2. Теоретичні питання

Тема 1. Методологічні засади формування витрат на підприємстві

1.1. Економічна політика підприємства у сфері формування витрат.

1.2. Визнання та класифікація витрат.

1.3. Групування витрат за економічними елементами.

1.4. Витрати виробничої собівартості продукції (робіт, послуг).

1.5. Загальновиробничі витрати підприємства.

1.6. Калькулювання виробничої собівартості виготовленої та визна­чення собівартості реалізованої продукції (робіт, послуг).

1.7. Адміністративні витрати. Витрати на збут.

1.8. Витрати підприємства, не пов’язані з операційною діяльністю. Формування витрат на придбання та створення матеріальних і нематеріальних необоротних активів.

Тема 2. Інформаційні ресурси про витрати та собівартість продукції (робіт, послуг) підприємства

2.1. Місце інформаційних ресурсів про витрати у процесі прийняття рішень.

2.2. Планування витрат підприємства.

2.3. Формування витрат підприємства на рахунках бухгалтерського обліку.

2.4. Інформаційні ресурси про витрати підприємства в регістрах бухгалтерського обліку.

2.5. Інформаційні ресурси про витрати підприємства у фінансовій та статистичній звітності.

Тема 3 Економічний механізм формування і аналізу витрат підприємства

3.1. Економічний механізм визначення витрат при використанні

виробничих запасів.

3.2. Економічний механізм визначення витрат при використанні необоротних матеріальних і нематеріальних активів.

3.3. Економічний механізм визначення витрат на оплату праці.

3.4. Економічний механізм формування витрат на соціальні заходи.

3.5. Калькулювання виробничої собівартості продукції (робіт, послуг) підприємства.

3.6. Економічний механізм формування витрат підприємства, не пов'язаних з виробничою собівартістю.

3.7. Аналіз і оцінка ефективності формування витрат підприємства.

3. Практична частина

Практичне завдання

Підприємство придбало верстат. Провести розрахунок нарахування амортизації застосовуючи наступні методи:

1. Прямолінійний метод амортизації основних засобів.

2. Виробничий метод.

3. Метод зменшення залишкової вартості.

4. Метод прискореного зменшення залишкової вартості.

5. Кумулятивний метод.

У таблиці 1 додатку 2 приведені наступні дані:

- первісна вартість станка;

- загальний розрахунковий можливий обсяг виробництва, визначений підприємством для даного верстата за строк корисного використання;

- ліквідаційна вартість верстата після закінчення нормативного строку його експлуатації;

- очікуваний строк корисного використання верстата.

Розрахунок провести у вигляді таблиць 1-7. За результатами розрахунків зробити висновки та запропонувати один із методів для застосування у облікової політиці на підприємстві.

Методичні вказівки до практичного завдання Вибір механізму нарахування амортизації основних фондів

Одним із чинників управління витратами підприємства є механізм нарахування амортизації. Нарахування амортизації основних засобів здійснюється згідно з Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 7 „Основні засоби”, затвердженим Наказом Міністерства фінансів від 27 квітня 2000 року № 92, який набув чинності з 1 липня 2000 року.

Обираючи засіб нарахування амортизації основних фордів підприємство може впливати на загальну суму витрат. Підприємства самостійно обирають метод нарахування амортизації, застосовуючи такі методи: прямолінійний; зменшення залишкової вартості; прискореного зменшення залишкової вартості; кумулятивний; виробничий. Три останні є методами прискореної амортизації. Крім того, підприємство може застосовувати норми і методи нарахування амортизації, передбачені податковим зако­нодавством.

1. Прямолінійний метод амортизації основних засобів.

За цим методом річна сума амортизації визначається діленням вартості, яка амортизується, на очікуваний період часу використання об’єкта основних засобів.

Ця сума амортизації із року в рік, впродовж строку корисного використання об’єк­та, включатиметься у витрати підприємства і відображатиметься у звіті про фінансові результати. На цю суму рівномірно збільшуватиметься накопичена амортизація (знос) і відповідно зменшуватиметься залишкова вартість об’єкта основних засобів, які від­ображаються у балансі підприємства.

Цей метод використовується для тих об’єктів основних засобів, які виконують віднос­но постійний обсяг роботи впродовж всього строку служби, і для яких основним чин­ником, який обмежує строк служби, є їх фізичне старіння. Хоча ігнорується те, що з часом ступінь зношеності основ­них засобів зростає, і вони потребують більших витрат на обслуговування та ремонт.

Прямолінійному методу нарахування відповідають наступні фактори, що впли­вають на очікуваний спосіб отримання економічних вигод: виробництво різнорідної продукції, рівномірна експлуатація об’єкта.

Сума амортизації визначається діленням вартості основних засобів, що аморти­зується, на очікуваний період часу використання об’єкта основних засобів (табл. 1.1).

Річна сума амортизації = (Первісна вартість - Ліквідаційна вартість)

/ Термін корисного використання

Таблиця 1.1 - Нарахування амортизації основних засобів прямолінійним методом (грн.)

Рік	Сума амортизації за рік , грн.	Накопичена амортизація, грн.	Залишкова вартість, грн.
1
..........................