5. Острів «Поетичний»

Дорогі діти! Ви, мабуть, зрозуміли, що добро починається з себе. Про доброту людини можна судити з її добрих вчинків.

Завдання першому екіпажу: ‑ Послухайте уважно твір С.Лавличка «Двоколірний вірш» і скажіть, чого він вас вчить.

Коли де-небудь квітку бачу,

«Зірви!» - кричить мені, аж плаче.

Повз деревце іду зелене, і

«Зламай!» - схиляється до мене.

В гніздечку пташку стріну в гаї,

«Зжени!» - мерщій мене благає.

«Забий» - з болота жаба просить.

«Замуч!» - цвіркун цюркоче в просі...

Е ні, негарний вірш такий.

Хай краще буде - навпаки!

Коли де бачу квітки очі,

«Люби!» - вона мені шепоче.

Повз деревце іду зелене,

«Привіт!» - схиляється до мене.

В гніздечку пташку стріну в гаї,

Питає пташка: «Як ся маєш?»

«Спочинь!» - з болота жаба просить.

«Всміхнись!» - цвіркун сюркоче в просі...

Який же світ кругом чудовий!

Додому йду в добрі й любові.

Якими б кольорами ви зобразили вчинки людини в першій частині вірша? В другій? Чому?

Завдання другому екіпажу: ‑ Послухайте уважно вірш А.Качана «Крихта хліба» і скажіть, чого він вас вчить.

Із лісосмуг, де свищуть сніговиці,

Де не стало корму і тепла,

Перебрались лагідні синиці

Усади до нашого села.

В завірюху, ожеледь, морози

Стукають синиці у вікно,

З горобцями ділять на дорозі

Крихту хліба мерзлу і зерно.

Пригощав пташок я з годівниць

І почав нарешті відчувать,

Що для когось крихта - це дрібниця,

А для пташки - жить чи замерзать.

Чого вчить цей вірш, що ви обіцяєте робити щодня для порятунку пташок взимку?

Завдання третьому екіпажу: ‑ Послухайте вірш О. Довгого «Не говори про доброту» і скажіть, чого він вас вчить.

Не говори про доброту,

Коли ти нею сам не сяєш,

Коли у радощах витаєш,

Забувши про чужу біду.

Бо доброта - не тільки те,

Що обіймає тепле слово.

В цім почутті така основа,

Яка з глибин душі росте.

Коли її не маєш ти,

То раниш людяне в людині,

Немає вищої святині,

Ніж чисте сяйво доброти.

Якими б кольорами ви зобразили добро та зло?

Наше перебування на острові «Поетичний» закінчилося, і ми летимо на острів «Народної мудрості»

6. Острів «Народної мудрості»

У характері нашого народу доброта й чуйність, співпереживання і добросердність, уміння розділити чужий біль, вчасно підтримати у важку лину, розрадити у горі й біді.

І тепер наш літак здійснив посадку на острові «Народної мудрості».

Діти, хто з вас знає слова мудреця?

Учень:

Сказав Мудрець: ‑ Живи, добро звершай!

Та нагород за це не вимагай!

Лише в добро і вищу правду віра

Людину відрізняє від мавпи і від звіра.

Хай оживає істина стара:

Людина починається з добра,

Л. Забашта

Учитель: З давніх-давен гарні стосунки між людьми, підтримка, милосердя були основними у житті. І про це говорить народна мудрість:

• Народ скаже, як зав'яже.

• Добро довго пам'ятається.

• Хто людям добра бажає, той і собі має.

• Роби добро, не кайся, робиш зло ‑ зла й сподівайся.

• Перший крок до добра ‑ не роби зла.

• Все добре пам'ятай, а зла уникай.

• Добре серце, як сонечко в небі.

Які ще ви знаєте народні вислови про добро і зло?

Учні пояснюють вислови

(плакати з народними висловами на стінах)

• За добро добром платять.

• Стережися злого, чини добре.

• З добром дружись, а лихих стережись.

• Як хочеш, щоб з тобою чинили люди, так і ти вчиняй з ними.

• Життя дано людині на добрі справи.

Учитель: Людина прийшла в цей світ, щоб робити добро і добру пам'ять залишити по собі. Якими ж позитивними моральними якостями повинна володіти людина, щоб бути доброчинною?

Учні дають відповіді на запитання.

Учитель: Правильно, це доброта, благородство, великодушність, делікатність, співчуття, совість, чуйність, чесність, порядність, тактовність.

Так візьмемо ж з собою на наш літак усі ці риси характеру, щоб вони допомагали нам летіти над морем життя.

(Учитель прикріпляє навколо літака плакати з назвами позитивних моральних якостей)

Хай ця картка з літаком, де записані позитивні моральні якості людини, залишиться вам на пам'ять про наше заняття.

(Учитель роздає картки, де є зображення літака і надруковані позитивні моральні якості людини).