"Моє життя - моє багатство".
Кожна група отримає проблему і за схемою приймають рішення, діляться своїм досвідом із іншими групами, презентуючи своє прийняте рішення.
Вчитель:
- Чи важко було розв’язувати проблему? Що саме?
- Що дає нам виконання цієї вправи?
- Чи допоміг вам той життєвий досвід, якого ви набули у попередній вправі для прийняття цього рішення?
Вправа 6. "Я - образ".
Вчитель: - Неабияке значення у набутті життєвої компетентності має пізнання себе, свого внутрішнього "Я", вміння вийти з любої ситуації з гідністю.
- Отже, яким чином людина може пізнати себе?
(відповіді учнів)
Вчитель: - Одним словом усе це називається "самодіагностика". Подивіться на нашу систему - координат у розділі "Я - образ".
«Я
-
образ»
І Самоінтерес
І Самооцінка
І Самовдосконалення
І Самореалізація
І Самоповага
Вчитель: - Зверніть увагу на формулу самоповаги:
Успіхи
Самоповага
=
рівень домагань і досягнень
(очікування людиною
своїх досягнень, тобто
установка в житті)
Висновок: Чим більше людина очікує щодо своїх досягнень, установок у житті, тим більше успіхів вона домагається, тим більше себе поважає.
Заключна частина
1. Вчитель: - Звертаючись до нашої системи координат, давайте зробимо висновок:
- Від чого залежить набуття життєвої компетентності молодої людини в сучасному світі?
(Відповіді учнів)
від набуття життєвого досвіду;
від формування моральних цінностей;
від набуття умінь та навичок шкільної програми;
від вміння вирішувати різні життєві проблеми;
від вміння досягати власної досконалості, самоповаги.
2. Вправа для емоційної розгрузки
На великому плакаті намалювати груповий портрет сучасного випускника.
(По черзі учні підходять до плакату, малюють якийсь один елемент портрету. Гра продовжується до тих пір, поки учні підходять до плакату).
Додаток 1
Важливі уроки життя
• Важливо не те, що з нами трапилося, а те, як ми вийшли з ситуації, що склалася.
Ми відповідальні за свої вчинки, незалежно від того, які почуття ми переживаємо стосовно них.
Довіра будується роками, а руйнується протягом кількох секунд.
Важливо не те, що ти маєш у цьому житті, а те, хто поруч з тобою.
Простіше заплатити одну маленьку свічку, ніж проклинати темінь.
Двоє можуть одночасно дивитися на одну і ту саму річ, але бачити дещо абсолютно протилежне.
Багато говорити і багато сказати - це не одне і те ж саме.
Краще розумно мовчати, ніж нерозумного говорити.
Дружба закінчується там, де починається недовіра.
Перемагає лише той, хто вірить.
Щоб повірити в добро, треба почати його робити.
Найсильніший той, хто має владу над собою.
Бути відповідальним, значить бути автором свого життя.
Важливо не те, що з мене зробили, а те, що я сам роблю з тим, що з мене зробили.
Спаси себе сам, навколо тебе спасуться інші.
Багато мужності треба, щоб перемогти, та ще більше, щоб попросити вибачення.
Усі перемоги починаються з перемоги над самим собою.
Якщо вив дало оберете працю і в кладете у неї всю свою душу, то щастя само вас знайде.
Розробка виховного заходу для учнів старшого шкільного віку вчителя Боромлянської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Колодяжної Лариси Анатоліївни
Мета: формувати усвідомлене розуміння понять «доброта», «милосердя», «чуйність», їх значущості; спонукати учнів до роздумів над важливими життєвими проблемами; ставлення до власного життя та життя інших людей, пробуджувати інтерес до джерел духовності; навчати учнів жити згідно законів Добра й Любові.
Обладнання: маркери, ватман, магнітофон, пісня «Злагода» (сл. В. Крищенка, муз. Г.Татарченка ), гітара, науково-дослідницький проект «...Якби ми були птахами», літературний твір з елементами казки-притчі «У кожної людини свої зорі...», статті із газет «Сільські вісті», «Новини Тростянеччини», вислови з усної народної творчості на плакатах: «Поки маємо час - робімо добро», «Добро робити - щастя людям творити», «Життя дане на добрі справи», «Світ не без добрих людей», «Робиш добро - не кайся, робиш зло - зла сподівайся», «Не одяг красить людину, а добрі діла».
Епіграф:
Людина залишається Людиною, коли вона здатна чинити добро...
Учитель. Стрімко й безповоротно мчить наше життя. Змінюються постійно світ і людина. Як же прожити на землі, щоб тебе поважали, пам'ятали інші? Колись Т.Г.Шевченко розпочав свою славнозвісну поему «Сон» словами:
У кожного своя доля
І свій шлях широкий...
Від чого ж залежить ота доля, отой шлях? Що це - Фатум? Чи, може, творіння рук людських?
Думаю, від того, у чому людина вбачає сенс свого життя. Що робить головним: добро чи зло? Звісно, вибір залежить і від умов життя, і від виховання, навіть трохи від генетичної спадковості, але усе ж таки головним чином від власної волі людини. І від цього вибору залежить, яке життя ми проживемо. Людина залишається Людиною, коли вона здатна чинити добро.
Сьогодні, діти, відбудеться розмова про найцінніші людські почуття: доброту, любов, милосердя, прощення. Ці риси можна набути, навчити себе бути добрим, людяним і милосердним.