МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ

ДВНЗ “КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені ВАДИМА ГЕТЬМАНА”

Кафедра теорії та історії держави і права

ЗАТВЕРДЖЕНО:

Проректор з науково-педагогічної роботи

_________________ ____ Колот А.М.

“_____” _______________ 2013 р.

МЕТОДИЧНІ МАТЕРІАЛИ

щодо змісту та організації самостійної роботи студентів,

поточного і підсумкового контролю їх знань

з вибіркової дисципліни "Нормотворча діяльність"

для напряму підготовки "Правознавство"

освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавр

денної та заочної форм навчання

УХВАЛЕНО:

На засіданні кафедри

теорії та історії держави і права

Протокол № ______ від _____________2013 р.

Завідувач кафедри ____________ Шульженко Ф.П.

ПОГОДЖЕНО:

Начальник навчально-

методичного відділу __________________ Гуть Т.В.

Київ 2013

ЗМІСТ

1. ВСТУП 3

2. ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН ДИСЦИПЛІНИ 5

3. ЗМІСТ ДИСЦИПЛІНИ ЗА ТЕМИ 6

4. ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ (ПРАКТИЧНИХ) ЗАНЯТЬ 10

5. КАРТА САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТА 19

6. ПОРЯДОК ПОТОЧНОГО І ПІДСУМКОВОГО ОЦІНЮВАННЯ ЗНАНЬ З ВИБІРКОВОЇ ДИСЦИПЛІНИ “НОРМОТВОРЧА ДІЯЛЬНІСТЬ” 24

7. ІНДИВІДУАЛЬНІ ЗАВДАННЯ 31

8. ЗРАЗКИ ЗАВДАНЬ МОДУЛЬНОГО КОНТРОЛЮ 35

9. СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 37

1. Вступ

Вибіркова навчальна дисципліна “Нормотворча діяльність” вивчається студентами спеціальності “правознавство” денної та заочної форм навчання. Нормотворча діяльність відноситься до дисциплін циклу професійної та практичної підготовки і викладається у 3 семестрі студентам другого курсу.

Введення даної дисципліни в навчальний процес є актуальним та необхідним, оскільки на сьогоднішній день практично всі юристи в тій чи іншій мірі беруть участь у підготовці проектів різних нормативно-правових актів, починаючи від законів держави і закінчуючи актами муніципальної та корпоративної нормотворчості. При цьому ефективне здійснення нормотворчої діяльності неможливе без системи теоретичних знань про нормотворчість, її суб’єкти та результат, а також про прийоми, методи нормотворчої техніки підготовки різних видів нормативно-правових актів.

Останнім часом у науковій юридичній літературі все частіше вказується на нагальну потребу розробки теорії нормотворчості. Якщо реалізація юридичних норм, досягнення зазначених у них цілей – це одна з найважливіших сторін життя права, то нормотворчість, встановлення юридичних норм за допомогою видання нормативно-правових актів – інша, не менш важлива сторона, що необхідно передує першій. Сучасний рівень організації підготовки проектів нормативно-правових актів не відповідає реальним потребам юридичної практики. Виникає потреба в більш детальному вивченні теорії нормотворчості.

Структура даної дисципліни складається з загальної та особливої частин. У загальній частині викладені загальнотеоретичні питання нормотворчої діяльності та нормотворчої техніки, а в особливій частині розглядаються особливості, які притаманні різним видам нормотворчості в нашій державі. Такий підхід надає змогу не лише висвітити всі питання, що передбачені програмою та необхідні для формування цілісної системи знань про нормотворчу діяльність, а й суттєво полегшує процес сприйняття та засвоєння навчального матеріалу студентами.

Програма підготовлена з урахуванням норм чинного законодавства України в обсязі, необхідному для опанування студентами основних теоретичних та прикладних питань щодо нормотворчої діяльності, нормативно-правових актів, що регулюють нормотворчу діяльність, науково-методичних основ розробки проектів різних видів нормативно-правових актів. Основними формами вивчення курсу “Нормотворча діяльність” є лекції, семінарські та практичні заняття, самостійна та індивідуальна робота студентів.

Дисципліна ґрунтується на отриманих після вивчення теорії держави і права знаннях. У свою чергу, дисципліна створює передумови для опанування наступних дисциплін, предметом яких є окремі галузі права України, оскільки кожна з таких дисциплін включає питання, пов’язані із вивченням джерел конкретної галузі права.

Метою дисципліни є оволодіння студентами теоретичними знаннями про нормотворчість, як окремий вид юридичної діяльності, з урахуванням попередньо набутих знань з теорії держави і права, та отримання практичних навичок розробки проектів різних видів нормативно-правових актів.

Завданнями, які мають вирішуватися вивченням даної дисципліни, є з’ясування місця нормотворчої діяльності серед інших явищ суспільного життя; визначення понять, суб’єктів, результату, принципів, функцій нормотворчої діяльності; розкриття поняття нормотворчої техніки, особливостей її застосування до окремих видів нормативно-правових актів; характеристика різних видів нормотворчої діяльності в сучасних умовах України, з’ясування поняття “правотворча помилка”.

Предметом дисципліни є система наукових теоретичних положень про нормотворчу діяльність, система нормативно-правових актів, що регулюють різні види нормотворчої діяльності, та науково-методичні розробки щодо забезпечення вироблення різних видів нормативно-правових актів.

У результаті вивчення дисципліни студенти повинні:

знати:

- основи теорії нормотворчої діяльності, особливості різних видів нормотворчої діяльності в Україні, основні прийоми, методи та процедури нормотворчої техніки;

- зміст основних нормативно-правових актів, якими здійснюється правове регулювання нормотворчості в Україні;

- основні науково-методичні розробки щодо забезпечення вироблення різних видів нормативно-правових актів;

уміти:

- використовувати набуті теоретичні знання для розв'язання конкретних практичних завдань, а саме: підготовки проектів різних видів нормативно-правових актів, проведення експертизи проектів нормативно-правових актів, виявлення правотворчих помилок у текстах нормативно-правових актів, їх виправлення;

- самостійно працювати з правовою та науково-методичною літературою, нормативно-правовими актами, що здійснюють правове регулювання нормотворчої діяльності;

- визначати момент набрання чинності різними видами нормативно-правових актів;

- застосовувати основні способи систематизації нормативно-правових актів;

- використовувати основні правила нормотворчої техніки при складанні проектів нормативно-правових актів та узгодженні їх з чинними нормативно-правовими актами, уникати правотворчих помилок у текстах нормативно-правових актів;

- володіти процедурними формами різних видів нормотворчого процесу.