МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ ТА ПРОДОВОЛЬСТВА УКРАЇНИ

УМАНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ САДІВНИЦТВА

Факультет плодоовочівництва,

екології та захисту рослин

Кафедра овочівництва

Методичні вказівки

до виконання курсової роботи

з дисципліни

СВІТОВІ АГРОТЕХНОЛОГІЇ В ОВОЧІВНИЦТВІ

для студентів факультету плодоовочівництва, екології та захисту рослин зі спеціальністі 7.130103 „Плодоовочівництво і виноградарство” ОКР „Спеціаліст” і 8.130103 „Плодоовочівництво і виноградарство” ОКР «Магістр»

Умань-2011

Упорядники: доктор с.-г. наук, професор Лихацький В.І., доктор с.-г. наук, професор Улянич О.І., кандидат с.-г. наук: старший викладач Накльока О.П.

Рецензент: доктор с.-г. наук професор О.І.Зінченко

Розглянуто і рекомендовано до видання кафедрою овочівництва Уманського НУС (протокол № 3 від 16.11.2011 року).

Схвалено методичною комісією факультету плодоовочівництва, екології та захисту рослин Уманського НУС (протокол № 1 від 22.11.2011року)

МЕТОДИЧНІ ПОРАДИ ПОСЛІДОВНОСТІ ВИКОНАННЯ ЗАВДАННЯ

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. Грунтово-кліматичні умови зони вирощування овочевої культури.

РОЗДІЛ 2. Морфологічні ознаки та біологічні особливості рослин.

РОЗДІЛ 3. Харчова цінність продуктового органу та лікувальні властивості рослин.

РОЗДІЛ 4. Сортимент овочевої культури та його характеристика.

РОЗДІЛ 5. Особливості технології вирощування овочевої культури у відкритому грунті.

РОЗДІЛ 6. Особливості технології вирощування овочевої культури у закритому грунті.

РОЗДІЛ 7.Технологічна схема вирощування овочевої культури.

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

ВСТУП

У вступі потрібно вказати об’єми виробництва даної овочевої культури в Україні і світі; посівні площі; зони поширення її в Україні та в світі; наукові досягнення у технології вирощування; задачі промислового вирощування; ринки збуту продукції в Україні та в світі; ринок імпорту та експорту продукції. Місце даної культури у секторі народного господарства України. Створення необхідних елементів механізму розкриття експортного потенціалу даної культури, стратегічні аспекти його використання.

РОЗДІЛ 1. Грунтово-кліматичні умови зони вирощування овочевої культури

Дати характеристику грунтів зони вирощування овочевої культури, описати особливості впливу типу грунту на розвиток рослин та врожайність, навести характеристику грунтів, придатних для вирощування рослин даної культури.

Описати кліматичні умови зони вирощування культури, тривалість без морозного періоду, календарні строки переходу температури через 0⁰С, 5⁰С, 10⁰С, 15⁰С, глибину промерзання грунту, критичні точки температур, висоту снігового покриву, тривалість періоду активної вегетації рослин. Дати аналіз відповідності кліматичних умов вимогам рослин овочевої культури.

РОЗДІЛ 2. Морфологічні ознаки та біологічні особливості рослин

Технологія вирощування культури залежить від біологічних та фізіологічних особливостей рослин. Дати коротку характеристику морфологічних ознак: тип кореневої системи, різновид стебла, форма та розмір листкової пластинки ознаки плоду та насіння. Описати вимоги рослин до температурного, водного, поживного та світлового режимів у різні фази розвитку рослин. Вказати тривалість вегетаційного періоду та життєвого циклу.

РОЗДІЛ 3. Харчова цінність продуктового органу та лікувальні властивості рослин

Навести дані вмісту поживних речовин, вітамінів, амінокислот та інших хімічних компонентів, що містяться в продуктовому органі рослин. Вказати лікувальне значення рослин. Навести приклади використання продукції для народногосподарських цілей та економічне значення овочевої культури.

РОЗДІЛ 4. Сортимент овочевої культури та його характеристика

Селекціонерами проводиться робота по виведенню та впровадженню у виробництво сортів і гібридів овочевих рослин з найкращими господарськими властивостями для вирощування у відкритому і закритому грунті. Навести перелік сортів та гібридів овочевих культур (відповідно до завдання) для вирощування у відкритому і закритому грунті. Зробити їх опис та вказати на призначення і оригінаторів в Україні і світі.

РОЗДІЛ 5. Особливості технології вирощування овочевої культури у відкритому грунті

Описати основні технологічні прийоми вирощування овочевих рослин з врахуванням їх біологічних особливостей та ґрунтово-кліматичних умов:

• місце культури в сівозміні та кращі попередники;

• основний обробіток грунту та внесення добрив, напівпаровий обробіток грунту;

• підготовка насіння до сівби, для розсадних культур описати технологію вирощування розсади;

• строки сівби (садіння), норма висіву насіння;

• догляд за грунтом і рослинами (розпушення грунту, зрошення, підживлення, захист від шкідників і хвороб, підгортання, зелені операції тощо);

• збір врожаю, товарна доробка і пакування.

В розділі зробити розрахунки норми висіву і потреби насіння (розсади) та норми мінеральних добрив за рекомендованими методиками і схемами.

Сортові та посівні якості насіння

Рослина	Сортова чистота, % не менше		Схожість, % не менше		Маса 1000 шт, г.
	еліта	1 категорія	1-й клас	2-й клас
Дуже велике (10 штук і менше в 1г)
Гарбуз	99	99	95	80	130-350
Кавун	99	99	95	80	50-140
Велике (11-100 штук в 1г)
Диня	99	99	90	75	30-35
Огірок	98	98	90	70	16-25
Середнє (101-500штук в 1г)
Баклажан	98	98	75	60	2,8-3,5
Редиска	98	98	85	65	8-10
Перець	99	99	80	60	4,6-6,0
Помідор	99	99	85	65	2,8-3,3
Капуста головчаста	98	98	90	60	2,3-4,9
Капуста цвітна	98	98	80	50	2,3-4,2
Кріп	98	98	60	40	1,2-1,4
Шпинат	97	97	70	50	8-11
Цибуля	98	98	80	50	2,8-3,7
Дрібне (501-1000 шт в 1г)
Петрушка	97	97	70	45	1,0-1,3
Салат	99	99	89	65	0,8-1,2
Дуже дрібне (понад 1000 штук в 1г)
Щавель	97	97	80	60	0,6-1,0
Селера	97	97	80	60	0,3-0,4

Норма висіву розраховується за наступною методикою:

Н= К_зб.хЛхМ /Гх10

де К_зб. – коефіцієнт збільшення висіву, тобто число, яке показує у скільки разів потрібно більше взяти насіння за оптимальну кількість рослин на одиниці площі. Коефіцієнт збільшення висіву для насіння культур, посіви, яких треба проріджувати і які мають велике насіння, становить 2-3; для культур із середнім насінням – 3-4, з дрібним – 4-5, з дуже дрібним – 5-6.

Коефіцієнт збільшення висіву для насіння культур, вирощуваних без проріджування і з великим насінням – 1,2-1,3; для культур із середнім насінням – 1,3-1,4, з дрібним і дуже дрібним – 1,5-2,0.

У закритому грунті для рослин з великим насінням він становить 1,0, з середнім – 1,2, дрібним і дуже дрібним – 1,3–1,4. Це потрібно також для тих випадків, коли частина його не проростає, а частина гине (польова схожість завжди нижча порівняно до лабораторної).

Л – потрібна кількість рослин на одиницю площі, шт.

М – маса 1000 насінин, г.

Г – господарська придатність насіння, (%) яка залежить від чистоти і лабораторної схожості насіння і розраховується за формулою:

Г= ЧС/100, де

Ч – чистота насіння, %. С – лабораторна схожість.

Провести розрахунки потреби в розсаді та представити показники у вигляді таблиці (Додаток Б).

Норми внесення мінеральних добрив слід визначати балансово-розрахунковим методом з врахуванням виносу із запланованим врожаєм, вмісту поживних речовин в грунті і внесеному органічному добриві, Розрахувати потребу добрив на 1 га і на заплановану площу.

Формули розрахунків норми мінерального добрива, запропоновані І.С.Шатиловим і М.К.Каюмовим:

без внесення органічного добрива

Д=	В∙100 – П∙Кп , С ∙ Ку

з внесенням органічного добрива

Д=	В∙100 – (П∙Кп+Н∙Кн) , С ∙ Ку

де: Д – розрахункова норма внесення мінерального добрива, ц/га;

В – винос поживних речовин із запланованим урожаєм, кг/га;

100 – коефіцієнт для перерахунку;

П – вміст доступних для рослин поживних речовин в грунті, кг/га. Для перерахунку П у кг/га потрібно: за умови П у мг/100г треба множити показник на коефіцієнт «30», за умови П у мг/кг треба множити показник на коефіцієнт «3»;

Кп – коефіцієнт використання поживних речовин із ґрунту рослинами;

Н – вміст поживних речовин у внесеній кількості органічних добрив, кг;

Кн – коефіцієнт використання поживних речовин із органічного добрива, в перший рік внесення або як післядію на другий рік (для свіжих органічних добрив);

С – вміст елементів живлення у внесеному мінеральному добриві, %;

Ку – коефіцієнт використання поживного елемента із внесеного мінерального добрива.

При виконанні розрахунків слід користуватись даними таблиць додатків В, Д, Е, Є.

Розподілити розраховані норми добрив у вигляді таблиці (табл. 2).

Таблиця 2.

Розподіл добрив за строками внесення на площу_______га

Овочева культура	Площа посіву, га	Основне удобрення				Припосівне удобрення		Підживлення
		мінеральні добрива, ц/га	на всю площу	органічні добрива, т/ га	на всю площу	мінеральне добриво, ц/га	всього, ц	фенологічна фаза розвитку рослин	мінеральне добриво, ц/га	загальна потреба, ц

РОЗДІЛ 6. Особливості технології вирощування овочевої культури у закритому грунті

Відповідно до завдання описати технологію вирощування овочевої культури в умовах закритого грунту:

• дати характеристику споруди, в якій вирощується культура;

• вказати строк вирощування;

• вказати сорт (гібрид), для якого розробляється технологія;

• описати технологію вирощування розсади (строк сівби насіння, пікірування сіянців, розмір горщечків або кубиків, тривалість вирощування, параметри температури, вологості грунту і повітря, режим живлення, склад поживної грунтосуміші);

• підготовка споруди до садіння розсади;

• склад органічної грунтосумішки, характеристика мінеральних субстратів, використання торфу чи кокосових субстратів;

• строки садіння розсади, схеми розміщення рослин;

• схема формування рослин (в тому числі у високих теплицях);

• догляд за рослинами і утримання мікроклімату (температура, вологість субстрату, вологість повітря, регулювання повітряно-газового режиму, система живлення, світловий режим, вентиляція);

• зробити розрахунки потреби насіння і розсади;

• визначити норму внесення гною і розпушуючих матеріалів при грунтовій культурі в основну заправку грунту, описати порядок внесення органічних добрив, мінеральних добрив і розпушуючих матеріалів;

• описати систему живлення рослин за гідропонного і малооб’ємного методу вирощування (за завданням), навести рекомендований склад поживного розчину за фазами розвитку рослин;

• збір врожаю, сортування, пакування, тимчасове зберігання.

Провести розрахунки мінеральних добрив для органічного субстрату за вмістом органічних речовин в грунтосумішках та за методикою об’ємного методу.

Оптимальні рівні забезпеченості ґрунту поживними речовинами у теплицях також розраховують з урахуванням вмісту органічних речовин за формулами (в мг/100 г грунту):

де В – вміст органічної речовини в грунтосумішках, %

Це оптимальні рівні забезпеченості поживними речовинами. Низьким вважається рівень, коли ґрунтосумішка містить 1/₃ кількості речовин, рівнем нижче норми – якщо містить ²/₃ повної норми, перевищує повну норму на ¹/_3.. Високий рівень забезпеченості поживними речовинами іноді називають надмірним, коли вміст N, К, Mg на ²/з перевищує норму, Для фосфору оптимальний рівень забезпеченості поживними речовинами не залежить від вмісту органіки у ґрунтосумішці. Він становить 61–100 мг/кг ґрунту. За відхилення від цієї норми на ²/3 у бік зменшення рівень забезпеченості поживними речовинами вважається низьким, на 1/3 – нижче норми; за відхилення у бік збільшення відповідно рівень забезпеченості буде надмірним або вище норми. Цей принцип покладено в основу складання розрахункових таблиць. Крім азоту, фосфору, калію, норми яких розраховують за таблицями, у основну заправку ґрунтосумішки під огірок вносять сульфат магнію (МgS0₄) по 20–30 г/м², під помідор – до 40–50 г/м² (Додаток Ж).

Об’ємний метод визначення основних поживних елементів у ґрунті полягає в тому, що відбирають проби ґрунту у теплиці певного об’єму, готують водну витяжку у співвідношенні ґрунт-вода 1:2, у якій визначають основні елементи живлення.

Для розрахунків норми мінеральних добрив беруть різницю між рекомендованими рівнями забезпеченості ґрунтосумішок (Додаток Ж) і фактичним вмістом елементів живлення у ґрунті теплиці. Дефіцит діючої речовини розраховують спочатку у мг/л, далі на 1 м² і на 1 га у діючій речовині і фізичних добривах у грамах і кілограмах.

Оптимальні показники якості ґрунтосумішки для теплиць такі: вміст органічної речовини 20–30 %, товщина шару 25–35 см, об'ємна маса 0,4–0,6 г/см³, загальна пористість 70–80 %, вологоємність 40–55 % об'єму, повітроємкість – 20–30 % об'єму, рН 6,3–6,5, загальний вміст солей 1–2 мS/см. (Додаток З).

Приклад. Фактичний вміст азоту у грунтосумішці теплиці – 75 мг/л; оптимальний вміст – 130 мг/л (Додаток Ж). Визначимо дефіцит азоту: 130–75=55 мг/л. Далі обчислюємо дефіцит поживної речовини на 1 м² теплиці. На 1 м² теплиці при товщині шару 30 см міститься 300 л ґрунтосумішки. Дефіцит азоту на 1 м² становитиме 55∙300=16500 мг/м², або 16,5 г/м² діючої речовини. Якщо перерахувати на аміачну селітру, то внести потрібно 48,5 г/м² або 485 кг/га.

За малооб’ємного вирощування рослин на мінераловатних субстратах для забезпечення живлення рослин застосовують стандартні мінеральні розчини (додатки Н, І, К, Л, М, Н, О)

РОЗДІЛ 7.Технологічна схема вирощування рослин

Враховуючи біологічні особливості культури, умови зони, розробити систему агрозаходів вирощування культури, починаючи з основного та передпосівного обробітку грунту, врахувати догляд за рослинами, включаючи підживлення, зрошення, захист від хвороб та шкідників та завершити збиранням врожаю. Вказати календарні строки виконання агрозаходів для даної зони вирощування. Технологічну схему оформити за формою, поданою в таблиці 3.

Таблиця 3.

Технологічна схема вирощування та збирання ____________, площа______ га, попередник____________, удобрення: органічні________т/га, мінеральні N P K кг д.р./га

Технологічна операція	Одиниці виміру	Обсяг робіт	Календарні строки виконання	Склад агрегату		Агровимоги до виконання операції
				марка трактора	марка с.-г. машини
1	2	3	4	5	6	7

ВИСНОВКИ

У висновках автор обґрунтовує значимість виконаної ним роботи по розробці агротехнічних заходів вирощування рослин. Аналізує досвід вирощування культур в Україні і світі.

Додаток А

Титульна сторінка

МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ ТА ПРОДОВОЛЬСТВА УКРАЇНИ

УМАНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ САДІВНИЦТВА

Факультет плодоовочівництва, екології та захисту рослин

Кафедра овочівництва