Гра «Якщо ти добра людина, то повинен...»

Умови гри. Якщо людина повинна робити те, що я називаю, ви плескаєте в долоні, а якщо ні, то нічого не робите.

• Робити комусь зле, якщо цього ніхто не бачить.

• Не вмиватися.

• Шанувати працю інших людей.

• Галасувати, коли хтось відпочиває.

• Обманювати, сваритися, хвалитися.

• Спати на уроках.

• Допомагати друзям у біді.

• Добре вчитися, багато читати.

• Красти.

• Захищати слабшого.

Сценка «Мама і дитина»

Дитина. Матусю, ласкаво прошу тебе, скажи у чому виражається доброта?

Мама. Доброта виражається у твоєму ставленні до людей і навколишнього світу, до тварин і рослин. Адже ти - людина і повинна вміти співчувати, допомагати ближньому, дружньо ставитися до товаришів і до всіх людей. А твоє ставлення до тварин, тобто те, як ти вмієш поводити себе з собачкою чи котиком, з пташкою чи метеликом, з маленькою мишкою чи великим конем — відразу відкриє для всіх, яка ти людина. Чи є у твоєму серденьку любов, співчуття, чуйність, ласка. Добра людина не буде бездумно нищити і ламати деревце чи квітку, лише тому, що їй так захотілося. Не стане ловити яскравого метелика чи співочу пташку або маленького жучка для свого задоволення, бо знає, що все приходить у цей світ для життя. І людина не має права нищити і вбивати, а лише творити, примножувати красу цього світу, берегти його і любити, бо як і все живе на планеті Земля - людина прийшла у цей світ жити. Добра людина дивиться на тварину лагідно, в її очах любов і ласка. І слова у такої людини теплі й лагідні. А інтонація голосу — ніжна. Добра людина на тварину не розсердиться і не вдарить її, бо знає, що їй боляче. І якщо у тебе є друг - собачка чи котик, пташка чи мишка, то знай, що ти повинен турбуватися і щиро любити їх. У нашого народу є таке прислів'я «Хто людям добра бажає, той і собі має», «До доброї криниці дорога втоптана».

Ігрова предметна дія учня.

Учень із заплющеними очима тримає іграшкове м'яке серце.

- Який на дотик предмет, що ти тримаєш у руках?

• Розплющ очі і скажи, що ти тримаєш в руках?

Бесіда.

• Чи можна такими словами описати серце людини? Чому?

• На які справи здатна людина з таким серцем?

• Чи можемо ми сказати, що у неї в серці живе добро і вона здатна на добрі справи?

• А кому потрібні такі справи?

Поміркуйте, якого слова не вистачає.

На... існує світ,

І... пахне хліб.

І мирне небо, в школу йти -

Це також вияв ....

До всіх людей любов свята —

Це чистота і....

• Прочитаймо, що люди кажуть про добро і доброту.

Плакати розвішані у різних куточках:

Доброта краща за красу.

Перемога завжди за добром.

Роби людям добро, і воно до тебе повернеться.

Життя дається людині на добрі справи.

- Як ви розумієте ці слова?

• Послухайте оповідання В.Сухомлинського про серце. (Читає вчитель.)

• Яке серце у хлопчика?

• Як би ви вчинили, аби не образити вчительку й виявити синівську доброту?

• Що повчального в оповіданні? (Треба жаліти й любити своїх батьків, бо в них до дітей любов безмежна.)

• А зараз послухайте легенду про безмежну материнську доброту.

Чув я колись у дитинстві не раз пісню чи казку сумну,

Як полюбив один гарний юнак дівчину красну одну.

Дівчина мовила: — любиш мене, прагнеш моєї краси?

Що ж, коли любиш, то матір убий, серце мені принеси.

Довго вагався і плакав юнак, в мислях утративши лад.

Оленя в горах високих убив, серце коханій приніс.

Ти обманув мене, — каже вона, що ж ти за муж-войовник?!

Матері серце мені принеси - буду твоєю навік.

Вбив свою матір засліплений син, смертний долаючи жах.

Кинувся бігти, спіткнувся і впав з серцем кривавим в руках.

Матері серце здригнулося з болю, мовило в тузі тяжкій:

Боляче вдаривсь, дитинко моя, синочку мій?

- Як гадаєте, чи простила мати свого сина?

• Про що свідчать її останні слова?

• Продовжить речення:

Мама (яка?)...

Син (донька) стосовно мами який?... Добрий той, хто...

- Яка доброта у нашого наступного героя?

Учні читають в особах.

Дівчинка в костюмі пташки.

Тріпоче серце пійманої птиці, в руках моїх не чує доброти.

Я дам тобі водиці і пшениці, моя пташино, тільки не тремти.

Хіба потоки загубили воду, хіба в полях уже зерна нема?

Пусти мене, мій хлопче, на свободу і все, що треба, я знайду сама.

- Я ж лагідно тебе тримаю, пташко, в руках своїх легеньких, як вітрець.

Хіба неволя це, хіба це важко, від мене взяти кілька зеренець?

- Пусти мене, мені, дитинко мила, дорожче воля, ніж зерно твоє.

Страшна, хоч навіть лагідна, та сила, яка розкрити крилець не дає.

- Лети, співай у небі гомінкому, хоч і маленький, зрозумів я все:

Моя рука ніколи і нікому ні кривди, ні біди не принесе.

- Як гадаєте, чи тварини вміють виявляти добро?