходить у світ для добра. Вона наділена розумом, тому може дуже багато чого навчитися, здатна творити сама свою долю. Але щоб бути господарем власної долі, їй потрібно з дитинства вчитися, багато працювати над собою, гартувати волю і характер, набувати добрих звичок, вдосконалювати дух і тіло, виробляти різні вміння і навички. Все це під силу кожній людині, бо знання, вміння і навички самі не приходять, їх треба здобувати наполегливою працею.

Учениця.

Життя - це найкраща казка,

У ній, що завгодно, завжди.

Та ти не пасуй, будь ласка,

А сміло по нім іди,

Бо ти на Землі - Людина

Й тобі відкривати світ.

І ти неповторна, єдина

З маленьких дитячих літ.

Учень.

Й повинна добро творити -

Для того у світ прийшла.

Та праведно, чесно жити...

А стежечка вдаль лягла

І кличе тебе до себе,

І сипле росу до ніг.

Веде нас до мрії, в небо

Й великих земних доріг.

Вихователь. З дитинства людина повинна зайняти активну життєву позицію і досягати всього сама. І щоб жити в цьому багатогранному і складному світі гідно, треба багато чого навчитись, знати, вміти, а головне - бути доброю і мудрою людиною.

Милосердя, доброта, мудрість. Ще з давньоруських часів це було традицією нашого народу. Цілком природним і закономірним вважалося допомогти знедоленому, нещасному, поділитися шматком хліба, дати притулок бездомному, захистити старість, немічність, порятувати хворого чи каліку, захистити скривдженого.

Доброта, милосердя, мудрість – багатоликі. Потреба в них повсякчасна. Навіть тоді, коли немає біди, навіть там, де гори спокійні і твердь земна не хитається під ногами. Милосердя, чемність, доброта – це крила, на яких тримається людство.

Вихователь.

Запам'ятай, моя дитино, з юних літ

На все життя, щоб знала, як прожити.

Людина для добра приходить в світ

Й покликана завжди добро творити.

Нелегко це, хто що б не говорив,

Й не кожному зробити це вдається.

Бо в світі стільки смертних є гріхів,

Що доброта не завжди йде до серця.

Та ти людина і тому учись

Добро творити, людям співчувати.

До цього світу пильно придивись,

Злим помислам навчися лад давати.

Йди з добротою - це собі затям,

Із ласкою, прихильністю, привітно.

Й не розлучайся з добрим почуттям,

Хай доброта в душі суцвіттям квітне.

Напевне, треба менше говорити про добро, а просто проявляти милосердя до тих, хто бажає підтримки.

Учень.

Не говори про доброту, коли ти сам нею не сяєш,

Коли у радощах витаєш, забувши про чужу біду.

Учениця.

Бо доброта не тільки те, що обіймає тепле слово,

В цім почутті така основа, яка з глибин душі росте.

Учень.

Коли її не маєш ти, то раниш людяне в людині,

Немає вищої святині, як чисте сяйво доброти

(О. Довгий).

(Виходить бабуся зі своєю онукою)

Дитина. Бабусю, скажіть мені, будь ласка, а що таке доброта? Бабуся. Доброта - це чутливе, дружнє ставлення до людей; привітність, ласка, прихильність. Таке визначення подається в тлумачному словникові української мови. Доброта - це ще й співчуття, щирість і щедрість людської душі і велика любов. Але добра людина з прихильністю і з любов'ю ставиться не лише до людей, а й до рослин і тварин. Адже всі ми - частинка живої природи. Всім однаково боляче, коли нас ударять, всім однаково образливо, коли нас принижують. Тому добра людина не образить, не принизить і не завдасть нікому болю. Недаремно ми наділені розумом, вміємо мислити, розуміти, говорити, співчувати, любити.

Запам'ятай! Ти людина. А людина несе відповідальність за те, що відбувається у світі.

(Учні сідають на свої місця, а на сцену виходять дідусь з онуком.)

Онук. Дідусю, скажіть, будь ласка, з чим можна порівняти доброту і добру людину?

Дідусь.

З чим порівняти нам добру людину?

З небом безмежним в погідную днину,

З сонцем, що сяє і всіх зігріває,

З ніжністю мами, що нас обнімає.

І з джерельцем, що дає до водиці

Спраглим вустам у жару притулиться,

З ніжним теплом і усмішкою тата,

І з вітерцем, що злітає крилато.

З хлібом духмяним, що з печі виймають,

З веснами ще, як сади зацвітають,

З чистими росами, ніжними квітами.

І з вечорами, що йдуть з оксамитами.

З теплим світанням, що ллє промінцями.

З чуйністю, ласкою й казкою мами.

Отож, онучку, в народі кажуть, що добрий чоловік надійніше кам'яного мосту, знай про це і сам будь таким надійним і добрим.

Запам'ятай! Добра людина схожа на ясне сонечко, тому що всіх вона вміє зігріти своєю любов'ю, турботою, ласкою, щирістю та щедрістю.

(Дідусь з онуком ідуть, а на сцену виходять мати з донькою.)

Донька. Матусю, ласкаво прошу тебе, скажи, у чому виражається доброта?

Мати. Доброта виражається у твоєму ставленні до людей і навколишнього світу, до тварин і рослин. Адже людина повинна вміти співчувати, допомагати ближньому, по-дружньому ставитися до товаришів і до всіх людей. А твоє ставлення до тварин, тобто те, як ти вмієш поводитися з собачкою чи котиком, з пташкою чи метеликом, з маленькою мишкою чи з

великим конем, відразу відкриє для всіх, яка ти людина, чи є у твоєму серденьку любов, співчуття, чуйність, ласка. Добра людина не буде бездумно нищити і ламати деревце чи квітку лише тому, що їй так захотілося. Не стане ловити яскравого метелика чи співочу пташку або маленького жучка для свого задоволення, бо знає, що всі мають право на життя. І людина не повинна нищити і вбивати, а лише творити, примножувати красу цього світу, берегти його і любити. Добра людина дивиться на тварину лагідно, в її очах любов і ласка. І слова у такої людини теплі і лагідні. А інтонація голосу - ніжна. Добра людина тваринку не вдарить, бо знає, що їй боляче. І якщо у тебе є друг - собачка чи котик, пташка чи мишка, - то знай, що ти повинна турбуватися і щиро любити їх. У народі кажуть: "Хто людям добра бажає, той і собі має", "До доброї криниці дорога втоптана".

Запам'ятай! Ти відповідаєш за того, кого приручив!

(Мати з донькою ідуть, а на сцену виходять вихователь з дітьми.)

Дитина. Скажіть, будь ласка, а доброта - це тільки людська риса характеру?

Вихователь.

Добро творити на Землі

Людині лиш дано.

І навіть діточки малі

Всі знають це давно.

Краса і море доброти

Оточує нас всіх.

Подібним будь до сонця ти,

Щоб зазвучав твій сміх.

Щоб ти освітлював всім шлях.

Як сонце з висоти.

Хай сяє усмішка в очах.

Будь завжди добрим ти.

Запам'ятай! Будь завжди добрим, носи у своїй душі світле сонечко любові до всього світу, адже ти - Людина!

Таким був Василь Сухомлинський - великий педагог, мудрий учитель, чудова людина. Він віддавав дітям красу і тепло своєї душі, він ніс на долоні своє щире серце, бо був насправді доброю і щирою людиною. В його палкому серці жила велика доброта і любов до всього світу. Василь Сухомлинський не лише навчав дітей, він прищеплював кожному з них найкращі людські якості, виховував у них доброту, чуйність, людяність, патріотизм, любов до батьків, до людей і до рідної землі. Мудрий учитель писав для дітей чудові твори: коротенькі повчальні і дуже змістовні. Його любов до дітей була такою великою, як сонце.

Сьогодні ми з вами прочитаємо і послухаємо його оповідання і казки, сповнені тепла і сонця. З багатьма його творами ви вже знайомі. Вони допоможуть зрозуміти вам найбільшу мудрість - людина приходить у цей

сонячний світ для добра. Творити повсякчас добро для інших - це велике покликання людини.

(На сцену виходить Доброта в супроводі дітей. На головах у дітей кольорові або білі віночки з написами: Ласка, Співчуття, Щирість, Щедрість, Чуйність, Прихильність, Любов.)

Доброта. У нашому чарівному світі повинна правити доброта, щоб душі дітей були чистими і світлими. Щоб усі люди були щасливими, а світ добрим, яскравим і кольоровим. Бо для чого люди приходять у світ?

Діти. Люди у цей світ приходять для добра.

Доброта. Так, діти. Я на свято до вас прийшла не сама. Зі мною мої добрі і милі сестрички, без яких не було б і мене. Сьогодні вони прочитають оповідання Василя Сухомлинського, щоб ви почули і зрозуміли, що жити треба чесно і порядно, що треба бути добрим і намагатися позбавлятися негативних рис, щоб душа була світлою і чистою, а серце добрим.

(Вибігає на сцену Зло, усе в чорному. Разом з ним його друзі. У кожного одяг переважно чорний і сірий, а на головах віночки з дрібних чорних квітів і написи: Пустунці, Брехунці, Злючки, Сердючки, Зухвальці, Лінивці, Забіяки, Задаваки...)

Зло. Що це? Що це? Чому ви на сцені без нас та ще й підлещуєтеся до дітей? Хто ви без нас? Смішно, та й годі. Якби не було нас, ось таких поганеньких і чорненьких, то звідки б ви дізналися, що ви всі такі добрі, лагідні, щирі? Усе в житті має свою протилежність, як день і ніч, чорне і біле, війна і мир. Ось так! Без цього аж ніяк не можна. А ви тут самі правити хочете цим світом. Не буде цього, бо в світі є ще й ми. Без нас нічого не буває. Так само, як не буває тепла без холоду, радості без смутку. Ми хочемо, щоб всі стали такими, як ми, і жили з нами, билися, кричали, ламали, розкидали, смітили і все нищили. Це ж так потішно!

Друзі Зла.

Ми зухвальці й забіяки, ми пихаті задаваки.

Злі ми всі, ну просто злючки, і сердиті всі - сердючки.

Ми лінивці й пустунці, ненаситні брехунці.

Зло ми любимо робити і не вміємо дружити.

І не хочем жити в мирі, смітим в школі і в квартирі,

Все ми нищимо повсюди. Ми такі зухвалі люди,

Всіх запрошуєм до нас. З нами жити - просто клас!

Всі такі ми від природи, війни любимо й незгоди,

Ще пітьму і темноту, - ми не терпим доброту!

Доброта. Зачекайте, зачекайте. Я з вами не погоджуюсь. Якщо ви будете правити цим світом, то й самі пропадете, бо ж не буде миру на Землі, а лише руйнація, пітьма, морок, горе і біда. Чи не так? Зло породжує ще більше зло, а тому вам дуже швидко нічого буде ламати і руйнувати, нищити і шкодити. Ви самі себе знищите.

Чуйність. Звичайно, у світі є антоніми майже до всіх добрих слів, але треба, щоб переважало добро, а не зло, щоб переважало світло, а не пітьма. Я впевнена, якщо переважає чуйність, то немає кривди і болю. Любов. Якщо у світі є любов, то нема війни. А діти ростуть щасливі і радісні.

Щедрість. Якщо у світі переважає щедрість, то всі ситі і немає голоду, бо щедрий поділиться з усіма.

Щирість. А якщо переважає щирість, то немає брехні, є правда, і всі серця відкриті і чесні.

Прихильність. Якщо є прихильність, то немає задавак і забіяк, а всі люди один до одного ставляться по-дружньому, прихильно, поважають одне одного.

Співчуття. Якщо переважає співчуття, то біда відходить геть, бо люди допомагають одне одному словом і ділом, кажуть щирі і добрі слова, а горе відступає.

Ласка. А якщо переважає ласка, то не буде жодного черствого серця, rite буде в душах людських кришталиків льоду, а буде всім тепло і затишно.

Доброта. Тому ми не допустимо до наших дітей Зла. Нехай воно Іде від них далеко-далеко з нашої живої і прекрасної планети Земля. Геть від нас, нам з вами не по дорозі. Для всіх у цьому залі добре ім'я - найкраще багатство! Бо хто людям добра бажає, той і собі має. А хто бажає зла, з тим ми не дружимо і не хочемо йти з ними. Йдіть від нас!

(Діти виконують танець, у якому виганяють Зло і його друзів.)

Доброта. З добрим поживеш - добре переймеш, а з лихим зійдешся - й свого позбудешся. Отже, пам'ятайте всі: з ким поведешся, того й наберешся. Бо лихий добро псує. Тому вчіться творити добро і дружити з добрими людьми.

А тепер ми звернемося до творів Василя Сухомлинського і послухаємо, які життєві уроки він нам дає.

Дитина 1.