Загальний висновок роблять експерти, компетентні в оцінці отриманих результатів і формулюванні єдиного висновку. У разі виникнення розбіж­ностей між експертами висновки оформлюються відповідно до частини дру­гої статті 148 цього Кодексу.

Стаття 150= Додаткова і повторна експертиза

1. Якщо висновок експерта буде визнано неповним або неясним, судом може бути призначена додаткова експертиза, яка доручається тому самому або іншому експерту (експертам).

2. Якщо висновок експерта буде визнано необгрунтованим або таким, що суперечить іншим матеріалам справи або викликає сумніви в його правиль­ності, судом може бути призначена повторна експертиза, яка доручається іншому експертові (експертам).

Глава 4. Судовий розгляд

Стаття 170. Наслідки неявки в судове засідання свідка, експерта, спеціаліста, перекладача

1. У разі неявки в судове засідання свідка, експерта, спеціаліста, перекла­дача суд заслуховує думку осіб, які бсругь участь у справі, про можливість розгляду справи за вІдсугності свідка, експерта, спеціаліста, перекладача, які не з’явилися, та постановляє ухвалу про продовження судового розгляду або про відкладення розгляду справи па певний строк. Одночасно суд вирішує питання про відповідальність свідка, експерта, спеціаліста, перекладача, які не з’явилися.

Стаття 171. Роз’яснення прав та обов’язків експерта. Присяга експерта

1. Головуючий роз’яснює експертові його права та обов’язки, встановлені цим Кодексом, і попереджає експерта під розписку про кримінальну відпо­відальність за завідомо неправдивий висновок і за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов’язків,

2. Головуючий приводить експерта до присяги: «Я, (прізвище, ім’я, по батькові), присягаю сумлінно виконувати обов’язки експерта, використо­вуючи всі свої професійні можливості».

3. Текст присяги підписується експертом. Дія присяги поширюється і на ті випадки, коли висновок був складений до її проголошення. Підписаний експертом текст присяги та розписка приєднуються до справи.

4. Якщо експертиза призначається під час судового розгляду, права, обов’язки експертів і їх відповідальність роз’яснюються головуючим відразу після залучення їх до участі в цивільному процесі.

5. Експертам, які працюють у державних експертних установах, роз’яс­нення прав і обов’язків експерта та приведення його до присяги здійсню­ються керівником експертної установи під час призначення особи на посаду та присвоєння кваліфікації судового експерта. Підписаний текст присяги та розписка про ознайомлення з правами і обов’язками експерта та про кримінальну відповідальність за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов’язків, за завІдомо неправдивий висновок приєдну­ється до особової справи. Засвідчені печаткою експертної установи копії цих документів подаються на вимогу суду.

Стаття 187. Дослідження речових доказів

1. Речові докази оглядаються судом або досліджуються ним іншим спо­собом, а також пред’являються для ознайомлення особам, які беруть участь у справі, а в необхідних випадках - також експертам, спеціалістам і свідкам. Особи, яким пред’явлено для ознайомлення речові докази, можуть звернути увагу суду на ті чи інші обставини, пов’язані з оглядом. Ці заяви заносяться до журналу судового засідання.

2. Протоколи огляду речових доказів оголошуються в судовому засіданні. Особи, які беруть участь у справі, можуть дати свої пояснення з приводу цих протоколів.

3. Особи, які беруть участь у справі, можуть ставити питання з приводу речових доказів свідкам, а також експертам, спеціалістам, які їх оглядали.

Стаття 189. Дослідження висновку експерта

1. Висновок експерта оголошується в судовому засіданні.

2. Для роз’яснення і доповнення висновку експерту можуть бути постав­лені питання. Першою ставить питання експертові особа, за заявою якої при­значено експертизу, та її представник, а потім Інші особи, які беруть участь у справі. Якщо експертизу призначено за клопотанням обох сторін, першим ставить питання експертові позивач І його представник.

3. Суд має право з’ясовувати суть відповіді експерта на питання осіб, які беруть участь у справі, а також ставити питання експерту після закінчення його допиту особами, які беруть участь у справі.

4. Викладені письмово і підписані експертом роз’яснення І доповнення висновку приєднуються до справи.

РОСІЙСЬКО-УКРАЇНСЬКИЙ ТЛУМАЧНИЙ словник СУДОВО-МЕДИЧНИХ ТЕРМІНІВ

набряками, прогресуючим розладом усіх видів обміну речовин, дистро­фією органів і тканин з порушенням їхніх функцій.

Алкалоиды (араб, аль-калі - луги) - алкалоїди: органічні сполуки, що містять азот природного, переважно рослинно­го, походження; мають властивості основ і значну фізіологічну актив­ність; як правило, характеризуються значною токсичністю; деякі (кофеїн, резерпін та ін.) застосовуються як ліки.

Алкоголь (араб, аль-кухль - тонкий порошок) - алкоголь: одноатомні спирти - похідні вуглеводнів, що містять у молекулі одну гідроксильну групу (ОН); застосовуються в медицині переважно як дез­інфекційні засоби або розчинники.

Аллергия (грец. alios - інший, ergon - дія) - алергія: підвищена чутливість організму до різних чужорідних речовин, пов’язана із зміною його реактивних можливостей.

Аспирация (лат. aspiratio - дихання) — аспірація: вдихання, потрапляння сторонніх предметів (рідини, сипучих, твер­дих) у дихальні шляхи через їх засмоктування з повітрям під час вдиху. А. супроводжується асфіксією, що часто закінчується смертю.

Асфиксия (грец. asphyxia, букв- відсутність пульса, задишка) - асфіксія:

патологічний стан, зумовлений гострою гіпоксією, що супроводжу­ється тяжким розладом діяльності: дихання, кровообігу та нервової си­стеми.

Аутолиз (грец. autolysis, букв - саморозклад) - автоліз: саморозклад клітин тканини та крові під впливом ензимів (ферментів), найчастіше кабепсинів.

А. посмертний - автоліз трупний (після смерті) - розпад тканин після загибелі організму, що відбувається без участі мікроорганізмів і зумов­лений активацією гідролітичних ферментів в умовах зсуву реакції се­редовища в кислий бік.

Бамиер-перелом - бамнер-перелом:

перелом кісток гомілки або стегна з утворенням характерного клино­подібного відламка, спричинений ударом бампера автомобіля, що ру­хається.

Барбитураты (італ. barbabietola - буряк + urea - сечовина) - барбі­турати:

похідні барбітурової кислоти (барбітал, фенолбарбітал, барбаміл, гек­сенал, етамінал-натрій та інші); залежно від хімічної будови, дози та спо­собу введення справляють седативну, снодійну, наркотичну або проти- судомну дію (пригнічують функції ЦНС).

Баротравма (от грец. baros - важкість, у складних словах відповідає поняттю «тиск» + травма) - баротравма:

ушкодження повІтрягіриймаючих органів (вухо, придаткові пазухи носа, легені) у результаті різкої зміни барометричного тиску. Б. від висо­кого тиску може виникнути при кесонних роботах у водолазів: коли у кро­ві людини розчинені гази вивільнюються і накопичуються у виді пухир­ців, у судинах розвивається газова емболія (кесонна хвороба). Б. від низького атмосферного тиску зумовлює гіпоксію (висотна, гірська хво­роба). Б. будь-якого походження може скінчитися смертю.

Беспомощность - безпорадність (чи безпорадний стан):

стан, за якого людина позбавлена можливості самостійно створювати для себе умови, що забезпечують її існування й захист життя і здоров’я від небезпечних зовнішніх факторів. Навмисне залишення без допомоги або ненадання медичної допомоги особам у стані Б. є злочинною дією. Стан Б. значно полегшує вчинення злочину. Б. має місце у тих випадках, коли людина внаслідок певних обставин не може ухилитися від небезпе­ки, що їй загрожує. Б. потерпілого означає, що останній без сторонньої допомоги, тобто самостійно, позбавлений можливості вжити заходів до самозахисту. Б. при зґвалтуванні полягає у здійсненні статевого акту з жінкою, яка не могла розуміти характер і значення вчинених з нею дій або, хоч і розуміла, що відбувається, не мала можливості дати опір гвал­тівнику. Причинами Б. можуть бути: дитячий вік, старість, фізичні недо­ліки, розлад психіки, хворобливий або непритомний стан, алкогольне й наркотичне сп’яніння.

Биоманекен (грец. bios - життя + фрапц. manneguin — лялька) - біо- манскеп:

труп людини, на якому проводять експеримент, наприклад, моделю­вання автотравми,

Бнопсня (biopsia; б'ю... + грец. opsis - бачення, зорове сприйняття) - біопсія:

1. вилучення за життя невеликого об’єму тканини для мікроскопічно­го дослідження з діагностичною метою;

2. мікроскопічне дослідження вирізаних за жиггя або вилучених іншим способом тканин та органів з діагностичною метою.

Болсзнь (лат. morbus) - хвороба:

існують різні визначення цього поняття; одне з можливих сформульо­вано так: X.— це жиггя, порушене у своєму перебігу ушкодженням струк­тури і функцій організму під впливом зовнішніх і внутрішніх факторів при реактивній мобілізації в якісно своєрідних формах його компенсаторно- пристосовних механізмів. X. характеризується повним або частковим зниженням пристосування до середовища та обмеженням свободи жит­тєдіяльності хворого.

Бюро (франц. bureau - письмовий стіл, канцелярія, контора) судебно- медицинской экспертизы - бюро судово-медичної експертизи:

державні спеціалізовані установи в системі МОЗ України, управлінь охорони здоров’я обласних державних адміністрацій, міністерства охо­рони здоров’я АР Крим. Основною діяльністю їх є проведення судово- медичних експертиз, які призначаються слідством для дослідження (із застосуванням спеціальних знань) матеріальних об’єктів, що містять ін­формацію про обставини справи. Бюро проводить суд.-мєд. експертизи: а) трупів у разі насильної смерті або при підозрі застосування насиль­ства; б) потерпілих, обвинувачених та інших осіб для визначення харак­теру й ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, з приводу статевих злочи­нів та вирішення інших питань, важливих для слідства; в) дослідження реч. доказів. Здійснює суд.-мед. експертизи за матеріалами крим. та цив. справ.

Суд.-мед. експерти, а також ін. фахівці суд. медицини беруть участь у суд. засіданнях, проведенні невідкладних та ін. слідчих дій. Одним з напрямів роботи Б, с.-м. е. є сприяння поліпшенню охорони здоров’я на­селення, зокрема проведения аналізу та узагальнення суд.-мед. матеріа­лів з метою здійснення органами охорони здоров’я нрофілакт. Заходів для запобігання травматизму, отруєнням, наркоманії, раптовій смерті, гострозаразним захворюванням тощо. Робота Б. с.-м. е. регламентується Законом «Про судову експертизу» (1994) і внесеними змінами до Закону від 09.09.2004 р. та наказом МОЗ України від 17.0] .1995 № 6.

Вещественное доказательство - речовий доказ: у судово-медичній експертизі об’єкти біологічного походження: кров, волосся, сперма, піт, слина, виділення з носа, матки та піхви, сеча, кал, меконій, сироподібне мастило, навколоплідна рідина, лохії, жіноче мо­локо й молозиво, а також кістки, різні тканини й органи.

Возраст-вік:

у судово-медичній практиці В. людини встановлюють: за відсутності документів (або неможливості їх одержати) у підозрюваного чи обвину­ваченого, якщо В, має значення для вирішення питання про його кримі­нальну відповідальність (ст. 76 КПК України); при навмисному прихову­ванні В.; при сумнівах у правдивості В., що вказаний у документах; при дослідженні (експертизі) трупа невідомої особи, розчленованих, скелето- ваних трупів та ін. Розрізняють В. справжній, за зовнішніми даними та кістковий. В. визначають заданими антропометричних вимірів, ступенем розвитку вторинних статевих ознак, терміном появи та зміни зубів і сту­пенем їх стертості, за наявністю та вираженістю зморшок, посивінням волосся, станом кісток (точки закостеніння, синостози, тобто появою спо­лучень кісток), кістковою тканиною тощо. Рентгенографія скелета (кисті, стопи або окремих ділянок тіла) обов’язкова. Ознаки, за якими визнача­ють В., поділяють на ознаки росту та розвитку і на ознаки старіння та змарн і иня/ви сн аженн я.

Волос(ы) (лат. рііі) - волосина, волосся:

ниткоподібні епітеліальні придатки шкіри {у ссавців). В. людини має кутикулу тонкого малюнка, клітини її щільно прилягають одна до одної. Кора волосся товста, тоді як мозкова речовина тонка, часто переривається, може навіть бути відсутньою. В. тварини має кутикулу крупного малюн­ка з вираженою загубленістю. Кора тонка, а мозкова речовина, що стано­вить основну масу волокна, безперервна, рівномірна, часто має певну структуру, що дозволяє відрізняти В. одних тварин від інших.

Волочение - волочіння;

один з етапів заподіяння транспортної травми (зокрема автомобільної, залізничної, гужової), характеризується певними ознаками: стиранням по­верхневого шару одягу, паралельними подряпинами на шкірі, суцільними саднами, розкресленими подряпинами, «зпилюванням» шкіри, м’язів, роз­тягненням шкіри та утворенням трикутної дрібної луски, формуванням численних паралельних один одному борозен і валків на кістці (траси).

Врачебная тайна - лікарська таємниця:

сукупність відомостей про хвороби, а також про інтимне та сімейне життя хворого, що стали відомі медичним і фармацевтичним працівни­кам під час виконання ними своїх професійних обов’язків і не підлягають розголошенню. Л. т. охороняється законом, відомості про хвороби повідом­ляються лише органам охорони здоров’я та судовим органам на їх вимогу. Незаконне розголошення Л. т. є караним (ст. 145 КК України).

Врачебное свидетельство о смерти - лікарське свідоцтво про смерть:

обліковий документ, що реєструє факт і причину смерті; заповнюєть­ся лікарем, який лікував хворого та встановив причину смерті на підставі лікарняного чи амбулаторного спостереження за хворим до його смерті або на підставі результатів розтину. Трупи осіб, які вмерли у лікувальних установах та померлих наглою смертю (коли причина смерті не встанов­лена лікарем лікувальної установи), а також осіб, які померли поза ліку­вальною установою насильною смсргю або при підозрі на насильницьку смерть, підлягають розтину.

Врачебные дела - лікарські сира ви:

кримінальні справи, порушені слідчими органами проти медичних працівників (найчастіше проти лікарів) за професійні правопорушення. У процесі розслідування Л. с. обов’язково провадиться судово-медична експертиза комісією під головуванням обласного або республіканського суд.-мед. експерта. До складу комісії входять один або два суд.-мед. екс­перти і спеціалісти відповідного фаху, які мають великий досвід науко­во-практичної робота. У ході експертизи комісія повинна вивчити оригі­нали медичних документів і зазначити у висновку, які офіційні інструкції та загальноприйняті правила порушені лікарем і в чому це порушення полягає.

Г азы выхлопные - гази вихлопні:

суміш газоподібних продуктів, що утворюються при згоранні палива у двигунах внутрішнього згорання. Г. в. автомобіля містять у середньому 78,6% азоту, 6,3% газу чадного (СО), 8,9% вуглекислого газу (С0₂), 3% водню, 2,3% кисню та ін. Отруєння Г. в., як правило, спостерігається у працівників гаражів, авторемонтних майстерень, у водіїв та регулюваль­ників руху транспорту.

Г смятом a (haematoma; грец. Иаіта — кров; пухліша кров ’яна, набряк кров'ятш) - гематома:

обмежене скупчення крові у тканинах з утворенням порожнин, що міс­тять рідку кров або кров, яка згорнулася. Може спостерігатися практично на всіх ділянках тіла.

Гомосексуализм (грег\. homos — рівний, однаковий + sexsualis — стате­вий) - гомосексуалізм; гомоеротюм, гемофілія, сексуальна інверсія;

протиприродний статевий потяг чоловіка чи жінки до осіб своєї статі (мужолозство, лесбійська любов, куннілінгус, трибадія тощо). В Україні караним є насильницьке задоволення статевої пристрасті неприродним спо­собом або примушення до вступу в такий статевий зв’язок (статгі 153, 154 КК України).

Давность повреждений - давність ушкоджень:

проміжок часу, що минув з моменту заподіяння ушкоджень до об­стеження або смерті потерпілого, встановлюється за змінами забарв­лення крововиливів, температури шкіри в ділянці ушкоджень, динаміці гоєння ран, саден, формування рубців, термінами зрощення переломів кісток та ін.

Давность смерти - давність смерті:

проміжок часу, що минув від моменту смерті людини до початку огляду або дослідження трупа.

Детоубийство — дітовбивство:

умисне вбивство матір’ю своєї дитини під час пологів або відразу після ■ пологів. Може бути активним або пасивним. Злочин, карається законом (ст. 117 КК України).

Дефект тканн - дефект тканини:

ділянка тканини, вибита кулею або газами при вогнепальних ушко­дженнях, достеменна ознака вогнепального вхідного отвору.

Диссимуляция (лат. dissimulatio - вкривання, замовчування, дис... + simulo -удавання) - дисимуляція:

приховування захворювання або його окремих симптомів з метою ввести в оману щодо свого дійсного фізичного або психічного стану. Д.- явище, протилежне симуляції.

Жизмеснособность - життєздатність:

здатність новонародженого продовжувати жити поза організмом ма­тері у звичайних умовах.

Зрелость плода - зрілість плода:

стан плода, що характеризується здатністю (готовністю) органів і сис­тем до забезпечення його позачеревного існування; встановлюється за комплексом зовнішніх ознак.

Зрелость половая женщиньї (лат. maturitas sexualis) - зрілість ста­тева жінки:

такий ступінь розвитку жіночого організму, за якого жінка здатна ви­конувати всі статеві функції без шкоди для здоров’я. 3. с. ж. характери­зується такими ознаками: загальним розвитком організму, здатністю до статевого акту, виношування плода, нормальних пологів і вигодовування немовляти. Це поняття включає також підготовленість і до виконання функції материнства. 3. с. ж. не пов’язана з досягненням певного віку.

Зрелость половая мужчиньі - зрілість статева чоловіка:

передбачає здатність до злягання та запліднення.

Иивалвдность (лат. invalidas - безсильний, слабкий) ~ Інвалідність (п епра нездатність):

стійка постійна або тривала, повна або часткова втрата працездатності. Наявність і ступінь І. визначаються лікарсько-соціальними експертними комісіями. І. професійна - така, що виникла внаслідок професійного за­хворювання, отруєння чи виробничої травми.

Интоксикация (intoxicatio, грец. toxicon - отрута) - інтоксикація (отруєння):

патологічний стан, викликаний отруєнням організму токсичними ре­човинами ендогенного та екзогенного походження, які утворилися в ньому самому або надійшли ззовні.

Истязание - катування, мордування:

систематичне спричинення легких тілесних ушкоджень чи інші дії, що викликають фізичне та психічне страждання;

спосіб нанесення тілесних ушкоджень, які пов’язані зі спричиненням особливого болю та психічних переживань.

Клиническая смерть (лат. mors clinicas) - клінічна смерть:

термінальний стан, що настає після припинення серцевої діяльності та дихання і триває до настання необоротних змін у вищих відділах централь­ної нервової системи.

Кок'аин (ісп. сосаіпа) - кокаїн:

алкалоїд рослинного походження з Південної Америки, наркотична галюциноген на речовина; в медицині використовується як аиесгезу валь­ний та знеболювальний засіб.

Копоть выстрела — кіптява пострілу:

один з додаткових факторів пострілу, що являє собою дрібні частки - залишки згоряння пороху чи капсулю (вугілля, міді, свинцю тощо).

Кровоподтек (грец. suffusio) - крововилив, синець:

скупчення вилитої у міжтканинні щілини крові, її згортання. К. є наслід­ком удару чи здавлення твердим предметом, що призводить до розриву кровоносних судин під шкірою чи слизовою оболонкою.

Летаргия (грец. lete - глибокий сон, забуття + argia -- бездіяльність; летаргічний сон) - летаргія:

патологічний, хворобливий стан людини, схожий на сон; характери­зується ослабленням усіх проявів життєдіяльності: нерухомістю, знач­ним уповільненням процесу обміну речовин, ослабленим диханням, пуль­сом, частковою або повною відсутністю реакції на зовнішні подразники (подразнення), розслабленням м’язів. Летаргічний сон триває від декіль­кох годин до декількох діб (3-4, зрідка довше, унікальні випадки: понад 20 р. (Україна), 34 р. (США), як правило, не являє небезпеки для життя і минає безслідно. J1. має схожість з удаваною смертю.

Лииорометрия (лат. lovor — синя пляма + грец. metron - міра) — ли- вором стрій:

дослідження трупних нлям за допомогою спеціального мікродинамо- метра (ливорометра). Дослідження проводять шляхом натискання на трупну пляму прозорою головкою приладу з певною силою, що дає мож­ливість спостерігати за змінами плям аж до їх зникнення. Крім визначен­ня сили тиску, встановлюють час поновлення кольору. Ці об’єктивні дані використовуються для діагностики давності смерті.

Маска экхимотическая — маска екхімотична:

видова ознака смерті від механічної асфіксії внаслідок стискання гру­дей або живота. Являє собою інтенсивний ціаноз шкіри обличчя, шиї та верхньої частини грудей з численними крапковими синюшно-багряішми крововиливами. Розвивається у момент стискання тіла в результаті різко­го підвищення артеріального тиску в судинах усього тіла, а також знач­ного збільшення венозного тиску в яремних венах, позбавлених клапанів, дрібні кінцеві гілки яких внаслідок зворотного току крові розриваються і дають численні крововиливи.

Медицинская деонтология (грец. c/eon, deontos - потрібне, необхідне + logos) - медична деонтологія:

сукупність етичних норм і принципів поведінки медичних працівни­ків під час виконання ними професійних обов’язків, спрямованих на мак­симальне підвищення корисності лікування.

Морг (франц. morgue) - морг:

спеціально обладнане приміщення стаціонарного лікувального закла­ду для зберігання, проведення розпізнання (упізнавання, пізнавання) та

розтину трупів людей. Є одним із відділів бюро судово-медичної експер­тизи, де відбувається дослідження трупа. У сучасних М. мають бути: пе- редсекційні та секційні кімнати, холодильні камери дня збереження тру­пів, обрядова кімната, лабораторія, лікарські кабінети, допоміжні примі­щення тощо.

Мумификация (араб, титіуа — мумія + лат. /асіо - робити; трупне висихання) - муміфікація:

повне висихання тканин трупа, що створює можливість його довготри­валого збереження, одне з пізніх трупних явищ. М. природна - настає під впливом певних факторів навколишнього середовища {сухе тепле повітря, пухкий, добре аерований ґрунт, гарна вентиляція, підвищена температу­ра довкілля). М, штучна - один з методів зберігання трупів (створення мумії) шляхом бальзамування, введення речовин, що запобігають розкла­данню трупа.

Мучения, муки - мучення, тортури, катування:

завдавання людині моральних або фізичних мук, страждань. У судо­вій медицині М. визначаються як навмисні дії, що спричиняють страж­дання людині, позбавляючи її необхідних умов для існування - їжі, води, тепла, світла, повітря або волі, чи насильне тримання жертви у шкідли­вих для здоров’я умовах тощо. М., як і знущання, не являють собою особ­ливого виду ушкоджень, вони не мають медичних ознак. Тому лікар не кваліфікує ушкодження як М., вирішення цього питання належить до компетенції слідчих чи судових органів.

Надрез - надріз:

деталь краю рани, нанесеної ріжучим знаряддям. Це лінійне поверх­неве ушкодження шкіри, яке поступово сходить нанівець. Н.-- безумов­ний доказ ріжучої дії гострого предмета.

Надрыв - надрив:

часткове порушення неперервності (непрерывности) м’яких тканим, сухожилків, м’язів, фасцій, зв’язок, капсули суглоба при закритих ушко­дженнях.

Наезд - наїзд:

вид транспортної травми; комплекс механічних впливів на тіло люди­ни та ушкоджень, які утворилися внаслідок удару зовнішніми частинами транспортного засобу, який рухається. Початок Н,- удар людини транс­портним засобом. Далі може трапитися падіння людини на транспортний засіб, відкидання її та падіння на ґрунт, ковзання тіла по покритгю доро­ги. Іноді після невеликого удару має місце тиск. Тому виділяють Н., за якого переважною дією є удар, та Н., за якого переважною дією є тиск (А. і. Муханов). Специфічна ознака Н,- відбиток частини транспортного засобу (облицювання/обличкування радіатора, фари, гака (крюка) тощо). Н. притаманні бампер-ушкоджепня, локальні ушкодження голови, тулуба, кінцівок, струс тіла, однобічність/односторонність ураження.

Наложения на орудиях травмы - нашарування (накладання) па знаряддях травми:

матеріальні об’єкти, які залишаються на знаряддях травми — кров, во­лосся, клітинні елементи тканин тіла, текстильні волокна (з пошкоджених тканин одягу). Комплексне дослідження їх широко застосовується в судо­вій медицині і дає можливість визначити конкретний екземпляр знаряддя.

Направление выстрела - напрямок пострілу:

лінія прямування снаряду (кулі, дробу), якщо політ його не змінюється (не відхиляється, напр., внаслідок рикошету). Н. п, визначають на підставі вияву точної локалізації вхідного та вихідного вогнепальних отворів, на­правлення ранового каналу, даних огляду місця події та обставин справи.

Нетрезвое состояние - нетверезий стан:

стан людини, яка вживає алкогольні напої. Клінічними виявами Н. с. є незначне порушення координаційних рухів, зміна кольору шкіри, зокрема обличчя, зниження критичності в оцінці оточення та власної поведінки, відчуття підвищеної комфортності. Н. с. є обтяжуючою обставиною при вчиненні певних адміністративних правопорушень та злочинів. Поява на роботі в Н. с. є порушенням трудової дисципліни, за яке може бути накла­дено дисциплінарне стягнення - догана або звільнення з роботи (ст. 40 КЗпІІ України). У випадку настання тимчасової непрацездатності або ка­ліцтва, в т. ч. трудового, і складення акта про нещасний випадок на вироб­ництві (форма Н-1) або акта про нещасний випадок невиробничого харак­теру обов’язково вказується, чи перебував посграждалий у Н. с. Допомога з тимчасової непрацездатності не надається, якщо вона у зв’язку з хво­робою або травмою сталася тоді, коли відповідна особа перебувала у Н. с.

Нетрудоспособность - непрацездатність:

неможливість виконувати роботу через захворювання, травми та з ін­ших причин. Розрізняють загальну, професійну, спеціальну, а також тим­часову та постійну Н. (див.: Працездатність).

Новорожденный - новонароджена:

дитина, яка має хоча б одну з ознак, притаманних плоду (пуповину, первородну змазку, пологову пухлину, меконій - первородний кал).

Обсзображение - знівечення (спотворення):

наслідок ушкодження, що призвело до спотворення зовнішності (ка­ліцтва). 3. невиправне (незгладиме) це таке, що не може бути усунуто без хірургічного втручання. 3. обличчя виправне може бути нівельовано без хірургічного втручання, тобто лише консервативними методами лікування (масаж, фізіотерапія тощо).

Оптограмма (грец. optos - видимий + грец. gramma - письмовий знак) -- оптограма:

зображення об’єкта, що світиться, па сітківці ока (при офтальмоско­пії) протягом якогось часу після дії цього об’єкта на адаптоване до тем­ряви ока; виникає внаслідок зміни зорового пігменту під дією світла.

Освидетельствование - обстеження:

експертна дія. що полягає в огляді живої особи (потерпілого, обвину­ваченого тощо) для виявлення на тілі ознак злочину чи особливостей (особливих прикмет). Обстеження суд.-мед. передбачено ст. 76 КІКК України і виконується за письмовим запитом слідчого, прокурора, судді та ін. Результати судово-медичного обстеження оформляються «Актом су д ов о - м ед и ч н 01'О о бстеже НІ-ІЯ ».

Осмотр - огляд:

процесуальна дія, що регламентується процесуальним законодавст­вом (статті 190-192, 313-315 КПК України; статті 55, 188 ЦПК України); полягає в огляді І дослідженні об’єктів (місцевості, приміщень, предметів тощо) з метою виявлення доказів, з’ясування обставин злочину, а також Інших обставин, що мають значення для справи. Для участі в огляді можуть бути запрошені спеціалісти, не заінтересовані в результаті спра­ви. В огляді трупа обов’язково бере участь судово-медичний експерт або лікар.

Осмотр трупа на месте происшествия - огляд трупа на місці події:

регламентується ст. 182КГ1К України, здійснюється слідчим разом із судово-медичним експергом або іншим лікарем; як правило, є складовою огляду місця події.

Отцовство — батьківство:

факт походження дитини від певного батька. Б, спірне - оспорювання чоловіком факту народження дитини від нього, тобто свого батьківства. У справі про спірне батьківство досліджується кров матері, дитини та гаданого батька. Експертиза ґрунтується на спадковому поєднанні групи, типу й Інших факторів крові у батьків та їхніх дітей.

Планктон - планктон:

суспензовані у воді мінеральні частки, рослинні й тваринні мікроор­ганізми, що населяють товщу води і пасивно переносяться течією.

Побои - побої:

численні удари, котрі не становлять якогось особливого виду ушко­дження; можуть супроводжуватись утворенням синців, саден або взагалі не залишити видимих ушкоджень. П., як правило, відносять до легких тілесних ушкоджень. Основною ознакою П. є фізичний біль, що призво­дить до погіршення функціонування органів і тканин людини, послаблен­ня їх діяльності, пригнічення психічного стану потерпілого, моральних переживань.

Повреждение, травма - ушкодження, травма:

порушення структури та функцій організму, що виникло під впливом дії одного чи декількох зовнішніх травмуючих факторів. Ушкодження мо­жуть бути фізичні (механічні, заподіяні тупими та гострими предметами, вогнепальні, всі види механічного задушення, від дії високої та низької

температур, від дії електричного струму, від перепаду тиску та дії іонізую­чого проміння); хімічні (опіки їдкими речовинами та отруєння); біологічні (бактеріальне, вірусне, токсичне тощо); психоемоційні впливи; дії газо­подібних і лікарських речовин. Виділяють У. анатомічні (порушують ціліс­ність тканин): садна, рани, переломи кісток, розриви внутрішніх органів та функціональні: біль, струс головного мозку, шок, стрес.

У. можуть бути смертельними і несмертельними. Останні відповідно до КК України поділяють за ступенем тяжкості на три групи: 1) тяжкі;

2. середньої тяжкості та 3) легкі, що спричинили короткочасний розлад здоров’я або незначну втрату працездатності чи без цих наслідків. У. мо­жуть бути прижиттєві та посмертні.

Половое сношение (лат. coitus - мати зносини) ~ статеві зносини, злягання, коїтус, статевий акт:

природні статеві зносини - це фізіологічний статевий акт між особа­ми різної статі, задоволення чи спроба задоволення статевого потягу з метого одержання оргазму і продовження роду шляхом введення дітород­ного (статевого) органа чоловіка в статеві органи жінки (піхву або присі- нок її). Інші дії, спрямовані на задоволення статевої пристрасті (педерас­тія, софізм тощо), гге є статевими зносинами.

Половые состояния спорные - статеві стани спірні:

загальна назва питань, що пов’язані зі статевою функцією та вирішу­ються судово-медичною експертизою (статева належність, здатність до злягання, зачаття, наявність вагітності або її припинення, дівоча не­займаність тощо). '

Посмертная поза тела - посмертна поза тіла:

взаємне розміщення частин тіла, котре настає вже після смерті, напри­клад поза «боксера», котра є наслідком ущільнення м’язів під дією високої температури. Іноді поза надається трупу навмисно (поза, характерна для згвалтування; імітація повішення після удавлення руками тощо).

Посмертные роды (лат. partus post mortem) - посмертні роди:

видавлювання плоду через родові шляхи з матки трупа вагітної жінки газами, що утворились у черевній порожнині при г нитті трупа.

Прижизненные повреждения (лат. laesio intravitales) - прижиттєві ушкодження:

ушкодження тканин, спричинені до настання смерті; досліджуються при судово-медичних, експертизах трупів; мають деякі макроскопічні ознаки, такі, як товстий крововилив у товщі тканин і багато крові, що вилилась у порожнини, чи при зовнішніх кровотечах, згортання (зсідан­ня) крові на місці і тому міцний зв’язок з місцевими елементами тканин; мікроскопічно - просування еритроцитів по лімфатичних судинах аж до лімфатичних залоз; ознаки запалення у вигляді значного накопичення лейкоцитів і т. ін.

Развращение нссовершемнолєтних - розбещення неповнолітніх:

розпусні дії сексуального характеру, спрямовані на задоволення ста­тевої пристрасті самого суб’єкта злочину чи мають за мету збудження або задоволення статевого інстинкту особи, що не досягла повноліття (16 років). Можуть мати за мету втягування у сексуальні відносини, прости­туцію тощо. Розпусні дії бувають: фізичні (сексуального характеру) та інтелектуальні (цинічні сексуальні розмови, показ порнографії, оголення тіла, непристойні пози та статеві акти в присутності неповнолітніх). Р. дії проявляються в доторканні до статевих органів об’єкта злочину чи інших частин тіла (рот, стегна) руками, тертя або доторкання до статевих орга- нів дівчини статевим членом чи тертя ним між стегнами потерпілої. Факт розбещення може бути встановлено шляхом судово-медичного обсте­ження лише в тих випадках, коли наслідком його є зміни з боку зовніш­ніх статевих органів та дівочої перетинки неповнолітньої у виді кровови­ливів у слизову оболонку, надривів, розривів, тріщин її чи дівочої пере­тинки, наявність сперми в присінку піхви тощо. Такі протиправні дії карані (ст. 156 КК України). Проведення судово-медичної експертизи у таких випадках обов’язкове.

Рана - рана:

ушкодження тканин тіла і внугрішніх органів людини будь-яким чином. Р. може бути на поверхні тіла або входити в його порожнини, заподіяна тупими предметами (забита), гострими (різана, колота, колото-різана, рублена, пиляна), вогнепальна - внаслідок дії кулі, дробу, осколків тощо,

Растлсние - розтління:

позбавлення незайманості, статевий зв’язок з дівчиною, що не досягла статевої зрілості.

Расчленение-розчленування, розтин:

розділення чого-небудь суцільного, єдиного иа окремі частини. Р. трупа: розділення трупа з метою приховування злочину. Р. тіла - одна з ознак залізничної травми, за якої спостерігається відокремлення частин тіла від тулуба.

Рсашшацня (лат, ге + апіто - вдихаю життя) - реанімація:

штучне відновлення деяких важливих функцій організму, який пере­буває в стані клінічної смерті,

Реетаврация трупа (лат. restauratio - відновлюваная) - реставрація трупа:

надання обличчю трупа колишнього, прижиттєвого, вигляду з метою його упізнавання (розпізнавання), фотографування.

Рубец - рубець:

слід на шкірі від рани, що загоїлася, у виді складки тощо. Р. може слу­гувати особливою прикметою.

Самоубийство (лат. зиісіМит) - самогубство:

навмисне, тобто свідоме позбавлення себе життя. Воно може бути здійснене самою особою безпосередньо (напр.: повішення, постріл, отру­єння і т. ін.) або опосередковано (голод). Можливе С. й за допомогою сторонніх (хеппуку-харакірі). С. це завжди вчинок; який характеризує реалізацію позиції; поглядів, установок осудної конкретної особистості, що усвідомлювала, шо чинить. С— важлива соціальна проблема. При розслідуванні справ про С. обов’язково проводиться судово-медична, а часом і судово-психіатрична експертиза. Судова медицина накопичила значний фактичний матеріал, що дає змогу робити узагальнення, які ха­рактеризують окремі способи та обставини заподіяння С. Напр. локаліза­ція, кількість, характер ушкодження при С. вогнепальною та холодною зброєю; незвичність матеріалу петлі (зашморгу), особливості зв’язування вузлів при повішенні; складність пристроїв, вигадливість обстановки та пози покійного тощо. Але ці дані є лише орієнтовними, бо всі ознаки, які мають місце при С., можуть бути й при вбивстві. Важливим в суд.-мед. відношенні є встановлення прижиттевості та послідовності нанесення травм.

Кримінальне законодавство України (ст. 120 КК України) передбачає відповідальність за доведення особи до самогубства або до замаху на самогубство, що є наслідком жорстокого з нею поводження, шантажу, примусу до протиправних дій або систематичного приниження її люд­ської гідності.

Самоповреждсние (лат. аиІоти(іІаНо) - самоушкодження, самокалі­чення:

навмисне заподіяння шкоди своєму здоров’ю через нанесення ушко­джень різними засобами та способами, самостійно або за допомогою ін­ших осіб. С. найчастіше спричиняється гострими або тупими предметами, рідко - вогнепальною зброєю та хімічними засобами. Загальними озна­ками С. є: 1) локалізація їх на доступних частинах тіла (тобто там, де зручно дістати власною рукою; С. на спині надто рідко); 2) порівняна безпечність ушкоджень (частіше, це численні подряпини, поверхневі ра­ни); 3) наявність однакових ушкоджень (у колективі, у гуртожитку, у військовій частині); 4) суперечність і незадовільність пояснень щодо по­ходження та механізму ушкоджень.

Сепсис (грец. зерхіз - гниття) - сепсис:

патологічний стан, зумовлений безперервним або періодичним над­ходженням у кров мікроорганізмів з вогнища гнійного запалення. С. має значення в генезисі смерті при ушкодженнях, кримінальному аборті, опі­ках і т. ін.

Сеть гиилостиая (лат. геіериігісіит) - сітка гнильна:

одна з об’єктивних ознак гниття трупа. Цс гілчасті брунатні, іноді зе­ленуваті, смуги на поверхні (підшкірній) вен. Являють собою загнивання і гемоліз крові у судинах та угеорення в них під впливом виділеного сірко­

водню сульфгемоглобіну та сірчастого заліза. У звичайних умовах з’явля­ється на трупі на 3-5-й день після смерті, іноді раніше.

Симуляция (лат. simulatio — видимість) - симуляція (при килу ван­ни, удавання):

свідоме удаване вираження почуттів або певного фізичного стану (напр., захворювання з метою ввести в оману).

С. буває навмисна (справжня) і ненавмисна (патологічна). Навмисна С. передбачає корисливі мотиви (отримання пільг, ухилення від військо­вої служби тощо). Патологічна С,- зумовлена хворобливим станом лю­дини і за своєю Суттю є одним із симптомів хвороби, на яку страждає особа. Вона підлягає лікуванню, а не кримінальному переслідуванню.

Скольжение - ковзання (сковзання):

рух по будь-якій поверхні, частіше гладкій, слизькій, без відриву від неї; один з видів травматичного впливу. У судовій медицині К. спостері­гається при русі тіла, яке штовхають тупим предметом. Найчастіше К. має місце у випадку пересування тіла людини по всій поверхні дороги в різних стадіях будь-якої транспортної травми. Внаслідок цього на одязі, взутті, тілі утворюються типові сліди К., тобто численні, паралельно розташо­вані подряпини, садна (іноді рани), борозни - великі, смугастої, дугопо­дібної форми та ін. Сліди К. допомагають визначити механізм травми людини.

Смерть (грец. mors) — смерть:

припинення життєдіяльності організму (біологічного обміну речовин) і загибель його. Смерть може бути клінічною та біологічною. С. біологічну поділяють на природну (фізіологічну), яка є результатом старіння, та пе­редчасну (патологічну) від хворобливих вражень або ушкоджень. Непри­родна С. може бути ненасильною (раптовою, наглою) і насильною (трав­матичною). Ознаки С.: а) ймовірні - відсутність дихання, рефлексів, серце­биття; б) абсолютні - трупні плями, заклякання, охолодження, гниття та трупне висихання.

Сотрясенис (коммоция) (лат. commotio) - струс (комоція):

закрите механічне ушкодження тканин і органів, характеризується порушенням їх функцій без наявних морфологічних змін; найчастіше буває С. головного, спинного мозку та грудної клітки.

Страіігулация (лат. strangulatio - защемлення, задушення) - стран­гуляція:

механічна асфіксія, викликана стисненням шиї; защемлення органа з перетисканням судин, які його живлять за допомогою зашморгу (петлі) чи руками. Розрізняють три види странгуляційної асфіксії: повішення, задушення зашморгом та задушення руками. В перших двох видах голов­ною ознакою С. є странгуляційна борозна — негативний відбиток мате­ріалу петлі (зашморгу) на шкірі.

Таиатология (грєи. thcmatos - смерть ■+- logos - вчення) - танатологія: вчення про смерть, тобто наука, що вивчає процес умирання, смерть, її причини і прояви. Т. поділяється на загальну і спеціальну. Загальна Т. вивчає загальні закономірності процесу вмирання, трупні плями та їх залежність від стану зовнішнього середовища, особливості дослідження трупа для визначення причин смерті тощо. Спеціальна Т, розглядає особ­ливості танатогенезу внаслідок різних захворювань, ушкоджень, отруєнь та інших причин смерті. Судова Т, - розділ Т., що є компетенцією судо­вих лікарів, вивчає всі види насильної та раптової (наглої) смерті.

Токсикоз травматический - токсикоз травматичний: синдром тривалого стискання, позиційний некроз, або краш-синдром (від англ, crush - роздавлювання), своєрідні зміни м’язів з некрозом. Ви­никає внаслідок прйдавлення важкими предметами, тривалого стискання м’язів при перебуванні в одному й тому самому положенні при обвалах тощо. Стискання м’язів призводить до змін у нирках з явищами ниркової недостатності, уремії, зумовленими розвитком міоглобіну рійного нефро­зу, що спричиняє смерть постраждалого. У патогенезі Т. т. мають зна­чення нейрорефлекторний, нейрогуморальний, токсемічний фактори та плазмовтрата. Морфологічно Т. т. дістає вияв у блідості шкіри та м’язів, ділянок тіла, що піддавалися стисканню, різкій набряклості тканин у ме­жах стискання, коагуляційному некрозі з розпадом м’язових волокон, збільшенні нирок, набуханні їх кіркового шару, темно-червоному забарв­ленні пірамід, некрозі епітелію звивистих каналів, заповненні клітин цього епітелію темним пігментом.

Токсикологи« (грец. toxikon-яд + logos - вчення) - токсикологія: наука, що вивчає фізичні й хімічні властивості отрут та їх дію на ор­ганізм. Т. судова: галузь судової медицини, що вивчає отруєння з метою вбивства або самогубства чи внаслідок випадкового потрапляння отрути в організм людини.

Тол ковили е результатом судебно-лабораторньїх исследований - тлумачення результатів судово-лабораторних досліджено»:

висновок, пояснення суд.-мед. експерта, що ґрунтується на результа­тах лабораторних досліджень. Результати судово-лабораторних досліджень органів і тканин (позитивні або негативні) мають бути ретельно проана­лізовані лікарем, оскільки позитивний результат не доводить факту отру­єння, а негативний не виключає його. При позитивному результаті треба відкинути такі фактори: потрапляння отрути в труп після смерті, потрап­ляння отрути в організм як ліків, потрапляння отрути в організм з навко­лишнього середовища, потрапляння отрути з їжею, внаслідок помилки в проведенні судово-лабораторних досліджень. Негативні результати ана­лізу можуть зумовлюватися: виділенням отрути з організму, розкладан­ням отрути в організмі за життя або в трупі після смерті людини, надзви­чайно малою кількістю отрути, що потрапила в організм, неможливістю виявлення отрути хімічним шляхом, помилками при судово-лаборатор­

них дослідженнях. Висновок про наявність або відсутність отруєння при­пустимий лише після зіставлення та аналізу всіх наявних матеріалів.

Травма (греі\. trauma—поранення* рана, тілесне ушкодження) - травма: ушкодження організму, спричинене зовнішньою дією (фізичною, хі­мічною, біологічною тощо). Термін «травма» вживається як синонім «ушкодження». У поняття «травма» вкладається переважно етіологічний, а не морфологічний зміст. Термін «травма» є загальним і позначає як дію травмуючого агента, так і спричинене ним ушкодження.

Травматизм - травматизм:

поширеність травм серед населення та його окремих груп; статистич­ний показник, що відображає поширеність травм; розраховують як кіль­кість травм за рік, що припадає на 1000 населення або відповідних груп населення. Види Т.: загальний, виробничий, автодорожний, побутовий, дитячий, сільськогосподарський, спортивний.

Травматология судебная - травматологія судова: розділ судової медицини, що вивчає особливості механічних ушко­джень, пов’язаних з властивостями ушкоджуючих предметів, прижиттє- вістю, послідовністю та давністю ушкоджуючої дії, розробляє методи суд.-мед. експертизи механічних ушкоджень, у т. ч. методи визначення шкоди, заподіяної здоров’ю постраждалого, та ідентифікації травмуючих предметів.

Травмы механизм - травми механізм:

сукупність і певна послідовність дії предмета (напр, транспортного засобу) на тіло людини та виникаючих у тілі явищ, що призводять до ушкодження.

Трансплантация (лат. transplantatio - пересадка) - трансплантація: заміщення тканин або органів, відсутніх чи пошкоджених патологіч­ним процесом, або власними тканинами чи органами, або такими, що взяті від донора.

Трасология (фрапц. trace - слід + грец. logos - вчення) - трасологія: наука про сліди злочину; розділ криміналістики, який вивчає сліди і відбитки, залишені на місці злочину.

Трудоспособность - працездатність:

здатність людини працювати, бути активним учасником трудових процесів.

ГГ.— загальна здатність людини виконувати некваліфіковану роботу в звичайних умовах праці;

ГІ, професійна — здатність до праці за певної професії;

П. спеціальна - здатність виконувати ту чи іншу спеціальну роботу за різними професіями. Втрата ГІ.: постійна чи тимчасова в результаті ушкоджень чи хвороби.

Туалет трупа - туалет трупа:

впорядкування належним чином обличчя, волосся та одягу трупа, які надають йому прижиттєвого вигляду, з метою впізнавання, фотографу­вання тощо. Т. т. може бути простим і складним. Простий полягає в очищенні шкіри обличчя, волосся від забруднення, розчісуванні волосся. Повіки очей відкривають І під них вводять м’які валики. В очну щілину крапають гліцерин для надання блиску, на труп надягають одяг. Склад­ний Т. т. полягає у накладанні гриму, припудрюванні обличчя, пофарбу­ванні губ еозином або суриком. Грим не повинен приховувати зморшки, рубці, особисті прикмети та ін.

Увечье (лат. тиіііаііо) - каліцтво:

стійке чи короткочасне ушкодження здоров’я внаслідок нещасного випадку або протиправних дій, що призводить до втрати працездатності.

Уродство (лат. топзтюъ'йаз, ІегаНчтш) - потворність, каліцтво:

вада розвитку, що спотворює зовнішність і часто несумісна з життям.

Ушиб -- забій, удар, поштовх:

ушкодження, спричинене тупим предметом.

Ушибленная рана - забита рана:

рана, заподіяна тупим предметом; характерною ознакою є рвані, не­рівні, здерті, розбиті, синякові і трошки відшаровані від навколишніх тканин краї з тканинними перемичками між ними.

Факторы выстрела дополнительные - фактори пострілу додаткові:

все те, що вилітає з каналу цівки вогнепальної зброї в момент пострілу, крім снаряда (кулі, дробу). Це: передкульовий стовп стисненого повітря, порохові гази, полум’я, кіпоть, зерна пороху, що не згоріли, частки мета­лу, краплини мастила рушниці, якщо зброя була змащена.

Фигуры молнии - фігури блискавки:

сліди дії блискавки иа тілі людини.

Фульгуриты - фульгурити:

«громові стріли», невеликі, своєрідної форми гіллясті трубки, що утво­рилися від сплавлення піщинок у момент удару блискавки у пісок. Ф. мо- жугь бути знайдені на місці ураження людини блискавкою.

Черепно-мозговая травма (отдаленные последствия) - черепно- мозкова травма (віддалені наслідки):

одна із стадій розвитку (динаміки) посттравматичних нервово- психічних порушень, які виникають у віддалені (пізніші) періоди в осіб, які мали закриту Ч.-м. т,

Членовредительство - сямоушкоджешш, самокалічення, самоні- вечення:

калічення членів, заподіяне собі з метою одержання вигоди, привілеїв тощо.

Шабер (hlm. schaben -- шкребти) — шабер:

ріжучий інструмент у виді загостреного з одного кінця тригранного чи плескатого стрижня, який слугує для того, щоб зробити рівною мета­леву поверхню тощо.

Шок (франц. choc -удар) — шок:

загальний тяжкий розлад функцій організму, який характеризується різким порушенням регуляції гемодинаміки, дихання, обміну речовин. Причини, що призводять до розвитку Ш., різноманітні. Морфологічні прояви його скупі й мало діагностично інформативні,

Шгаиц-марка - штанц-марка, штамп-відбиток:

відбиток дульного зрізу вогнепальної зброї при пострілі впритул.

Эвтаназия (эутаназия) (euthanasia; грец. eit - добре + thanatos - смерть) - евтаиазія:

прискорення смерті безнадійного хворого. Е, може бути активною та пасивною.

Эксгибиционизм (лат. exhibitus - показувати, відкривати) - ексгібі­ціонізм:

статеве збочення, яке полягає в отриманні статевого задоволення від оголення своїх статевих органів. Такі дії роблять, як правило, психічно хворі у присутності осіб протилежної статі.

Эксгумация (лат. ех - із + humus — земля) — ексгумація: вилучення із землі похованого трупа для судово-медичного дослідження.

Эксперт (лат. expertus - досвідчений) - експерт: фахівець з тієї або іншої спеціальної галузі знань у науці, техніці, мис­тецтві або ремеслі. Е. судово-медичний: особа, яка має вищу медичну освіту, спеціальну підготовку в галузі судової медицини й займає штатну посаду судово-медичного експерта. Е.-лікар: лікар, який не є штатним працівником судово-медичної установи (бюро), а запрошений судово- слідчими органами для виконання функції Е. тимчасово чи разово; на час виконання експертних обов’язків на нього поширюються права й відпові­дальність Е.

Экспертиза - експертиза:

спеціальне дослідження тих чи інших обставин кримінальної або цивіль­ної чи трудової справи, що його проводять експерти. Види E.: криміна­лістична, судово-біологічна, судово-медична, судово-психіатрична, судово- токсикологічна тощо; первинна, додаткова, повторна, комісійна, комплексна.

Электрогравма - слектротравма:

короткочасна дія технічної чи атмосферної (блискавка) електрики, яка спричинила розлад здоров’я чи смерть людини.

Элиминация (лат. eliminatio - винесення за поріг) - елімінація: виключення, усунення, виривання, виділення чого-небудь. Напр., після того, як рівень алкоголю у крові людини досягає найвищого рівня (через

розпивання алкогольних напоїв), починається період Е., який супрово­джується зниженням рівня алкоголю в крові за рахунок його окиснення та виділення з організму.

Эмболия (гр. embolon - клин) - емболія:

патологічний процес, за якого спостерігається циркуляція у крові чи лімфі яких-небудь сторонніх часток, що спричиняє порушення току крові або закупорку судин різного калібру. Ці частки називаються емболами.

Ювенильный (лат. juvenilis - юнацький) - ювенільний:

те, що стосується дитячого, юнацького віку; той, хто не досяг статевої зрілості.

Яд - отрута:

речовина, яка після введення в організм ззовні у певних малих дозах завдає шкоди хімічним шляхом. Отрути поділяються на: отрути місцевої дії, корозійні, опікаючі (їдкі кислоти й луги, фенол та його деривати); деструктивні, які спричинюють різні дистрофічні зміни у тканинах орга­нів (солі важких металів, фосфор, грибна отрута тощо); кров’яні (окис вуглецю, нітробензол, анілін та ін.); нервово-функціональні (сірководень, алкоголь, хлороформ, ефір, синильна кислота, опій, барбітурати, морфін та ін.).

Ятрогения (грец. iatros - лікар + genesis - походження) - ятрогенія:

захворювання, які породжуються неправильним, необережним, необ­думаним висловлюванням лікаря, а інколи неуважною, безтактного пове­дінкою лікаря щодо хворого.

список літератури

Загрядская А. П. Определение орудия травмы при судебно-медицинском иссле­довании колото-резаного ранения,- М.: Медицина, 1968,- 152 с.

Зорькин А. И. и др. Судебно-медицинская экспертиза внутрисуставных переломов крупных суставов,- Барнаул: АГМИ, 1990.-21 с.

Зорькин А. И. и др. Судебно-медицинская экспертиза переломов диафизов длинных трубчатых костей верхних конечностей у детей при травме твердыми тупыми предме­тами,- Барнаул: АГМИ, 1990,- 29 с,

Зорькин И. А. и др. Судебно-медицинская экспертиза переломов диафизов длинных трубчатых костей,- Барнаул: АГМИ, 1990.- 16 с.

Зорькин И. А. и др. Судебно-медицинская экспертиза переломов позвоночника при травме твердыми предметами,- Барнаул: АГМИ, 1986,- 22 с.

Качитеевский П. Ф. Макроскопическая дифференциальная диагностика патологи­ческих процессов,-М.: Медицина, 1978-400 с.

Карякин В. Я. Судебно-медицинское исследование повреждений колюще-режущи- ми орудиями,- М.: Медицина, 1965,- 128 с.

Клюев А. В., Артемов В. Я Руководство по медицинскому расследованию авиацион­ных происшествий,-М.: Воздушный транспорт, 1986.- 103 с.

Кодин В. А. Судебно-медицинская характеристика переломов подъязычной кости и щитовидного хряща при некоторых видах внешнего насилия. - Владимир, 1974,- 106 с.

Комаров В. Д., Шиманко И. И. Позиционная компрессия тканей.- М.: Медицина, 1984.- 176 с.

Кононенко В. И., Кропткин Ю. А. Огнестрельная и взрывная травма- Харьков: 1991,- 52 с.

Кононенко В. И., Тагаев H. Н. Дифференциальная диагностика мотоциклетной травмы,-Харьков, 1985,- 38 с.

Коржанський М. Й. Кваліфікація злочинів: Навчальний посібник,- Вид. 3-тє, до- повії. та переробл - К.: Атіка, 2007- 592 с.

Коржанський М. Й. Науковий коментар Кримінального кодексу України.- К.: Атіка, Академія, Ельга-Н - 656 є.

Коршаков И. К. Автомобиль и пешеход. Анализ механизма наезда,- М.: Транспорт, 1989,- 142 с.

Криміналістика. Підручник / За ред. П. Д. Біденчука-К.: Атіка, 2001- 544 с.

Кримінальне право в запитаннях і відповідях. Загальна частина / За заг. ред. В. А. Клименка-К.: Атіка, 2003 - 288 с.

Крюков В. Н. Механизм переломов костей - М.: Медицина, 1971- 108 с.

Крюков В. Н. Механика и морфология переломов - М.: Медицина, 1986 - 160 с.

Крюков В. Н. Судебная медицина - М.: Медицина, 1990.-448 с.

Кустанович С. Д. Судебная баллистика,- М.: Г'осюриздат, 1966.-408 с.

Кустанович С. Д. Исследование повреждений одежды в судебно-медицинской прак­тике-М.: Медицина, 1965.-218 с.

Кустанович С. Д. Судебно-медицинская трасология - М.: Медицина, 1975 - 168 с.

Лисицын А. Ф. Судебно-медицинская экспертиза при повреждениях из охотничьего гладкоствольного оружия,-М.: Медицина, 1968,-236 с.

Лісовий К. А., Лісовий А. С. Ваш почерк - ваша візитна картка,- К.: Атіка, 2005,- 84 с.

Лужников К А., Костомаров Л. Г. Острые отравления,- М.: Медицина, 1989,- 432 с.

Мазуренко М. Д. Судебно-медицинская экспертиза в случаях промышленного и сельскохозяйственного травматизма,- Л.: ЛенГИДУВ, 1971,- 26 с.

Мазуренко М. Д. Судебно-медицинская экспертиза лиц, погибших в результате не­счастных случаев на производстве. Метод, рском.- Л.: ЛенГИДУВ, 1978.-- 26 с.

Марчук А. /. Судова медицина. Курс лекцій,- К.: Генеза, 1997 - 144 с.

Матышев А. А. Распознавание основных видов автомобильной травмы,- Л.: Меди­цина, 1969,- 128 с.

Михайличенко Б. В. Судова стоматологія,- К.: «МП Леся», 2004,- 352 с.

Молин Ю. А. Судебно-медицинская экспертиза повешения. СПб.: Мир и семья.- 1995,-368 с.

Молчанов В. И. и др. Огнестрельные повреждения и их судебно-медицинская экспертиза,- Л.: Медицина, 1990 - 272 с.

Муханов А. И. Атлас-руководство по судебной медицине.- К.: Вища школа, 1988.- 232 с.

Муханов А. И. Судебно-медицинская диагностика повреждений тупыми предмета­ми.-- Тернополь, 1974.- 506 с.

Наказ МОЗ України «Про розвиток та вдосконалення судово-медичної служби України» від 17 січня 1995 р. № 6.

Науково-практичний коментар Кримінального кодексу України / За ред. М. 1. Мель­ника, М. І. Хавротока.- K.: Атіка, 2003- 1056 с.

Науково-практичний коментар Кримінально-процесуального кодексу України.- K.: Юрінком, 1997.-624 с.

Науменко В. Г., Грехов В. В. Церебральные кровоизлияния при травме.- М.: Меди­цина, 1975.- 198 с.

Науменко В. Г.. Панов Е. И. Базальные субарахноидапьные кровоизлияния.- М.: Медицина, 1990.- 128 с.

Панов М. Шепітько В. К)., Коновалова В. О. та ін. Настільна книга слідчого,- К.: Видавничий Дім «1н Юре», 2003,- 720 с.

Полііцук М. С., Верхоглядова Т. П., Лісовий А. С.. Шевчук В. А. Клініка та судово- медична експертиза черепно-мозкових ушкоджень,- K., 1996.— 118 с.

Полииіук Н. Е„ Старча В. И. Огнестрельные ранения головы,-K.: «ToH», 1996,- 122 с.

Попов В. Л. Судебная медицина. Учебник - СПб.: Изд-во ВМА, 1993.-444 с.

Попов В. Л., Дыскин Е. А. Раневая баллистика.- СПб.: Изд-во ВМА, 1994.- 163 с.

Попов В. Л. Теоретические основы судебной медицины,- СПб.: 2000,- 172 с.

Разумов Э. А., Молибога И. П. Осмотр места происшествия - К.: РИО МВД Украины, 1994,- 672 с.

Самищеико С. С. Судебная медицина. Учебник для юридических вузов,- М.: Право и Закон, 1996,- 432 с.

СапожниковЮ. С. Воспоминания судебного медика-К.: Здоров’я, 1966.-351 с.

Сапожников Ю. С. Криминалистика в судебной медицине,-К.: Здоров’я, 1970.-268 с.

Сапожников Ю. С. Судова медицина,- К.: Вища школа, 1970.-262 с.

Стислий тлумачний російсько-український словник з судової медицини та судової психіатрії / А. С. Лісовий, К. А. Лісовий, Ю. А. Томіна, К. Г. Попівська, Л. Л. Голубович, П. Л. Голубович - Запоріжжя, 1995.- 108 с.

Судебная медицина / Гіодрсд. А. А. Матышева.- СПб.: Гиппократ, 1998.-544 с.

Судебно-медицинская экспертиза механической асфиксии / Под ред. А. А. Ма­тышева, В. И. Витера/СПб.-,Ижевск: Медицина, 1993.-241 с.

Судова медицина. Навчально-методичний посібник / За редакцією Б. Михайли­ченка.- K.: «МП Леся»,2001.-416с.

Судова медицина. Підручник / За редакцією A. C. Лісового,- K.: Юрінком Інтср, 1999,-480 с.

Судово-медична травматологія / Л. Л. Голубович, А. С. Лісовий, Г. Б. Бобро. П. Л. Голубович,- Запоріжжя, 1994,- 68 с.

Трезвость: иллюзии и реалі,ность / В. И. Тарасенко, H. Н. Чурилов, А. С. Лесовой, К. А. Лесовой и др.- К.: Наукова думка, 1991192 с.

Трубников В. Ф., Истомин Г. П., Тагаев H. Н. Тяжелые мотоциклетные травмы,- X.: Основа, 1993,- 192 с.

Цивільний кодекс України (від 16 січня 2003р.).- K.: Атіка, 2003,- 416 с.

Червяк П. І. Медична енциклопедія.- K.: «Просвіта», 2001- 1024 с.

Чернииюва И. В. Кримінальне право України,- K.: Текст, 2004,- 208 с.

Шевчук В. А. Судово-медична нейротравматологія.- K.: «МП Леся», 2003,- 80 с.

Зміст

Розділ XV

Судово-медична токсикологія ] 66

Розділ XVI

Судово-медична діагностика отруєнь окремими хімічними речови­нами та сполуками 187

Розділ XVII

Судово-медична експертиза живих осіб 216

Розділ XVIII

Судово-медична експертиза статевих станів і статевих злочинів 240

Розділ XIX

Судово-медичне вчення про смерть та трупні явища (судово-

медична танатологія) 258

Розділ XX

Судово-медична експертиза трупа 280

Розділ XXI

Огляд трупа на місці його виявлення 299

Розділ XXII

Судово-медична експертиза трупів новонароджених та плодів 322

Розділ XXIII

Судово-медична експертиза раптової смерті 344

Розділ XXIV

Судово-медична експертиза речових доказів 357

Розділ XXV

Судово-медичні криміналістичні методи дослідження 378

Розділ XXVI

Професійні правопорушення, які допускають медичні працівники, та відповідальність за них 394

ДОДАТКИ

Висновок експерта 414

Закон України «Про судову експертизу» (Витяги) 427

Закон України «Основи законодавства України про охорону здо­ров’я» (Витяг) 430

Правила судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних

ушкоджень ; 431

Кримінальний кодекс України (Витяги) 437

Кримінально-процесуальний кодекс України (Витяги) 447

Цивільний процесуальний кодекс України (Витяги) 453

Російсько-український тлумачний словник судово-медичних тер­мінів 459

Список літератури 479

Навчальне видання