Лекція 3 Підготовка до аналізу структури і динаміки балансу.

План

1. Схема побудови порівняльного аналітичного балансу.

2. Горизонтальний аналіз.

3. Вертикальний аналіз.

4. Аналіз з використанням коефіцієнтів.

Економічний аналіз фінансово-господарської діяльності підприємства починається з оцінки фінансового стану за даними балансу.

Починаючи аналіз стану підприємства за даними балансу, перше, на що варто звернути увагу, це те, що для проведення аналізу, як правило, даремно розглядати показники за один період. Набагато корисніше вивчити порівняльні дані, що охоплюють два і більш періоди. Просліджуючи тенденції, можна знайти коштовні ключові моменти у відношенні росту й інших важливих факторів, що роблять вплив на діяльність підприємства.

Крім того, лише деякі показники у фінансових звітах мають значення самі по собі. Важлива саме їхній зв'язок з іншими показниками чи напрямок і величина зміни за період.

Аналіз структури статей балансу і динаміки змін може проводиться за допомогою одного з наступних способів:

• аналіз безпосередньо по балансу без попередньої зміни балансових статей;

• складання ущільненого порівняльного аналітичного балансу шляхом агрегування деяких однорідних по складу елементів балансових статей;

— проведення додаткового коректування балансу на індекс інфляції з наступним агрегуваннєм статей у необхідному аналітичному розрізі.

Аналіз безпосередньо по балансу - досить трудомістка і найчастіше малоефективна процедура, тому що занадто велика кількість розрахункових показників не дозволяє виділити головні тенденції в зміні фінансового стану підприємства.

1. Побудова порівняльного аналітичного балансу.

У більшості випадків дослідження структури і динаміки фінансового стану підприємства здійснюється за допомогою порівняльного аналітичного балансу. Такий баланс можна одержати з вихідного балансу шляхом ущільнення окремих статей і доповнення його показниками структури.

Схему побудови порівняльного аналітичного балансу представимо в табл.

Таблиця - СХЕМА ПОБУДОВИ ПОРІВНЯНОГО АНАЛІТИЧНОГО БАЛАНСУ

Найменування статей	Код строки	На початок звітного періоду		На кінець звітного періоду		Зміни
		Абсолютні показники	Відносні показники	Абсолютні показники	Відносні показники	В абсолютних величинах	У структурі	Базисні темпи зросту, %
1	2	3	4	5	6	7	8 = 6-4	9
Актив
А1		Ао	А0 / В0 х 100 %	А1	А1/ Б1 х 100 %	А=А1-А0	(А1/Б1- А0/ Б0) х 100 %	А1/ А0 х 100 %
…
Аj
Валюта балансу (Б)		Б0	100	Б1	100	Б = Б1 - Б0	0	Б1 / Б0 х 100 %
				Пасив
П1		По	П0 / Б0 х 100 %	П1	П1 / Б1х 100 %	П = П1 -П0	(П1/Б1- П0 / Б0) х 100 %	П1 / П0 х 100 %
…
Пj
Валюта балану (Б)		Б0	100	Б1	100	Б = Б1- Б0	0	Б1 / Б0 х 100 %

Як видно з табл., порівняльний аналітичний баланс цінних тим, що він зводить воєдино і систематизує ті розрахунки, що проводить аналітик при ознайомленні з балансом. Схемою порівняльного аналітичного балансу охоплені такі важливі показники, як:

• відносна величина структури (графа 4 і графа 6), що показує, яка частка тієї чи іншої статті активу (пасиву) у майні підприємства (валюті балансу);

• показник абсолютного приросту (графа 7), що показує на скільки збільшилася (зменшилася) величина статті в абсолютному вираженні;

— базисний темп росту (графа 9);

— показник, що відбиває відносну зміну статей балансу за звітний період стосовно базисного.

Подальший аналіз балансу виробляється такими способами (вони використовуються також і при інтерпретації інших форм звітності):

• горизонтальний аналіз;

• вертикальний аналіз;

• аналіз з використанням коефіцієнтів.

2. Горизонтальний аналіз. Це найпростіший із прийомів аналізу, але, незважаючи на це, з його допомогою можна одержати досить цінну інформацію про фінансовий стан підприємства. Він припускає порівняння показників одного року з показниками іншого. Горизонтальний аналіз дозволяє виявити тенденції зміни окремих статей чи їхніх груп, що входять до складу бухгалтерської звітності. В основі його лежить розрахунок базисних темпів росту балансових статей і статей звіту про фінансові результати.

При наявності необхідної інформації, бажано аналізувати базисні темпи росту (графа 9) за кілька звітних періодів. Це дозволить не тільки аналізувати окремі показники, але і прогнозувати їхнє значення. Цінність горизонтального аналізу значно знижується в умовах інфляції. Щоб уникнути негативного впливу, необхідно, як відзначалося вище, проводити коректування аналізованих показників на індекс інфляції.

3. Вертикальний аналіз балансу показує структуру засобів підприємства і їхніх джерел, коли суми по окремих статтях чи розділам беруться у відсотках до валюти балансу. Можна виділити дві основні причини, що обумовлюють необхідність і доцільність проведення вертикального аналізу:

• перехід до відносних показників дозволяє проводити міжгосподарські порівняння результатів діяльності підприємств, що розрізняються по величині використовуваних ресурсів і інших об'ємних показників;

• відносні показники деякою мірою згладжують негативний вплив інфляційних процесів, що можуть істотно спотворювати абсолютні показники фінансової звітності і тим самим утрудняти їхнє зіставлення в динаміку.

Горизонтальний і вертикальний аналізи взаємодоповнюють один одного, а деякі показники можна віднести як до інструментів горизонтального, так і до інструментів вертикального аналізу. Прикладом таких показників може служити показник, розрахований у графі 8.

4. Аналіз з використанням коефіцієнтів. Коефіцієнт - це математичне вираження зв'язку одного показника з іншим. Коефіцієнти є основними інструментами фінансового аналізу, що допомагають установити зв'язок між різними цифрами у фінансових звітах. При використанні коефіцієнтів суб'єкт фінансового аналізу може не тільки оцінити поточний фінансовий стан організації, але і передбачати реакції кредиторів і інших, що звичайно використовують їх для оцінки діяльності компанії.

В даний час у світовій практиці відомі десятки показників, використовуваних для оцінки фінансово-майнового стану підприємства. Застосування набору тих чи інших показників обумовлюється цілями аналізу, інформаційними потребами зацікавлених осіб. У зв'язку з цим склався визначений підхід до їхньої класифікації. Як правило, виділяють групи показників, що описують:

1. Майнове положення підприємства. Дані показники розраховуються на підставі даних активу балансу, до них, зокрема відносяться:

• сума господарських засобів, що знаходяться в розпорядженні підприємства (під нею розуміють валюту, підсумок балансу);

• частка необоротних активів у валюті балансу;

• частка активної частини основних засобів;

• коефіцієнт зносу основних засобів.

2. Ліквідність і платоспроможність підприємства. Ці показники відбивають взаємозв'язок між активом і пасивом балансу підприємства.

3. Фінансову стійкість підприємства:

— частка власного капіталу в загальній сумі джерел;

• частка позикового капіталу в загальній сумі довгострокових пасивів;

• коефіцієнти співвідношення позикового і власного капіталу.

4. Ділову активність підприємства:

• показники оборотності;

• фондовіддача.

5. Рентабельність фінансово-господарської діяльності:

• рентабельність продажів;

• рентабельність сукупного капіталу;

• рентабельність власного капіталу.

До порядку розрахунку тих чи інших показників, що характеризують фінансово-майнове положення підприємства, існує безліч підходів трохи відрізняються друг від друга. Розглянемо лише один з них. У той же час не можна обійти той факт, що відповідними державними органами був розроблений і свій підхід до порядку розрахунку даних показників, що викладений у «Положенні про порядок здійснення аналізу фінансового стану підприємств, що підлягають приватизації», затвердженому спільним наказом МФУ і ФДМ від 26.01.2001р. №49/121.