Вислови в.О.Сухомлинського

1. «Людина народжується не для того, щоб зникнути безвісною, нікому не відомою пилинкою. Людина народжується для того, щоб залишити по собі слід вічності».

2. «До кінця днів своїх залишайся дитям своїй матері, бо ти для неї навіть 60-річний,навіть 70-річний-завжди дитина. Питай у неї поради, неси їй свої радості і печалі».

3. «Роби добро не тільки тоді, коли тебе бачать люди; значно більше треба для того, щоб бути справжньою людиною тоді, коли тебе ніхто не бачить».

4. «Благородні почуття-вірний страж совісті».

5. «Дівчино, для того, щоб бути людиною, треба бути розумною, духовно багатою.»

Хід заходу

Девіз: «Від вихованості розуму до вихованості душі».

Клас розділений на групи.

Вчитель. Давайте складемо портрет людини, яку б ми хотіли бачити. Для цього кожна група напише якості людини, які вас захоплюють.

(Малюється сонце, прикріплюються промінчики).

(використовується метод "Мозковий штурм")

Звучить музика Едварда Гріга.

Учениця читає вірш Д.Луценка "Світе мій".

Світе мій жорстокий,

Світе мій чудесний,

Чом так швидко в'януть

Над тобою весни?

Я питав у вітру,

В білого роздолля:

• Що вам найдорожче?

• Найдорожча-воля!

Я питав у весен

Лагідних, мов казка:

• Що вам наймиліше?

• Материнська ласка!

Я питав у серця,

Повного страждання:

- Що тебе тривожить?

- Молоде кохання!

Я питав у друга,

Я питав у брата:

• Що вам найсвятіше?

• Найсвятіша-правда!

Світе мій жорстокий,

Світе мій чудесний,

Правдою й Любов'ю,

У піснях воскресни.

Вчитель. Ви знаєте, це складна, безперервна робота-рости, відкривати світ, пізнавати людей, учитися любити. А тому основне завдання людини зараз, поряд з тим, що ви повинні вчитися жити у цьому великому світі за законами добра, краси; вчитися жити серед людей, вміти розрізняти«добро»і «зло»; вчитися не бути егоїстом, підлим і невихованим.

А вчить нас цьому творча спадщина В.О.Сухомлинського. В.О Сухомлинський - істинно народний педагог, поборник добра, краси і правди. Росте дитина... її життя розпочинається світанком душі - дитинством. Назавжди воно залишається в пам'яті, як найпотаємніше і світле. Здавалося б, життя наскрізь прекрасне. Але звідки ж тоді беруться байдужість, підлість? Чому люди забувають про те, що є добро, благородство, гідність тощо?

Я хочу звернутися до вашої душі. Найкраще що є в людини - це її душа. Душа - це сховище таємниць, почуттів, спогадів та всього доброго і злого, це внутрішній світ людини.

Тіло старіє, його шматують у битвах, воно хворіє і, нарешті, вмирає. А в цей час душа живе своїм окремим життям, її хвороби - це віруси ненависті, жорсткості та заздрості. Душа може померти, коли тіло ще молоде, а може й навпаки, вічно бути юною, незважаючи на фізичну смерть людини.

Найважчий обов'язок на землі - бути людиною. Кажуть, життя прожити - не поле перейти.

- Як ви думаєте, як потрібно прожити життя, щоб лишити після себе вічну славу, пам'ять?

(Думки учнів)

( використовується метод "Мікрофон ")

(Поети, письменники пишуть твори, художники - картини; визволителів рідної землі пам'ятають люди багатьох поколінь тощо).

Аналіз вислову «Людина народжується не для того, щоб зникнути безвісно, нікому невідомою пилинкою. Людина для того, щоб залишити по собі слід вічний»,

(використовується робота в групах).

Запитання для обговорення:

1. А як ви думаєте, чи може кожна людина жити так, як вона хоче, і що для цього потрібно?

2. А що складніше і важливе - будувати життя чи пристосуватися до нього?

3. Чи хочеш стати "видатною людиною", "зіркою", "щасливою"?

4. А який зміст ви вкладаєте в поняття "жити щасливо"?

Вчитель. Чи задумувалися ви над тим, хто дає вам радощі щасливого дитинства? Кому зобов'язані тим, що живете, радієте, користуєтесь благами буття?

(відповіді учнів).

(Мати, батько, Вітчизна - найдорожчі, найрідніші ваші багатства).

Вчитель. Не було суспільства в історії людства, починаючи від сивої давнини, де б не вшановувалась старість і не були б оточені піклуванням діти. Старість потребує поваги та пошани.

Ці, здавалося б, найпростіші та найочевидніші істини які не враховуються молодими людьми, які не дозволяють собі уявити, що в майбутньому також будуть старими.

Учень. У моральному кодексі школи Сухомлинського серед десяти "Не можна" були й такі заборони:

• не можна сміятися над старістю і старими людьми - це величезне блюзнірство;

• не можна сперечатися з шанованими та дорослими людьми, особливо зі старими;

• не можна залишати самотню стару близьку людину, особливо матір, якщо в неї немає нікого, крім тебе;

- не можна сідати за стіл, не запросивши раніше старших, або чекати, поки з тобою першим привітається старший.

Вчитель. Як ви гадаєте, з чим асоціюються ці положення?

(3 біблійними заповідями).

Учень. А мені сподобався вислів В.О.Сухомлинського щодо поваги старших. "Старість спокійна, а тому й щаслива тільки тоді, коли її поважають діти і онуки, коли вони бережуть честь роду. Старість роблять горем забуття і самотність. Не перетворюйте старість ваших дідуся і бабусі, батька і матері в горе".

- Який зміст цього вислову? Хто заперечує це твердження?

Вчитель.

- Що таке добро?

• Добра людина. Яка вона?

• Чи легко бути добрим?

• В чому і як виявляється єдність добра і краси людини?

Творити добро - це не значить лише проявляти милосердя, хоча і це дуже важливо. Найголовніше – це не співчуття, а вчинки, діяльність.

Ось така життєва ситуація. Послухайте,

(додатковий текст)

‑ Як слід розуміти вислів В.О.Сухомлинського "Роби добро не тільки тоді, коли тебе бачать люди; значно більше треба для того, щоб бути справжньою людиною тоді, коли тебе ніхто не бачить".

(Робота в групах. Обговорення.)

Чи завжди ми готові допомогти іншій, незнайомій людині?

Якось сатиричний журнал показував експеримент.

Вулицею йшла бабуся, несла велику сумку, а оператор прихованою камерою знімав реакцію людей, які, не поспішаючи, йшли повз неї.

Запитали юнака, чи бачив він, як важко старенькій нести сумку. Він відповів, що бачив. Запитали, чому ж він не допоміг їй. Відповідь: "Поспішаю. Не зручно підійти до незнайомої людини".

Учениця. Людино, зупинись! Не роби боляче ні тварині, ні деревині, ні стеблині. Ти ж владар її, а вони такі безпомічні, і хіба тільки владар? Захисник! Будь не владарем, а господарем. Не губи краси! Помічай її, бо краса - така сила, без якої не може бути справжнього життя. Бережи красу, красу своєї душі, бо ти ж на землі людина!

Колись у Сербії був такий закон: той, хто одружився, мав посадити 75 сливових дерев. Сливи живуть і плодоносять 400 років. Уже давно немає тих, хто саджав дерева, а вони, посаджені, плодоносять і нагадують людям про тих, хто колись їх посадив.

Вчитель. Як ви вважаєте, кому краще живеться: людині, яка має совість, чи людині, яка її не має? Висловлювання думок учнів. (метод «Мікрофон»).

‑ Що таке совість?

‑ Людина без совісті?

‑ Совість і робота?

‑ Совість і честь?

‑ Совість і життя ?

‑ Совість і слово?

‑ Совість і вчинки?

- Чи можна поступитися совістю для отримання засобів на добре діло?

Учень. Послухайте уважно розмову людини зі своєю совістю і оцініть себе, чи чиста совість у вас? «Людина, вважала себе Людиною з великої літери, одного разу звернулася до своєї совісті:«Скажи, совісте, чи ти в мене чиста?» «Ні! Я вся у бруді, ненависті, гніві і нещасті!» «Так скинь із себе все це, візьми у друзі радість і доброту!» «Не можу, бо в твоєму серці їх немає» «Легко полюбити все людство, а ви спробуйте полюбити конкретну людину». - Який моральний зміст цієї розмови?

Вчитель. Чи погоджуєтесь з думкою В.О. Сухомлинського, що «Благородні почуттям вірний страж совісті».«Почуття провини, докори совісті -- це не самобичування, а прагнення до вершини людяності, до моральної краси».

Висловлювання думок учнів, (метод «Мікрофон»).

Вчитель. Через почуття совісті, сорому людина здійснює самооцінку, а це є основною самовдосконалення.

(Лине музика із кінофільму "Довга дорога в дюнах").

Вчитель. Діти, ще ми поговоримо про одну життєву цінність, яка, мабуть, зараз найбільше хвилює - це любов, кохання. Саме зараз у вашому віці приходить перше почуття - кохання. Перша любов... Вона неповторна, залишає слід у серці, в душі на все життя. Ви, я впевнена, уже закохувались, переживали. То як ви розумієте, що ж таке любов?

(Учні зачитують своє визначення).

"Любов - це чарівниця, яка все прикрашає та перетворює, ні до чого не торкаючись".

Учень. Прокоментуйте, будь ласка, вислів В.О.Сухомлинського "Дівчино, для того, щоб бути любимою, треба бути розумною, духовно багатою".

- Можливо, цей вислів не достатньо повний, чим би його доповнили?

"Бути відданим, вірним своїй любові - це значить залишити частину себе в коханій людині. Зрадити свою любов - це значить зруйнувати багатство і красу, створені силами своєї душі". Вчитель. Я ще хочу навести приклади афоризмів про любов, які постарайтесь запам'ятати:

‑ Недовго кохають тих, кого не поважають.

‑ Грубість відштовхує любов.

‑ Справжнє кохання завжди супроводжується повагою.

‑ Любов - прекрасне почуття, яке складає щастя людей та робить їх шляхетними.

Вчитель. Для нас уже стало звичним, що після ночі надходить день. Він новий, свіжий, новонароджений. І не забруднити б його прикрими вчинками не лише для себе, а й для всіх. І по швидше це робити, адже людина живе всього 34 роки повним трудовим життям. А це так мало.

Сьогоднішня наша розмова - це тільки маленький початок. Розмови з цих проблемах будуть проводжуватися.

А на завершення сьогоднішньої розмови я вам пропоную відповісти на питання тесту.