3 Учень.
Кажімо більше ніжних слів
Знайомим, друзям і коханим.
Нехай комусь тепліще стане
Від зливи наших почуттів.
Нехай тих слів солодкий мед
Чиюсь загоїть рану»
Чи перший біль, чи то останній,
Коли б то знати наперед!
Кажімо більше ніжних слів.
Комусь всміхаймось ненароком.
То не життя людське коротке,
Короткі в нас слова черстві!
Кажімо більше ніжних слів!
4 учень. Лікування добротою потребують не тільки фізично немічні або самотні, але й здорові люди, в яких душа черства й глуха до чужого горя. Лікування милосердям потрібне і тим, хто залишається байдужим до несправедливості та чужого горя.
5 Учень.
Не говори про доброту,
Коли ти нею сам не сяєш,
Коли у радощах витаєш,
Забувши про чужу біду.
Бо доброта, не тільки те,
Що обіймає тепле слово.
В цім почутті така основа,
Яка з глибин душі росте,
Коли її не маєш ти,
То раниш людяне в людині.
Немає вищої святині,
Ніж чисте сяйво доброти.
6 учень. У старовину церковні дзвони використовували не лише для сповіщання прихожан про початок чи закінчення богослужінь. Дзвони збирали громаду. У них били на сполох під час пожежі або ворожого нашестя, збирали місцеву громаду для надання спільної допомоги родині вдовиці або сиріт.
7 учень. Сьогодні церковні дзвони також б'ють на сполох, закликаючи нас до Милосердя і Доброти. Бо тільки ці вічні цінності роблять нас справжніми людьми. Будьмо милосердні. Озернімося навколо. Поряд із нами мешкають люди, які потребують допомоги. Тож не відкладаймо доброчинність на потім.
8 Учень.
Навчаймося добра, як вчаться мови діти,
Щоб потім все життя його творить святе.
Плекаймо крізь роки троянди ніжні й жито,
Тримаймо у серцях, як сонце золоте.
Даруймо для людей погожі дні весняні,
Щоб щедрим садом вік святився небокрай,
Щоби беріз пісні лунала до нестями
І повнився добром наш дім і рідний край.
Лікуймо наші зболені серця,
Лікуймо наші душі зачерствілі,
Несімо правди непогасний стяг –
І кривда в нашу долю не поцілить.
Є ще спасіння від недуг людських,
Джерела віднайдімо липі цілющі...
Мов подорожником торкнімося до них
Й добром розквітнуть, просвітліють душі.
Скропімо серце щире, не черстве
Людського милосердя еліксиром,
Воно, хоч кволе, зонову оживе,
У справедливість й людяність повірить.
Робота в групах.
Проаналізуйте ситуації та запропонуйте варіанти вирішення. Яка з запропонованих є милосердною.
Ситуація 1. Вчителька природознавства Наталя Петрівна перший рік працювала в школі. Шестикласники ставилися до неї непогано, проте не завжди дотримувалися порядку. Одного разу під час уроку в неї через застуду пропав голос. Учні ...
Ситуація 2. Марічка чергувала в класі. У кабінеті біології їй потрібно було полити квіти. Коли дівчинка заходила в приміщення з повною лійкою, вона перечепилася за чийсь рюкзак, упала, розхлюпавши воду, розбила коліно. Ще й скинула найбільший вазон - розкішна лілея з поламаним листям навряд чи додала б настрою вчительці. Шестикласники, які розважалися на перерві...
Ситуація 3. Сашко, Максим та Андрій поверталися додому після тренування. Хлопці почувалися втомленими, тож зраділи, коли в завштовханому вагоні метро звільнилося місце. Сашко й Максим, умостившись,
витягли з наплічників підручники історії й поринули в читання, а Андрій вирішив погратися на мобільному телефоні. Хлопці й не помітили, коли до вагона зайшла мама з маленьким сином ...
Ситуація 4. Сергій та Ігор дуже любили свого собаку - ротвейлера Марса, якого братам подарували батьки. Пес був справжнім героєм. Жоден голуб не почувався безпечно, коли Марса виводи погуляти. Нещодавно у дворі з'явився ще один мешканець – Яринчин пухнастий кіт Тишко. Одного разу під час прогулянки з собакою хлопці помітили кота, який ніжився на сонечку під липою. Вони ...
Ситуація 5. Василь та Микита - вигадливі на розваги. Одного разу Микиті спало на думку пожартувати з мешканцями будинку, полякавши їх іграшковим пістолетом. Саме тоді сусідка Орися Миколаївна поверталася з магазину. Микита причаївся за дверима...
Висновки
Гра «В Мікрофон»
Чи доводилось вам виявляти милосердя?
Чи здатне милосердя зробити світ кращим?
До кого ви можете проявляти милосердя?
Чому милосердя е загальнолюдською цінністю?
Чи можуть милосердні вчинки знищити жорстокість у світі?
Гра «Лети, листи, пелюстка»
(кожен учень відриває пелюстку з паперової квіточки, уявляє себе чарівником і висловлює своє бажання)
Розробка
виховного заходу для учнів старшого
шкільного віку п
едагога
Ужгородського районного центру дитячої
творчості
Чепур Ольги Сергіївни
«Люди не помирають, вони вбивають себе самі.»
Сенека
Мета: встановити та узагальнити знання учнів щодо причин вживання наркотичних речовин; розвивати уявлення учнів про їх шкідливість та неможливість позбавлення від наркотичної залежності; удосконалювати навички переконувати себе словами в усвідомленні шкідливості та згубної дії наркотиків; виховувати непримиренне ставлення до них.
Декорації: шприц, джгут, макова головка, бинт.
Головні герої: наркомани, людина-борець, натовп (3-5 дітей), макова соломка -наркотик.
Попередньо вчитель дає анкету з метою з'ясування наявності знань про наркотики та їх роль у житті людини в учнів.
Анкета:
1. Наркотик - корисний?
А) так;
Б) ні.
2. Що таке наркотик?
А) речовинна, яка дає задоволення;
Б) приємне проводження часу;
В) речовина, яка є умовою невиліковної хвороби;
Г) ліки, які у невеликих дозах полегшують страждання хворих.
3. Чому люди починають вживати наркотики?
А) задля цікавості;
Б) через прохання товаришів;
В) щоб полегшити своє горе - вирішити проблему;
Г) щоб полегшити протікання хвороби.
4. Що стається з наркоманом?
А) продовжує радіти життю;
Б) постійно шукає, де дістати наркотик;
В) пригнічений;
Г) життя - муки.
5. Чи є серед ваших знайомих наркомани?
А) так;
Б) НІ;
В) НЕ ЗНАЮ.
6. Якби вам запропонували спробувати наркотик, ви б зробили це?
А) так;
Б) ні;
В) один раз можна спробувати:
Г) не знаю;
Д) залежно від оточуючих.
Дякуємо за відвертість. Якими б не були твої відповіді, вчинки постійно будуть говорити, яким ти є!
І Організаційна частина. Оголошення теми та мети заняття.
II. «Мозковий штурм».
Учням пропонується навести аргументи «за» і «проти» вживання наркотиків.
«За»
- полегшує страждання невиліковно хворих;
- підносить настрій, знімає (хоч на деякий час) комплекси;
- допомагає у спілкуванні з незнайомими людьми; допомагає розбагатіти;
- допомагає виділитися, стати «крутим» серед однолітків, бути постійно у центрі уваги.
«Проти»
- шкодиш своєму здоров'ю;
- привчаєш організм до дедалі більшої дози; руйнуєш свій організм;
- виснажуєш себе; втрачаєш радість життя;
- маєш нав'язливу ідею: «де дістати (купити) наркотики?»;
- приносиш незручності своїм рідним та навколишнім;
- свідомо знищуєш себе як біологічний вид;
- це може призвести до тривалого розладу психіки, неврозів;
- можеш покінчити життя самогубством;
- прирікаєш себе на вічні невиліковні муки.
Висновок: чи варто вкорочувати собі віку і втрачати дорогоцінні хвилини для знищення свого здоров'я?
Сценка
Біла палата. Хворий, який сидить на стільці у білому лікарняному халаті, повернутий боком до глядача, щось бурмотить сам до себе. Раптом на нього налітає страховище, одягнуте у білу просиню. Воно обволікає його, підходить дедалі ближче і ближче.
(звучить музика: В.А.Моцарт, «Реквієм»).
Голос за сценою: Людина не хоче бути нещасливою, але все своє життя намагається вбити власне щастя. Вона прийшла до краю прірви і ступити останній крок їй допомагає Він - господар душі і тіла, який прийшов з пітьми натовпу, за який слід розплачуватися власним здоров'ям, а потім життям. Хто проти нього може встояти? Лише той сміливець, який не спробував!
Людина-борець (виходить на авансцену).
Цей чоловік насправді божевільний, -
Його життя від нього утіка,
І він приречений, і він від всього вільний,
А залишилась у ньому ...
Не душа...
Чар-зілля, повне свіжої отрути,
Воно мутить і мучить все підряд...
Йому життя уже не повернути,
Йому раси вже не повернути,
Бо все згоріло в попелі буття!
Людина-наркоман
Це тільки сон - підвладний силі слова.
І він пройде, я знову буду жить,
Красу пізнаю, славу і обнову,
І буду всіх по-новому любить!
Це тільки сон!
Який немилосердний!
Чому болить і ломить м'язи всі,
Побитий і прибитий, не спасенний...
Душа, ти де? Та десь нема її!
Звучить музика: П. І. Чайковського „Дев'ята симфонія", головна тема.
Наркотик (зупиняється, накриває прости нею наркомана і звертається до глядачів).
Сьогодні я святкую перемогу,
В мої пенати знов потрапив ти,
Підмогу ти не клич, не клич підмогу,
Не досягнеш без мене вже мети!
Я - світло дня, співайте мені пісню,
Я - світло розуму, який мене створив,
Мені у вас чомусь сьогодні тісно,
Я відчуваю, що не маю сил.
Невже ось тут немає наркоманів?
Я задарма готовий їм служить.
Невже вважаєте, що я - якась омана,
Та знайте всі - без мене не прожить!
Людина-борець.
Я Біблію приніс на допомогу,
У ній - краса і вічність майбуття,
А ця мара - для вас пересторога,
Що заступає шлях до каяття!
Допоможіть людині, вас благаю,
Додайте їй наснаги до життя,
Пекельні муки без кінця і краю
Не принесуть спокійного кінця.
Людина-наркоман.
Я випаду із хору оптимістів,
Бо втратив радість, щирі почуття.
Не хочу читать Агати Крісті,
Тому що лиш наркотик - це життя.
Які я муки можу перетерпіть,
Які я відчуття зміг пережить,
Та смерть ламає наше тіло грішне,
Вона нам спати й жити не дає.
Лектор-агітатор. Людина, що всерйоз захопилася наркотиками, поступово потрапляє до злочинного середовища. Світ наркоманів та злочину жорстокий, і людське життя тут нічого не варте. Відомо, що для здобуття грошей на наркотики наркоманам доводиться красти, грабувати людей, продавати наркотики та займатися проституцією.
Наркотики та злочинність ідуть у парі. Звичайно, все в житті починається з дрібних крадіжок у магазинах чи кишенькового злодійства, а закінчується більш серйозними злочинами - пограбуваннями, розбоєм і насильством.
У всіх країнах торгівля наркотиками карається владою. І майже скрізь, виробництво, зберігання, розповсюдження та вживання наркотиків знаходиться поза законом.
У наркоманів виникає велика проблема матеріальної залежності від тих, хто забезпечує «білою смертю». Уникнути її практично не можливо.
Ніколи не підтримуйте стосунків із торговцями наркотиками. Законом суворо переслідуються навіть ті, хто виконує їхні дрібні доручення в якості плати. А в результаті - ув'язнення!