Хто добро сіє - добро його плід

(Фрагмент підпроекту)

Зацікавившись авіацією, Федір Федорович Терещенко, багатий київський цукрозаводчик, став діяльним членом Київської спілки повітроплавання. У 1909 році він побудував аероплан, що зовсім нагадував тип «Блеріо – XI» і видав альбом його креслень. Літак без двигуна був виставлений на XII З'їзді лікарів та льотчиків - випробувач у грудні 1909 року.

У своєму маєтку Червоному за 140 верств від Києва, Терещенко організував авіамайстерню, пізніше, під час Першої світової війни розширив її і виконував невеликі замовлення військового відомства. Там було побудовано і відремонтовано декілька десятків літаків. У 1914 році він організував також поїзд-майстерню для ремонту літаків на фронті, сконструював палатку-ангар для ремонту літаків у польових умовах. У літаках та інших виробах, що носили ім'я

Ф.Ф. Терещенка, він був у кращому випадку тільки співавтором, їх конструювали інші люди, що служили у нього.

Моноплан Терещенка і Зембінського. Цей літак, побудований у 1912р. Ф.Ф. Терещенком та інженером Сергієм Сергійовичем Зембінським, представляв собою одномісний високоплан. Крила на кінцях дещо відтягнуті назад, мають вирізи біля основи задньої кромки для огляду вниз. Шасі - з довгими протикапотажними полозами, що підперті додатковими підкосами. До полозів кріпилась скрізна вісь коліс на гумовій амортизації. Двигун – «Гном» на 50 кінських сил був оточений дуже вирізаним капотом. Літак мав передню центрівку, рідкісну на той час.

Моноплан Терещенка і Пішофа («Терещенко № 5»). А. Пішоф – австро-французький авіатор і конструктор, якого запросив до себе для роботи Ф.Ф. Терещенко і з яким він побудував у 1913 - 1914 рр. три дуже схожих літаки - № 5, № 5 біс і № 6. Тип літака № 5 відрізнявся від попереднього коротким полозами шасі, урізаним носом і формою капота, що закривав двигун тільки зверху. Із конструктивних особливостей відзначалося використання у цьому літаку роликів. Полотно було покрите аеролаком. У літаку був пристрій для самостійного старту силами одного тільки льотчика без сторонньої допомоги. На цьому літаку Пішоф досить вдало літав у Києві.

«Терещенко № 5 біс» - майже копія попередньої моделі, але з двигуном «Гном» на 60 кінських сил на першому екземплярі і 80 кінських сил - на двох інших. Перший екземпляр демонструвався на конкурсі літаків у 1913 р., але не брав участь у ньому. Другий екземпляр випробовувався на фронті у 1914-1915 рр. За висновками військових льотчиків, зробленому у січні 1915р. літак мав непогані льотні якості, але для повітряної розвідки виявився непридатним через поганий огляд.

«Терещенко № 5» - той же літак, що і № 5 біс, але з двигуном «Рон» на 60 кінських сил, вперше встановленим на літаку російської конструкції. Літав добре.

Наступний літак Ф.Ф. Терещенка був збудований у співавторстві з конструктором В.П. Григор'євим у 1916 році.

Таким чином, цілком очевидно, що представники української індустріальної еліти здійснювали не лише доброчинні внески у сферу театрального, музичного мистецтва, живопису, архітектури, освіти тощо, але й опікувалися вітчизняним літакобудуванням.

Див. у додатках: моделі літаків «Терещенко Біс – 1», «Терещенко № 5», «Терещенко Біс»

...Творіть добро, доки ви існуєте...

Д.Дідро