1 Зайчик:

У ясний полудень під кінець літа

Ішов старий стежинкой край полів.

Він вирив вишню молоду у квітах

І задоволений поніс її під спів.

Дивився він веселими очима

І на поля, й на дальнюю межу,

Й подумав: «Дай-но я на пам'ять

Тут, край дороги, вишню посаджу.

Нехай росте велика - превелика,

Нехай іде і вшир, і в висоту.

Й дорогу нашу хай заповнить літом.

Щороку хай купається в цвіту.

Подорожні в тінь її приляжуть,

Відпочинуть в затишку зеленім

І, покуштувавши стиглих ягід.

Може пригадають і про мене.

А не пригадають - й слова не скажу.

Все одно я вишню посаджу!»

2 Зайчик:

Не стій осторонь байдуже,

Як хтось страждає від біди.

Допомогти потрібно, друже,

Допомагати слід завжди.

І якщо комусь допоможе

Твоє добро і усмішка твоя

Знай, недаремно день твій прожитий

І, що роки живеш ти не дарма!

Добринка: Давай сходимо до Словничка, він розповість, що про добро говорять книги.

(йдуть, з'являється Словничок)

Словничок: Впродовж всієї історії добро в уявленні людей втілювалося з діяльністю, направленою на користь суспільства. Поняття добра і зла оцінюють не тільки історичні події, ми використовуємо їх також для оцінки вчинків людей, що оточують нас.

Не можна вважати за добро те, що не враховує суспільної цінності кінцевого результату діяльності людини, наприклад, коли учень, що дає списувати вирішення завдань, вважає, що робить добро своїм товаришам. Поняття добра тісно пов'язане з поняттям справедливості. А справедливість - це розподіл блага за принципом рівності, це співвідношення між діянням і подякою.

Злючка: (задумавшись) А може добро і не таке вже погане?

Добринка: Запитай у Чебурашки, хай він розповість про те, якою доброю стала Шапокляк, як вона полюбила дітей і тепер вона роздає їм цукерочки і іграшки. Вона грає з ними у дворі і навіть дає потримати на руках Криску Лариску.

Злючка: Невже? Шапокляк?

Добринка: Так. Підемо подивимося.

(на сцені з'являється Шапокляк в оточенні дітей, вони стрибають на скакалці, Шапокляк дістає з сумки цукерки і роздає їх дітям)

Злючка: Ось це так! Але все одно, я магістр злих наук і мене такими сценами не розжалобити, (йде).

(йде Злючка, сумний, задумавшись, під деревом сидить дівчинка і плаче)

Дівчинка: Хлопчик! Хлопчик! (хапає за руку Злючку) Допоможи мені! Моє кошеня не може злізти з дерева!

Злючка: Ще чого! Не буду я тобі допомагати!

Дівчинка: Ну будь ласка! Я тебе нікуди не відпущу поки ти не допоможеш Мурзіку злізти.

Злючка: От причепилась!

(знімає плюшевого кошеня з дерева і віддає дівчинці)

Дівчинка: (радісно) Спасибі тобі, хлопчик! Ти дуже добрий!

Злючка: (збентежено) Та нема за що. Дурниці. Ой!!! Я зробив добру справу! І це так приємно.

(гасне світло, гримить за сценою і Злючка набуває нормального вигляду)

(з'являється фея Доброта)

Фея: Ну ось! Я завжди знала, що ти хороший. Просто потрібно було допомогти тобі знайти правильний шлях в житті!

(на сцену вибігає зла Чаклунка)

Чаклунка: Що це таке? Переманюєш моїх підданих? Не дозволю!!! (до Злючки) Йдемо зі мною! Кривдитимемо слабких і молодших, будемо невихованими і неввічливими.

Фея: Ні-ні, не ходи з нею! Адже тобі сподобалося робити добро?

Чаклунка: Добро? Фе! Яка гидота!

Злючка: Нічого подібного! Я все зрозумів і хочу бути добрим.

Чаклунка: Що?! Як?!

Злюка: Добро завжди перемагає зло!

(чаклунка тікає)

Фея: Молодець, ти зробив правильний вибір! Ти хочеш стати лицарем Доброти?

Злючка: Так. Дуже хочу!

(Фея ляскає в долоні і з'являються лицарі Доброти)

Лицарі: (по - черзі говорять фрази)

Нас не лякає важка праця.

Ми тримаємо слово.

Ми уважні до своїх близьких.

Ми правдиві і ввічливі.

Ми постоїмо за слабких і молодших.

Ми допомагаємо один одному в біді.

У нас в грудях б'ється благородне серце.

Фея: Злючко, ти посвячуєшся у лицарі Доброти. Вимови клятву лицарів!

Злючка (з лицарями):

Присягаємося лицарями бути, а значить, доброті служити,

За слабких вступатися і просто так не битися.

Присягаємося лицарями бути, і дружбу високо цінувати,

А нечемам дати відсіч, щоб мучила їх ганьба.

Присягаємося лицарями бути, а значить честю дорожити.

І щоб добрі справи вам допомогли боротися проти зла!

(всі покидають сцену і виходить вчитель)

Вчитель: Хочеться закінчити наше свято такими словами:

Хай щодня і кожну годину вам нове добуде,

Хай добрим буде розум у вас і серце добрим буде.

Живи, добро завжди твори - слова подяки говори.

Тільки в добро, і правду віра людину відрізня від звіра.

І знай: є істина стара - Людина починається з добра!

Розробка виховного заходу для учнів молодшого шкільного віку вчителя початкових класів Баловненської ЗОШ

Піюренко Тетяни Олексіївни

Мета: створити в учнів уявлення про морально-етичний зміст їхніх стосунків з навколишнім світом; формувати почуття чуйності і доброзичливості; виховувати людяність, милосердя в душах дітей, здатність боротися проти зла.