Заключне слово вчителя

Навчаймося добра, як вчаться мови діти,

Щоб потім все життя його творить святе.

Плекаймо крізь роки троянди ніжні й жито,

Тримаймо у серцях, як сонце золоте.

Даруймо для людей погожі дні весняні,

Щоб щедрим садом вік святився небокрай,

Щоби беріз пісні лунали до нестями

І повнився добром наш дім і рідний край.

Лікуймо наші зболені серця,

Лікуймо наші душі зачерствілі,

Несімо правди непогасний стяг –

I кривда в нашу долю не поцілить.

Є ще спасіння від недуг людських,

Джерела віднайдімо лиш цілющі...

Мов подорожником торкнімося до них?

Й добром розквітнуть, просвітліють душі.

Скропімо серце щире, не черстве

Людського милосердя еліксиром,

Воно, хоч кволе, знову оживе,

У справедливість й людяність повірить

Розробка виховного заходу для учнів середнього шкільного віку вчителя Полтавської гімназії № 33 Качан Інни Миколаївни

Навчальна мета: Вчити дітей добру з позицій національної педагогіки та християнської моралі, поважати звичаї і традиції свого народу. Формувати уміння і навики участі в інтерактивних формах роботи.

Розвивальна мета: Розвивати навики до узагальнення та систематизації знань, інтеграції інформації, отриманої із різних сфер наукового пізнання та інтуїтивно-ситуативного досвіду.

Виховна мета: На позитивних прикладах, взятих із життя, Святого Письма, художніх творів та вітчизняної історії виховувати в учнів милосердя, прагнення до доброчинності.

Обладнання: Мультимедійний проектор, тлумачний словник, аркуші кольорового паперу, малюнки, намальовані парафіном, горщики з землею, насіння квітів, «чаша очікувань».

Не лінуйтесь робити добро

Лише зла не бажайте нікому.

Бо воно, як велика гора,

Стане вам на шляхові земному

І заступить навколишній світ,

Зробить серце жорстоким, холодним.

Ви з любов’ю живіть з юних літ,

Будьте чуйним, веселим і добрим

І старайтесь робити добро

День і ніч і у кожну хвилину

Щоб серденько, як сонце цвіло,

Це добро робить людину.

Хай душа буде світлою в вас

Й проміниться завжди добротою

Йдіть робити добро! В добрий час!

І живіть в цьому світі з красою.

Правда в світі є дуже проста:

Сонце землю теплом зігріває.

А людину її доброта

І любов у житті прикрашає.

Вступне слово вчителя: Напевне, кожному з вас доводилось підніматися на якусь вершину. І не могли ви не помітити, що чим вище піднімаєшся, тим далі бачиш, тим більше краєвидів відкривається навколо тебе. Отак і в житті

людському: чим більше його пізнаємо, тим більше відкриваємо непізнаного, тим ширшає коло наших інтересів і тим серйознішими стають наші турботи. Те, що здавалося важливим у дитинстві, тепер викликає поблажливу усмішку. Згадайте, чи не могли ви до сліз заздрити, коли комусь дісталася краща іграшка, більше яблуко, цукерка в яскравішій обгортці? Тепер ви уже розумієте, що заздрість – почуття нехороше, проте признайтесь: іноді у глибині душі вона мимоволі з`являється, коли бачиш ровесницю, кращу від тебе одягнену, ровесника з дорогим мобільним телефоном, або комусь легко дається наука, на яку тобі треба витратити стільки зусиль...

Та пройде час – і вже ці проблеми стануть для вас дріб’язковими. Втім, це залежить від того, як зависоко ви підніметесь у рості духовному. Бо, на жаль, є немало людей, які досягли і поважного віку, і великих статків, та не піднялись у своїх турботах вище себе самого, власної користі. А в той час в інших болить душа, чому так багато у нас бідних людей, чому у світі існує байдужість. У нашому сьогоденні багато чого бракує, але, напевно, в першу чергу в нас поменшало добра у душах людських, милосердя, любові до ближнього.

На думку Д.Лихачова, «найбільша мета життя... – збільшувати добро у тому, що нас оточує. А добро – це насамперед щастя всіх людей...Можна і в дрібниці зробити добро людині... Велика мета добра починається з малого...» Де б ви не були, яку б роботу не прийшлось вам виконувати, завжди керуйтесь добром.

Саме зараз я і пропоную вам спробувати зробити маленьку справу - посіяти «поле добра».

Виконуючи крок за кроком завдання, ви будете сіяти у землю насіння , яке згодом проросте, пустить пагінці і розквітне чудовими квітами. І я впевнена, що ми з вами обов’язково побачимо ці прекрасні квіти, адже коли ви їх будете сіяти, ми говоритимемо про найцінніше, чим наділили людину природа і Бог – добро, милосердя, доброчинність. Ваше бажання зробити добро допоможе рослинам прорости.

(Дітям пропонуються горщики з землею та насіння петунії, яку після того як зійде, можна буде висадити на шкільній клумбі.)

1. Якого кольору добро?

(вчитель роздає кольорові папірці, діти вибирають кожен свій колір і вчитель формує групи )

2. Очікування учнів.

(вчитель пропонує учням на аркушах паперу написати питання, на які вони протягом виховного заходу бажають отримати відповіді, або що вони хочуть почути про добро та милосердя, діти складають аркуші у спеціальну «чашу очікувань» )