Добро починається з тебе

Творіть добро, щоб кращим став цей світ.

Не знали б горя щоб старі й малі,

Страждання нищить нанівець,

Свій слід залиште на землі.

А. Сліпенко

Звучить пісня «Пісня на добро»

Ведучий 1 Кожен день ми починаємо зі слів «Добрий день», «Доброго дня». Отже, ми бажаємо одне одному, щоб день був добрий, щоб він приніс радість, задоволення, добрий настрій, а також здоров'я.

Ведучий 2 Прозвучала пісня, яка говорить нам про добро, про доброту людських сердець, про долю старих, про долю покинутих дітей. Доброта, чутливість, милосердя, співпереживання, хвилювання за долю іншого - це найкращі риси українського народу. «Бути людиною - це означає відчувати, що ти за все відповідаєш» - так писав А. де Сент-Екзюпері.

Учень

Добра людина робить добро

Не за гроші, не задля відплати –

Просто для того, щоб добре було

Всім, бо так горя багато.

Ведучий 1 Добро, милосердя... Ми часто вживаємо ці слова, не відчуваючи глибини їх змісту. Якщо вдуматися, то можна сказати, що вони означають безцінні риси характеру, стан душі. Щасливий той, хто пізнав почуття любові, прихильності, хто зігрів теплим словом ближнього. Всім нам потрібно бути добрими і милосердними, терплячими, мати самовладання. Без

сонця не квітнуть квіти, без любові немає щастя, без батьків немає нас - дітей. Люди живуть вчинками, а не ідеями. Необхідно думати добре і думки визріють у гарні вчинки.

Учень Доброта - це доброзичливе ставлення до людей, турбота про старше покоління, щирі стосунки між людьми.

Учениця Милосердя - це бажання приносити користь іншим людям, без думки про вигоду та винагороду. Милосердя і доброта - як два крила у птаха, вони завжди поруч.

Учень Чуйність - це найвища міра уваги до потреб іншої людини.

Учениця Справжня щедрість - це робити щось хороше тому, хто про це ніколи не дізнається.

Учень Доброзичливою називають ту людину, яка бажає людям добра, співчутливо ставиться до інших, піклується про них.

Учениця Привітний - той, хто виявляє доброзичливість, привітність. Людське життя - це творення духу людського.

Учень Ввічливість - це мистецтво людського спілкування.

Ведучий 2 Найпрекрасніші і найщасливіші люди ті, хто прожив життя, турбуючись про щастя інших, завжди був чуйним і уважним до людей.

Учень Запам'ятаймо, дітвора: Людина створена для добра І поки світ цей стоїть, хай доти У людях живуть чесноти!

Звучить пісня «На добро і надію»

Учениця Пройшла війна, минули страшні роки голодомору, але ветерани пам'ятають про це. Згадують і медичних сестер, які в роки війни проявляли милосердя до поранених, виносили їх з поля бою. Серед сестер ми згадаємо нашу землячку Шкарлетову Марію Савеліївну. Небагато їх, свідків, залишилося, але забути ті страшні роки неможливо, тому час від часу на їх очах і з'являються сльози. На кожне свято ми з вами виготовляємо листівочки і вітаємо всіх ветеранів зі святами.

Учень

Найбільш вражають сльози ветерана,

Бо в нього й досі кровоточить в серці рана.

Ми не повинні подвиги їх забувати

А кожен рік всіх ветеранів шанувати.

Учениця

Не раз ми бачимо, як люди плачуть.

І кожен раз щось сльози тії значать:

Сором'язливість, безпорадність,

Бентежність, сум, безмежну радість.

Ведучий 2 Відгриміла війна. Відбудували зруйновані села і міста. Не всі повернулися додому. Залишилися вдови, а на даний час вони вже сивоволосі, немічні жінки. Старість -невідворотна. Бути хорошими, милосердними, означає не допустити, щоб старість хороших людей була отруєна поганими вчинками своїх дітей, онуків, правнуків, сусідів. Нещодавно ми з вами відвідали Шевцову Пелагею Іванівну. Скільки було радості в цієї жінки, бо до неї завітали діти. А дітей вона дуже любить, бо багато діток спасла в роки Великої Вітчизняної війни. Ви допомогли їй принести водиці з криниці, розмовляли з нею, ділилися своїми думками, говорили ласкаві слова. Так, діти, від отих ваших добрих, ласкавих слів і лід розтає, так і жіноче серце.

Учениця

Вклоняємось всім вам доземно,

Як батьківській хаті з далеких доріг,

Як хлібу, що матінка чемно

Кладе на вкраїнський рушник.

Ведучий 1 Всі ми любимо повертатися до батьківського порогу, до рідної оселі. Завжди на нас чекають рідні нам люди.

Учень

Україно, любий край,

Україно, цвіт-розмай,

Отчий край, любий край

Щирим серцем пам'ятай.

Учениця

Мій дім, моя хатина, моя хата,

Стежина в двір - під ноги, як рушник.

Там сни дитинства ходять по кімнатах,

Мій дім їх, як святі скарби, зберіг.

Звучить пісня «Батьківський норії»

Ведучий 2 1 жовтня - Міжнародний день людей похилого віку.

Звучить пісня «Гей, роки, гей, літа ...»

«Старий, що малий», - говорить прислів'я. Так, це перш за все безпорадність. Тільки дитина з кожним днем набуває досвіду, а старі люди становляться немічними. Ось тут нам і необхідно допомагати старим людям. Під старість людина становиться самотньою, діти пороз'їжджалися, тож і виглядають старенькі батьки своїх дітей та онуків.

Учениця Пригадуються і мені весь час бабусині розповіді про давнину, її казки. Та як можна не любити її? Вона допомагала батькам мене ростити, доглядала, тож і тепер моя черга за нею доглядати. Проявляючи милосердя до своєї бабусі, я зможу співчутливо ставитися і до інших людей.

Моя бабуся гарна й мила,

Вона найкраща від усіх людей.

І хоч вона вже трохи посивіла.

Але так щиро любить нас - дітей.

Учень

Проходять роки,

Минають сторіччя,

Вільно і вічно молоді

Для нас наші бабусі і дідусі.

Звучить пісня «Дорогі мої старенькі»

Ведучий 1 Життя довге, якщо воно повне. Вимірювати його потрібно вчинками, а не часом. Людина будує свій дім, насаджує сад, вишиває, малює, створює пісню. Усе протягом століть створювали люди - це і храми, і дороги, і міста, вирощували хліб і т. д. Всі люди між собою спілкувалися, вчилися правил поводження серед людей. Тож і ви, діти, приходячи до школи вчитеся спілкуватися зі своїми ровесниками, вчитеся правильно поводитися зі старшими. В наш час нові машини, сучасна техніка. Але в давнину ваші дідусі й бабусі виготовляли все власноруч. Ось і до нас дійшли такі красиві речі, як гончарний круг, вишиті сорочки та рушники, мисники... Це все нам дісталося в спадок. А що вам дісталося у спадок від прадідусів чи прабабусів?

(Відповіді учнів)

Тихо звучить пісня «Пісня про рушник»

Учень

Бабуся вишивала мені квітами сорочку.

Квіти гарні, весняні:- На, вдягай, синочку!

В нитці - сонце золоте, пелюстки багряні.

Ласка бабусина цвіте в тому вишиванні.

В. Крищенко

Учень У наших бабусь ручки золоті, працьовиті, а їх рушнички - це витвори дивні!

(Учень показує на вишиті рушники, сорочки, скатертини, простирадла...).

Дорогі бабусі і дідусі! Ми вам дамо любов і шану. Хай вам Бог дає здоров'я на довгії літа, щоб завжди на вустах звучали слова пісні «Многая літа ...».

Многая літа, многая літа, многая літа...

Во здравіє, во спаленіє, многая літа.

Учениця

Бажаєм вам до ста років жити,

Без горя і без журби!

Хай з вами буде щастя і здоров'я.

На многі літа назавжди!

Ведучий 2 У нашому селі є Будинок Ветеранів для людей похилого віку. Ці люди почувають себе самотніми, тому що їх діти від них відвернулися, відмовилися, але вони все поглядають у віконечко і чекають на них. Коли діти відмовляються від своїх батьків - це тяжкий злочин. Але материнське і батьківське серце стогне і плаче по ночах, рветься на шматочки, але не шле проклін своїм дітям. У будинку пристарілих чисто, тепло, свіже повітря, нагодовані, але за своїми дітьми батьки сумують.

Багато разів ми з вами вже були в цьому будинку і ви бачили їх хвилювання, бо вони чекали на нас, як з очей котяться сльози радості від наших виступів, а може й слізки суму, думаючи про своїх дітей. Говорячи слова подяки, говорячи добрі слова, ми цим даємо їм надію ще один день прожити щасливо. Отже, ще чийсь дідусь та бабуся скажуть про себе, що життя прожили не дарма. Маленький поцілунок для них стає багатством радості і доброти. Нехай добро, щирість, лагідність ніколи не покидає нас. Тож ми з вами починаємо робити добро цілуючи своїх дідусів і бабусь.

Турбота про інших людей - основний обов'язок у житті кожного. Єдине справжнє щастя у житті - це жити для інших. Добрі слова залишають у душах людей прекрасний слід, вони пом'якшують, втішають та зціляють серце того, хто їх чує. Це один із прикладів того, як треба нам жити. А ще краще було б якби таких будинків не було, щоб ніхто з дітей не відмовлявся від своїх стареньких дідусів та бабусь.

Учень Ми відчуваємо глибоку і сердечну прихильність до дідусів і бабусь.

Учениця Ми відчуваємо глибоку і сердечну прив'язаність до вас.

Учень Найбільше щастя в світі випало на нашу долю - жити й творити на цій українській землі, де живуть наші близькі люди, такі як дідусь та бабуся, мама й тато.

Звучить пісня «Росте черешня в мами на городі»

Ведучий 1 Є діти з фізичними вадами. Вони не можуть робити те, що можемо зробити ми. Але вони теж хочуть мати друзів, вони не хочуть щоб з них сміялися, корчили їм гримаси. Справжня дружба виявляється в тяжких умовах, коли загрожує небезпека або приходить біда.

Дружба це стосунки, в основі яких лежать взаємна прихильність, довіра, відданість, товариська солідарність, духовна близькість, спільність інтересів, взаємодопомога. Народне прислів'я говорить: «Людина без друзів, що дерево без коріння». Кожен учень повинен пам'ятати, що тяжко жити, якщо не маєш надійного друга. Тож товаришуйте з цими дітьми, грайте з ними в ті ігри, в які вони можуть грати.

Звучить пісня «Справжній друг»

Ведучий 2 Багато діток проживає в дитячих будинках, в школах-інтернатах. Ви запитаєте: «А чому?». Та тому, що мами залишають своїх маленьких діточок ще після народження в пологових будинках, а деякі мами

пиячать і їх позбавляють батьківських прав. 2008 рік був роком «Сім'ї». Багато діток знайшли свої сім'ї, але на жаль не всі. Коли заходиш в дитячий будинок, то дітки дивляться на тебе з питальними оченятами: «Чи ти не моя мама?». Як же хочеться кожній дитині мати власну родину?! Щоб дітки не були бездомними не сваріть їх як виростите, знаходьте спільну мову зі своїми дітьми, батьками і тоді все буде гаразд.

Учень

Як сяде сонце в комиші,

Дітей гойдають на калині

Матусі, вічні берегині,

Колиски нашої душі.

Не заколише рідна мати

Своє малесеньке дитя,

Вона відмовилась від нього

Покинула безжалісна душа.

Чи знає вона, як воно там плаче?

Чи крається у неї серце кам'яне?

Ні!, Не згадує вона про нього,

Бо з друзями пиячить у корчмі.

Ведучий 1 Але не всі мами такі погані. Мама - це життя. У кожного з вас є своя мама, яка недосипала ночей, сиділа біля ліжечка, коли ви хворіли, піклується весь час про вас, любить, голубить, пестить, її ніхто не зможе тобі замінити, її любов не знає ні міри, ні початку, ні кінця - вона сильніша смерті. Тож і ви діти покажіть своїм батькам свою любов до них. Слухайтеся їх, любіть, допомагайте їм, все зробіть аби не були вони одинокими в старості. Добрі слова залишають у душах людей прекрасний слід, вони пом'якшують, втішають та зцілюють серце того, хто їх чує.

Звучить пісня «Чорнобривці»

Учитель Ваші батьки, дідусі й бабусі піклуються про вас в дитинстві, а ви піклуйтеся про них в старості, то й після життя батьки житимуть у серцях ваших своїми добрими справами. Я теж люблю дуже свою матусю і я їй присвячую цей вірш: