- •1 Питання-Класифікація методів радіонуклідної діагностики
- •2 Питання-Сканування,принцип методу та іінтерпретаціяотриманих результатів
- •3 Питання-Гамма-сцинтиграфія,принцип методу,обробкаотриманих результатів
- •4 Питання-Утворення та основні властивості рентгенівського випромінювання
- •5 Питання -Будова та принципи роботи рентгенівської трубки
- •6 Питання-Основні методи рентгенівського дослідження-рентгеноскопія,її переваги та недоліки
- •2. Рентгеноскопія
- •7 Питання-Основні методи рентгенівськогодослідження-рентгенографія,її переваги та недоліки
- •1. Рентгенографія та її види
- •8 Питання-Закономірності формування і властивості рентгенівського зображення-флюрографія(принцип методики,діагностичні можливості)
- •9 Питання-Принцип та застосуваннярентгенівської томографії
- •10 Питання-захист персоналу і хворих від дії іонізуючого випромінення при проведденні рентгенівського випромінювання
- •11 Питання-Класифікація рентгеноконтрастних речовин і застосування в рентгеноскопічній діагностиці.Ускладнення,що виникають при застосуванні рентгеноконтрастних речовин
- •12 Питання-Фізико-технічні основи кт,діагностичні можливості методу
- •13 Питання-Фізико-технічні основи мрт,діагностичні можливості методу
10 Питання-захист персоналу і хворих від дії іонізуючого випромінення при проведденні рентгенівського випромінювання
Широке використання джерел іонізуючого випромінювання в науці, промисловості, енергетиці, медицині потребує достатньо ефективного захисту людей, які під час виконання своєї професійної діяльності знаходяться в сфері впливу іонізуючих випромінювань.
Організація захисту від впливу іонізуючих випромінювань проводиться залежно від типу джерела, його призначення та інших характеристик.
Організаційні міроприємства по захисту від іонізуючих випромінювань потребує не тільки спеціальних знань, а і матеріальних витрат.
Відомо декілька фізичних основ захисту від іонізуючих випромінювань, серед яких найбільше значення мають п’ять:
1.захист зменшенням активності (захист шляхом роботи з меншими активностями);
2.захист часом (захист шляхом зменшення часу контакту з джерелом іонізуючого випромінювання);
3.захист відстанню (захист шляхом збільшення відстані між людиною і джерелом випромінювання);
4.захист екраном (захист шляхом екранування джерела чи людини);
5.захист якістю джерела (захист шляхом вибору для використання таких джерел, характеристики випромінювання яких дозволяють виконувати своє призначення в технологічних процесах, але при цьому їх вплив на людину буде меншим , порівняно з іншими).
Крім перерахованих фізичних методів захисту людини від іонізуючих випромінювань, з нашої точки зору, необхідно брати до уваги також організаційні заходи, як метод захисту від іонізуючих випромінювань.
Різні організаційні заходи при використанні радіаційно небезпечних технологій в значній мірі дозволяють знижувати дозу отриману персоналом. До того ж організаційні заходи, як метод захисту від іонізуючого випромінювання не потребують значних матеріальних затрат.
Досягнути значного зниження доз, які отримає персонал категорій “А” і “Б”, а також зменшення загальної кількості персоналу, що підпадає під опромінення, можливо за рахунок продуманої та чітко організованої роботи з ДІВ.
Прикладом цього є відділення радіойодтерапії Інститут ендокринології та обміну речовин ім.В.П.Комісаренко АМН України.
В даному відділенні проводиться діагностика та лікування хворих на рак щитовидної залози, яким видається радіофармпрепарати (РФП), які мають у своєму складі йод-131. лікувальні дози РФП, які отримують хворі, складають до 200 мКі. У відділенні лікувальний цикл організований таким чином, що хворі отримують РФП саме по п’ятницям після 1500.. В цей час і на вихідні дні в самому відділенні залишається тільки черговий персонал. В приміщеннях суміжних до відділення радіойодтерапії в цей час також закінчується робота.
За вихідні дні з організму хворих виводиться до 70% йоду-131.
На початок нового робочого тижня в організмах хворих залишиться значно менша кількість РФП, тому хворі, які після отримання йода-131 (самі є джерелом іонізуючого випромінювання), будуть менше впливати на оточуючий їх персонал.
Таким чином, простим організаційним моментом більша частина персоналу самого відділення та інших суміжних приміщень не попадає під дію іонізуючого випромінювання в найбільш небезпечний період.
