Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
lisovii_a_s_golubovich_l_l_golubovich_p_l_sudov...docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
28.02.2020
Размер:
2.51 Mб
Скачать
  • на вимогу органу дізнання, слідчого, прокурора, судді, суду дати роз’яснення щодо даного ним висновку;

    3} заявляти самовідвід за наявності передбачених законодавством під­став, які виключають його участь у справі. Інші обов’язки судового експерта передбачаються процесуальним законодавством.

    Стаття 13. Права судового експерта

    Незалежно від виду судочинства судовий експерт має право:

    1. ознайомлюватися з матеріалами справи, що стосуються предмета су­дової експертизи, і подавати клопотання про надання додаткових матеріалів;

    2. вказувати у висновку експерта на виявлені в ході проведення судової експертизи факти, які мають значення для справи і з приводу яких йому не були поставлені питання;

    3. з дозволу особи або органу, які призначили судову експертизу, бути присутнім під час проведення слідчих чи судових дій і заявляти клопотання, що стосуються предмета судової експертизи;

    4. подавати скарги на дії особи, у провадженні якої перебуває справа, якщо ці дії порушують права судового експерта;

    5. одержувати винагороду за проведення судової експертизи, якщо її ви­конання не є службовим завданням;

    6. проводити на договірних засадах експертні дослідження з питань, що становлять інтерес для юридичних і фізичних осіб, з урахуванням обмежень, передбачених законом.

    Інші права судового експерта передбачаються процесуальним законо­давством.

    Стаття 14. Відповідальність судового експерта

    Судовий експерт на підставах і в порядку, передбачених законодавством, може бути притягнутий до дисциплінарної, матеріальної, адміністративної чи кримінальної відповідальності.

    429


    Закон України «Основи законодавства України про охорону здоров’я» від 19 листопада 1992 року № 2801-ХИ

    (Відомості Верховної Ради (ВВР), 1993, № 4, cm. 19)

    (Вводиться в дію Постановою ВР N9 2802-ХІ! від 19.11.1992, ВВР, 1993, № 4, cm. 20)

    (Витяг)

    Розділ IX медична експертиза

    Стаття 71, Судово-медична і судово-психіатрична експертизи

    Проведення судово-медичної і судово-психіатричної експертизи призна­чається особою, яка проводить дізнання, слідчим, прокурором або судом у порядку, встановленому законодавством, для вирішення питань, що потре­бують спеціальних знань в галузі судової медицини або судової психіатрії.

    Організаційне керівництво судово-медичною і судово-психіатричною - службами здійснює Міністерство охорони здоров’я України.

    Стаття 72. Патологоанатомічні розіпни

    Патологоанатомічні розтини трупів проводяться з метою встановлення причин і механізмів смерті хворого.

    В обов’язковому порядку патологоанатомічні розтини здійснюються при наявності підозри на насильницьку смерть, а також коли смерть хворого на­стала в закладі охорони здоров’я, за винятком випадків, передбачених час­тиною третьою цієї статті.

    <...>

    Порядок проведення патологоанатомічного розтину визначається Міні­стерством охорони здоров’я України.

    Стаття 73. Альтернативна медична експертиза

    У разі незгоди громадянина з висновками державної медичної експертизи та в інших передбачених законодавством випадках на вимогу громадянина проводиться альтернативна медична (мсдико-соціальна, військово-лікарська) експертиза або патологоанатомічний розтин,

    (Частина перша статті 73 із змінами, внесеними згідно із Законом № 4039а-Х11 від 25.02.1994)

    Альтернативна медична експертиза здійснюється фахівцями відповідного профілю і кваліфікації. Громадяни самостійно обирають експертну установу та експертів.

    Порядок та умови проведення альтернативної медичної експертизи ви­значаються Кабінетом Міністрів України.

    430

    ПРАВИЛА СУДОВО-МЕДИЧНОГО ВИЗНАЧЕННЯ СТУПЕНЯ ТЯЖКОСТІ ТІЛЕСНИХ УШКОДЖЕНЬ

    Затверджено наказом Міністерства охорони здоров’я України від 17 січня 1995 року № 6

    Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 26 липня 1995 року за № 255/791

    І. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

    1. Судово-медичне визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень проводиться згідно з Кримінальним та Кримінально-процесуальним кодекса­ми України і ними Правилами.

  • Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]