Лекція фінансова стійкість підприємства

План

1. Підходи для кількісного визначення фінансової стійкості.

2. Оцінка оптимальності співвідношення власного і позикового капіталу підприємства.

2.1 Розрахунок коефіцієнтів капіталізації

2.2 Розрахунок коефіцієнтів покриття

3. Показник виду джерел фінансування матеріальних оборотних коштів.

4. Типи фінансової стійкості підприємства

1. Одна з найважливіших характеристик фінансового стану підприємства - стабільність його діяльності з позиції довгострокової перспективи. Вона зв'язана насамперед із загальною фінансовою структурою підприємства, ступенем його залежності від кредиторів і інвесторів.

Єдиного загальновизнаного підходу до рішення задачі кількісного визначення фінансової стійкості і побудові відповідних алгоритмів оцінки немає. У відношенні методів рішення цієї задачі існує два основних підходи:

1. для оцінки фінансового стану підприємства необхідно орієнтуватися винятково на дані про джерела фінансування, тобто на капітал. У цьому випадку оцінка фінансової стійкості підприємства визначається тільки на підставі даних пасиву балансу;

2. для оцінки фінансової стійкості підприємства необхідно аналізувати взаємозв'язок між активом і пасивом балансу, тобто просліджувати напрямки використання засобів.

Безумовно, коефіцієнти, розраховані за даними пасиву балансу, є основними в цьому блоці аналізу. Однак характеристика фінансової стійкості за допомогою таких показників навряд чи буде повною - важливо не тільки те, звідки притягнуті засоби, але і куди вони вкладені, яка структура вкладень.

Другий підхід є більш повним і з економічної точки зору більш виправданим. Тому оцінку фінансової стійкості підприємства проведемо з використанням як коефіцієнтів, розрахованих по пасиву балансу, так і коефіцієнтів, що відбивають взаємозв'язок між джерелами формування засобів підприємства і структурою вкладень.

2. Показники оцінки оптимальності співвідношення власного і позикового капіталу підприємства можна розділити на два блоки:

- коефіцієнти капіталізації, що характеризують фінансовий стан підприємства з позицій структури джерел засобів;

- коефіцієнти покриття, що характеризують фінансову стійкість з позицій витрат, зв'язаних з обслуговуванням зовнішніх джерел притягнутих засобів.

Охарактеризуємо найбільш істотні з відомих показників цих груп. 2.1 Коефіцієнти капіталізації:

Коефіцієнт фінансової автономії (незалежності). Цей коефіцієнт характеризує частку власних засобів підприємства (власного капіталу) у загальній сумі засобів, авансованих у його діяльність. Розрахунок коефіцієнта фінансової стійкості ведеться по формулі:

Кавт = Власний капітал = 1П = р. 380 ф. 1

Усього джерел засобів Б р. 640 ф. 1

Чим вище значення даного коефіцієнта, тим фінансово стійкіше, більш незалежно від зовнішніх кредиторів підприємство. На практиці встановлено, що загальна сума заборгованості не повинна перевищувати суму власних джерел фінансування, тобто джерела фінансування підприємства (загальна сума капіталу) повинні бути хоча б наполовину сформовані за рахунок власних коштів. Таким чином, критичне значення коефіцієнта автономії — 0,5.

Коефіцієнтом, зворотним коефіцієнту фінансової автономії, є коефіцієнт фінансової залежності. Добуток цих коефіцієнтів дорівнює 1. Коефіцієнт фінансової залежності розраховується по формулі:

Усього джерел засобів = Б =

Кзал = Власний капітал 1П

= р. 640 ф. 1

р. 380 ф. 1

Критичне значення коефіцієнта фінансової залежності — 2.

Ріст цього показника в динаміці означає збільшення частки позикових засобів у фінансуванні підприємства, а отже, і утрату фінансової незалежності. Якщо його значення знижується до одиниці, то це означає, що власники цілком фінансують своє підприємство.

Коефіцієнт фінансового ризику показує співвідношення притягнутих засобів і власного капіталу. Розрахунок цього показника виробляється по формулі:

Притягнуті

засоби 11П + 111П + 1У П + УП

Кфр_.= = =

Власний 1П

капітал

= р. 430 ф. 1 + р. 480 ф. 1 + р. 620 ф. 1 + р. 630 ф. 1

р. 380 ф. 1

Цей коефіцієнт дає найбільш загальну оцінку фінансової стійкості. Він має досить просту інтерпретацію: показує, скільки одиниць притягнутих засобів приходиться на кожну одиницю власних. Ріст показника в динаміку свідчить про посилення залежності підприємства від зовнішніх інвесторів і кредиторів, тобто про зниження фінансової стійкості, і навпаки.

Оптимальне значення даного коефіцієнта - К_ф._р. < 0,5. Критичне значення — 1.

Коефіцієнт маневреності власного капіталу. Цей показник показує, яка частина власного оборотного капіталу знаходиться в обороті, тобто в тій формі, що дозволяє вільно маневрувати цими засобами, а яка капіталізована. Коефіцієнт повинний бути досить високим, щоб забезпечити гнучкість у використанні власних засобів підприємства.

Коефіцієнт маневреності власного капіталу розраховується як відношення власного оборотного капіталу підприємства до власних джерел фінансування:

Кман = Власні оборотні кошти

Власний капітал

Значення величини власного капіталу можна одержати безпосередньо з пасиву балансу, що ж стосується такого розповсюдженого абсолютного показника, як величина власних оборотних коштів, то його розрахунок має потребу в коментарі. Цей показник характеризує ту частину власного капіталу підприємства, що є джерелом покриття його поточних активів. Даний показник можна розрахувати двома способами:

1) від суми власного капіталу відняти вартість необоротних активів:

Кв._про = 1П - 1А = р. 380 ф. 1 - р. 080 ф. 1

2) від суми оборотних активів відняти суму позикового капіталу:

Кв._про = (11А + 111А) - (11П + 111П + 1УП + УП) = (р. 260 ф. 1 +р. 270 ф. 1) - (р. 430 ф. 1 + р. 480 ф. 1 + р. 620 ф. 1 + р. 630 ф. 1)

Таким чином, формула розрахунку коефіцієнта маневреності здобуває наступний вид:

К ман = 1П - 1А = (11А + 111А) - (11П + 111П + 1УП + УП)

1П 1П

р. 380 ф. 1 -р. 080 ф. 1 = р. 380 ф. 1

= (р. 260 ф. 1 + р. 270 ф. 1) - (р. 430 ф. 1 + р. 480 ф. 1 + р. 620 ф. 1 + р. 630 ф. 1)

р. 380 ф. 1

Цей показник може значно варіювати в залежності від структури капіталу і галузевої приналежності підприємства. Нормальної вважається ситуація, при якій коефіцієнт маневреності в динаміці незначно збільшується. Різкий ріст даного коефіцієнта не може свідчити про нормальну діяльність підприємства. Зв'язано це з тим, що збільшення цього показника можливо або при росту власного оборотного капіталу, або при зменшенні власних джерел фінансування. У зв'язку з цим різке збільшення даного показника автоматично викликає зменшення інших показників, наприклад, коефіцієнта фінансової автономії, що приведе в посиленню залежності підприємства від кредиторів.

Для визначення оптимального значення коефіцієнта маневреності необхідно порівняти цей показник по конкретному підприємству із середнім показником по галузі чи у конкурентів.

Розрахунок коефіцієнтів капіталізації для аналізованого підприємства представимо в наступній таблиці

ДИНАМІКА КОЕФІЦІЄНТІВ КАПІТАЛІЗАЦІЇ

Показники	Рівень показника
	На початок року	На кінець року	Зміна
Коефіцієнт фінансової автономії
Коефіцієнт фінансової залежності
Коефіцієнт фінансового риску
Коефіцієнт маневреності власного капіталу

Чим вище рівень першого показника і нижче другого і третього, тим стійкіше фінансовий стан підприємства.

Для підприємства дуже важливо знайти оптимальне співвідношення коефіцієнта фінансової автономії і коефіцієнта маневреності власного капіталу або, іншими словами, співвідношення власного і позикового капіталу.

2.2 Коефіцієнти покриття. Найбільш значимими коефіцієнтами в цій групі, є наступні.

Коефіцієнт структури покриття довгострокових вкладень. Логіка розрахунку цього показника заснована на припущенні, що довгострокові позички і позики використовуються для фінансування придбання основних засобів і інших капітальних вкладень:

Кпдв= Довгострокові пасиви = 111П = р.480 ф.1

Необоротні активи 1А р.080 ф.1

Коефіцієнт показує, яка частина основних засобів і інших необоротних активів профінансована зовнішніми інвесторами. Збільшення коефіцієнта в динаміці говорить про посилення залежності підприємства від зовнішніх інвесторів. У той же час фінансування капітальних вкладень за рахунок довгострокових джерел фінансування є ознакою добре розробленої стратегії підприємства. Даний показник може бути інтерпретований по-різному, залежить це, насамперед, від суб'єктів аналізу. Для банків і інших інвесторів більш надійна ситуація, при якій значення даного коефіцієнту нижче. Що ж стосується підприємства, то з його позиції і більш високе значення даного показника є ознакою нормального функціонування.

Коефіцієнти структури довгострокових джерел фінансування.

Визначаючи значення даних показників у розрахунок приймаються тільки довгострокові джерела засобів. У цю підгрупу входять два взаємодоповнюючих показники коефіцієнт довгострокового залучення позикових засобів і коефіцієнт фінансової незалежності капіталізованих джерел, обчислювальних по формулах:

Довгострокові зобов'язання Кдпзз= Власний капітал + Довгострокові зобов'язання

= 111П = р. 480 Ф 1

1П + 111П р. 380 ф. 1 + р. 480 ф. 1

і

Кфнкд= Власний капітал

Власний капітал + Довгострокові зобов'язання

= 1П = _ р. 380 ф. 1

1П + 111П р. 380 ф. 1 + р. 480 ф. 1

Сума цих показників дорівнює одиниці.

Ріст коефіцієнта Кдпзз у динаміці є, у деякому значені, негативною тенденцією, означаючи, що з позиції довгострокової перспективи підприємство усе сильніше і сильніше залежить від зовнішніх інвесторів. У відношенні ступеня залучення позикових засобів у закордонній практиці існують різні думки. Найбільш поширена думка, що частка власного капіталу в загальній сумі джерел довгострокового фінансування (Кфнкд) повинна бути досить велика, при цьому нижня межа вказується на рівні 0,6 (60 %). При більш низькому рівні цього показника рентабельність власного капіталу не буде відповідати визнаним оптимальним значенням.

Але у підприємство з високою часткою власного капіталу кредитори вкладають свої засоби більш охоче.

3. Важливим показником, що характеризує фінансову стійкість підприємства, є вид джерел фінансування матеріальних оборотних коштів.

Матеріальні оборотні кошти підприємства являють собою запаси, вартість яких відбивається в другому розділі активу балансу. Кількісне значення даного показника визначається підсумовуванням даних по наступним балансових статтях: виробничі запаси, тваринні на вирощуванні і відгодівлі, незавершене виробництво, готова продукція, товари. Формулу розрахунку вартості матеріальних оборотних коштів підприємства можна представити в такий спосіб:

3 = р. 100 ф. 1 +р. 110 ф. 1 + р. 120 ф. 1 + р. 130 ф. 1 + р. 140 ф. 1.

Для характеристики джерел формування матеріальних оборотних коштів (запасів) використовується кілька показників, що і характеризують види джерел.

1. Власні оборотні кошти.

Кс.про=1П- 1А= р. 380 ф. 1 - р. 080 ф. 1

2. Власні оборотні кошти і довгострокові позикові джерела формування запасів (функціонуючий капітал)

Кс.дз =Кс.про + 111 П = (р. 380 ф. 1 - р. 080 ф. 1) + р. 480 ф. 1.

3. Загальна величина основних джерел формування запасів

Ко = Кс.дз + Короткострокові кредити - Необоротні Активи =

= р. 380 ф. 1 + р. 480 ф. 1 + р. 500 ф. I - р. 080 ф. 1.

Трьом показникам наявності джерел формування запасів відповідає три показники забезпеченості запасів джерелами формування:

1. Надлишок ( + ) чи недолік (-) власних оборотних коштів:

±Ф^С = Кс._про - 3.

2. Надлишок ( + ) чи недолік (-) власних оборотних коштів і довгострокових позикових джерел формування запасів:

±Ф^т=Кс.дз. - З

3. Надлишок ( + ) чи недолік (-) обший величини основних джерел формування запасів:

±Ф°= К₀ - 3.

За допомогою цих показників визначається трикомпонентний показник типу фінансової стійкості підприємства:

^{1, якщо Ф>0;}

0, якщо Ф<0

4. Типи фінансової стійкості підприємства

Після проведення розрахунків приведених вище показників за критерієм фінансової стійкості підприємство може бути віднесене до одному з чотирьох типів:

1. Абсолютна фінансова стійкість (трикомпонентний показник типу фінансової стійкості має наступний вид: S = {1,1,1}). Такий тип фінансової стійкості характеризується тим, що всі запаси підприємства покриваються власними оборотними коштами, тобто організація не залежить від зовнішніх кредиторів. Така ситуація зустрічається вкрай рідко. Більш того, вона навряд чи може розглядатися як ідеальна, оскільки означає, що керівництво компанії не вміє, не бажає або не має можливості використовувати зовнішні джерела засобів для основної діяльності.

2. Нормальна фінансова стійкість (показник типу фінансової стійкості - S = {0,1,1}). У цій ситуації підприємство використовує для покриття запасів, крім власних оборотних коштів, також і довгострокові притягнуті засоби. Такий тип фінансування запасів є «нормальним» з погляду фінансового менеджменту. Нормальна фінансова стійкість є найбільш бажаної для підприємства.

3. Хитливе фінансове положення (показник типу фінансової стійкості має вид: S = {0,0,1}). Така ситуація характеризується недоліком у підприємства «нормальних» джерел для фінансування запасів. У цій ситуації ще існує можливість відновлення рівноваги за рахунок поповнення джерел власних засобів, скорочення дебіторської заборгованості, прискорення оборотності запасів.

4. Кризовий фінансовий стан (S = {0,0,0}). Характеризується ситуацією, при якій підприємство має кредити і позики, не погашені в термін, а також прострочену кредиторську і дебіторську заборгованість. У цьому випадку можна говорити про те, що підприємство знаходиться на грані банкрутства.

Для зручності визначення типу фінансової стійкості представимо розраховані показники в табл.

Таблиця ЗВЕДЕНА ТАБЛИЦЯ ПОКАЗНИКІВ ПО ТИПАМ ФІНАНСОВІЙ СТІЙКОСТІ

Показники	Тип фінансової стійкості
	Абсолютна стійкість	Нормальна стійкість	Хитлива стійкість	Кризисний стан
Фс=Кс.об-З	Фс> 0	Фс<0	Фс <0	Фс <0
Фт=Ксдз-З	Фт>0	Фт>0	Фт<0	Фт<0
Ф0=Ко-З	Ф°>0	Ф°>0	Ф°>0	ф°<0

Визначимо тип фінансової стійкості аналізує мого підприємства. Потрібно розрахувати необхідні показники. Табл. має наступний вигляд.

Таблиця КЛАСИФІКАЦІЯ ТИПУ ФІНАНСОВОГО СТАНУ ПІДПРИЄМСТВА

Показники	На початок року	На кінець року
1. Загальна величина запасів (3)
2. Наявність власних оборотних коштів (Ксоб)
3. Величина функціонуючого капіталу (Ксдз)
4. Загальна величина джерел (К )
5.Ф' = КС06-3
6.Ф' = Ксдз-3
7. Ф° = До - 3
8. Трикомпонентний показник типу фінансової стійкості S= [S(± Фс), S(± Фт), S(± Ф°)]