Лекція 4 Характеристика майнового стану підприємства на підставі аналізу активу балансу

План

1. Показники фінансово-майнового стану підприємства, отримані безпосередньо за даними балансу.

2. Аналіз структури активу балансу на основі аналізу напрямків зміни балансових статей.

1. Актив балансу містить дані про розміщення капіталу, що є в розпорядженні підприємства, тобто про вкладення його в конкретне майно і матеріальні цінності, про залишки вільної готівки і т.п.

Після складання порівняльного аналітичного балансу і проведення необхідних розрахунків навіть без проведення подальшого аналізу можна одержати ряд найважливіших характеристик, що описують фінансово-майновий стан підприємства.

До таких показників відносяться:

Загальна вартість майна підприємства, що дорівнює підсумку активу балансу.

Вартість необоротних засобів (активів), що дорівнює підсумку першого розділу активу балансу.

Вартість мобільних (оборотних) активів — сума підсумків другого і третього розділів активу балансу.

У той же час ці показники самі по собі не дають чіткого представлення про стан майна підприємства.

2. Більш змістовну й об'єктивну інформацію можна одержати, проводячи на підставі даних порівняльного аналітичного балансу вертикальний і горизонтальний аналіз, тобто досліджуючи структуру активу балансу, аналізуючи напрямки зміни балансових статей.

Виділимо етапи аналізу.

1. Необхідно звернути увагу на зміни в майні підприємства (підсумок активу балансу). Якщо вона має тенденцію до збільшення, то можна говорити про розширення підприємством господарського обороту, що в цілому є позитивною характеристикою.

2. Аналіз структури необоротних активів

У структурі сукупних активів підприємства, звичайно, найбільшу питому вагу займають необоротні активи. Якщо частка необоротних активів складає більш 40 %, говорять про «важку» структурі активів, менш — «легкої». Важка структура свідчить про значні накладні витрати і високу чутливість до зміни виторгу. У свою чергу «легка» структура свідчить про мобільність майна підприємства.

2.1. Порівняння частки необоротних активів у майні підприємства на початок і кінець звітного періоду. Її зниження свідчить про прискорення оборотності активів підприємства.

2.2. Необхідно звернути увагу на появу в структурі необоротних активів нових статей і проаналізувати це.

Наприклад, поява статті довгострокові фінансові вкладення і збільшення по цій статті вказує на відволікання засобів з основної виробничої діяльності. Зменшення цієї статті сприяє залученню фінансових засобів в основну діяльність підприємства і поліпшенню його фінансового стану.

2.3. Необхідно звернути увагу на наявність у складі активів підприємств нематеріальних активів.

Наявність у складі активів підприємств нематеріальних активів побічно характеризує обрану підприємством стратегію як інноваційну, тому що воно вкладає кошти в патенти, ліцензії, іншу інтелектуальну власність.

3. Аналіз структури оборотних активів

3.1. Порівняння вартості оборотних активів підприємства, частки оборотних активів у структурі підприємства.

З одного боку, їхнє збільшення може означати розширення виробництва. Поряд з цим така зміна в оборотних активах може бути наслідком уповільнення оборотності оборотних коштів, що викликали об'єктивну необхідність у збільшенні потреби в росту їхньої маси, що є вже негативною тенденцією. У зв'язку з цим необхідно простежити зміни окремих статей оборотних активів підприємства.

Дані зводять у таблицю, яка має наступну форму:

Таблиця - АНАЛІЗ СТРУКТУРИ ОБОРОТНИХ КОШТІВ ПІДПРИЄМСТВА

Наименова-ние статей	На початок звітного періоду		На кінець звітного періоду		Зміна
	абсолю-тні величини	відносні величини (частка в оборотних активах)	абсолю-тні величини	відносні величини (частка в оборотних активах)	в абсолютних величинах	у структу-рі	темпи росту, %
II. Оборотні активи
Запаси
Дебіторська заборгованість
Кошти і їхні еквіваленти
Разом по розділу II

Структура активів з високою часткою заборгованості і низкою часткою коштів може свідчити про проблеми, зв'язаних з маркетинговою політикою підприємства, а також про переважно не грошовий характер розрахунків. І навпаки: структура з низкою часткою заборгованості і високою часткою коштів може свідчити про благополучний стан розрахунків підприємства з покупцями й іншими дебіторами.

3.2 Аналіз рівня дебіторської заборгованості

Що стосується аналізу рівня дебіторської заборгованості, те тут потрібно відзначити наступне. Якщо підприємство розширює свою діяльність, то росте і число покупців, а відповідно і дебіторська заборгованість. З іншого боку, підприємство може скоротити відвантаження продукції, тоді рахунка дебіторів зменшаться. Отже, ріст дебіторської заборгованості не завжди оцінюється негативно. У цьому зв'язку необхідно розрізняти нормальну і прострочену заборгованості. Наявність останньої створює труднощі, тому що підприємство буде почувати недолік фінансових ресурсів для придбання виробничих запасів, виплати заробітної плати й ін. Крім того, заморожування засобів приводить до уповільнення оборотності капіталу. Інформація про прострочену дебіторську заборгованість знаходяться в розділі IX «Приміток до річної фінансової звітності» (форма № 5).

3.3 Аналіз стану виробничих запасів

Значний вплив на фінансовий стан підприємства робить стан виробничих запасів. З метою нормального ходу виробництва і збуту продукції запаси повинні бути оптимальними. Нагромадження великих запасів свідчить про спад активності підприємства, уповільнення оборотності оборотного капіталу. У той же час недолік запасів також негативно впливає на фінансовий стан підприємства, тому що скорочується виробництво продукції, зменшується сума прибутку. Якщо спостерігається ріст вартості запасів і щоб визначити, наскільки виправдане таке збільшення, можна порівняти темпи росту виробничих запасів з темпами росту обсягу виробництва чи виторгом від реалізації продукції: якщо темп росту виробничих запасів незначно перевищує темп росту обсягу виробництва, то така зміна свідчить про нормальне функціонування підприємства. Збільшення вартості запасів має позитивний характер лише в тому випадку, якщо не відбулося зниження оборотності запасів. У противному випадку це — негативна зміна.

Оцінка стану використовуваних основних засобів

Для цих цілей розраховуються наступні показники:

- коефіцієнт зносу;

• коефіцієнт відновлення;

• коефіцієнт вибуття

Коефіцієнт зносу основних засобів характеризує частку вартості основних засобів, списану на витрати в попередніх періодах, у первісній вартості і розраховується по формулі:

гр. 4 р.

Накопичений знос 032 ф. 1

к_зн = — =

Первісна вартість гр. 4 р.

основних засобів 031 ф. 1

Доповненням цього показника до 100 % (чи одиниці) є коефіцієнт придатності основних засобів.

Тому що дані показники досить часто використовуються для характеристики стану основних засобів, необхідно зробити деякі зауваження. По-перше, не можна не вказати на деяку умовність цих показників. Причина тому - залежність коефіцієнта зносу і коефіцієнта придатності від обраного методу нарахування амортизації. Іншими словами, коефіцієнт зносу не відбиває фактичної зношеності основних засобів, так само як і коефіцієнт придатності не дає точної оцінки їхній поточного стану.

Незважаючи на всю умовність цих показників, вони мають визначене аналітичне значення. Так, прийнято вважати, що значення коефіцієнта зносу більш ніж 50 % (а отже, коефіцієнта придатності менш 50 %) є небажаним. Більш об'єктивну оцінку даного показника можна одержати, порівнявши його значення по конкретному підприємству зі значенням даного показника в чи конкурентів із середнім значенням коефіцієнта зносу в галузі.

Коефіцієнт відновлення основних засобів. Визначає частина від наявних на кінець звітного періоду основних засобів, що складає нові основні засоби і розраховується по формулі:

К_від =

Коефіцієнт вибуття. Показує, яка частина основних засобів, з якими підприємство почало діяльність у звітному періоді, вибула по різних причинах. Формула розрахунку даного показника наступна:

К_виб=

Дані для розрахунку останніх двох показників містяться в розділі II «Основні засоби» Приміток до річної фінансової звітності (форма № 5). Необхідність внесення таких даних у звітність обумовлена вимогами п. 36.3 П(З)БО 7 «Основні засоби».