Диво Різдва

Студеного зимового вечора, саме напередодні Різдва, послав Бог маленького Янгола Добра на Землю, щоб той довідався, як живеться людям і чи потребують вони допомоги. Дозволив там бути Янголу лише годину. Ось посланець вже й на Землі, у невеличкому містечку. Маленький небесний гість зрадів, побачивши веселі вогники вікон будинків, у яких яскраво переливалися ялинкові прикраси і електричні гірлянди. Люди заклопотано, але з усмішками на обличчі поспішали зробити останні покупки.

Янгол Добра зачепив свою хмаринку за високу тополю і по гілках спустився вниз. Першим, кого побачив Янгол, був хлопчик, який разом з татом ніс ялинку, весело сміючись.

‑ «Їм, мабуть, добре живеться», ‑ подумав Янгол і також посміхнувся. Змахнув крилами і піднявся до одного з будинків, де у вікно побачив, як тато з дітками прибирали ялинку, а мама готувала смачну вечерю.

‑ «І цим добре живеться», ‑ зрадів Янгол і знову спустився на землю.

Йому стало сумно, бо так мріяв зробити кому-небудь щось добре. І раптом побачив стареньку бабусю, яка стояла під магазином і рахувала копійки, щоб купити хліба. На її очах були сльози.

‑ «Ось кому потрібна моя допомога», ‑ зрозумів Янгол. Він дістав із кишені зірочку і поклав її на долоню бабусі. Зірочка вмить перетворилась на великий кошик, у якому було багато їжі. Здивована, але щаслива бабуся підняла очі до неба і сказала:

‑ «Щиро дякую тобі, Боже, за різдвяний подарунок».

Маленький Янгол Добра теж радів, що опинився на Землі в потрібний час, бо робити добро – це велике щастя.

Завдання 4. Евристична бесіда.

‑ Чи кожна людина може здійснити добрі вчинки?

‑ На які вчинки здатні ви?

(кожна група для підготовки має декілька хвилин)

Завдання 5. Чарівне слово „добро”

Вчитель: Назвіть духовні характеристики людини, які починаються словом «добро».

Наприклад: доброзичливість, добродушність, добропристойність, добросердечність, добросовісність, доброчесність і т. п.

(для виконання цього завдання діти користуються словниками, команда, яка назвала найбільше слів, сіє у свій горщик зерня)

Вчитель: «Ситий голодного не розуміє», ‑ говорить народне прислів’я. І справді, є чимало людей, які сліпі і глухі до страждань ближніх, а до бідніших від себе ставляться з погордою. Трапляються такі й серед учнів. Чи помічали ви, що діти охочіше спілкуються і дружать з тими, хто краще вдягається, у кого є

цікаві й дорогі речі, гарні іграшки. А спробуйте зазирнути в душу тої дитини, яка цього всього не має. Чи ж вона гірша? Чи їй би цього не хотілося? Як почувається вона серед тих, які мають усе, що хочуть, а на неї дивляться з погордою? Чи хочеться їй щодня йти у такий колектив?

Багато з вас, якщо не всі, ‑ діти християн. Ваші батьки ходять до церкви і беруть вас із собою. І там слухають заповіді Божі. Який же це християнин, якщо не виконує цих заповідей? А багато цих заповідей стосуються саме милосердя: голодного нагодувати, спраглого напоїти, голого одіти, хворого відвідати, сумного потішити.

Робити добро тому, кому й так добре, ‑ невелика заслуга. Пожалійте бідного, немічного, старенького, хворого. Будьте милосердними!

Багато із вас мають дідуся, бабусю (а у декого ще й прадіди). Це люди, які віддали свої сили, мудрість, красу, здоров’я і працю вам і вашим батькам. І їм так хочеться уваги, ласки від своїх дітей та онуків.

Повага до старших вважається в народі рисою, притаманною кожній порядній людині. Щоб виховати цю рису, дітям розповідали й розповідають різні повчальні історії, казки, легенди. Ось одна із них.

☺☺☺

«Колись старих людей, у яких не було вже сил працювати, спускали на лубках у провалля: щоб дарма хліба не їли. А один чоловік дуже любив свого батька і не виконав жорстокого закону, заховав його у хліві, годував таємно. Через деякий час трапився недорід: нічим людям сіяти. Старий побачив, що син чогось журиться, розпитав про все і порадив зняти снопи із стріхи, ще раз обмолотити і засіяти. Так син і вчинив. Зійшов у нього хліб найкраще, і найбільша нива була засіяна. Всі люди допитувались, як він до такого додумався. Він спочатку мовчав, а згодом розповів, що його батько так навчив. З того часу люди перестали старих на лубках вивозити, а шанували до самої смерті, бо вони мудрі, життям биті завжди розуму навчать».

Ви просто заходьте до хати.

Де вік звікували ми свій,

Дровцяток сухих нарубати,

Водиці з криниці принести,

В подвір’ї хоч зрідка підмести.

Старий похилився он тин.

Забити б з десяток цвяшин

Та й душу розрадить старечу.

Оцій безтурботній малечі

Сьогодні корисно й важливо.

Спиляти сухий сухостій,

Ще й спогади наші, можливо,

Їм стануть в майбутнім в нагоді,

Бо ж мудрість черпають в народі

Завдання 6. «Словникове бюро»

(на екрані діти читають окремо поняття та їх визначення, робота проходить у групах, хто правильно зачитує , той і засіває своє «поле»)

Доброта Співчуття Милосердя Людяність Турбота

‑ чутливе, дружнє ставлення до людей. (Доброта)

‑ увага до чиїхось потреб; піклування про когось, що-небудь. (Турбота)

‑ чуйне ставлення до чийогось горя, до чиїхось переживань. (Співчуття)

‑ доброзичливе, чуйне ставлення до інших; уважність до чужих потреб.

(Людяність)

‑ співчуття, жалість, жаль. (Милосердя)

Вчитель: У своєму житті ви вже зустрічалися з такими поняттями, як благодійність та доброчинність. Поясніть, як ви розумієте їх. (пояснення дітей) А чи знаєте ви видатних українських доброчинців минулого та сьогодення?

Гулевичівна Єлизавета Василівна (1575-1642) ‑ просвітителька, будівнича однієї з найпередовіших академій Європи, що нині зветься Києво-Могилянською. Склала заповіт, за яким передала свою садибу з землями в м. Києві для заснування монастиря, шпиталю та школи для дітей шляхти та міщан.

Петро Могила (1596–1647) – видатний український церковний діяч та просвітитель. У 1631 році на території Києво-Печерської лаври заснував школу, для якої на власний кошт готував викладачів, відправляючи на навчання за кордон здібних молодих людей. На його кошти утримувався братський монастир і Київська колегія. Зібрав одну з найбагатших на той час бібліотек, яку заповів колегіуму. Ім`я визначного просвітителя увічнено в назві Києво-Могилянської академії.

Федір Симиренко (1791-1867) – багатий промисловець, власник машинобудівного та цукрового заводів. При заводах було споруджено окреме містечко для робітників, де всі сімейні робітники мали окремі будинки. А ще – безплатна лікарня на сто ліжок, школи для хлопців і дівчат, бібліотека та їдальня. Постійні працівники отримували від фірми пенсію. Свої мільйони віддавав на розвиток української літератури, культури, освіти.

Тадей Рильський, батько відомого українського поета М.Рильського, етнограф і педагог за свої кошти заснував і утримував школу, в якій понад 20 літ навчав сільських дітей.

Є і в наш час люди, головна мета і зміст життя яких – це благодійність.

Іван Суслов – один з найбільших в Україні благодійників. Він заснував дитячий будинок, куди зібрав знедолених дітей, і це нині найзразковіший дитбудинок у нашій державі. Згідно з його заповітом кожен із мешканців його дитбудинку має одержати кошти для здобуття вищої освіти. Всіх цих (21) дітей він усиновив і удочерив.

Якби таких людей було більше, ми були б значно сильнішими.

Завдання7. „Мозковий штурм”

‑ Які почуття можуть жити у душі людини?

‑ Які з них ми вважаємо хорошими?

‑ Які з них, на вашу думку, слід у собі долати?

‑ Який «рецепт» ви порадили б людині, яка хоче позбутися негативної якості?

(на екрані діти читають приклади людських цінностей та негативних якостей

«Людські хвороби» – жорстокість, байдужість, бездушність, безсердечність, егоїзм і т.п.

Людські цінності – доброта, щирість, милосердя, великодушність, духовність.)

Лікуймо наші зболені серця.

Лікуймо наші душі зачерствілі,

Несемо правди незгасимий стяг,

І кривда в нашу долю не поцілить.

Є ще спасіння від недуг людських –

Джерела віднайдемо лиш цілющі,

Мов подорожником торкнемося до них,

Й добром розквітнуть, просвітліють душі.

Скропімо серце щире, не черстве,

Людського милосердя еліксиром.

Воно хоч кволе, знову оживе,

У справедливість й людяність повірить.

Вчитель: Ось і настав час відкрити нашу „чашу очікувань” і поглянути, чи справдились ваші очікування, чи змогли ми з вами відповісти на ті запитання, які вас цікавили на початку нашого заняття.

Ви сьогодні багато працювали, міркували, сперечалися, доводили, але основна справа заняття – ваше «Поле добра», яке, я сподіваюсь, ви засіяли з любов’ю, добрими намірами. Результат сьогоднішньої доброї справи нам потрібно буде почекати. Через декілька місяців ми побачимо чарівні квіти, які і будуть доказом ваших добрих сердець.

Пам`ятаймо це і я, і ти

Маймо в серці зерна доброти

Ці зернятка будуть проростати,

Спів почуєте душі своєї.

Але це ще не все, на вас чекає ще одне випробування. Листочки, які ви отримаєте не прості, вони стануть чарівними лише у добрих руках. Випробуйте себе, чи стали ви сьогодні ще на краплиночку добрішими. Візьміть пензлик і розфарбуйте аркуш тим кольором, який відповідає вашому настрою.

Завдання 8. Тест – малюнок «Чи добра ви людина?»

(на аркушах парафіном намальований малюнок, при розфарбовуванні малюнок проявляється, що викликає багато позитивних емоцій)

Вчитель: Диво відбулось, діти, ви прийшли у цей світ, щоб жити гідно, звершувати добрі справи, залишити в пам’яті людей приємні спогади. А тому:

Я бажаю, щоб із вами людям було веселіше,

І щоб добрими очима ви дивились на людей.

Щоб були ви справедливі і у рішеннях розумні.

До людей будете добрі – люди будуть добрі вам!

Розробка виховного заходу для учнів середнього шкільного віку вчителя М ихнівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ст. Гармаш Алли Анатоліївни

Мета: формувати моральні основи дитячої особистості засобами слова; ознайомити учнів із традиціями доброчинності, як історичним та духовним надбанням народу; сприяти вихованню доброї, чуйної, лагідної людини; розвивати вміння відрізняти погане від хорошого; виховувати позитивне світосприйняття.

Обладнання: аудіозапис музики; слайди із висловами про добро, доброту; костюми для дійових осіб (Лиса, Мудрої Сови, Блискавки, Сонця )

(виховний захід відбувається в святково прикрашеній актовій залі, на передньому плані сцени написано вислів «Добро починається з тебе», поряд розташовано квітку, пелюстки якої прикрашають написані прислів'я та приказки про добро).