Зразки тестів

Варіант І

1. У кінці ХІХ – на початку ХХ ст. у класичній соціології склалися дві основні школи у розумінні культури:

А) французька;

Б) німецька;

В) американська;

Г) британська.

2. Вперше до наукового обігу термін “соціологія культури” ввів:

А) Вебер;

) Спенсер;

Б) Адлер;

Г) Нідерман.

3. Праця “Занепад Європи” належить:

А) О.Шпенглеру;

Б) Ш.Монтеск’є;

В) Г.Зіммелю;

Г) Ф.Ніцше.

4. “Реєстр визначень культури” у 50-і рр. ХХ ст. склали американські етнологи:

А) І.Кант, Г.Зіммель;

Б) Ф.Бекон, Ж.-Ж. Руссо;

В) Ш.Монтеск’є, І.Кант;

Г) А.Кребер, К.Клакхон.

5. Функціями культури, які вона відіграє у становленні та розвитку сучасного суспільства є (оберіть всі вірні відповіді):

А) гуманістична; Б) пізнавальна;

В) семіотична; Г) інформаційна;

Д) комунікативна; Е) виховна;

Ж) нормативно-регулювальна; З) кумулятивна.

6. Наукову діяльність, як специфічну діяльність, спрямовану на пізнання сутності об’єктивних законів розвитку реального світу, вивчає:

А) історія;

В) філософія;

Б) антропологія;

Г) соціологія.

7. До основних елементів культури як соціальної системи не належать такі:

А) цінності; Б) норми;

В) звичаї; Г) санкції;

Д) етикет; Е) накази;

Є) традиції; Ж) мова.

8. Концепція культурно-історичних типів належить:

А) М.Данилевському;

Б) Р.Мертону;

В) Л.Уайту;

Г) Т. Куну.

9. Соціологія культури має ряд напрямків, які можна визначити за їх методологічною ознакою

А) структурно-функціональний;

Б) етнометодологічний;

В) феноменологічний;

Г) детерміністський

10. Особливе значення для подальшого розвитку культурологічних і соціологічних знань мали розроблені ним концепція розуміння, вчення про ідеальний тип та постулат свободи ціннісних суджень як основи будь-якої методології. Мова йде про:

А) М.Вебера;

Б) Б.Малиновського;

В) Г.Спенсера;

Г) П.Сорокіна.

Варіант ІІ

1. Вперше до наукового обігу термін культура ввів:

А) О. Конт;

Б) М.Вебер;

В) Е.Дюркгайм;

Г) Цицерон.

2. У 50-ті рр. ХХ ст. починає функціонувати американська соціологічна школа, де виникають два напрямки розуміння культури:

А) органістична;

Б) географічна;

В) культуралістська;

Г) антрополого-структуралістська.

3. Розробив універсальну модель культури, яка включає в себе дев'ять елементів: мову, знання, матеріальну культуру, мистецтво, релігію, суспільство, інститут власності, уряд, військову організацію:

А) Ф.Боас;

Б) К. Уїсслер;

В) М.Мід;

Г) Т.Кун.

4. Розглядав культуру як систему, що самоорганізується та включає в себе підсистеми у формі трьох горизонтальних прошарків: технологічного, соціального (соціо-нормативного) й філософського (символічного):

А) Т.Кун;

Б) М.Данилевський;

В) Л. Уайт;

Г) А.Кребер.

5. Розглядає культуру як певний набір універсальних структурних компонентів (універсалій):

А) А.Кребер;

Б) Л.Уайт;

В) Т.Кун;

Г) Д. Мердок.

6. Розгляд культури з позиції дифузіонізму запропонували вчені:

А) Е.Дюркгейм, А.Раткліф-Браун, Б.Малиновський

Б) Фробеніус, Гребнер;

В) Н.Черниш, В.Цибульник, А.Бичко;

Г) Г.Мюллер, П.Бурдьє.

7. Серед концептуальних моделей культури виділяють:

А) структурно-антропологічну;

Б) семіотичну;

В) феноменологічну;

Г) етнометодологічну;

Д) аксіологічну;

Е) діяльнісну.

8. Розглядав культуру як інтегровану систему, усі елементи якої пов’язані між собою:

А) Б.Малиновський; Б) П.Сорокін;

В) Р.Оуен; Г) Г.Спенсер.

9. Б.Маліновському належать праці:

А) „Наукова теорія культури” (1944 р.), „Динаміка культурних змін” (1945 р.), „Магія, наука і релігія” (1948 р.);

Б) „Метод соціальної антропології” (1958 р.), „Структура і функція в архаїчному суспільстві” (1961 р.);

В) „Повна добірка з соціальної і наукової історії” (1924 р.), „Історія господарства” (1923 р.) та „Протестантська етика і дух капіталізму” (1928 р.);

Г) „Про розподіл суспільної праці” (1893 р.), „Правила соціологічного методу” (1895 р.), „Соціологія і філософія” (1924 р.).